Надмірний догляд за шкірою: більше – не означає краще

Протягом тривалого часу ми займаємося популяризацією косметології: привчаємо пацієнтів кабінетів косметології правильно вмиватися, своєчасно користуватися кремами, лікувати акне, захищатися від сонця, запобігати й коригувати вікові зміни тощо. Проте далеко не для всіх регулярний догляд за собою є частиною здорового способу життя сучасної людини, тому й надалі необхідно популяризувати цей бік життя, роз’яснювати, як правильно доглядати за шкірою. З іншого боку, останніми роками серед фахівців і пацієнтів спостерігається й протилежне явище: нав’язлива увага до своєї зовнішності, перебільшення наявних та надуманих проблем, надмірне захоплення досягненнями сучасної косметології. Тому фахівцям необхідно проводити роз’яснювальну роботу зі своїми пацієнтами і в цьому напряму. Саме про це і поговоримо в рамках цієї статті.

До чого призводить надто інтенсивне використання відлущувальних засобів?

Відлущувальні засоби використовуються для догляду за шкірою споконвіку, тому що дають швидкий і помітний результат. Після відлущування рогового шару вирівнюється й освіжається колір шкіри, покращується її текстура, вона стає гладкою на дотик, більш рівномірно відбиває світло, стають менш помітними комедони, звужуються пори. Якщо ж відлущувальні процедури проводяться занадто часто, це сприймається шкірою як агресивний вплив навколишнього середовища, виникає захисна реакція. Як захист від зовнішніх впливів товщає роговий шар, виробляється захисна мантія, посилюється пігментація. Саме це фахівці спостерігають у своїх пацієнтів. 

Залежно від вихідних індивідуальних характеристик шкіри, в разі захоплення відлущуванням спостерігається посилення ороговіння, саловиділення, синтезу меланіну, які призводять до гіперкератозу, розширення пор, лущення, тьмяного кольору шкіри, нерівномірної пігментації.

Крім цього, в результаті поступового виснаження відновного потенціалу підвищується реактивність шкіри, вона стає більш чутливою до зовнішніх впливів, з’являються ознаки зневоднення: сухий тьмяний епідерміс, сіточка поверхневих зморшок, посилення зламів шкіри. Описана послідовність подій характерна для пацієнтів зі спочатку високим репаративним потенціалом, як правило, з жирною або комбінованою відносно товстою шкірою. У пацієнтів із сухою тонкою шкірою вже на початкових етапах передозування відлущування виникають ознаки зневоднення та підвищеної чутливості шкіри. В разі використання надмірно травмуючих методів відлущування вже на ранніх етапах спостерігається стійка еритема та розширення капілярів.

Підступність ситуації полягає в тому, що, по-перше, після перших процедур результат може бути виключно позитивним, пацієнт і косметолог задоволені результатом і намагаються покращувати його до безкінечності.

Проблеми починаються в разі занадто короткого для цього пацієнта проміжку між процедурами.

По-друге, безпосередньо після «зайвої» процедури шкіра може виглядати досить привабливою, гладкою та полірованою. І тільки в наступні дні спочатку спостерігаються ознаки зневоднення у вигляді сіточки дрібних зморшок, підвищується чутливість, а надалі вже розвивається весь каскад реакцій, зокрема гіперкератоз, розширення пор тощо. Тому ні пацієнт, ні косметолог часто не пов’язують зміну стану шкіри з частотою виконання процедур, а шукають інші причини: зміна складу, використання нового препарату тощо.

Аналогічна ситуація, хоча вона і менш динамічно розвивається, виникає при використанні препаратів з відлущувальною дією в домашніх умовах. Спочатку спостерігається поступова позитивна динаміка, потім досягається «плато», коли позитивні зміни вже не такі помітні або відсутні, стан стабілізується, і, якщо продовжувати використовувати препарати в тому ж інтенсивному режимі, у деяких пацієнтів виникають ознаки перенасичення: поступово текстура шкіри погіршується, розширюються пори, виникає гіперкератоз. Механізм розвитку цих явищ аналогічний до вищеописаного, просто все йде за більш м’яким сценарієм.

Зазначимо, що описані вище явища виникають далеко не у всіх пацієнтів, багато хто користується відлущувальними препаратами багато років поспіль без будь-яких побічних ефектів, зазнають безліч процедур з різноманітними пілінгами, у тому числі і травмуючими. Повторимо, що реакція шкіри дуже індивідуальна і залежить не тільки від генетичних особливостей, зовнішніх і внутрішніх впливів, але навіть і від сприйняття пацієнтом змін, що відбуваються: комусь почуття стягування неприємне і заважає, а хтось готовий з ним змиритися.

Зволожувальні засоби: коли та скільки?

Здавалося б, що може бути поганого у зволоженні шкіри? Але і тут є підступні моменти: зволожений епідерміс набухає, в результаті чого можуть звужуватися протоки сальних і потових залоз, що в поєднанні з певними погодними умовами і станом організму в цілому може призвести до порушення відтоку відокремленого запалення і подразнення. Цей механізм відіграє роль, зокрема, за так званого тропічного акне, а також формування запальних елементів у другій фазі менструального циклу.

Як часто варто використовувати креми?

Наш організм досить добре пристосований до самостійного функціонування, і шкіра – не виняток. Вона цілком здатна сама себе зволожувати, змащувати, відновлювати. Допомога їй потрібна у разі суттєвого пошкодження, а також якщо якісь її функції неповноцінні чи надмірні. Тому дуже важливо дотримуватися балансу: очищати, але не знежирювати, зволожувати, але не надмірно, зменшувати сухість і лущення, при цьому не гальмуючи власну активність шкіри. Варто нагадати пацієнту, що нанесення щільного живильного крему не тільки створює на поверхні шкіри непроникну плівку, змінює склад природного ліпідного бар’єру, а й часто гальмує вироблення власних компонентів цього бар’єру. Тому за нормального стану шкіри необхідно регулярно влаштовувати розвантажувальні дні: просто вмиватися чистою якісною водою і не наносити більше нічого.

Про необхідність зберігати природну активність шкіри слід пам’ятати і під час реабілітації після пошкодження. 

Зокрема, дуже важливо грамотно поводитись у постпілінговий період. Часто можна спостерігати таку ситуацію: пацієнту проводиться процедура з пілінгом, завдання якої у тому числі й активізувати синтетичну активність та обмінні процеси у шкірі. Такі процедури не можуть бути абсолютно комфортними. Після них тією чи іншою мірою спостерігається гіперемія, стягування, лущення шкіри, які можуть зберігатися протягом декількох днів або навіть тижнів. У цей період важливо забезпечити умови для повноцінного відновлення шкіри, своєчасно проводити процедури реабілітації, а також використовувати період тимчасового стоншення рогового шару для більш глибокого проникнення активних стимулювальних інгредієнтів. Але на практиці нерідко косметологи спостерігають паніку в пацієнтів, які надто фокусуються на почутті стягування шкіри та лущення, намагаючись всіма силами зняти ці явища, і застосовують для цього щільні креми або наносять на шкіру все одразу, нашаровуючи один препарат на інший. У результаті ми або втрачаємо результат процедури, оскільки щільні жирні креми гальмують власні синтетичні процеси, або отримуємо ускладнення у вигляді контактного дерматиту внаслідок проникнення в витончену, і так уже простимульовану шкіру великої кількості різних активних інгредієнтів, не завжди сумісних один з одним.

До чого призводять спроби повністю позбавитися комедонів і будь-яких нерівностей на обличчі?

Прихована чи відкрита реклама косметичних препаратів і послуг буквально вбиває у підсвідомість фрази: зморшки, чорні точки тощо – це «абсолютне зло». Для багатьох такі фрази стають справжнім керівництвом до дії: все, що відрізняється за текстурою, кольором, обсягом, методично вичавлюється, видаляється. Через кілька нерівностей, розширених пор постійно робляться маски, пілінги, дермабразії та шліфування. За найменшого натяку на зморшки в періорбітальній ділянці робляться ін’єкції. В результаті замість одних плям з’являються інші, шкіра стає зневодненою та чутливою, пори розширюються вже від фіброзних змін після постійного травмування, стають помітними ділянки, куди вводили філери. І виникає необхідність корекції дефектів, що вже з’явилися. І далі по колу…

Увага, ботулінотерапія!

Якщо постійно не працюють певні групи м’язів, це не може не позначитися на стані самих м’язів, так і навколишніх тканин: теоретично можливі дистрофічні зміни м’язів і кісток, порушення мікроциркуляції. Зокрема, спостерігається поява схильності до набряків у виличній та періорбітальній ділянці у пацієнтів, які тривалий час застосовують ботулінотерапію.

Складається також враження, що у пацієнтів, яким занадто часто застосовують ботулінотерапію та вводять філери, швидше виявляються зміни овалу обличчя, нижня третина стає «важкою». Це може бути пов’язано із затримкою рідини в результаті зниження активності мімічної мускулатури, а також з фіброзом, спричиненим повторюваними ін’єкціями, і реакцією шкіри на введені речовини.

Рекомендації для пацієнтів

• Косметологам слід порекомендувати своїм пацієнтам виробити у себе розумно активну позицію щодо стану шкіри та допомогти прийняти як даність той факт, що шкіра у всіх різна від народження, і тому не потрібно намагатися зробити її схожою на шкіру інших людей, особливо тих, кого бачили тільки на фотографіях та з макіяжем.
• Не варто дивитися на себе в збільшувані дзеркала, натомість важливо зробити поправку на невигідне освітлення або ракурс.
• Зрозумійте, що комедони на лобі, носі та підборідді – це варіант норми. Можна трохи зменшити їх розміри і зробити менш яскравим їхнє забарвлення, але не варто прагнути усунути їх у принципі.
• Використовувати креми потрібно не тому, що «треба ними користуватися», а тоді, коли це дійсно необхідно.
• Робіть процедури не кимось і для когось прописаними курсами, а відповідно до поточного стану особисто вашої шкіри.
• Вдаватися до методів, що надають істотний вплив на будову й функціонування шкіри (середнє та глибоке відлущування, ботулінотерапію, введення філерів, радіохвильовий, ультразвуковий та інші види апаратного ліфтингу з реорганізацією дерми тощо), необхідно лише тоді, коли вичерпано можливості інших, найбільш фізіологічних методів впливу: масажу, гімнастики, кремів, масок, сироваток, поверхневих нетравматичних пілінгів.
• Застосовуйте травматичні методи якомога рідше, підтримуючи досягнутий результат за рахунок вищезгаданих дій.

Безперечно, написане вище не підтверджено результатами серйозних досліджень. Але це не скасовує того факту, що порушена проблема існує і потребує обговорення.