Методи косметологічного впливу: алгоритм вибору

Logo

Перед лікарем-косметологом стоїть завдання підібрати такі способи впливу, які дозволять пацієнтам продовжити природну красу та молодість якнайменше інвазивним чином. Розберемося у методах косметологічного впливу.


Ксенія Казимирова, к. м. н., лікар-дерматокосметолог, керівник навчально-методичного центру «Альфа СПА» (Київ)


Довгий шлейф міфів про розвиток естетичної косметології відкриває новий розділ сучасної культури догляду за зовнішністю. Навряд чи хтось у вируючий час змін спробує сформулювати основні положення естетичної теорії, не обмежуючи себе поняттям «зовнішній лиск» і прибравши уявлення про сутність та завдання медико-естетичного спрямування, бо медицина та естетика надзвичайно суперечливі. Відсутність офіційної естетичної доктрини розбурхує уяву фахівців індустрії краси. Відчуваючи себе чарівниками, вони все частіше мають на меті «зачарувати, захопити, принести задоволення». Але пацієнти чомусь дедалі більше говорять про природність. І фахівцеві під силу внести поправки у зовнішність настільки тонко, щоб втручання було непомітним. Підкреслюючи індивідуальність правильним вибором застосовуваних технологій, ми продовжуємо молодість людей, які звернулися до нас.

Виклики сучасної косметології

Шкіра – орган комплексний. Його структура відрізняється на різних ділянках, а процеси, що в ньому протікають, дуже різноманітні. Тисячі реакцій зовнішньої оболонки людини на постійні впливи навколишнього середовища стають суворим випробуванням для всього організму, адже шкіра виконує не лише функції захисту, виділення, терморегуляції, водно-сольового та ліпідного обміну, а й за рахунок біохімічних процесів (у тому числі фотохімічних), в ній протікають, є органом, який бере участь у системі регуляції імунного та гормонального статусу організму, у багатьох аспектах визначає стан ендокринної системи та обміну кальцію, бере участь у процесах біоритмологічної синхронізації діяльності людини. Це потрібно розуміти і враховувати при виборі інгредієнтного складу косметичних препаратів, можливостей апаратних впливів, оскільки шкіра не пасивна мета, а активний учасник всіх процесів, що протікають в організмі.

Звідси випливає, що, маючи дефект (чи то дерматологічний чи косметичний, молекулярний чи клітинний), найбільший орган людини – шкіра – потребує багатогранного підходу, здатного відкоригувати різні похибки різних рівнях.

Нова ера косметології - медична, вона є своєрідним рятувальним колом для всіх, хто хоче залишатися доглянутим, красивим та здоровим. Але, незважаючи на медичні тенденції, впливати на корінь проблеми поки не вдається, оскільки він захований глибоко в біохімії ДНК-клітини. Процеси старіння залишаються незворотними та, відповідно, непідвладними медицині.

При цьому тимчасове коригування ознак в'янення – це минуле б'юті-медицини, яка сьогодні активно використовує досягнення трихології, неврології, дієтології, подології та інших галузей науки про людину, що дозволяють найефективніше вирішувати проблеми корекції зовнішності та профілактики передчасного в'янення.

Технологічний прорив у галузі медичної косметології пропонує все нові та нові шляхи впровадження безопераційних методів омолодження. Сучасні тенденції побачать у дермальний шар шкіри, де знаходяться клітини – фібробласти. І повернення цих клітин до «молодого режиму життєдіяльності» – ключове завдання науки про красу. Стимуляція фібробластів досягається за рахунок зміни звичних умов їх проживання, а реактивний стрес, що провокується, запускає необхідні зміни.

Методи косметологічного впливу: алгоритм вибору

Фізіологічна обґрунтованість методів підтримки краси на бажаному рівні та процес формування довгострокового результату протікає стадійно:

  • стадія первинної мобілізації компонентів системи (ефект новизни при використанні нового косметичного бренду, гладкість шкіри за будь-якого виду пілінгу, зменшення обсягів при дренажній процедурі);
  • стадія вибору необхідних системі компонентів (без необхідної кількості матеріалів: вітамінів, мікро- та макроелементів, білків, жирів та вуглеводів, що беруть участь у біохімічних реакціях, – процес нормального відновлення неможливий);
  • стадія відносної стабілізації – необхідність підключення режиму, що підтримує, з корекцією домінуючих процедур;
  • стадія повної стабілізації із організацією методів профілактики.

В абсолютній більшості випадків досягнення найкращого результату персонально для кожного пацієнта вимагає від спеціаліста розробки спеціальних програм, оптимізованих для конкретного віку та певних проблем. Приймаються до уваги тип шкіри, морфотип старіння, генетична схильність, стан екології, спосіб життя, шкідливі звички тощо. Відповідно до переслідуваних цілей лікування та індивідуальних особливостей пацієнта визначається вибір та нюанси комбінування методик. При цьому фахівцю слід розуміти дію кожного методу та засобу, щоб не допустити гіперстимуляції шкіри чи інших негативних наслідків.

Різні види взаємодії медичних та спа-технологій передбачають:

  • поєднане (одночасне) вплив, у своїй поєднані програми можуть як посилювати, і придушувати ефективність одне одного;
  • послідовний вплив (одна за одною з коротким інтервалом) з метою фізіологічного запуску необхідних реакцій;
  • з впливом, що чергується (через день або в іншому порядку);
  • поетапний вплив (курс через курс процедур).

Основними принципами лікувального застосування біохімічних (косметика, мезопрепарати та ін.) та біофізичних факторів (апаратні високо- та низькоінтенсивні методики) є:

  • єдність етіології, патогенезу та симптоматики, одночасне усунення (ослаблення) етіологічного агента даної патології, активний вплив на ланки патогенезу, ліквідація проявів основних симптомів;
  • необхідність на етіологію в гострому періоді;
  • спрямованість процедур у підгострому та хронічному періодах на вирішення патологічного процесу, ліквідацію залишкових проявів, нормалізацію порушених функцій;
  • створення позитивного психоемоційного настрою;
  • принцип індивідуального лікування фізичними факторами (лікувати не хвороба, а хворого);
  • специфічність впливу фізичного чинника певні функції організму;
  • вплив лікувальним фізичним фактором на рефлексогенні зони та на організм в цілому;
  • прийняття до уваги фонової гормональної активності;
  • курсове лікування, поглиблення та закріплення початкових морфофункціональних змін;
  • оптимальність лікування;
  • динамічність лікування.

«Здорова краса» – поняття тендітне, що потребує постійної роботи над собою та щоденних зусиль. Досягши якісного результату одного разу, його треба зуміти втримати, - це запорука збереження успіху. Деякі пацієнти помилково вважають, що одного разу пройшовши курс будь-яких процедур, вони не згадуватимуть про звільнення за собою довгий час. Але в усьому має бути систематичність. А будь-яка впроваджувана методика (будь то апаратна технологія чи косметичний бренд з інноваційним слоганом) має пройти головний тест – на якийсь час.

Вперше опубліковано: Les Nouvelles Esthetiques Україна, №2 (84), 2014

Читайте також