Корекція основних типів старіння обличчя: гід косметолога

Перед кожним фахівцем естетичної медицини постає резонне питання про досягнення оптимальної якості та високої результативності професійних послуг. Зараз світова і вітчизняна косметологія мають величезний науковий і практичний потенціал, і в нашому розпорядженні широкий спектр різнопланових методик і засобів.

При вирішенні поставлених завдань лікарю слід виділити домінуючу проблему, на яку будуть одразу ж спрямовані основні зусилля та другорядні проблеми, вирішення яких можна відкласти.

При цьому, безумовно, слід орієнтуватися на дані об’єктивного обстеження, але водночас слід враховувати думку самого пацієнта.

Стародавні лікарі казали: «Qui vene diagnoscitur, bene curatur» – «Що добре діагностується, те добре лікується», тому знання основних ознак та морфологічних змін при різних видах і типах старіння є фундаментом успіху.

Прийнято виділяти різні типи старіння обличчя, які важливо враховувати, оскільки алгоритми їхньої корекції відрізняються один від одного:

1. Тип «втомлене обличчя» зустрічається на ранніх стадіях старіння. Характерними є зниження тургору шкіри, набряклість, пастозність обличчя, переважно внаслідок порушення лімфовідтоку. У цьому типі вже є зміни тонусу мімічної мускулатури обличчя. Виразність носогубних складок, опущення куточків очей та губ створює враження втоми.
2. Дрібнозморшкуватий тип, або «зморшкувате обличчя», характеризується в основному дегенеративно-дистрофічними змінами з боку епідермісу та дерми. Типово зниження тургору, зменшення еластичності шкіри, її дегідратація, порушення бар’єрних властивостей. Наслідком цього є множинні дрібні зморшки, що зберігаються в стані мімічного спокою, сухість шкіри, поява такого симптому, як пористість шкіри.
3. Деформуючий (деформаційний) тип, або крупнозморшкуватий тип, або «деформоване обличчя», характеризується порушенням еластичності шкіри, зміною тонусу м’язів обличчя, порушенням лімфатичного відтоку, а також венозним стазом. Зміни тонусу м’язів обличчя включають гіпертонус основних м’язів верхньої та нижньої третин обличчя та гіпотонус м’язів переважно середньої третини обличчя.

В результаті змінюється конфігурація обличчя та шиї: порушується лінія овалу обличчя, збільшується площа шкіри верхніх та нижніх повік, з’являється «подвійне» підборіддя, утворюються глибокі складки та зморшки (носогубна складка, шийно-підборідна складка, зморшки від кутів рота до підборіддя та ін.). Характерний для облич із добре розвиненою підшкірною жировою клітковиною. На тлі порушеного тонусу мускулатури і підвищеної розтяжності тканин виникає гравітаційне зміщення підшкірної жирової клітковини в області щік з формуванням нависання щік і так звані грижі нижньої повіки, що представляють скупчення жирової клітковини в зазначеній зоні.

       4. Комбінований тип старіння характеризується поєднанням перших трьох типів.

       5. М’язовий тип старіння характеризується зменшенням обсягу підшкірної жирової клітковини. У представників такого типу спочатку добре розвинена мімічна мускулатура обличчя та слабо виражена підшкірна жирова основа. Типовий для мешканців Середньої Азії та Далекого Сходу. На тлі вікових змін відзначаються виражені мімічні зморшки в кутах рота, на лобі, глибокі носогубні складки, згладженість лінії овалу обличчя.

Комплексний патогенетичний підхід

Комплексний вплив може передбачати домашній та салонний догляд, масаж, пілінги, ін’єкційні, апаратні методики й засоби для системного впливу. Фахівці рекомендують також заходи щодо здорового способу життя (відмова від куріння), адекватну тривалість сну, дозовані фізичні навантаження, збалансовану дієту.

Догляд за шкірою передбачає дбайливе очищення та адекватне зволоження. Для щоденного очищення найбільш прийнятними вважають різні синтетичні детергенти, що мають рН, який відповідає нормальній кислотності шкіри, мила, що містять велику кількість жирів, а також спеціально призначені емульсії й тоніки. При догляді за шкірою рекомендують використовувати сучасні емульсійні зволожувальні креми. До препаратів для базового догляду можуть додаватися різні засоби, що діють на ті чи інші вікові зміни.

Для корекції ознак вікових змін шкіри широко використовують мануальний масаж, пілінги, ін’єкційні методики, а також методи апаратної косметології.

Слід наголосити, що вибір того чи іншого методу залежить від типу шкіри, вираженості її чутливості та дегідратації, мотивацій пацієнта, а також типу старіння. Так, наприклад, при деформуючому типі, що характеризується переважно зміною тонусу м’язів обличчя, гравітаційним зміщенням підшкірно-жирової клітковини і явищами лімфостазу, як основні процедури можуть бути показані такі, що спрямовані спочатку на активний дренаж (ендермологічний ліфтмасаж, мікрострумовий лімфодренаж лімфодренаж та ін.), а потім – на відновлення вихідного стану тонусу м’язів обличчя (мікрострумова терапія, міостимуляція, біостимуляція та ін.). При дрібнозморшкуватому типі старіння, що характеризується змінами в основному на рівні епідермісу та дерми, на початковому етапі ведення актуальні всі методики, що дозволяють швидко зволожити як поверхневі, так і глибокі шари шкіри, а також відновити її бар’єрні властивості (поверхневий пілінг, біооксіфотера, фонофорез та ін.). З метою активації синтетичної активності фібробластів дерми рекомендуються процедури ендермологічного ліфтмасажу, ультразвукова терапія, світлотеплова терапія, мікродермабразія, RF-терапія, лазерне омолодження тощо. Для зменшення діаметра усть сально-волосяного апарату (пор) і вирівнювання мікрорельєфу надалі слід вибирати пілінг середньої глибини, а також технології мікродермабразії, світлотеплового омолодження або ліфтмасажу.

До естетичних проблем обличчя, що найчастіше зустрічаються, в рамках anti-age програм належать дрібнозморшкуватий, деформаційний і комбінований типи старіння, корекцію і профілактику яких апаратними методами ми розглянемо більш детально в наступних статтях.