Живлення шкіри зсередини: як не спровокувати захворювання

Про білки та жири як одни з основних компонентів їжі, що забезпечують усі життєво важливі функції організму людини, ми говорили в одній із попередніх статей.

Постачальники енергії – вуглеводи

Вуглеводи є основними постачальниками енергії, а разом із жирами та білками – і вітамінів й мінералів у шкіру людини. У процесі поділу та зроговіння клітин шкіри залучається глікоген – основний запасний вуглевод людини. З числа вуглеводних компонентів для шкіри найбільш важливі глікозаміноглікани: гіалуронова, хондроїтинсірчана кислоти, гепарин та інші. Вони сприяють зв’язуванню клітин між собою, утримують воду та катіони, утворюють основну речовину сполучної тканини. Гепарин відіграє велику роль у регуляції мікроциркуляторних процесів.

Вуглеводи їжі можна розділити на дві великі групи – прості й складні. Із простих вуглеводів ми найчастіше звертаємо увагу на сахарозу (цукор та продукти, що його містять) і лактозу (молочні продукти). Зі складних – на крохмаль, геміцелюлозу, целюлозу (клітковину) та пектини (овочі, каші, бобові, фрукти, хліб). І прості, і складні вуглеводи зрештою утворюють глюкозу. Тільки з простих вуглеводів вона утворюється швидко, а зі складних – повільно.

Надлишок глюкози для нашої шкіри та для всіх обмінних процесів є великою проблемою. У середньому доросла здорова людина, яка веде звичайний спосіб життя, має споживати 300-400 г вуглеводів на добу. На частку простих вуглеводів повинно припадати, за останніми рекомендаціями ВООЗ, не більше ніж 10% від усіх вуглеводів, що надходять, а це всього 30-40 г. Якщо в день людина з’їдає 500 г овочів, 300 г фруктів, 100 г хліба і 120 г каші, це саме і становитиме майже 40 г простих вуглеводів. І весь цукор у чаю або каві, солодка вода, кондитерські вироби, пакетовані соки вноситимуть надлишок глюкози в організм. Адже через надлишок глюкози посилюється ліпогенез, змінюється проникність стінок артерій, підвищується склеювання тромбоцитів, може розвинутись гіперхолестеринемія (особливо цьому сприяє лактоза), змінюється рН шкіри у бік лужних значень. Збільшення концентрації глюкози в тканинах порушує синтез колагену, впливає на антиоксидантні властивості шкіри, призводить до накопичення в ній та підшкірній клітковині вуглеводів, які є гарним живильним середовищем для збудників гнійничкових процесів.

Надмірне вживання легкозасвоюваних вуглеводів, особливо у вигляді цукру, цукерок, варення, шоколаду, солодких вод та кондитерських виробів, зменшує запаси вітаміну В1 і марганцю в організмі, що призводить до неврастенії, депресії, швидкої стомлюваності, м’язової слабкості.

В разі надмірного споживання вуглеводів поверхневий шар шкіри стає сухішим і тоншим, у куточках очей і губ передчасно з’являється мережа дрібних зморшок. Шкіра починає лущитись і втрачає стійкість до інфекції.

Надлишок глюкози та жирів сприяє також зниженню синтезу гіалуронової кислоти фібробластами сполучної тканини. До несприятливих факторів навколишнього середовища, що впливають на синтез гіалуронової кислоти, крім електромагнітних полів, поганої екологічної обстановки, стресів, низької якості води, відносять і надходження з продуктами харчування консервантів, штучних барвників, а також вживання генетично модифікованих продуктів. Зниження вмісту гіалуронової кислоти призводить до руйнування зв’язків між клітинами поверхневого та глибшого шарів шкіри, порушення її кровопостачання. Шкіра стоншується, стає менш еластичною і пружною.

Стан шкіри залежить і від вмісту в раціоні харчування складних вуглеводів – клітковини, геміцелюлози та пектинів. Їх часто називають харчовими волокнами або баластними речовинами. Вони відіграють роль натуральних сорбентів, які здатні адсорбувати на своїй поверхні й виводити з організму різні сполуки, у тому числі екзо- та ендогенні токсини, важкі метали, надлишок холестерину та глюкози, зменшуючи навантаження цих речовин на шкіру. Крім того, «харчові волокна» впливають на моторну функцію жовчовивідних шляхів, стимулюючи процеси виведення жовчі й перешкоджаючи розвитку застійних явищ у гепатобіліарній системі (печінка, жовчні протоки, жовчний міхур).

У добовому раціоні дорослої людини має міститися 25-30 г неперетравлюваних полісахаридів. Їхнім основним джерелом є рослинні продукти. Вживши в день, наприклад, 300 г фруктів та ягід, 500 г овочів (капуста, морква, буряк, бобові та інші овочі), 100 г каші, 100 г житнього хліба, 30 г горіхів та 30 г сухофруктів, можна покрити добову потребу організму у харчових волокнах.

Ще одним компонентом фруктів та овочів є органічні кислоти – лимонна, оцтова, яблучна, виноградна та інші. У клітинах вони шкіри виконують роль буферних розчинів. Як слабкі кислоти вони здатні зв’язувати в комплекс вільні іони водню, підтримуючи таким чином постійне значення pH. Для підтримки правильного кислотно-лужного балансу шкіри необхідно вживати велику кількість зелені, овочів та фруктів, випивати щодня по склянці натурального фруктового, а краще овочевого соку.

Необхідна корекція

Незважаючи на те, що за даними літератури прямого зв’язку між харчуванням та розвитком акне не існує, а дослідження говорять про те, що жировий склад секрету сальних залоз у хворих з різним типом харчування практично однаковий, погіршення перебігу хвороби дуже часто пов’язане з тим, які продукти переважають у раціоні. Провокувати загострення вугрової хвороби можуть надлишок жирів та вуглеводів. Це насамперед жирні продукти харчування – жирні сорти м’яса, копчені м’ясні й рибні вироби, рослинні олії, чіпси, жирні сорти сиру, картопля фрі та інші продукти. На розвиток акне також може вплинути вживання солодощів – цукру, тортів, тістечок, шоколаду, морозива, карамелі, а також жирних і солодких молочних продуктів, хлібобулочних виробів із пшеничного борошна, чаю, кави, солодких газованих напоїв. Такі продукти харчування, перебуваючи регулярно в раціоні, можуть не лише посилювати секрецію шкірного сала, а й спричиняти і підтримувати запальну реакцію та стійке розширення поверхневих судин шкіри. У процесі лікування вугрової хвороби дерматологи та косметологи мають обов’язково обмежувати такі продукти харчування у раціоні пацієнтів, а найкраще – спрямовувати на консультацію до дієтологів. Оскільки спеціально навчені цьому фахівці-дієтологи допоможуть навчитися правильно харчуватися, враховуючи всі нюанси обміну речовин, взаємодії компонентів їжі між собою та їх дії на організм, правильно підібрати препарати, які заповнюють нестачу нутрієнтів.

Висновок

Безумовно, в рамках цієї статті неможливо повноцінно описати, яке значення для нашої шкіри мають вітаміни та мінерали. Але слід сказати, що їх надходження, всмоктування й обмін в організмі залежать від того, наскільки у харчуванні будуть збалансовані білки, жири та вуглеводи. Адже шкіра є детектором неадекватності харчування, вона сигналізує про це лущенням, сухістю, передчасною появою зморшок, зміною кольору. Харчування у такому разі є також лікуванням. Для цього необхідно підібрати раціон харчування, який забезпечуватиме організм усіма необхідними нутрієнтами відповідно до віку, статі, професійної діяльності людини.

При захворюваннях шкіри корекція харчування обов’язково має входити до плану лікування.

Нормалізувавши за допомогою харчування обмін речовин та детоксикаційні процеси, можна більш ефективно проводити лікування чи подовжити період ремісії, покращивши якість життя клієнта.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна