Перманентний макіяж та ВІЛ: захищаємось та захищаємо

Корисний матеріал у рубриці « Азбука майстра-початківця » з коментарями мікробіолога-вірусолога Анни Єсипенко.

Перманентний макіяж дуже тісно переплітається з багатьма науками, у тому числі з вірусологією – невидимою стороною роботи майстра, але однією з найважливіших! А чи всі ми знаємо про те, що за будь-якого впливу, тим більше пов'язаного з порушенням шкірного покриву, можна не тільки пробудити сплячий в організмі вірус, а й заразити їм пацієнта чи себе?

В – ВІЛ-інфекція

ВІЛ-інфекція ⎼ повільно прогресуюче захворювання, що викликається вірусом імунодефіциту людини. В результаті робота імунної системи пригнічується, розвивається синдром набутого імунодефіциту (СНІД), організм хворого втрачає можливість захищатися від інфекцій та пухлин. На першій стадії, а вона протікає в середньому близько 58 років, залежно від підвиду вірусу, людина може і не знати про своє захворювання, хоча імунна система вже подаватиме йому сигнали лиха. Вірус дуже підступний і вміє маскуватися, а точніше, посилювати та провокувати інші процеси в організмі. Так, ослаблений імунітет провокує появу ВПГ, ВПЛ, ВЗВ.

Тому я настійно рекомендувала б мати при собі документ про негативний аналіз на ВІЛ!

Найбільший ризик зараження ВІЛ при процедурі перманентного макіяжу є:

- апаратура старого зразка із незмінними деталями з металу – ці частини обладнання вступають у контакт із кров'ю або лімфою замовника, і при цьому використовуються багаторазово. Сучасне обладнання оснащене стерильним одноразовим модулем, до якого входять голка (або пучок голок) та туба. Голку та тубу розділяє мембрана, що запобігає проникненню барвника в корпус апарату.

- олівці та пензлики для ескізів;

- багаторазові упаковки з анестетиками та барвниками, що використовуються для мікропігментації;

- вимикач та інші деталі апаратури, не захищені одноразовими покриттями;

- багаторазові інструменти, що використовуються для татуажу, які стерилізують сам майстер (голки, ковпачки, дюзи, туби та ін.). Тут важлива ретельність знезараження матеріалів майстром після процедури, що відіграє роль «людський фактор».

Під час перманентного макіяжу майстер періодично відключає апарати або регулює його швидкість. Оскільки майстер торкається апарату в забруднених рукавичках, він сам ризикує заразитися.
У деяких салонах існує хибна практика, коли після процедури майстер кладе використані рукавички в кишеню, а потім знову одягає їх під час роботи з наступним клієнтом. Найчастіше горе-майстри навіть не замислюються, скільки збудників небезпечних хвороб переноситься в такий спосіб. Вірус імунодефіциту людини

Як гарантувати безпеку перманентного макіяжу?

Сучасні технології дозволяють зробити процедуру абсолютно безпечною, якщо майстер ПМ дотримується всіх гігієнічних вимог.

При процедурі застосовуються:

- обладнання з одноразовим модулем у разовій упаковці, до якого включені голка, дюза для пігменту та туба;

- голка сучасної конструкції із мембраною для захисту обладнання;

- одноразові витратні матеріали: ковпачки для пігментів, пензлики та ін;

- Засоби для анестезії в індивідуальній упаковці.
Звернувшись до салону татуажу, зверніть увагу на умови роботи майстра, на чистоту його робочого місця.

Гігієнічні вимоги:

- під час процедури нанесення татуажу майстер має носити марлеву пов'язку для захисту від інфекційних захворювань, що передаються повітряно-краплинним шляхом. Пов'язка захистить від ГРВІ, грипу, кашлюку, туберкульозу та ін;

- татуаж слід виконувати в одноразових рукавичках;

- перед процедурою фахівець повинен дезінфікувати руки, рукавички, що використовуються під час роботи поверхні;

- витратні матеріали (голки, картриджі) повинні бути в одноразовій стерильній упаковці. Їх слід розпакувати в рукавичках та поміщати в апарат незадовго перед початком роботи у присутності замовника;

- ємність з пігментом не повинна торкатися чашки для пігменту або отвору дюзи;

- після завершення процедури все, до чого торкалися рукавички (наприклад, світильник) має бути ретельно продезінфіковано. Ці предмети також можуть бути джерелом зараження.

Всі витратні матеріали – палички та тампони з вати, чашки для пігменту, рукавички – після процедури слід негайно викинути. А підставка для посудини з пігментом та гільза для рукояті мають бути ретельно продизенфіковані.

Підсумовуючи, хочу відзначити: думка про те, що, користуючись одноразовим витратним матеріалом, можна уникнути зараження, запалення і т.д., на жаль, є дуже поширеною помилкою. Правильно те, що ми захистимо пацієнта від вірусної інфекції, такої як гепатити В, С, ВІЛ-інфекція, яка передається через зіткнення з кров'ю та раною. Але, окрім вірусної інфекції, існує ще й бактеріальна, грибкова. Недостатньо добре оброблені рукавички або інструментарій можуть «нагородити» умовно патогенною мікрофлорою, від якої людині з високим імунітетом нічого не буде, а от у разі зниженої опірності організм може постраждати. Є золоте правило в медицині: не зашкодь! І нехай не багато майстрів ПМ мають медичну освіту, давайте виконувати правила санітарних норм та порядків, щоб бути не лише фахівцем з великої літери, а й залишатися людиною.