Судинні новоутворення шкіри: гемангіома

За даними статистики, близько 10% новонароджених мають гемангіому на шкірі вже при народженні. У більшості маленьких пацієнтів (50-70%) це утворення самостійно розсмоктується до п’яти-семи років. Протягом підліткового періоду прості гемангіоми, розташовані на шкірі, майже повністю зникають.

Гемангіоми можуть бути як ізольованими шкірними ураженнями, так і компонентом складних спадкових синдромів.

Клінічні прояви гемангіом мають характерні особливості та є провідними в їх діагностиці, а сучасні методи лікування (лазеротерапія, кріодеструкція, склерозування тощо) дозволяють фахівцям упоратися з цією проблемою.

Першими проявами гемангіоми є червона папула, схожа на подряпину, або пляма невеликого розміру (1-5 мм). Появі червоної папули може передувати невелика гіповаскуляризована пляма.

Протягом життя гемангіоми можуть змінюватись, причому досить радикально.

Клінічний перебіг гемангіом можна розділити на три основні фази (стадії):

• зростання (проліферації);
• стабілізації (зупинки зростання);
• спонтанної регресії (самостійного розсмоктування).

Стадія проліферації (зростання гемангіоми) триває до досягнення дитиною віку 12 місяців і є найбільш небезпечною у плані розвитку ускладнень та можливої інвалідизації. Клінічними проявами активації проліферації є яскраво-червоний колір пухлини, збільшення її розміру, елевація над поверхнею шкіри, поява сателітних новоутворень, синюшного обідка або червоних судин за периметром пухлини.

Стадія стабілізації (зупинки активного зростання гемангіоми) може тривати від 1 до 5 років. У цей період розмір пухлини збільшується пропорційно до зростання дитини, її колір стає менш яскравим. 

Стадія повної або часткової спонтанної регресії (самостійного розсмоктування або інволюції гемангіоми) спостерігається не у всіх пацієнтів і триває в період досягнення дитиною віку від 3 до 8 років. У разі форми гемангіоми, що швидко зростає й поверхнево поширюється, інволюція може відбуватися стрімко, і до двох років пухлина може повністю регресувати. Більшість гемангіом регресують лише частково, залишаючи після себе гіпертрофію або атрофію м’яких тканин, зміни текстури шкіри, залишкові підшкірні та внутрішньошкірні судини.

Методи діагностики

Для підтвердження діагнозу «гемангіома» зазвичай достатньо клінічного огляду, збору анамнезу і спостереження в динаміці. У випадках множинного гемангіоматозу ураження можуть локалізуватися на шкірі, а в деяких випадках – і у внутрішніх органах.

За наявності на шкірі трьох і більше гемангіом має бути проведено УЗД внутрішніх органів з метою раннього виявлення та лікування внутрішніх судинних новоутворень. Присутність однієї великої або багатьох маленьких гемангіом може призводити до руйнування червоних кров’яних тілець, розвитку анемії, що потребує своєчасної діагностики та медичної корекції.

У випадках комбінованих системних уражень або наявності асоційованої патології може бути використана комп’ютерна термографія, ангіографія, реовазографія, магнітно-резонансна томографія.

Гемангіоми необхідно диференціювати з поверхневими та глибокими судинними мальформаціями (які раніше називалися кавернозними та плоскими гемангіомами), задньо- та передньомедіальними судинними невусами Унни, ангіосаркомами, лімфгемангіомами, лімфангіомами. Кожне з зазначених захворювань має свою характерну клінічну картину. Диференційна діагностика проводиться лікарем під час огляду та збору аналізу.

Судинні мальформації є пороками розвитку судин шкіри і, на відміну від гемангіом, ніколи не проліферують, ростуть пропорційно зростанню дитини, завжди помітні вже при  народженні у вигляді рожево-червоної та червоно-фіолетової плями. Судинні мальформації ніколи не регресують, а з віком стають синюшнішими, на їх поверхні з’являються ангіоматозні розростання.

Судинні невуси Унни, або компресійні капіляропатії, так само як і судинні мальформації, ніколи не проліферують, мають характерну локалізацію (потилична область, міжбрів’я, куприк). Передньомедіальні невуси Унни можуть бути розташовані в області міжбрів’я у вигляді несливних рожевих плям у формі латинської літери V або дрібних червоних крапок на верхній повіці чи крилі носа. На відміну від судинних мальформацій передньомедіальні судинні невуси Унни в більшості випадків самостійно розсмоктуються до першого року життя. Задньомедіальні судинні новоутворення розташовуються в області примикання шкіри шиї та голови й залишаються незмінними протягом життя.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна