Лікування гемангіоми: які методи використовуються?

Здебільшого гемангіома не вимагає активних дій, оскільки здатна регресувати самостійно до десяти років. Але якщо судинна пухлина торкається внутрішніх органів, заважає їх нормальному функціонуванню або швидко зростає, маючи тенденцію до малігнізації (переходу в злоякісний процес), необхідне активне лікування та динамічне спостереження за розростанням.

Методи лікування

Лазеротерапія. Найбільш сучасним, лікувально та косметично ефективним методом є лікування поверхневих гемангіом за допомогою спеціального судинного лазера на фарбнику (родаміні) з довжинами хвиль 577-595 нм. Лазер безболісно, не травмуючи шкіру та нешкідливо для дитини, стимулює розсмоктування гемангіоми. Шкіра після кількох процедур залишається гладкою та чистою. Лазерна енергія цих довжин хвиль вибірково поглинається оксигемоглобіном та гемоглобіном. Хромофори шкіри трансформують світлову енергію на теплову, нагріваються самі й опосередковано нагрівають еритроцит і внутрішню стінку судини. Спеціально підібрана тривалість імпульсу (1500 мкс) запобігає передачі тепла з судинної стінки в навколишню сполучну тканину дерми. Судини пухлини склеюються і потім поступово розсмоктуються. Текстура шкіри при цьому не змінюється, рубці не формуються. Процедури лазерної обробки проводяться амбулаторно, не порушують цілісності шкіри, не обмежують санітарно-гігієнічний режим пацієнта.

Оптимальні терміни початку лазеротерапії:

• гемангіоми на обличчі та в аногенітальній ділянці розглядаються як «екстрений медичний випадок» і вимагають терапевтичного лікування спеціальним імпульсним судинним лазером на барвнику протягом трьох днів;
• гемангіоми шкіри обличчя з явною тенденцією до зростання (збільшення площі ураження в 1,5 разу за один тиждень) мають бути оброблені негайно, а за іншої локалізації – протягом одного тижня після виявлення;
• гемангіоми оротрахеального тракту розглядаються як екстрений медичний випадок і мають бути оброблені лазером до того, як виникне потреба в трахеотомії.

Враховуючи простоту, нешкідливість, безболісність і високу ефективність цього методу, можна суттєво розширити перелік гемангіом, за яких показано лазеротерапію. Недоліком лазеротерапії спеціальним судинним лазером на фарбнику є необхідність проведення багаторазових обробок та неможливість впливати на пухлини, розташовані глибоко під шкірою.

Застосування інших лазерів (CO2, ербієвого, аргонового на парах міді) для лікування гемангіом не рекомендується, оскільки після видалення пухлини на шкірі залишаються рубці.

Кріодеструкція. Заморожування рідким азотом (кріодеструкція) використовується для видалення гемангіом невеликого розміру (до 2-3 см у діаметрі), що виступають над поверхнею шкіри, і у випадках, коли вся пухлина може бути охоплена заморожуванням за одну процедуру. Метод дозволяє при одноразовому впливі (при використанні тефлонових аплікаторів та проведенні 2-3 кріоциклів) повністю зруйнувати пухлину. Процедура проводиться амбулаторно, триває 10-15 хвилин, не потребує додаткового знеболювання. Після проведення процедури болючі відчуття дитину не турбують. Купання дозволено. Внаслідок впливу формується міхур, тканини відмирають і відкидаються. Протягом 3-4 тижнів настає загоєння рани з формуванням гладкого рубця, що зростає пропорційно до зростання дитини. Залишкові явища після процедури являють собою гладкий, округлий, м’який, відповідний формі обраного аплікатора рубчик, світліший за навколишні тканини, на якому не росте волосся. Кріодеструкція не проводиться на волосистій частині голови, у складках шкіри, на обличчі, в ділянці молочної залози, кистях рук, статевих органах, при великих пухлинах або гемангіомах, розташованих підшкірно.

Склерозування (ін’єкційне введення кортикостероїдів). Застосовують при підшкірно розташованих гемангіомах, загрозі локальної обтурації або проростання в тканині. Введена в пухлину спеціальна речовина дозволяє зростання підшкірних гемангіом невеликого розміру (до 2-3 см у діаметрі). Залежно від швидкості зростання та глибини залягання пухлини ін’єкції можуть проводитися з інтервалом у 2–4 тижні, до зупинки зростання пухлини. Процедура відбувається амбулаторно, займає 10-30 хвилин. Для знеболювання використовують місцеве введення анестетика. Після ін’єкції можливий набряк, надалі локальне стоншування шкіри і м’яких тканин, формування атрофічного рубчика.

Гормонотерапія й адреноблокатори. При множинних швидко зростаючих гемангіомах або великих пухлинах з ризиком порушення функцій життєво важливих органів дитини виникає необхідність у системному призначенні адреноблокаторів або преднізолону за традиційною або альтернативною схемою. Системна терапія рекомендується у разі активного зростання гемангіом, розташованих у зонах підвищеного ризику (поруч із очима, ротом, носом, тім’ячком, уретрою), а також в разі загрози порушення життєво важливої функції. Дозування препарату визначається з урахуванням темпів зростання пухлини, її форми, віку дитини та супутньої патології пацієнта. Можливі побічні ефекти зникають без додаткового лікування пацієнта протягом 1-3 місяців після закінчення терапії.

Хірургічне висічення. У світовій практиці лікарі відмовилися від лікування гемангіом хірургічним методом, оскільки хірургічне висічення не гарантує рецидиву пухлини, пов’язане з використанням загальної анестезії (яка може бути використана у дітей до 1 року тільки за життєвими показаннями), має тривалий період загоєння, а також залишає після себе рубцеві зміни. Хірургічне висічення досі використовується в Україні при лікуванні гемангіом у дітей до 1 року через відсутність у державній медицині України адекватного сучасного технічного оснащення та недостатню інформованість лікарів.

Хірургічне висічення може бути використане в більш дорослому віці у разі глибоких підшкірно розташованих великих гемангіом, що поєднуються з вадами розвитку глибоких судин, або наявності артеріовенозних підлягаючих шунтів.

Поширені помилки в діагностиці та лікуванні гемангіом

• Вичікувальна тактика в надії на спонтанну регресію гемангіом та призначення лікування лише в разі розвитку ускладнень.
• Використання застарілої класифікації (капілярні, кавернозні та плоскі гемангіоми) і терміна «гемангіома» для позначення різних за етіологією та патогенезом захворювань у дорослих.
• Ототожнення гемангіом і судинних мальформацій та використання ідентичних деструктивних методів лікування.
• Використання деструктивних методів (хірургічне висічення, електрокоагуляція, кріодеструкція, рідина Ходоровича) при глибоких гемангіомах, що не гарантує відсутність рецидивів пухлини і залишає жахливі рубці.
• Використання рентген-терапії, променів Буки в лікуванні гемангіом, що має суттєві побічні дії та призводить до розвитку ускладнень: облисіння, формування злоякісних пухлин.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна