Меланома: фактори ризику та профілактика захворювання

Головний фактор ризику – перебування на сонці

Сонце, безперечно, відіграє важливу роль у нашому житті, воно сприятливо впливає на фізичне та психологічне самопочуття, піднімає настрій і сприяє виробленню в організмі вітаміну D. Але кількох хвилин на день цілком достатньо, щоб насолодитися його користю.

Окрім небезпеки виникнення раку, сонце може стати причиною розвитку тяжких патологій очей (катаракта, захворювання сітківки) та передчасного старіння шкіри. Ще одним наслідком надмірного опромінення ультрафіолетом є ослаблення імунної системи людського організму.

Виділяють три типи УФ-променів – УФА, УФВ та УФС, які відрізняються інтенсивністю, довжиною хвилі та здатністю проникати у шкіру на різну глибину. УФС-промені з найкоротшою довжиною хвиль (200-290 нм) становлять основну небезпеку, оскільки мають найвищу енергію. На щастя, вони затримуються у стратосфері. УФВ-промені мають довжину хвилі в діапазоні 290-320 нм і досягають поверхні Землі, проникаючи крізь озоновий шар. У шкірі людини УФВ-промені досягають епідермісу, але не проникають у дерму. Вони надають потужну руйнівну дію на клітину, спричиняючи мутації на рівні її генів, і відповідають за безліч гострих та хронічних побічних ефектів, пов’язаних із впливом сонячного світла, зокрема, сонячний опік, індуковане світлом ушкодження клітин та рак шкіри. Довжина хвиль УФА-променів коливається в межах 320-400 нм. Серед усього УФ-спектру вони мають найменшу енергію, але водночас максимальну проникаючу здатність. У шкірі людини УФА-промені досягають серединних шарів дерми. Саме вони найчастіше відповідають за передчасне старіння шкіри та, ймовірно, сприяють злоякісному переродженню клітин. 

При цьому наш організм захищається, накопичуючи у клітинах шкіри пігмент – меланін. Ми ще нічого не зрозуміли, нічого не відчули, а у зовнішньому шарі шкіри вже розпочалася боротьба за наше життя. Чим більше пігменту, тим важче променям проникнути в підшкірні шари, щоб здійснити свою руйнівну дію, спричиняючи розпад білкових молекул, а отже, загибель тканин. Вже через 6–10 годин з’являється почервоніння шкіри – еритема, яка протягом 3–5 днів змінюється пігментацією через накопичення меланіну. Таким чином, помірна засмага підвищує захисні властивості шкіри.

Однак цей природний захист фільтрує лише частину ультрафіолету. Повторюваний агресивний вплив сонця призводить до пошкодження клітин шкіри та руйнує ДНК. На щастя, клітини мають механізм адаптації, який дозволяє їм відновлювати пошкодження, якого вони зазнали (ферментні системи, вітамін С, вітамін Е, мікроелементи, зокрема, селен). Але ця природна здатність самовідновлюватися не є невичерпною. При тривалому та часто повторюваному перебуванні на сонці шкірі не вдається повністю захистити себе від шкоди, завданої отриманою дозою УФ-опромінення. І коли пошкоджені клітини втрачають здатність до регенерації, можуть виникати мутації, які, своєю чергою, призводять до їхнього ракового переродження.

Сонячні ванни у дитинстві

Світова статистика свідчить, що надмірна інсоляція у дитинстві є визначальним чинником ризику виникнення меланоми у пізньому віці. Дійсно, шкіра малюків більш чутлива та ніжна – її епідерміс ще остаточно не сформований. Однак саме він забезпечує захист від перших ударів зовнішньої агресії. При тонкому епідермісі шкіра гірше утримує вологу, висушується під дією сонця та морської води.

Крім того, в дітей довше формується система захисту від сонячних променів. Клітини, які продукують темний захисний пігмент меланін, починають ефективно працювати лише на третьому році життя. До цього періоду вплив сонця призводить до почервоніння, подразнення шкіри та локальної появи пігментних плям, тобто засмага утворюється нерівномірно. При цьому всі органи і тканини лише розвиваються, і якщо піддати їх руйнуванню з боку ультрафіолету, наслідки можуть виявитися дуже сумними.

Вважають, що переважна частина часу перебування на сонці протягом життя припадає на вік до 18 років, оскільки діти й підлітки більше бувають на відкритому повітрі, ніж дорослі. Ця обставина підтверджує необхідність профілактики ризику, пов’язаного із надмірною інсоляцією, вже у молодому віці.

Спадковий фактор

Зростання ризику виникнення меланоми пов’язане також із конституцією людини. Факторами, які можуть вказувати на існування такого ризику, є захворювання на рак шкіри в сім’ї, колір шкіри та волосся, кількість і тип невусів (родинок).

Наявність захворювань на меланому в сім’ї є важливим фактором ризику – 5–10% таких випадків виникають у сімейному контексті. Це пов’язано з генетичними характеристиками: так, у 44% випадків сімейних меланом у Франції виявлено спадкову мутацію гена Р16.

Є думка, що ризик зростає вдвічі чи втричі, якщо родич першого ступеня (батьки/діти, брати/сестри) хворів на меланому. Саме тому члени сім’ї, яких не оминула ця проблема, мають перебувати на постійному диспансерному обліку.

Тип шкіри та кількість родимок

Однак не всі люди однаково реагують на вплив сонця. Так, власники світлої шкіри більше наражаються на ризик виникнення меланоми під час інтенсивного випромінювання через відносну відсутність у них пігментації. Однак темна шкіра також чутлива до шкідливого впливу УФ-променів, навіть якщо в ній міститься більша кількість захисних пігментів.

Щоб встановити термін перебування на сонці та вибрати захисні заходи, важливо визначити тип шкіри. Існуюча класифікація розрізняє фототипи шкіри залежно від їхньої чутливості до впливу УФ-випромінювання. Це дозволяє оцінити ризик для кожного та визначити доцільність необхідного захисту. Виділено шість фототипів згідно з забарвленням шкіри та кольором волосся: чим нижчий фототип, тим ретельніше людині потрібно захищатися від сонця (табл. 1).

Фототип I (кельтський)	Дуже світла, рожево-бежева або молочно-біла шкіра, багато ластовиння, світле рудувате волосся, блакитні або світло-сірі очі	Завжди обгорає, ніколи не засмагає
Фототип II (світлошкірий європейський)	Світла шкіра, іноді з ластовинням, колір волосся – від світлого блондина до світлого шатену, блакитні, зелені чи сірі очі	Може засмагнути, проте частіше обгорає
Фототип III (темношкірий європейський)	Шкіра смаглява або кольору слонової кістки, ластовиння зазвичай немає, колір волосся – від темного блондина до темного шатену, світло-карі очі	Часто засмагає, іноді обгорає
Фототип IV (середземноморський)	Досить темний відтінок шкіри, найчастіше з оливковим відтінком, темно-коричневе та чорне волосся, темні очі	Завжди засмагає, ніколи не обгорає, засмага утворюється швидко і тримається тривалий час
Фототип V (азіатський)	Темно-коричнева шкіра та чорне волосся	Ніколи не обгорає
Фототип VI (африканський)	Дуже темна, майже чорна шкіра та чорне волосся	Ніколи не обгорає

Табл. 1. Фототипи шкіри

Безперечним фактором ризику є наявність на тілі численних (50 і більше) невусів (родинок) розміром завбільшки 2 мм, завдяки яким ймовірність захворювання зростає в 4-5 разів. Атипові (великі та нерівні) або вроджені невуси також сприяють виникненню меланоми.

Рання діагностика

Меланому можна успішно лікувати, а головне – діагностувати й видалити, поки не відбулося метастазування. Саме тому обстеження шкіри та раннє виявлення захворювання необхідне насамперед людям, які входять до груп ризику.

Особливу увагу слід виявляти особам:

• зі світлими очима, волоссям та шкірою, яка погано засмагає;
• з великою кількістю родимок (понад 50);
• з вродженими чи атиповими невусами;
• у сім’ї яких траплялися випадки захворювання на меланому;
• які мали меланому в минулому (ризик рецидиву);
• які надмірно обгоряли у дитинстві чи юності;
• які працюють на свіжому повітрі.

Ви маєте мотивувати свого пацієнта порадитися з цього приводу з профільним фахівцем, щоб оцінити ризик та відповідну частоту обстежень.

Обстеження шкіри: правило АКОРД©

Щоб встановити меланому на якомога ранньому терміні, клієнту рекомендується регулярно (десь тричі на рік) проводити огляд шкіри всього тіла. За таких умов буде простіше помітити нові пігментні плями чи зміни родимок.

Головна проблема полягає в тому, щоб відрізнити звичайну родимку (доброякісну) від меланоми (злоякісної). Нагадаємо всім відому абревіатуру АКОРД меланоми©, яка дозволяє запам’ятати тривожні ознаки, за якими необхідно спостерігати:

А – асиметрія: якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл – половинки здорової родимки мають бути рівними, поява асиметрії може бути однією з перших ознак переродження.

К – край: у здорової родимки має бути рівним; поява нерівностей чи зазубринок, рваного краю також може свідчити про переродження.

О – окрас: має бути рівномірним, інтенсивність кольору в різних родимках може відрізнятися. Про небезпеку свідчать поява вкраплень іншого кольору – сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого.

Р – розмір: чим більше родимка, там вищий ризик переродження. Але розмір може бути і сумарним, тобто багато дрібних родимок збільшує небезпеку переродження однієї з них.

Д – динаміка: про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці – збільшення розміру, кровоточивість, поява скоринок.

Наявність однієї або кількох таких ознак ще не свідчить про розвиток меланоми у вашого клієнта, проте їх не можна ігнорувати. За найменших сумнівів необхідно призначити консультацію дерматолога.

Просте й безболісне обстеження

Обстеження полягає в огляді шкірного покриву тіла за допомогою дерматоскопа, мета якого – виявлення плям або родимок із підозрою на рак. Якщо знайдено підозрілі елементи, лікар приймає рішення – спостереження чи видалення з подальшим гістологічним аналізом.

Крім візуального огляду за допомогою дерматоскопа, сьогодні застосовується новітнє досягнення в дерматології – метод епілюмінесцентної комп’ютерної дерматоскопії (ЕКД), призначений для ранньої діагностики родимок, що перероджуються, і раку шкіри. Цей метод дозволяє лікарю не лише обстежити поверхню шкіри, а й побачити зміни, що відбуваються у її глибоких шарах, без травмування тканин.