Соцмережі й ботокс: як пацієнтам зробити правильний вибір

Соціальні мережі сьогодні – це не просто фоновий шум. Вони стали частиною нашого професійного середовища – лікарів, які працюють у сфері естетичної медицини. Пацієнти вже давно не приходять з чистого аркуша – вони приходять із готовими думками, картинками з Instagram і TikTok, зі сформованими очікуваннями – і часто з переконаннями, що базуються не на фактах, а на трендах. І дуже часто в центрі цих уявлень – чомусь саме ботокс.

Чому саме ботулотоксин А (БТА) став «зіркою» соцмереж? 

1. «Старший» серед ін’єкційних методик. FDA 2002 року офіційно схвалило використання ботулотоксину типу А в естетичних цілях. Відтоді його можна вважати справжнім «корифеєм» серед препаратів у косметології. Ботокс першим увійшов у публічний простір, став на слуху і залишився в культурі, у мемах і навіть у повсякденній лексиці.
2. Слово-бренд. Для більшості пацієнтів «ботокс» – це синонім будь-яких «уколів від зморшок», навіть коли йдеться про зовсім інші препарати чи процедури. Це слово легке для вимови, запам’ятовується миттєво та стало своєрідним «ярликом» у мові краси. 
3. Tox як хайповий гачок. Сам термін «токсин» звучить інтригуюче, навіть небезпечно. І саме це робить його ідеальним для соцмереж, де працюють емоції, а не факти. Так народжуються нескінченні варіації: traptox, scrotox, holetox – гра слів, яка збирає лайки. 

Популярність у соцмережах має дві сторони. Якщо з одного боку ботокс став символом «естетичного апгрейду», то з іншого – перетворився на об’єкт хейту, страхів і спекуляцій.

Тому далі пропоную розібрати три найгучніші кейси, які спричинили хвилю хейту, хайпу й навіть страху навколо ботулінотерапії. І почнемо з першого – випадку ятрогенного ботулізму.

Наприкінці квітня цього року соціальні мережі буквально «вибухнули» після повідомлення про випадок ятрогенного ботулізму в Запоріжжі. У центрі уваги опинилися інʼєкції ботулотоксину типу А за естетичними показаннями – і загальний емоційний фон був очевидний: страх і недовіра. У публічному просторі сформувалося враження, що будь-яка процедура з ботулотоксином потенційно небезпечна. І тут логічно постають питання:

• Чи справді нам варто цього боятися?
• Чи є ризик ятрогенного ботулізму після використання сертифікованих препаратів, за on-label показаннями, у правильній техніці та з дотриманням дозувань?

Відповідь: так, варто боятися.

Страх у цьому випадку не має нічого спільного з панікою. Йдеться не про «жахливий ботокс», а про усвідомлення ризиків, які існують навіть при дотриманні всіх правил.

У всіх сертифікованих виробників ботулотоксину з квітня 2009 року в офіційній інструкції є попередження у форматі Boxed Warning (так звана чорна рамка). У ньому зазначено: навіть при застосуванні препарату за показаннями (on-label), у рекомендованих дозах і з дотриманням техніки введення токсин може поширюватися за межі зони ін’єкції та потенційно спричиняти симптоми, схожі на ботулізм.

Це не означає, що процедура небезпечна – це нагадування, що ботулотоксин залишається фармакологічно активною речовиною і до нього треба ставитися відповідально.

Ключові клінічні правила для безпеки

• Найвищий ризик спостерігається у дітей, які лікуються від спастичності.
• Особлива обережність потрібна при роботі в зонах шиї та ділянках з рясним кровопостачанням.
• Збір анамнезу – обов’язковий: є низка станів, які можуть схилити пацієнтів до симптомів ботулізму, зокрема міастенія гравіс, бічний аміотрофічний склероз, синдром Ламберта–Ітона.
• Враховуйте супутнє лікування: ефект токсину може посилюватися при застосуванні аміноглікозидів або міорелаксантів (курареподібних агентів).
• Використовуйте лише сертифіковані препарати, дотримуйтесь офіційних дозувань і правильної техніки введення.

Не перевищуйте кумулятивну дозу 400 одиниць протягом трьох місяців при лікуванні дорослих пацієнтів (навіть якщо це кілька показань одночасно).

Після хвилі хейту навколо ботулотоксину у квітні, вже у травні 2025 року соцмережі підхопили нову тему. У стрічці однієї консультантки з грудного вигодовування з’явився допис про те, що ін’єкційні б’юті-процедури під час лактації є цілком безпечними. Список «дозволеного» звучав вражаюче: ботулотоксин, гідроксиапатит кальцію, полімолочна кислота – усе можна, усе дозволено, усе безпечно.

Цей меседж не новий – він періодично спливав і раніше, але цього разу його активно поширила одна з консультанток з чималою аудиторією. І саме тому ця історія, завдяки зусиллям моїм і колеги, набрала розголосу, бо твердження «можна все» прозвучало аж занадто самовпевнено, з посиланнями нібито на «доказові джерела». 

Але чи дійсно це так? Чи справді lactancia.org є науковим ресурсом, на який можна покладатися?

Зазначений ресурс часто згадується як «доказовий» сайт щодо безпечності лікарських засобів під час грудного вигодовування. Однак важливо розуміти, що це приватний вебсайт, який не має статусу офіційного клінічного довідника і не обов’язково відповідає стандартам доказової медицини.

Інформація там може бути корисною як орієнтир, але не має бути єдиним джерелом клінічних рішень – особливо коли йдеться про ін’єкційні препарати, фармакокінетику токсину чи потенційні ризики для немовляти.

Для перевіреної, доказової інформації варто звертатися до офіційних баз даних, зокрема до LactMed (U.S. National Library of Medicine). Або в тому числі до публікації Safety of Dermatologic Medications in Pregnancy and Lactation: An Updated Review. Part II: Lactation, опублікованої у Journal of the American Academy of Dermatology (JAAD) 2024 року, на яку, до речі, посилається і сама база LactMed.

У згаданій вище публікації (JAAD, 2024) зазначено, що в період грудного вигодовування рекомендовано уникати ін’єкцій ботулотоксину типу А. І тут важливо розуміти контекст. Формулювання «не рекомендовано» в доказовій медицині означає відсутність підтверджених даних про безпеку, а не можливий дозвіл «за замовчуванням».

Це не про те, що ботулотоксин «точно шкідливий», а про те, що етично неможливо провести контрольовані дослідження на жінках, які годують груддю. Відповідно, ми просто не маємо клінічних доказів, які б підтверджували, що процедура абсолютно безпечна для матері й немовляти.

Для порівняння: у випадку системного ізотретиноїну формулювання звучить уже як «заборонено». Але й ця категоричність не виникла «з повітря» – вона базується на трагічних наслідках, коли в минулому препарат спричиняв тератогенні ефекти у ще ненароджених дітей. І лише після цього з’явилося жорстке попередження у вигляді «протипоказано під час вагітності».

Отже, у випадку ботулотоксину мова не про «категоричну заборону», а про обережність у ситуації, коли ми не маємо достовірних даних про відсутність ризику. І це саме те, що має на увазі формулювання «не рекомендовано».

Наступний хейт навколо ботулотоксину не змусив себе довго чекати. Цього разу – після коментаря на телебаченні відомого пластичного хірурга, який заявив: «Ботокс – це взагалі небезпечна річ».

Після ефіру багато колег-лікарів публічно спростували цю тезу, намагаючись пояснити, що вона не відповідає сучасним науковим даним і створює хибне уявлення про інʼєкції БТА. 

Ми ж хочемо лише додати кілька фактів: звідки насправді походили деякі аргументи хірурга, на які «дослідження» він спирався і чому частину з них можна вважати вирваними з контексту.

Одним із аргументів, озвучених у коментарі, стала теза, що естетичне застосування ботулотоксину нібито має бути обмежене двома роками, оскільки «дослідження показують ризик довгострокових змін у м’язах і тканинах».

Посилання стосувалося статті Keeping Appearance: Don’t Frown Up with the Effect of Botulinum Toxin Injection in Facial Muscles (Punga, A. et al., 2023), де дійсно згадується фраза: «Recommended usage of 2 years is often exceeded, which may result in atrophy of the injected muscles».

Однак ця цитата вирвана з контексту. По-перше, «recommended usage of 2 years» – це не офіційна клінічна рекомендація, а авторська інтерпретація, яка не підтверджується в основному тексті статті й не має жодного посилання на регуляторні чи доказові джерела.

Жоден із офіційних документів FDA, EMA чи клінічних настанов не містить обмеження за тривалістю використання ботулотоксину А в естетичній медицині. Ризики атрофії м’язів описуються лише при надмірних дозуваннях або невиправдано частому введенні, а не при тривалому, але контрольованому застосуванні за показаннями.

Ще одним аргументом, який прозвучав у коментарі пластичного хірурга, стало твердження: «Тривале або високодозоване застосування BoNT може призвести до атрофії мʼязів, що ін’єктуються, через хімічну денервацію. Цей ефект потенційно незворотній, особливо при недостатній реіннервації».

Щоб перевірити це твердження, ми також звернулися до наукових джерел. Наприклад, у статті Botulinum Toxin and Muscle Atrophy: A Wanted or Unwanted Effect (Aesthetic Surgery Journal, 2016, Paul D. Durand та співавт.) зазначено: «Numerous reports demonstrate that muscle atrophy after botulinum toxin type A treatment occurs and is both reversible and temporary. This can be wanted or unwanted sequelae of treatment».

Тобто атрофія м’язів дійсно може спостерігатися, але вона є тимчасовою, контрольованою та оборотною. Ба більше, у багатьох випадках цей ефект може бути бажаним, оскільки він лежить в основі клінічного результату. Більшість описаних випадків атрофії стосуються неврологічних, або спастичних розладів, де застосовуються значно вищі дози ботулотоксину, ніж у косметології. Навіть у цих ситуаціях відновлення функцій м’язів відбувається завдяки реіннервації. Тимчасова атрофія контролюється, зокрема збільшенням інтервалів між ін’єкціями. Враховуючи ці дані, їх можна інтерпретувати й для естетичної практики. 

Ще один аргумент пластичного хірурга спирався на статтю Long-Term Muscular Atrophy and Weakness Following Cessation of Botulinum Toxin Type A Injections in the Flexor Digitorum Muscle of Musicians with Focal Hand Dystonia (Ioannou C. et al., 2023): «Навіть одноразова інʼєкція може спричинити атрофію мʼязів. Огляд літератури 2022 року: повторні інʼєкції BoNT можуть спровокувати зміни складу, функції та зовнішнього вигляду мʼязів, що зберігаються впродовж кількох років – аж до чотирьох років після інʼєкцій. Тобто навіть якщо на рік зупинити терапію ботоксом, наслідки будуть відчуватися довше».

• По-перше, твердження, яке стосується розвитку атрофії після одноразової ін’єкції, взято з експериментальної моделі на щурах, на яку автори статті лише посилаються в тексті. Очевидно, що подібні результати неможливо прямо екстраполювати на людей, особливо в контексті косметологічних доз ботулотоксину. Ба більше, у самій експериментальній моделі йдеться не про атрофію (заміщення м’язової тканини жировою чи фіброзною) у класичному розумінні, а радше про гіпотрофію – тимчасове зменшення об’єму м’яза без втрати його структури.
• По-друге, інший фрагмент статті, у якому згадується збереження змін у м’язах понад три роки, стосується музикантів із фокальною дистонією, які отримували численні ін’єкції терапевтичними дозами. Поєднання цих двох різних тез створює маніпулятивне враження, ніби навіть одна ін’єкція може спричинити довготривалі зміни, хоча в оригінальному тексті йдеться про зовсім інше.

Поточна наукова робота показала, що у пацієнтів із фокальною дистонією численні ін’єкції ботулотоксину типу А можуть призвести до атрофії в 11% і м’язової слабкості в 13%, причому ефекти є дозозалежними. У підсумку самі автори наголошують, що ці побічні явища мають м’який, мінімальний характер і не становлять клінічно значущої загрози, підкреслюючи безпечність тривалого застосування ботулотоксину навіть при багаторазових ін’єкціях.

Коли будь-яка медична тема потрапляє у світ TikTok чи Instagram, вона перестає бути лише про медицину. Вона стає контентом. А отже – джерелом переглядів, лайків, коментарів і, на жаль, тригером для паніки.

Ми – фільтр між соцмережами та пацієнтом. Наше завдання – надавати перевірені факти, спростовувати маніпуляції й допомагати пацієнту прийняти зважене рішення. Ботокс – це не «страшна отрута», але і не «вітаміни від зморшок». Це ефективний та керований інструмент у руках лікаря.

Наше майбутнє – за тими, хто поєднує доказову медицину з новими форматами комунікації та розвінчує міфи там, де їх читають пацієнти – у соцмережах.

---

Ксенія Ткачишина, ​​лікар-дерматовенеролог, аспірант кафедри дерматології та венерології з курсом косметології НМУ ім. О.О. Богомольця, медичний коворкінг Kabimed