Проблеми шкіри: чому виникає підвищена чутливість

Проблема чутливої шкіри належить до числа суміжних, мультидисциплінарних питань, що знаходяться на стику дерматології та косметології й у вирішенні яких фахівцям досить складно дійти консенсусу.

Поняття «чутлива шкіра» сьогодні трактується абсолютно по-різному. Хоча ми багато говоримо і пишемо про чутливу шкіру, сформулювати чіткі постулати поки що не вдається, адже чітких критеріїв, за якими можна було б точно діагностувати у пацієнта стан чутливої шкіри (як, наприклад, при атопічному дерматиті), у нас немає. Тому діагноз «чутлива шкіра», як правило, найчастіше буває суб’єктивним.

Тим не менш, понад 38% європейців вважають свою шкіру чутливою, у деяких людей подразнення при використанні косметичних засобів є проявом алергічної реакції на той чи інший інгредієнт. Тому однією з ознак чутливої шкіри можна назвати її підвищену толерантність до токсичних речовин у поєднанні з підвищеною реактивністю.

Фактори, що провокують реактивність шкіри

Існують ендогенні та екзогенні фактори, на які реагує шкіра.

До ендогенних факторів належать порушення бар’єрної функції (трансепідермальна втрата води, модифікація міжкорнеоцитарних ліпідів) та нейрогенні зміни (особливості чутливості нервових закінчень, особливості іннервації шкіри).

До екзогенних факторів належать спосіб життя (гостра їжа, алкоголь, кава, куріння), фактори довкілля (УФ-випромінювання, холод, спека, вітер, забруднення), агресивні косметичні засоби, гоління.

Бар’єрні властивості шкіри переважно забезпечуються епідермісом. Особливу роль тут відіграє роговий шар, на поверхні якого встановлюється тонкий баланс між вмістом води в самому роговому шарі та навколишньому середовищі. Для підтримки нормальної зволоженості рогового шару існують високоспеціалізовані та унікально організовані міжклітинні ліпіди (цераміди, холестерол, жирні кислоти, а також фосфоліпіди, глікосілкераміди, вільні сфінгоїдні основи, сульфат холестеролу тощо). Вони формують основний бар’єр для вологи, перешкоджаючи тим самим її трансепідермальній втраті, відіграють роль особливої міжклітинної цементуючої речовини, що забезпечує міцність зчеплення постклітинних структур рогового шару та цілісність шкіри. Описано шість основних класів так званих вільних, не пов’язаних із корнеоцитами церамідів, та два основні класи церамідів, ковалентно пов’язаних з поверхнею корнеоцитів. До функцій церамідів відносять не лише утримання води у шкірі, а й регуляцію темпу десквамації, а також вплив на диференціювання кератиноцитів.

Формування на поверхні шкіри водно-ліпідної мантії також є одним із механізмів, що забезпечують її бар’єрні властивості. До складу водно-ліпідної мантії входять шкірне сало, секрет потових залоз, а також ліпіди рогового шару. Бар’єрні властивості шкіри порушуються через зменшення кількості ліпідів між роговими лусочками у роговому шарі, що є однією з причин її підвищеної чутливості. Це можливо при постійному використанні агресивних детергентів та низці дерматозів (розацеа, екзема, атопічний дерматит тощо).

Клінічні ознаки чутливості

Всі клінічно виявлені ознаки чутливої шкіри умовно можна розділити на об’єктивні та суб’єктивні.

До суб’єктивних ознак можна віднести скарги пацієнта на печіння, відчуття стягнення шкіри, свербіж, поколювання. При цьому визначити інтенсивність і природу цих скарг найчастіше буває досить складно.

До об’єктивних ознак належать сухість, почервоніння шкіри, наявність розширених судин (купероз), лущення тощо. Ці явища завжди чітко візуалізуються та легко піддаються якісній і кількісній оцінці за допомогою сучасних методів діагностики шкіри.

На сьогодні існує чимало класифікацій чутливої шкіри, але для косметолога, на наш погляд, найбільш зручним є поділ на три типи:

• шкіра, схильна до реакцій підвищеної чутливості (себорейний дерматит, розацеа, змішана розацеа, дефіцит поліненасичених жирних кислот тощо);
• шкіра зі зниженою толерантністю (подразнена, пошкоджена);
• шкіра з ознаками підвищеної реактивності (алергія, атопія).

Внаслідок ураження шкіри себорейним дерматитом або розацеа підвищується її чутливість, що є одним із проявів спадкових ферментопатій. Нестача ненасичених жирних кислот виникає в разі порушення їх всмоктування внаслідок нестачі ліпаз, жирних кислот у їжі, дисбактеріозу. При цьому може спостерігатися сухість, лущення, гіперемія, подразливість шкіри. Подразлива шкіра характеризується постійною внутрішньою готовністю до подразнення. При цьому суб’єктивні скарги багатші, ніж клінічна картина. Виникає відчуття стягнення, поколювання, одночасно клінічні прояви можуть бути відсутніми. Патогенетично – це запальна реакція у чистому вигляді, без імунного компонента.

Подразнена шкіра – це чутлива шкіра, що реагує на фактори навколишнього середовища: механічні (епіляція, гоління), хімічні (детергенти, косметичні засоби), в результаті лікування акне (підсушувальні засоби, кератолітики). Клінічно характеризується почуттям стягнення, поколювання, почервонінням, лущенням, шорсткістю.

Чутливість = купероз?

Чутлива шкіра є одним із факторів розвитку куперозу – порушення кровообігу в шкірному покриві внаслідок розширення судин та втрати їх еластичності. Фактори розвитку куперозу можна розділити на ендогенні й екзогенні. До ендогенних належать підвищення рівня естрогенів, захворювання серцево-судинної системи, нирок, печінки тощо. До екзогенних – нестача вітаміну С, вплив навколишнього середовища, мороз, сніг, вітер, зловживання сауною, лазнею, УФ-випромінювання, шкідливі звички.

Судинна мережа шкіри розташована на межі сосочкового та сітчастого шарів дерми й на межі дерми та гіподерми. На шкірі купероз проявляється у вигляді телеангіектазій, які утворюються з поверхневих капілярів.

Стадії розвитку куперозу:

• поодинокі телеангіоектазії на щоках і крилах носа;
• судинний малюнок вкриває 1/3 обличчя;
• розлитий купероз, що займає практично всю поверхню шкіри.

Пацієнта, у якого спостерігаються прояви куперозу, обов’язково слід направити на консультацію до дерматолога. Призначається дієта, яка виключає алкоголь, гострі страви. Також рекомендується використовувати косметичні засоби, які містять у своєму складі вітамін С.

Догляд за чутливою шкірою

Ідеальна шкіра – це бездоганний баланс і гармонійна взаємодія її клітин. Подразнення шкіри свідчить про те, що її захисні системи не впоралися з токсичними та чужорідними речовинами. Це означає, що бар’єрна й імунна функції шкіри ослаблені.

Як правило, подразнення шкіри свідчить про руйнування епідермального бар’єру. Тому в догляді за чутливою шкірою необхідно використовувати щадну косметику, особливо це стосується очищення.

Засоби для демакіяжу мають бути м’якими, гіпоалергенними та містити інгредієнти, які відновлюють гідроліпідну мантію.

Крім цього, необхідно підбирати косметичні засоби, що містять якнайменше активних інгредієнтів (багато косметичних засобів мають великий перелік активних інгредієнтів, деякі з них можуть спричинити реакцію). Потрібно уникати косметичних засобів, які містять барвники, спирт, ефірні олії, луги. Деякі рослинні екстракти можуть спровокувати алергічні реакції.

Застосування засобів з УФ-захистом, а також антиоксидантів є одним із обов’язкових етапів догляду. До засобів, що зменшують реактивність шкіри, можна віднести такі протизапальні інгредієнти, як бісаболол, азулен. До косметики для чутливої шкіри вводять імуномодулятори. Останнім часом активно досліджується імуномодулююча дія омега-3-олій (риб’ячий жир, лляна та ріпакова олії). Наукові дослідження підтвердили, що застосування зволожувальних засобів зменшує реактивність шкіри.

Підвищення чутливості при проблемній шкірі

Останнім часом чутливість шкіри почала частіше зустрічатися у клієнтів із проблемною шкірою. Невміло використовуючи агресивні косметичні засоби та займаючись самолікуванням, наші пацієнти найчастіше підвищують таким чином чутливість своєї шкіри, надаючи їй «ведмежу послугу». Тому на ринок виходять нові продукти догляду за проблемною шкірою, що містять інноваційні інгредієнти (наприклад, тотарол, LHA) і здатні вирішувати проблему очищення й догляду за жирною та проблемною шкірою, не підвищуючи її чутливості.

Проводимо очищення і тонізування шкіри, потім вмикаємо вапозон і спрямовуємо струмінь пари до обличчя та зони декольте. Для глибокого очищення й видалення відмерлих клітин шкіри проводимо гомаж, підбираючи препарат, який підійде навіть для найчутливішої шкіри.