Міноксидил при андрогенній алопеції: ефективність і безпека

Продовження. Початок статті

Правильне скасування міноксидилу

Після тривалого використання міноксидилу різке скасування препарату може призвести до появи небажаних побічних явищ, зокрема різкого випадання волосся. Ось чому скасовувати препарат слід поступово. Спочатку варто зменшити добову дозу міноксидилу. Для цього препарат слід використовувати 1 раз на добу протягом 1-2 тижнів. Після цього треба почати використовувати речовину не щодня, а через 1-2 дні (тобто 3 рази на тиждень). Так, препарат слід застосовувати протягом 1-2 тижнів, після чого можна повністю від нього відмовитися. Водночас варто пам'ятати, що при андрогенній алопеції скасування міноксидилу супроводжуватиметься випаданням волосся незалежно від того, як буде скасовано препарат (відразу чи поступово).

Одночасне призначення з фінастеридом

Фінастерид – це лікарський препарат, який знижує концентрацію тестостерону у крові пацієнта. Використовується для лікування гормонзалежних пухлин передміхурової залози, проте може застосовуватися в комбінації з міноксидилом для лікування облисіння, оскільки зниження концентрації чоловічих статевих гормонів супроводжується посиленим зростанням волосся на тілі.

Одночасне призначення з нікотиновою кислотою

Нікотинова кислота – вітамін, який регулює обмін речовин в організмі. Крім того, ця речовина має певну судинорозширювальну дію, внаслідок чого може покращувати мікроциркуляцію крові в тканинах організму (у тому числі в шкірі волосистої частини голови). Цей ефект може посилити лікувальну дію міноксидилу, через що одночасне використання цих препаратів супроводжуватиметься більш вираженим зростанням волосся.

Синдром скасування

Після припинення застосування міноксидилу в більшості пацієнтів спостерігається так званий відкат (синдром відміни). Суть його полягає в тому, що протягом декількох місяців все волосся, яке виросло під дією препарату, знову випадає. При цьому те волосся, яке було на голові пацієнта до початку використання медикаменту, залишається на місці.

Інакше кажучи, позитивний ефект від міноксидилу спостерігається тільки доти, доки людина продовжує його наносити на уражену ділянку голови, а після скасування препарату волосяний покрив голови (або бороди, щетини) повертається до того ж стану, в якому перебував до початку використання медикаменту

Міноксидил не спричиняє звикання. Відкат, що спостерігається при скасуванні препарату, не належить до проявів фізичної або психологічної залежності, а є нормальним явищем, що розвивається в результаті припинення надходження активної речовини в тканини шкірних покривів.

Вплив на здоровʼя

Міноксидил заборонено призначати за наявності інфекційно-запальних процесів в області нанесення. В цьому випадку нанесення міноксидилу буде стимулювати мікроциркуляцію в осередку інфекції, що може сприяти поширенню інфекційних агентів зі струмом крові по всьому організму.

Не можна наносити препарат на обпечену шкіру, оскільки розширення кровоносних судин, що виникає, сприятиме ширшому і вираженому ураженню тканин.

За наявності пухлин в області нанесення міноксидил також протипоказаний. Хоча препарат сам по собі ніяк не впливає на процес росту або розвитку пухлин (що було доведено безліччю досліджень), поліпшення мікроциркуляції, що провокується ним, може сприяти поширенню пухлинних клітин на інші ділянки тіла (тобто появі метастазів).

Препарат слід наносити лише на цілісну, неушкоджену шкіру. В іншому випадку активна речовина може всмоктуватись у надмірно великих концентраціях у системний кровотік, що може спровокувати розвиток системних ефектів (зниження артеріального тиску) або ускладнень.

Пацієнт може помітити появу лупи. При використанні міноксидилу може зазначатися посилене утворення висівкових лусочок шкіри в області нанесення медикаменту, проте ця реакція пов'язана з подразнювальною дією компонентів, що входять до складу препарату (зокрема, пропіленгліколю), а не з порушенням процесів клітинного поділу в шкірі. Після скасування міноксидилу або зменшення використовуваної дози описані явища безслідно зникають.

Протягом перших тижнів після початку застосування міноксидилу може бути посилене випадання волосся в місці нанесення препарату. Це нормальна реакція, пов'язана із механізмом дії медикаменту. Як було сказано раніше, у процесі розвитку волосяний фолікул проходить три фази: фазу анагену (інтенсивного росту), фазу катагену (припинення росту) та фазу телогена (спокою). Механізм дії міноксидилу полягає в активації волосяних фолікулів, тобто в переведенні їх із фази спокою у фазу росту. В результаті цього клітини волосяних фолікулів починають інтенсивно ділитися, а старе волосся, що знаходилося в них раніше, випадає. Таким чином, випадання волосся протягом перших 4-6 тижнів лікування може свідчити про те, що препарат почав надавати свою лікувальну дію.

Навіть тривале використання міноксидилу не призводить до виснаження волосяних фолікулів. Більше того, використання цього медикаменту сприяє покращенню мікроциркуляції в шкірі в області розташування волосяних цибулин, що лише збільшує доставку кисню та поживних речовин до них, стимулюючи зростання волосся.

Гарне здорове волосся – точка докладання зусиль фахівців багатьох напрямів. Тільки спільними зусиллями перукарів, фармацевтів, дерматологів та косметологів можна досягти успіху у цій справі. Вже зовсім скоро всі фахівці зберуться, щоб поділитися знаннями та досвідом із колегами на щорічному Форумі трихологів. Встигніть потрапити на захід й отримати нові знання.

Призначення при вагітності

Застосовувати препарат під час планування вагітності або виношування дитини не рекомендується, оскільки це може негативно вплинути на процес її розвитку. Дослідження на тваринах показали, що при призначенні дози, яка в 2-5 разів перевищує максимальну рекомендовану, може спостерігатися внутрішньоутробна загибель ембріона на ранніх стадіях розвитку. Хоча клінічних досліджень, що дозволяють виявити вплив міноксидилу протягом вагітності у людей, не проводилося, результати досліджень на тваринах не виключають можливості пошкоджуючого впливу препарату на плід, що розвивається. Також слід зазначити, що системне використання препарату (у вигляді таблеток) може призвести до зниження артеріального тиску (особливо при передозуванні). Внаслідок цього можливе порушення кровопостачання плаценти, що може спричинити порушення розвитку або навіть внутрішньоутробну загибель плода. Використовувати препарат під час грудного вигодовування також не рекомендується, тому що міноксидил виділяється з грудним молоком і може потрапити в організм дитини, спричинивши розвиток алергії або інших ускладнень.

Вплив на потенцію

У дослідженнях на тварин було встановлено, що п'ятикратне перевищення дози, що рекомендується, може спричинити порушення здатності до запліднення, а також пригнічує статеву поведінку. На людях такі дослідження не проводилися. Водночас препарат не рекомендований до застосування пацієнтам (як чоловікам, так і жінкам) з порушеними статевими функціями, а також тим, хто проходить лікування через безплідність або планує найближчим часом завести дитину.

Призначення дітям

Міноксидил у будь-якій формі не рекомендується призначати дітям віком до 18 років. Річ у тім, що в такому віці андрогенна алопеція, яка є основним показанням до призначення міноксидилу, спостерігається дуже рідко. Тому якщо у дитини почало випадати волосся, перш за все слід виявити точну причину захворювання. Використовувати препарат для зниження артеріального тиску у дітей також не рекомендується, тому що для цього існують інші, більш ефективні медикаменти, які мають меншу кількість побічних реакцій.

Ускладнення

Зовнішнє застосування міноксидилу може ускладнитися контактним дерматитом. Крім того, контактний дерматит може виникнути в результаті використання розчинів міноксидилу, що містять наповнювач пропіленгліколь (навіть якщо у людини не буде алергії на жодну з цих речовин). Виявляється дерматит вираженим почервонінням та набряклістю шкіри. Пацієнти при цьому скаржаться на підвищену чутливість ураженої ділянки, іноді може з'являтися свербіж (печіння). Лікування полягає у скасуванні міноксидилу (або використанні піни, що не містить пропіленгліколь) та застосуванні протиалергічних препаратів.

У деяких людей при тривалому нанесенні міноксидилу, особливо у високих концентраціях, може розвиватися екзема. Виявляється почервонінням та набряклістю шкіри, на якій утворюється безліч дрібних бульбашок. Бульбашки незабаром лопаються, а на їх місці залишаються дрібні виразки, що покриваються жовтими кірками. Шкіра при цьому може свербіти і лущитися.

Ще одним ускладненням є еритема – виражене почервоніння шкірних покривів, спричинене розширенням дрібних кровоносних судин. Причиною її розвитку може бути алергія на компоненти препарату, що використовується, а також тривале подразнення шкіри пропіленгліколем.

Сухість, лущення шкіри та незначне печіння (свербіж) в області нанесення препарату спостерігається більш ніж у 5% пацієнтів, які використовують міноксидил для лікування облисіння. Розвиток цих реакцій пов'язане з подразнювальною дією пропіленгліколю, що входить до складу розчинів медикаменту. Щоб цього уникнути, рекомендується використовувати міноксидил у вигляді піни, яка не містить пропіленгліколь. Водночас слід зазначити, що надмірне лущення та печіння шкіри може бути проявом алергічних реакцій, контактного дерматиту чи екземи.

Зростання волосся на обличчі

Це ускладнення розвивається при місцевому використанні препарату та може спостерігатися як у чоловіків, так і у жінок. Причиною зростання волосся на обличчі ( гіпертрихозу ) може бути неправильне використання препарату, під час якого частина активної речовини потрапляє на шкіру обличчя, де в нормі волосся не повинно рости. Іншою причиною може бути використання надмірно великих доз медикаменту , що може спостерігатися при надто частому нанесенні міноксидилу на шкіру голови або підборіддя (понад 2 рази на добу), а також при використанні занадто великої разової дози (понад 1 мл) . Профілактика (запобігання) та лікування цього ускладнення полягає у дотриманні обережності під час використання медикаменту . Якщо в процесі нанесення міноксидилу частина розчину, піни або спрею потрапила на шкіру чола, щік або повік (де зростання волосся небажане), її слід кілька разів промити теплою водою. Якщо гіпертрихоз розвинувся через використання занадто великих доз медикаменту, слід скасувати препарат або зменшити дозу, що використовується. При цьому випадання зайвого волосся в області обличчя відбудеться протягом 1-2 місяців.

Чи можуть з'явитися прищі після міноксидилу? Поява прищів пов'язана з порушенням функціонування сальних залоз шкіри, а також з гормональними перебудовами організму. Міноксидил ніяк не впливає на функції сальних залоз і не сприяє появі вугрів. Водночас варто зазначити, що поява дрібного висипу шкіри може спостерігатися при екземі й інших алергічних ураженнях шкіри.

Передозування препарату

При зовнішньому застосуванні одноразове нанесення на шкіру будь-якої кількості препарату не спричиняє жодних побічних реакцій. В разі триваломго використання занадто великих доз препарату, а також при занадто частому (більше ніж 2 рази на добу) нанесенні міноксидилу на шкіру можливий розвиток гіпертрихозу (зростання волосся в області шкіри обличчя, де в нормі воно не має рости). Також можуть з'являтися алергічні реакції (лущення, сухість шкіри, свербіж шкіри, почервоніння тощо). Лікування полягає у скасуванні препарату. Прийом занадто великої дози міноксидилу (понад 100 мг на добу) може спричинити надмірно виражене зниження артеріального тиску, що призведе до порушення функціонування серцево-судинної системи. Це може виявлятися збільшенням частоти серцевих скорочень, аритміями (порушенням ритму серцевих скорочень), головними болями або запамороченнями (внаслідок порушення кровопостачання головного мозку) тощо. Лікування має проводитися в стаціонарі і передбачає заповнення об'єму циркулюючої крові (шляхом внутрішньовенного вливання розчинів) і використання судинозвужувальних препаратів (з метою підвищення артеріального тиску).

Якщо міноксидил не допомагає

Основним показанням до використання міноксидилу є лікування андрогенної алопеції, тобто облисіння, спричиненого підвищеною чутливістю клітин волосяних фолікулів до чоловічих статевих гормонів

При лікуванні цієї патології міноксидилом позитивний результат спостерігається більш ніж у 85% пацієнтів. Водночас слід зазначити, що у деяких випадках міноксидил може бути неефективним.

Препарат може не допомогти, якщо причиною випадання волосся не є андрогенна алопеція. Якщо випадання волосся обумовлено хіміотерапією, міноксидил не допоможе відновити волосяний покрив. Також препарат виявиться неефективним у тому випадку, коли волосся випадає в результаті шкірних інфекцій, а також при неправильному догляді (наприклад, жінка постійно затягує волосся у хвіст, використовує занадто багато хімічних речовин для надання їм певної форми тощо).

У всіх випадках спочатку потрібно усунути причину випадання волосся, після чого воно, найімовірніше, відросте заново самостійно

Ефекту може бути при недостатній дозі препарату. Якщо людина страждає на облисіння протягом 10 років і більше, застосування 2% розчину міноксидилу може не дати жодного лікувального ефекту. Тоді слід застосувати більш концентрований препарат, тобто 5% розчин.

При неправильному застосуванні. Для досягнення лікувального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, наносячи на уражену ділянку шкіри щодня 2 рази на добу. Якщо людина пропускає періоди нанесення медикаменту або робить паузи (не застосовуючи міноксидил по кілька днів або тижнів), волосся рости не почне.

Попри наявність інформації про токсичність міноксидилу, в Україні видано гігієнічний висновок на косметичний засіб, що обумовлює безконтрольний продаж, минаючи консультацію та призначення лікаря з урахуванням анамнезу, обстежень і супутніх захворювань

---

Вперше опубліковано: "Les Nouvelles Esthétiques Україна" №1 (113) 2019