Масаж для схуднення

Косметологія тіла, що так бурхливо розвивається останніми роками, бадьоро пробігла період дитячого захоплення і досягла моменту здорового підліткового скептицизму. Ще недавно і фахівці, і клієнти з ентузіазмом кидалися пробувати нові та новітні косметичні програми, косметологи сміливо обіцяли швидке й радикальне схуднення всього за кілька сеансів масажу та обгортань, реклама нових програм будувалася на принципі «схуднути без дієт».​ Після перших невдач і невиконаних обіцянок косметологи стали стриманішими і зосередилися на лікуванні целюліту та локальних жирових відкладень. Тим не менш, найчастіше саме бажання схуднути приводить клієнтку до салону краси чи спортивного клубу. Якими ж критеріями має керуватися спеціаліст, щоб обрати правильну тактику косметичного догляду?

Комплексний підхід

Насамперед необхідно визначити, що мають на увазі під терміном «схуднення». Варіантів тут всього два – або ваша клієнтка бажає зменшити вагу, або хоче зменшити обсяги тіла. У другому випадку необхідно уточнення – йдеться про локальне зменшення обсягів (наприклад, обсяг стегон і талії), або хотілося б мати більш витончений силует.

Для того щоб розробити індивідуальну програму для зменшення ваги, потрібно від самого початку досягти порозуміння з клієнтом у питанні часу, який знадобиться для досягнення результату й кінцевої мети. Після антропометричних вимірів (вага, зріст, обсяг стегон і талії, розрахунок індексу маси тіла) стає можливим чітке визначення кількості зайвих кілограмів та «ідеальної ваги». Необхідно бути реалістами і розуміти, що для корекції надмірної ваги та лікування ожиріння завжди необхідна комплексна програма, що передбачає дієту, зміну фізичної активності, оптимізацію харчування за вітамінами та мікронутрієнтами і, звичайно, косметичний догляд.

На жаль, багато косметологів зараз впадають в іншу крайність: для схуднення обмежуються рекомендаціями щодо дієти, нехтуючи можливостями масажу та косметології. При цьому пояснюють такі заходи тим, що «значного результату все одно не отримати», «без дієти масаж не працює, а з дієтою без нього можна обійтися», «масаж для м'язів, а до м'язів мені не дістати, клієнт занадто гладкий». Всі ці твердження і правдиві, і хибні одночасно. Техніка класичного масажу, що застосовується для лікування ожиріння та надмірної ваги, дійсно вимагає певних фізичних даних: великої кисті, досить великої фізичної сили і витривалості. Водночас європейські масажні протоколи здебільшого розраховані на отримання розслаблюючого, антистресового ефекту. Таким чином, косметолог чи масажист насправді не має в арсеналі відповідної зброї. Професійні ж косметичні програми далеко не завжди дають очікуваний ефект при значному надлишку маси тіла.

Втім, ефективність якісно проведеного масажу важко переоцінити. Усі фізіологічні ефекти, що виникають вже з перших хвилин процедури, полегшують і прискорюють розставання із зайвими кілограмами. Лімфодренуючий ефект, посилення капілярного кровотоку, стимуляція вегетативної та центральної нервової системи, підвищення чутливості до рецепторів адипоцитів до катехоламінів, стимуляція м'язів, підвищення основного обміну організму – все це посилює утилізацію резервних жирів, підвищуючи ефективність і дієтичних обмежень, і фізичних навантажень. Не можна забувати і про косметичний ефект масажу – загальновідомо, що масаж покращує тургор шкіри, сполучної тканини, тонус м'язів. Адже при схудненні за допомогою тільки харчових обмежень еластичність шкіри швидко знижується, і відновити такі косметичні дефекти згодом буває дуже важко. Правило – попередити легше, ніж лікувати – тут є абсолютно актуальним.

Іноді можна почути думку, що косметолог не може провести повноцінний масаж для схуднення і цей метод доступний лише фізично сильним масажистам, тому масаж необхідно замінити на апаратні методики. За всієї поваги до сучасних можливостей фізіотерапії, я дозволю собі не погодитися і запропонувати вашій увазі техніку масажу, розроблену спеціально для косметологів.

Суть методики

Цей масаж можна охарактеризувати як «модульний масаж», тобто терапевтичний вплив, що складається з декількох «модулів» або етапів, які несуть самостійне смислове навантаження та виконуються у певній послідовності. Такий підхід до процедури зручний для косметологів, тому що дає можливість природно залучати масаж в існуючий косметичний протокол.

Основні етапи масажу:

1. Підготовчий етап.
2. Загальностимулюючий етап.
3. Рефлекторна стимуляція.
4. Інтенсивна стимуляція за методом Дубровського (масаж на довільно напружених м'язах).
5. Розслаблюючий етап.

На підготовчому етапі можливе виконання пілінгу тіла; перед проведенням загальностимулюючого етапу можна провести процедуру теплового обгортання.

Для загальностимулюючого масажу можна використовувати як масажний крем чи олію, так і спеціальні препарати для схуднення: концентрати, суміші ефірних олій, сироватки тощо. Після виконання стимуляції довільно напружених м'язів можна наносити спеціальні маски та обгортання, призначені для схуднення. Розслаблюючий масаж можна використовувати для нанесення завершального крему або олії.

Масаж проводиться завжди за протоколом загального масажу, локально його проводити не рекомендується. Тривалість масажу – 50-75 хвилин, частота – 2-3 рази на тиждень. Рекомендується поєднання з професійними програмами таласотерапії – обгортання з водоростями, грязями, а також з використанням масажних препаратів, що сприяють схуднення.

Протипоказання аналогічні протипоказанням до проведення класичного масажу: гострі інфекційні захворювання, лихоманка, порушення цілісності шкірного покриву, гнійничкові ураження шкіри, генералізовані дерматози на стадії загострення, фаза атаки ревматизму, гостра форма туберкульозу, онкологічні захворювання.

Перед масажем можна відвідати сауну (10-12 хвилин), провести обгортання гарячими водоростями або грязями, прийняти гарячий душ. Необхідно створити в кабінеті комфортні для клієнта умови, щоб досягти максимального розслаблення.

Підготовчий етап

Масаж починається в положенні лежачи на животі, під гомілковостопом – валик для надання фізіологічного положення, руки вздовж тулуба. Якщо косметична кушетка надто вузька, можна покласти руки перед головою, якщо є можливість, обличчя опустити у підголівник.

Підготовчий етап масажу ґрунтується на використанні прийомів погладжування. Погладжування в першу чергу впливає на шкіру, підвищує її здатність до самоочищення. Механічно відлущуються лусочки епідермісу, покращується функція шкірного дихання, посилюється функція виділення сальних і потових залоз, підвищується скорочувальна здатність шкірних м'язів. Покращується шкірно-м'язовий тонус, зазначається гальмівний вплив на центральну нервову систему, через кілька хвилин виникає ефект розслаблення. Прискорюється відтік лімфи по лімфатичних капілярах, під час проведення прийомів у рефлексогенних областях проявляється рефлекторно-терапевтичний вплив на діяльність внутрішніх органів.

Прийом виконується розслабленою кистю, без додаткових фізичних зусиль. Важливо домогтися максимальної площі контакту, тому для компенсації невеликого розміру кисті фахівця (або відносно невеликого розміру, враховуючи значну площу масажованої поверхні) пропонується використовувати також передпліччя. Усі прийоми проводяться повільно, безперервно, у єдиному ритмі, по 3-4 рази.

Охоплююче погладжування: долонною поверхнею кисті з бокових поверхонь спини; пряме площинне одностороннє погладжування обома руками одночасно; погладжування тильною стороною передпліччя з обтяженням, погладжування кулаками – досить глибокий прийом, при виконанні якого можна використовувати вагу тіла, проводиться одночасно по двох сторонах по середньо-лопаткових і паравертебральних лініях.

Загальностимулюючий етап

Загальностимулюючий етап масажу побудований на використанні стимулюючих масажних прийомів. Дотримуючись принципів класичного масажу, спочатку виконуються більш поверхневі прийоми, потім інтенсивність і глибина впливу поступово зростають. Розтирання проводиться енергійно, з достатнім тиском на масажовані тканини, щоб домогтися їх пошарового зміщення. Зміщення та розтягування тканин спричиняє подразнення рецепторів, у тому числі й судинних, що призводить до посилення місцевого кровообігу, прискорення кровотоку. Поліпшується трофіка тканин, підвищується здатність виведення продуктів тканинного обміну. При правильно проведеному розтиранні температура тканин, що масажуються, може піднятися на 3-4 градуси, що, безумовно, підвищує утилізацію запасів енергії, зменшуючи резерви жиру в жировій тканині. Збудливість нервової системи знижується.

Важливо проводити прийоми з великою амплітудою, намагаючись обробити максимально велику ділянку спини під час кожного прийому.

Кругове різноспрямоване розтирання долонями проводиться долонною поверхнею, рекомендується використовувати вагу тіла (для цього можна піднятися на носочки та перенести вагу тіла частково на руки). Кругові рухи, що розтирають, проводяться різноспрямовано, по черзі, можливо виконувати як по дві сторони, так і по одній стороні від хребта. Розтирання ліктями – інтенсивний прийом досить глибокої дії. Проводиться круговими різноспрямованими рухами, зі значним тиском, рекомендується акцентувати увагу на крижово-кіпцевій ділянці. Розтирання передпліччям – посилений варіант класичного прийому «пиляння». Передпліччя встановлюються паралельно, прийом проводиться по всій поверхні, що обробляється, широко і енергійно. При правильному виконанні має відзначатися почуття сильного тепла та яскрава гіперемія. Поверхня спини кожним прийомом обробляється 3-4 рази.

Найбільші труднощі при роботі з пацієнтами з ожирінням та надмірною вагою у косметологів та масажистів виникають при виконанні прийомів розминання. Товстий шар щільної жирової клітковини, часто недостатньо підготовленої, не дає можливості повноцінно захопити тканини. Звичайно, невеликий розмір кисті та недостатня тренованість ще більше ускладнюють виконання масажу. Розминання є ключовим прийомом масажі для схуднення. За деякими даними, розминання має займати близько 50% загального часу масажу, щоб отримати ефект зменшення жирової маси. Під впливом цього прийому різко посилюється кровообіг у підшкірно-жировій клітковині, м'язах та прилеглих тканинах. Активізуються окислювально-відновні процеси, що вимагають енергії, покращується живлення кісток. Через загальностимулюючу дію підвищується температура тіла, частота дихання, і як наслідок – загальний енергообмін.

Прийом накочування, що виконується ліктьовим краєм кисті на променевий край передпліччя, дозволяє якісно обробити велику поверхню досить глибоко й інтенсивно без застосування великої фізичної сили. На добре підготовлених тканинах виконання прийому не становить жодних технічних складнощів. Накочування проводиться знизу нагору, враховуючи анатомічні особливості будови м'язів спини, 4-5 разів цим прийомом обробляється вся поверхня спини. Важливо виконувати прийом плавно, без ривків, не поспішаючи. Потім використовується прийом глибокого натискання кистю; проводиться по черзі, глибоко, кожне натискання триває близько 1-2 секунд, можливе використання ваги тіла. Під час здійснення тиску жодного зміщення тканин не має бути. Ще глибший за вплив прийом натискання ліктями. Прийомами натискання поверхня спини обробляється 3-4 рази. Завершує серію прийомів розминання накочування передпліччям – прийом, що дозволяє провести дуже інтенсивну стимуляцію м'язів та підшкірно-жирової клітковини на великій площі одночасно.

Прийоми розминання не має бути болючими і травматичними. Для того щоб масаж сприймався комфортно, пацієнт має бути повністю розслаблений, і прийоми розтирання необхідно проводити до появи рівномірної яскравої гіперемії та відчуття тепла. Усі прийоми розминання виконуються плавно, без ривків і здавлювання тканин, у єдиному ритмі. Прийоми натискання проводяться на видиху.

Завершується загальностимулюючий етап виконанням прийомів вібрації. Лабільна вібрація долонями знизу догори; спочатку по бічних поверхнях спини, а потім і по середньолопаточних лініях проводиться 4-5 разів, широко й енергійно. Вібраційний вплив посилює інтенсивність обмінних та регенеративних процесів, поліпшення живлення тканин, посилення, а іноді й відновлення згаслих рефлексів. Ударні прийоми рубання кистями і биття передпліччям виконуються по всій поверхні спини досить швидко і сильно, поперек м'язових волокон. Різкі, сильні удари провокують скорочення м'яза по довжині та приплив до нього артеріальної крові.

Рефлекторна стимуляція

Після закінчення загальностимулюючого масажу спини необхідно провести рефлекторну стимуляцію поперекового та крижово-куприкового відділів хребта. Прийоми сегментарно-рефлекторного масажу, що проводяться в паравертебральних зонах поперекового та крижово-куприкового відділів хребта, дозволяють активізувати роботу органів, що інервуються з верхнього симпатичного брижового симпатичного нервового вузла, черевних і ниркових симпатичних вузлів, парасимпатичних тазових вузлів. Таким чином можна впливати на функцію нирок, кишківника, жовчовидільної системи. Що особливо цікаво, сегментарно-рефлекторна стимуляція призводить і до мобілізації жирових резервів сальника у разі підвищення основного обміну. Саме збільшення сальника формує пивний живіт у чоловіків і є ознакою андроїдного типу ожиріння у жінок.

Рефлекторну стимуляцію можна провести прийомами поверхневого розтягування по межах ромба Міхоелса і тим само прийомом можна виконувати середніми пальцями по паравертебральних зонах поперекового відділу хребта.

Масаж задньої поверхні ніг виконується у тій самій послідовності: підготовчий етап і потім загальностимулюючий. Прийоми погладжування, що використовуються в підготовчому етапі: охоплююче погладжування виконується знизу вгору 4-5 разів від стопи до стегна; площинне погладжування долонями – долоні розташовані паралельно один до одного, перпендикулярно до м'язових волокон. Цей прийом дозволяє обробити значну поверхню шкіри одночасно, незважаючи на відносно невелику площу кисті масажиста. При великому обсязі стегна, що масажується, в цій зоні можна використовувати глибоке площинне погладжування передпліччям; площинне погладжування передпліччям з обтяженням – прийоми, близькі за технікою до прийомів вичавлювання. Погладжування кулаками проводиться по ходу нервових стволів і, як і всі прийоми погладжування, у напрямку струму лімфи. Цей прийом дозволяє забезпечити дренаж області, що масажується, і знизити підвищену чутливість шкіри перед проведенням більш глибоких прийомів впливу.

Загальностімулюючий етап передбачає також прийоми розтирання: пиляння передпліччям, кругове різноспрямоване розтирання ліктями. Обидва ці прийоми виконуються спочатку на гомілки, потім на стегні. На гомілки можна виконати також класичне розтирання ліктьовим краєм кисті (пиляння) і різноспрямоване кругове розтирання долонями. До прийомів розминання рекомендується переходити лише після досягнення яскравої рівномірної гіперемії та відчутного підвищення температури шкіри. Для розминання пропонуються прийом S-подібного розминання м'язів гомілки; прийоми накочування, які можна виконати як на гомілки, так і на стегні та на сідницях; прийоми натискання кулаками та ліктями. Після закінчення розминання, яке займає не менше ніж 50% часу, необхідного для масажу зони, можна перейти до прийомів вібрації. Лабільна вібрація проводиться долонями 3-4 рази від стопи до сідниці; рубання ліктьовим краєм кисті; рубання передпліччям.

Передня поверхня

Після проведення підготовчого та загальностимулюючого етапів масажу задньої поверхні тіла необхідно попросити пацієнта перевернутися на спину та подбати про те, щоб він прийняв максимально зручне положення, що дає можливість повністю розслабити м'язи. При вираженому лордозі можна підкласти додатковий валик під поперекову область, голова має бути трохи піднята. Для розслаблення м'язів шиї та досягнення максимально розслаблюючого ефекту під плечі та шию можна підкласти підігрітий рушник, згорнутий у кілька разів. Невеликі валики мають бути під колінами; руки, злегка зігнуті у ліктях, розташовуються вздовж тулуба. Масаж передньої поверхні починається з масажу ніг. Прийоми погладжування: охоплююче погладжування долонями, площинне погладжування долонями, погладжування кулаками по ходу нервових стовбурів, вичавлююче погладжування передпліччям. Розтирання: кругове різноспрямоване основою долоні, кругове різноспрямоване ліктями, пиляння передпліччям. Розминання: S-подібне м'язів стегна, накочування, натискання долонею та ліктями. Прийоми вібрації передбачають лабільну вібрацію долонями по всій довжині кінцівки та рубання ліктьовим краєм кисті.

Після закінчення загальностимулюючого етапу масажу обох нижніх кінцівок рекомендується вкрити їх рушником або пледом і перейти до масажу області живота. Найчастіше ця зона є досить складною для обробки, тому що при значних жирових відкладеннях на передній черевній стінці виникають труднощі з правильним виконанням багатьох масажних прийомів. Крім того, потрібно враховувати те, що анатомічні особливості цієї зони унеможливлюють проведення ударних прийомів вібрації, деяких прийомів інтенсивного розтирання. Передня черевна стінка є також рефлекторно-активною зоною, на неї проєктуються рефлексогенні зони шлунка, жовчного міхура, печінки та деяких інших органів, що також має враховувати фахівець під час проведення масажу.

Прийоми погладжування виконуються долонею. Погладжування проводиться по косих м'язах живота, по краю реберної дуги та здухвинних кісток. Також при значному обсязі живота можна використовувати вичавлююче погладжування передпліччям. Потім проводиться прийом погладжування з косих м'язів з акцентом на середній палець, поступово збільшуючи швидкість так, аби погладжування переходило в розтирання. Цей прийом дозволяє не тільки досягти ефекту лімфатичного дренажу, але й посилити приплив крові в косі м'язи живота. Після виникнення яскравої гіперемії та відчуття сильного тепла в області, що масажується, можна переходити до наступних стимулюючих прийомів. Розтирання гребенеподібне зустрічне (прийом, близький до перетирання); пиляння ліктьовим краєм кисті та передпліччям. Після ретельної обробки всієї передньої поверхні черевної стінки застосовуються прийоми розминання: S-подібне розминання по косих м'язах живота; накочування по косих м'язах живота. Потім ці прийоми проводяться на всій поверхні живота. Масаж завершується струшуванням, лабільною вібрацією по косих м'язах живота і легким рубанням ліктьовим краєм кисті в тій само зоні.

Масаж верхніх кінцівок може представляти певну складність для фахівця з невеликим досвідом роботи в області масажу тіла. Дуже важливим моментом є вибір положення, зручного і для масажиста, і пацієнта. У спеціальній літературі описано досить багато варіантів, я пропоную проводити масаж руки у три етапи: спочатку зафіксувати кисть у своїй долоні та провести основні прийоми погладжування, утримуючи руку пацієнта на вазі. Потім зігнути руку пацієнта в ліктьовому суглобі, підкласти під лікоть згорнутий у кілька разів рушник, кисть покласти на живіт (можна зафіксувати кисть під рушником або пледом); і третє положення – рука заведена за голову, розслаблена кисть лежить поруч із головою, рука зігнута у ліктьовому суглобі. Таким чином, можна послідовно обробити всю верхню кінцівку, не надаючи їй при цьому неприродного положення. Погладжування проводиться однією рукою, утримуючи руку пацієнта на витягнутій вазі, охоплювана кистю, послідовно по всіх масажних лініях 3-4 рази. Потім, у другому положенні, проводяться прийоми розтирання: зустрічне площинне розтирання долонями; розтирання основою долоні; кулаками. Для розминання використовуються прийоми перетирання та стискання. У третьому положенні обробляється внутрішня поверхня плеча, що є найбільш проблемною зоною. Прийоми розтирання долонями, основою долоні; зустрічне площинне долонне розтирання, розтирання кулаками при значному обсязі жирових відкладень. Розминання проводиться перетиранням та здавленням. Для проведення лабільної вібрації пропонується використовувати прийоми струшування-потряхування, утримуючи руку, що масажується, на вазі.

Будь-який масаж має виражену дію на нервову систему. В цьому випадку масаж має заспокійливу, розслаблювальну дію. Після проведення підготовчого, загальностимулюючого та рефлекторного етапів масажу настає розслаблення м'язів, зниження числа серцевих скорочень, стає рідшим і глибшим дихання.

Інтенсивна стимуляція

Наступний етап масажу – масаж довільно напружених м'язів за В.І. Дубровським.. Він надає стимулюючу дію як на центральну нервову систему, так і на м'язи та жирову клітковину. Саме тому рекомендується переходити до цього етапу масажу лише після перших трьох етапів.

Суть методу полягає в тому, що, на відміну від класичної методики, вплив проводиться прийомами розминання на свідомо статично напружених м'язах. Поєднання м'язової роботи й інтенсивної механічної стимуляції призводить до швидкої інтенсифікації відновлювальних процесів у м'язовій тканині: посилення кровообігу, оксигенації, лімфовідтоку, споживання енергетичного субстрату. Своєю чергою, для заповнення енергетичних резервів м'язової тканини підвищується утилізація тригліцеридів із жирових клітин, тобто зменшення обсягу жирової тканини. Саме цей етап масажу дає ефект «швидкого схуднення».

Принципи проведення масажу:

• масажована ділянка має бути довільно напружена;
• прийоми розминання проводяться м'яко, плавно, без ривків;
• масаж не спричиняє больових відчуттів;
• тривалість масажу в цілому 5-15 хвилин, залежно від кількості зон, що обробляються;
• кожна ділянка обробляється 3-4 рази по 10-15 секунд;
• розминання проводиться на видиху.

Розминання проводиться на великих м'язах. Після закінчення масажу передньої поверхні тіла пацієнта просять підняти на 10-15 см від кушетки випрямлену ногу з витягнутим носком. Проводиться S-подібне розминання м'язів передньої поверхні стегна (m. quadriceps femori). Для обробки м'язів латеральної поверхні стегна необхідно зігнути ногу в коліні під кутом 90 градусів і привести коліно на 10-15 см. Для стимуляції м'язів внутрішньої поверхні стегна (m.sartorius, m. gracilis) аналогічним способом зігнута в коліні нога відводиться убік на 15 -20 см і також проводиться три-чотири серії S-подібного розминання.

Для обробки м'язів живота рекомендуються такі положення: стимуляції верхньої частини m. Rectus abdomeni руки за головою, пальці торкаються потилиці, підняти верхню частину тулуба, наводячи підборіддя до грудей. Проводиться S-подібне розминання верхньої частини прямих м'язів живота. Потім пропонується, не змінюючи положення рук, трохи повернутись на бік, підняти плече і спробувати привести лікоть до стегна, досягаючи статичної напруги m. obliquus abdomeni – у цьому положенні також проводиться 3-4 серії розминання. Прийом послідовно виконується з обох боків. Для стимуляції нижньої частини m. recti abdomeni ноги згинаються в колінах під кутом 90 градусів, після чого потрібно відірвати п'яти від кушетки і підняти зігнуті ноги на 15-20 см. У такому положенні проводиться прийом S-подібного розминання на напружених м'язах.

У тому випадку, коли є виражена надмірна вага або ожиріння і об'єм плеча також не влаштовує пацієнта, рекомендується провести стимуляцію і для м'язів верхньої кінцівки. Спочатку рука згинається під прямим кутом у ліктьовому суглобі, кулак міцно стиснутий, м'язи плеча напружені – у такому положенні проводиться S-подібне розминання m.biceps humori. Потім рука в тому ж положенні піднімається під кутом 90 градусів таким чином, щоб передпліччя було розташоване паралельно кушетці, і проводиться S-подібне розминання m. triceps humori.

Для проведення масажу довільно напружених м'язів задньої поверхні тіла пацієнт має перевернутись на живіт. Для масажу m.latissimus dorsi пацієнта просять віджатися від кушетки на ліктях, і в цьому положенні проводять S-подібне розминання по краю найширшого м'яза спини. Якщо пацієнт має достатню фізичну підготовку, можна попросити його завести руки за голову, пальці торкаються потилиці та підняти верхню частину спини таким чином, щоб груди не торкалися кушетки.

Потім пацієнта просять випрямити ногу, витягнути носок та відірвати ногу від кушетки на 10-15 см. У цьому положенні проводиться S-подібне розминання задньої поверхні стегна – m.biceps femori. Для обробки m. gluteus maximus ногу згинають у коліні під прямим кутом, і коліно відривається від кушетки на 10-15 см. Одночасно проводиться S-подібне розминання великого сідничного м'яза.

Безумовно, наявність значної надмірної ваги може утруднити виконання статичної м'язової напруги. Якщо напруга м'язів шляхом утримання кінцівки на вазі є абсолютно неможливою, рекомендується надати необхідне положення за допомогою валиків та підручного матеріалу і попросити за командою напружувати та розслабляти потрібні групи м'язів. У міру схуднення потрібно поступово переходити до збільшення фізичних навантажень.

Розслаблюючий етап

Завершальним етапом масажу є розслаблюючий масаж. Після виконання м'язової роботи, стимулюючої дії на нервову систему рекомендується провести низку прийомів, що мають седативну, заспокійливу дію.

Розслаблююча дія досягається поєднанням прийомів глибокого погладжування з прийомами натискання та розтягування. Масажист працює з-за голови, проводить погладжування спини долонями: одночасне площинне, що чергується, погладжування тильною поверхнею кисті. Усі прийоми проводяться повільно, знизу нагору, по 4-5 разів. Потім виконується прийом натискання з розтягуванням з опорою на задні гребені клубових кісток; тиск здійснюється від себе. Також на видиху проводиться натискання на верхньолопаткову область, можна виконати одночасно кілька легких поштовхів у напрямку від себе.

Задня поверхня ніг масажується одночасно, симетрично, використовують прийоми площинного долонного погладжування; погладжування тильною поверхнею кисті. Завершує масаж ніг натискання на область п'ят, з легким розтягуванням сухожиль.

Передня поверхня ніг також обробляється прийомами погладжування. З-за голови проводиться одночасне площинне погладжування рук, витягнутих вздовж тулуба. Завершує масаж м'яке натискання у напрямку вглиб – від себе область грудини; виконується м'яко, плавно, суворо на видиху, не більше ніж три рази.

Після масажу рекомендується залишити пацієнта на 5-10 хвилин відпочити в кабінеті, на кушетці або зручному кріслі. Можна запропонувати теплий трав'яний настій (дренуючі збори, заспокійливі збори, збори для схуднення). Безперечно, рекомендується використовувати лише сертифіковані перевірені препарати. Під час проведення курсу масажу для схуднення необхідно дотримуватись питного режиму – споживання рідини не повинно бути менше 1,5-2 літрів рідини на добу. За годину до масажу та 1-2 години після процедури рекомендується уникати основного прийому їжі. Якщо масаж проводиться в спортивному клубі, краще проводити його після тренування і відвідування сауни.

Для контролю результатів необхідно використовувати щотижневе зважування, щотижневе вимірювання. Залежно від змін ваги фахівець має вміти скоригувати дієту й фізичні навантаження. Після досягнення потрібної ваги для підтримки досягнутого результату і тонусу м'язів можна запропонувати регулярні щотижневі сеанси класичного масажу, ліполітичного або лімфодренуючого, водоростеві та грязьові обгортання, програми детоксикації.

---

Джерело: KOSMETIK international journal, №3(33), 2008, стор.26-36