Головні причини випадання волосся

Ксенія Кісімес , провідний лікар-дерматолог, косметолог, BOGOMOLETS CLINIC, спікер, член EADV, UHPS, Української асоціації дерматовенерологів та косметологів

Волосяний фолікул і волосся у розвитку проходить кілька стадій: період зростання – анаген, період спокою – телоген, період переходу від однієї стадії до іншої – катаген. У стадії катагену починається атрофія волосяного сосочка, в результаті чого клітини волосяної цибулини, обмежені в харчуванні, перестають ділитися і піддаються ороговінню. Вважається, що перший волосяний цикл починається зі стадії катагену (триває кілька тижнів), після настає коротка стадія телогена (триває кілька місяців), яка переходить у стадію розвитку - аноген. Аногенова фаза має шість періодів розвитку і триває близько 3-6 років. Механічне видалення волосся, що знаходиться в стадії телогена, завжди веде до настання аногенової стадії, волосся починає рости знову. Тому лазерне видалення волосся не дає швидких та видимих результатів. Волосся залишається на гребінці або випадає протягом дня, як правило, це телогенове волосся. Раніше проведене дослідження показало, що аногенове волосся може не вирішувати завдання замінити телогенові при андрогенетичній алопеції . За допомогою фототрихограми було виявлено новий феномен: порожній волосяний фолікул після телоптозу, що означає «порожній». Під час кетогену волосяний фолікул фізіологічно перебуває у стані спокою, але тривалість даної фази і частота її виникнення виявилися більшими у пацієнтів з андрогенетичною алопецією. Крім класичного циклу росту волосся, волосяний фолікул може розвиватися за іншою схемою, коли фаза телогена не супроводжується одночасним початком анагену, а закінчується телоптозом, залишаючи порожній волосяний фолікул.

Безумовно, ризик втрати волосся визначається широким діапазоном чинників, серед яких першому місці стоять генетичні, але в другому – стресові. У процесі дослідження визначили фактори ризику втрати волосся, обстеживши близько 100 пар однояйцевих близнюків-жінок (середній вік 50 років). Близнюки мають цілком відповідні геноми, що дозволило виділити негенетичні. На першому місці серед негенетичних факторів стоять стреси, спричинені життєвими ситуаціями, самотність чи розлучення, побутові проблеми та дефіцити.

З якою частотою зустрічаються найпоширеніші діагнози алопецій серед лікарів-трихологів? Андрогенетична алопеція – 70-80%, телогенова алопеція – близько 10%, гніздова алопеція – близько 10%, рубцеві алопеції – близько 5%.

Які ж головні причини випадання волосся? Фізіологічні причини: у післяродовий період, постпубертатне випадання волосся пов'язане зі зміною маси тіла, росту, раннє адренархе, синдром полікістозних яєчників, вроджені дисфункції кори надниркових залоз. Метаболічні причини: медикаментозна причина, спричинена наркотичними засобами, можлива після вакцинації, перенесених операцій та травм, гіпертермія (39-40 °C), спричинені стресом або ендокринними захворюваннями. Алопеції, зумовлені дефіцитними станами: синдром мальабсорбції, різні види анемій, ентеропатичний акродерматит.

Більшість населення України проживає вище 42-ї паралелі, тому спостерігається відсутність достатнього рівня інсоляції протягом року, що провокує серйозний дефіцит вітаміну D. У токійському університеті були проведені дослідження з участю лабораторних тварин. У середу з вирощуваними з стовбурових клітин фолікулами додавався вітамін D. Результатом цього стало збільшення числа і поліпшення якості отриманих фолікулів, що дозволило вченим припустити, що алопеція може долатися за допомогою вітаміну D, який здатний не тільки поліпшити стан наявних фолікулів, нових.

Дослідження в США показали, що на процеси розвитку колишніх і народження нових волосяних фолікулів впливає в основному не сам вітамін D, а його рецептори, що знаходяться в шкірі. Вони помітно пожвавлюються саме при вступі до шкіри даного вітаміну. Нещодавно було виявлено, що такі рецептори можна активізувати за допомогою відкритих молекул, які отримали назву LEF1 та MED. Вітамін D може бути фактором захисту для ряду аутоімунних захворювань, зокрема гніздової алопеції. (Рука з vitamín D Receptor Mutations в розвитку Alopecia Peter J. Malloy і David Feldman Molecular і Cellular Endocrinology)

Відносно недавно були описані імуномодулюючі властивості вітаміну D.

Вітамін D взаємодіє з моноцитами, макрофагами, дендритними клітинами, з Т- і В-лімфоцитами, впливаючи як на вроджений, так і на набутий імунітет. Крім того, імунні клітини виділяють ферменти, що дозволяють здійснювати локальний синтез активної форми вітаміну D з попередників. Зниження вмісту даного вітаміну в організмі призводить до підвищення ризику інфекційних та аутоімунних захворювань: туберкульоз, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, діабет, розсіяний склероз (Holik MF. 2007, Pierrot-Deseilligny C. 2). 2010)

Волосяні фолікули мають рецептори до вітаміну D. Сучасні дані дозволяють зробити висновок, що рецептори вітаміну D необхідні для адекватного функціонування волосяних фолікулів. Поки що вчені рекомендують людям, які страждають на алопеції, включати в раціон продукти, багаті на вітамін D (наприклад, жирну рибу), а також більше бувати на сонці.

Продовження статті читайте у наступному матеріалі.