Фармацевтична опіка пацієнтів з акнетичним дерматитом у розрізі активних інгредієнтів

----------------------

Олена Моспанова, к.ф.н, доцент, практикуючий косметолог, автор понад 90 наукових статей, 10 патентів України на винахід, засновник компанії EDENA

--------------------------

Якщо провести навіть побіжний огляд ринку косметичних засобів для проблемної жирної шкіри в пошукових системах, то можна зробити висновок, що набирає обертів гонка маркетингових стратегій. Кожен другий косметичний засіб обіцяє чудодійні результати за короткий час. Кількість продуктів на популярних маркетплейсах на запит «засіб для жирної шкіри» налічує не одну тисячу пропозицій.

Безумовно, самостійно розібратися пацієнтові з такою кількістю косметичних засобів на ринку неможливо. Що вже казати про ефективність? І напрошується однозначний висновок, що у гонці маркетингових стратегій страждає пацієнт. Затягується візит до лікаря, погіршується прогноз, пацієнт втрачає гроші та час.

 Тому і лікарям-дерматологам, і фахівцям естетичної медицини, і провізорам необхідно сфокусуватися на донесенні правдивої інформації до пацієнта. Тобто здійснити фармацевтичну опіку — сприяти раціональному застосуванню як безрецептурних препаратів, так і косметичних засобів.

Отже, акне — це хронічний запальний дерматоз, який складається з:

• відкритих комедонів;
• закритих комедонів;
• папул;
• пустул;
• кіст;
• вузликів.

Пацієнти з акне становлять високий відсоток на косметологічному прийомі, і профілактувати появу акне практично неможливо. Тобто в певний момент проявляються елементи акне, і найчастіше це пов'язано з:

• генетичною схильністю;
• анатомічною будовою сальної залози;
• підвищеною себопродукцією на тлі гіперандрогенії;
• гіперкератозом;
• формуванням мікрокомедону;
• біохімічним фактором, зміною хімічного складу шкірного сала;
• активізацією C. аcne;
• імунним фактором, розвитком запалення.

Ареною розвитку подій є пилосебоцейний комплекс, і формування мікрокомедону (рис. 1) виявляється пусковим механізмом складного процесу.

Мал. 1. Формування мікрокомедону

Підвищене вироблення андрогенного гормону призводить до аномалії структури та функції сально-волосяного фолікула. У результаті фолікулярний канал розширюється, а виробництво клітин або кератинізація збільшуються.

Сальні залози атрофуються, шкірний жир поєднується з пухкими клітинами, утворюючи кератинову пробку, яка виглядає як чорні точки — відкритий комедон.

Травма чи запальні зміни можуть призвести до утворення білої точки — закритого комедону.

Якщо фолікулярний канал пошкоджено, вміст фолікула може проникнути в дерму і спричинити запальну реакцію. Якщо запалення розташовано близько до поверхні, утворюється папула чи пустула. Якщо запалення глибше в дермі, розвивається вузлик або кіста; можливе постійне рубцювання.

Анаеробні грампозитивні бактерії Cutibacterium acnes відіграють важливу роль у початковому розвитку й підтримці акне. Умовно патогенна бактерія перетворює тригліцериди в шкірному салі на вільні жирні кислоти, а вони, своєю чергою, залучають запальні клітини, зокрема поліморфно-ядерні лейкоцити та моноцити:

гіперсекреція шкірного сала ⟶ зміна хімічного складу ⟶ зміна рН (залужування) ⟶ порушення бар'єрних властивостей шкіри ⟶ підвищення чутливості до медіаторів запалення ⟶ запалення.

Основними цілями фармакотерапії A. vulgaris є:

• запобігання новим вогнищам ураження;
• зменшення кількості й ступеню тяжкості наявних вогнищ ураження;
• запобігання рубцюванню та гіперпігментації;
• обмеження тривалості хвороби.

Важливим елементом фармацевтичної опіки на початковому етапі є інформування пацієнта про тривалість лікування. Оскільки терапія зазвичай займає тривалий час до досягнення стійкого клінічного результату, дуже важливо, щоб пацієнт самостійно не припиняв лікування, перебуваючи в пошуках чудодійного засобу. Пацієнту слід повідомити, що поліпшення спостерігатиметься через 6-7 тижнів від початку терапії, а деякі форми акне можуть вимагати постійного лікування.

Усі методи впливу на хворобу можна розділити на фармакологічні та нефармакологічні.

Безумовно, важливою складовою догляду за шкірою з акне є нефармакологічні заходи. І тут хотілося б зазначити правильний та раціональний підбір засобу для очищення шкіри. Враховуючи підвищену чутливість шкіри з акне, засіб має бути м'яким, без агресивних поверхнево-активних речовин, без сильного аромату. Переважною косметичною формою будуть очищувальна пінка, м'які гелі. Очищувальні засоби для щоденного застосування можуть містити неагресивні кератолітики. Хорошим прикладом таких речовин є протеолітичні ферменти, мигдальна, молочна кислоти. Елементом фармацевтичної опіки на цьому етапі є доведення до відома пацієнта, що надмірне очищення, скрабування, використання косметичних засобів зі вмістом спирту, засобів з різкими запахами можуть призвести до подразнення та загострення хвороби.

Також важливим етапом нефармакологічного щоденного догляду є підбір зволожувального засобу. Косметичні засоби для зволоження мають три основні властивості: оклюзійну, зволожувальну і пом'якшувальну. Оклюзійні інгредієнти фізично блокують ТЕВВ, утворюючи гідрофобну плівку на поверхні шкіри. Але для шкіри з акне такий ефект може призвести до загострення хвороби та погіршення стану шкіри.

Друга властивість зволожувальних кремів — введення зволожувача, що підвищує статичний запас води в епідермісі. Прикладами зволожувачів є гліцерин, лактат натрію, лактат амонію, гіалуронова кислота, сорбітол, сечовина й альфа-гідроксикислоти.

Пом'якшувальна дія зволожувальних кремів реалізується введенням у рецептуру ізопропілізостеарату, касторової олії, пропіленгліколю, октилстеарату, диметикону.

І, безумовно, хорошим доповненням зволожувальних кремів є місцеві фармакологічно активні інгредієнти комедонолітичної та протизапальної дії: саліцилова кислота (0,5-1%), ретиноїди, алое вера, бісаболол, екстракт зеленого чаю, ніацинамід тощо.

Фармакологічні заходи впливу передбачають рецептурні та безрецептурні засоби. Тактику лікування визначає лікар, орієнтуючись на протоколи, рекомендації, ступінь тяжкості захворювання, супутні фактори тощо.

У розрізі фармацевтичної опіки слід зазначити кращі активні інгредієнти залежно від ступеня ураження та елементів акне (схема 2).

 

Схема 2. Алгоритм вибору фармакотерапії залежно від елементів акне

Переважно комедони з одиничними папулами та пустулами	Топічні ретиноїди; саліцилова кислота; пероксид бензоїлу; азелаїнова кислота	Для досягнення стійкого результату / скасування / продовження терапії
Комедони з численними папулами та пустулами, з одиничними рубцюваннями на обличчі	Топічні ретиноїди; топічні антибактеріальні; пероксид бензоїлу; азелаїнова кислота
Численні комедони, папули та пустули, вузлики, кісти на обличчі, спині, плечах	Системні + топічні ретиноїди; оральні контрацептиви; системні антибіотики + топічні ретиноїди; пероксил бензоїлу; азелаїнова кислота; топічні антибактеріальні

 

Якщо елементами висипу вугрів є переважно комедональні ураження з рідкими невеликими запаленими папулами або пустулами, переважними продуктами є пероксид бензоїлу, азелаїнова або саліцилова кислота, а також ретиноїди для місцевого застосування. Ці місцеві агенти покращують дефект ороговіння, сприяючи ефективному відлущуванню шкіри.

Лікарські форми топічного застосування передбачають креми, лосьйони, розчини, гелі й одноразові серветки у різних концентраціях. Реакція пацієнта ці препарати залежить від індивідуальних особливостей шкіри.

При акне з переважно запальними ураженнями важливо зменшити зростання С. acnes у фолікулярному каналі, утворення продуктів життєдіяльності та запальні ефекти. У розрізі фармацевтичної опіки рекомендується комбінований місцевий ретиноїд із бензоїлпероксидом, азелаїновою кислотою або місцевий протимікробний препарат.

При важких акне із запальними ураженнями, великими вузликами, кістами або шрамами до схеми можуть бути додані препарати, що знижують сальну активність, найчастіше це рецептурні препарати, які вимагають суворого дотримання рекомендацій лікаря.

У розрізі фармацевтичної опіки хотілося б підкреслити, що самостійне застосування фармацевтичних препаратів без контролю та рекомендацій лікаря може призвести до погіршення перебігу хвороби, а також розвитку незворотних побічних ефектів.

Отже, резюме.

• Vulgaris — хронічне захворювання, цілі лікування та профілактики якого передбачають контроль і полегшення симптомів. Постановка цілей може підвищити прихильність пацієнтів до терапії.
• Найважливішою мішенню для лікування є мікрокомедон.

• Немедикаментозні заходи спрямовані на тривалу профілактику та лікування. Очищення має бути м'яким, й обов'язково слід використовувати зволожувальні косметичні засоби.

• Терапію необхідно продовжувати понад 8 тижнів.
• Мотивуйте пацієнта продовжити тривалу терапію за допомогою інформативного консультування.

 

Література

1. Synchronizing Pharmacotherapy in Acne with Review of Clinical Care / Sarvajnamurthy Aradhya Sacchidanand, Koushik Lahiri, and all// Indian J Dermatol. 2017 Jul-Aug; 62(4): 341–357.

2. Acne Pharmacotherapy: A Review /Keith T. Veltri, BPharm, PharmD //U.S.Pharmacist. - 2013

3. Moisturizers for Acne.What are their Constituents? / Leena Chularojanamontri, MD, Papapit Tuchinda, MD, Kanokvalai Kulthanan, MD, and Kamolwan Pongparit, MD // J Clin Aesthet Dermatol. 2014 May; 7(5): 36–44.

4. A review of diagnosis and treatment of acne in adult female patients / A.U. Tan, MD, B.J. Schlosser, MD, PhD, and A.S. Paller, MD // Int J Womens Dermatol. 2018 Jun; 4(2): 56–71.

5. Pharmacotherapy: A Pathophysiologic Approach. Chapter 113: Acne Vulgaris / By Joseph T. DiPiro, Gary C. Yee, L. Michael Posey, Stuart T. Haines, Thomas D. Nolin, Vicki Ellingrod //Published: June 4, 2020