Детоксикація у спа-салоні

Людмила Воронцова, лікар-косметолог, спа-технолог, фізіотерапевт, керівник центру спа-технологій "Альянс", автор підручника "Spa. Посібник для косметологів» (Росія, Москва)

Екзогенна інтоксикація

Забруднення довкілля – гостра проблема сучасного світу. Викиди промислових підприємств, вихлопні гази автомобілів, а також господарська, професійна та персональна діяльність людини призводять до забруднення повітря, води, ґрунту численними токсичними речовинами, які щодня надходять до нашого організму.

Джерелом найнебезпечніших токсичних речовин стає повітря міських вулиць, насичене пилом та димом. Пил є зважені в повітрі дрібнодисперсні частинки ґрунту, що утворюються в результаті вивітрювання. Самі по собі такі частинки не є алергенами, проте вони адсорбують на своїй поверхні токсичні речовини – наприклад, свинець, який утворюється при згорянні етилованого бензину та разом із вихлопними газами осідає на поверхні ґрунту, або реагенти, якими взимку посипали сніг. Навесні, після танення снігу і до появи трави, грунт легко вивітрюється, в результаті повітря піднімається безліч токсичних речовин, що накопичилися на її поверхні.

Не менш небезпечним забруднювачем повітря є дим – зважені в повітрі дрібнодисперсні частинки, що утворюються внаслідок неповного згоряння палива (дим промислових підприємств, вихлопні гази автомобілів), куріння (тютюновий дим), переробки побутових відходів тощо.

Від розміру частинок пилу та диму залежить глибина їх проникнення. Так, частинки діаметром до 10 мікрон затримуються у верхніх дихальних шляхах і виводяться із секретом слизових оболонок, частки в 5–10 мікрон проходять у бронхи, менше 5 мікрон – у альвеоли. Результатом впливу такого повітря є виникнення дерматитів, синдрому сухого ока, кон'юнктивітів, алергічних ринітів, бронхіальної астми, астматичних бронхітів, раку легень.

Крім частинок пилу та диму, у повітря потрапляють різні гази, молекули яких є вкрай активними вільними радикалами. Двоокис сірки, або сірчистий газ (SO2), утворюється при згорянні мазуту, дизельного палива та вугілля, тобто його утворення пов'язане з процесами опалення та промислового виробництва. Якщо брати індустріальні міста, то у повітрі виявляється велика кількість окису азоту (NO), двоокису азоту (NO2) та закису азоту (N2O), які утворюються при згорянні автомобільного палива, надходять в атмосферу з вихлопних газів автомобілів. Окис вуглецю, або чадний газ (СО), і двоокис вуглецю, або вуглекислий газ (СО2), утворюються при неповному згорянні палива.

Надзвичайно небезпечні для організму сполуки групи поліциклічних вуглеводнів, такі як діоксин, бензопрен, хлорбензол, що утворюються в індустріальних зонах і в результаті господарської та персональної діяльності людини. Наприклад, діоксини утворюються під час спалювання твердих побутових відходів синтетичного походження. Наявність у смітті, що знищується, повсюдно поширеного поліхлорвінілу та інших полімерів, різних сполук хлору сприяє утворенню діоксинів. Вони мають загальну токсичну, канцерогенну та мутагенну дію. Аномально високі токсичні властивості діоксинів обумовлені їх будовою: молекули цих речовин з'єднуються з рецепторами живих клітин і пригнічують їх функції. Потрапляючи в організм людини, діоксини накопичуються, оскільки дуже повільно розкладаються та виводяться з організму. Період їхнього напіврозпаду становить від 10 до 20 років.

Велику загрозу здоров'ю людини становлять пестициди - хімічні сполуки, що використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин. В організмі людини вони накопичуються в жировій тканині, надають загальну токсичну, канцерогенну та мутагенну дію. Багато пестицидів мають гормоноподібну структуру, вони порушують роботу ендокринної системи, оскільки рецептори клітин приймають їх за гормони.

З водою та їжею в наш організм потрапляють нітрати – солі азотної кислоти, які використовуються як добрива у сільському господарстві. В організмі людини нітрати перетворюються на нітрити та нітрозаміни. Перші зв'язуються з гемоглобіном, утворюючи метгемоглобін і порушуючи кисневий обмін, другі мають канцерогенну дію.

Список токсинів можна продовжувати, однак і на підставі вищевикладеного вже ясно, що повітря, що вдихається, їжа і вода, що приймаються, стають джерелами забруднення організму. Отже, детоксикація є необхідним заходом для зміцнення здоров'я та мірою профілактики численних захворювань.

Ендогенна інтоксикація

Ендогенна інтоксикація виникає внаслідок порушення роботи органів та систем або надмірної освіти токсинів в організмі. Наприклад, при хронічній нирковій недостатності утруднено виведення кінцевих продуктів метаболізму через порушення фільтраційної функції нирок. При цукровому діабеті при подагрі в організмі накопичуються проміжні продукти метаболізму. При злоякісних пухлинах продукти тканинного розпаду стають ендогенними токсинами, а при інфекційних захворюваннях відбувається отруєння мікробними токсинами. Цей механізм ендогенної інтоксикації розвивається при акне, дисбактеріозі кишечника, гельмінтозах. Під час проведення програм детоксикації необхідно враховувати джерела ендогенної інтоксикації.

Оздоровча детоксикація

У нашому організмі є система природної детоксикації для очищення від ендогенних та екзогенних токсинів – це кишечник, печінка, нирки, легені, шкіра, лімфатична система. Однак в умовах забрудненого навколишнього середовища вона не справляється з тією величезною кількістю токсинів, що щодня надходить у наш організм з повітрям, водою та їжею, тому потрібна допомога у вигляді спеціальних програм детоксикації як лікувальних, так і оздоровчих. Лікувальну детоксикацію проводять за медичними показаннями в рамках лікування захворювання (гемодіаліз, плазмоферез, внутрішньовенні крапельниці з розчинами гемодезу, глюкози з аскорбіновою кислотою, з фізрозчином тощо). Оздоровча детоксикація застосовується із профілактичною метою. Вона спрямована на попередження захворювань та підвищення розумової та фізичної працездатності. Адже першими проявами інтоксикації організму є швидка стомлюваність, слабкість, часті застудні захворювання на фоні зниження опірності організму, розвиток синдрому хронічної втоми.

Програма оздоровчої детоксикації складається з курсу детоксикуючих спа-процедур у салоні та детоксикуючих заходів у домашніх умовах. Детокс-курси в спа прийнято проводити кожні три місяці, в період зміни пір року. Для побудови такого курсу використовують натуральні та безпечні методи детоксикації, спрямовані на зв'язування та виведення токсинів та покращують роботу природної системи детоксикації.

Методи оздоровчої детоксикації

Альгодетоксикація
Морські водорості містять багато харчових волокон, які не розщеплюються у шлунково-кишковому тракті. Вони мають високі сорбуючі властивості щодо токсинів бактерій і вірусів, солей важких металів, радіонуклідів. Харчові волокна водоростей виконують також функцію пребіотиків – є місцем існування для нормальної мікрофлори кишечника. У програмах детоксикації застосовують водоростевий чай, наприклад з фукусу або ламінарії (сухі подрібнені водорості заливають окропом і наполягають 20-30 хвилин). Для детоксикації оптимальним є інтенсивний курс тривалістю 21 день: щодня потрібно випивати 1–1,5 літра водоростевого чаю. Такий курс є чудовим доповненням до програми салонних детокс-процедур.

Фітодетоксикація

Існує безліч лікарських рослин, які можуть застосовуватись у програмах детоксикації. Насамперед, це рослини, багаті харчовими волокнами, необхідні поліпшення детоксицирующей функції кишечника. Найчастіше з цією метою застосовують відвар або настій насіння льону та подорожника: вони багаті на слизи, тому добре сорбують токсини і покращують моторну функцію кишечника. Корисні будуть настої фенхелю, материнки, чебрецю, м'яти, ромашки. Крім зв'язування токсинів, вони покращують процес травлення, мають протизапальну дію, зменшують газоутворення.

Для стимуляції детоксикуючої функції печінки застосовують рослини з жовчогінними властивостями – звіробій, безсмертник, пижму, деревій. Настої цих трав слід приймати протягом 3-6 місяців щодня, особливо вони корисні для пацієнтів з порушенням функції печінки, захворюваннями жовчного міхура і для любителів жирної їжі.
Окремо слід поговорити про розторопшу плямисту, також відому як будяко. Ця рослина має не тільки жовчогінну дію, але і є гепатопротектором. Насіння розторопші містить силімарин – суміш глікозидів, що надають антиоксидантну дію, зміцнюють мембрани гепатоцитів, що покращують їх регенерацію. У детокс-програмах застосовують настій та відвар насіння розторопші.

Для покращення детоксикуючої функції нирок рекомендуються ниркові чаї – збори трав, що благотворно впливають на нирки, що мають антисептичну, сечогінну та протизапальну дію. Це мучниця, брусниця, журавлина, ялівець.

Підбирати курс фіточаїв слід індивідуально, з урахуванням супутніх захворювань та особливостей способу життя пацієнта.

Аромадетоксикація
Натуральні ефірні олії можна активно використовувати як у домашніх, так і салонних детокс-програмах. Насамперед необхідні ефіри з лімфодренажними властивостями – лемонграс, петигрен, пальмароза, фенхель, аніс, ялівець. Їх можна використовувати у вигляді аромамасажів, аромаванн, аромаїнгаляцій, причому останні будуть особливо корисні в програмах детоксикації курців, людей, які часто хворіють на простудні захворювання, жителів мегаполісів, що щодня вдихають загазоване повітря. З цією метою доцільно використовувати ефірну олію евкаліпту, головний компонент якого – евкаліптол – надходить до організму та виділяється з нього через легені. Для покращення детоксикуючої функції легень підійдуть інгаляції з ефірними оліями шавлії, материнки, чебрецю, иссопа. Аромамасажі з використанням лімфодренажної суміші ефірних олій повинні активно використовуватися в курсі детоксикуючих спа-процедур у салоні.

Глиняна детоксикація

З давніх часів у різних культурах натуральна глина використовувалася для знешкодження токсинів, лікування отруєнь і очищення організму. В даний час високі сорбуючі властивості глини підтверджені науковими дослідженнями. Лікувальні глини поглинають токсини як поверхнею (адсорбція), а й усією масою (абсорбція). Такі властивості обумовлені їхньою шаруватою структурою. Серед різних типів лікувальних глин найвищими сорбуючими властивостями має бентоніт.

У програмах детоксикації призначають прийом глини внутрішньо. Цей метод особливо показаний пацієнтам з дисбактеріозом, харчовою алергією, проблемною шкірою з акне після курсу лікарської терапії. З багатьох способів прийому глини оптимальним буде питво глиняної води. Для приготування 1 чайну ложку бентоніту розводять у склянці води. Випивають глиняну воду 1 раз на день, строго натщесерце, за 1 годину до їжі або через 3-4 години після. Також протягом дня рекомендується випивати не менше 2 літрів звичайної чистої води.

Курс детоксикації становить 21 день. Лікарські препарати протягом цього часу не можна приймати.

Дихальна детоксикація

До цієї групи належать процедури, що покращують детоксикувальну функцію легень, сприяють виведенню токсинів, що накопичуються на слизовій оболонці дихальних шляхів. Для дихальної детоксикації необхідно насамперед відмовитися від куріння, і навіть практикувати дихальну гімнастику. У спа-салонах можна використовувати галотерапію – лікування у спеціальних приміщеннях (галокамері, галопалаті, соляній кімнаті), повітря яких насичене соляним аерозолем. Сеанс галотерапії триває 60 хвилин, курс складає 10–20 сеансів щодня.

Гідродетоксикація

Багато водолікувальних процедур можуть бути використані в курсах детоксикації. Це гідро- та аеромасажні ванни, парова ванна, душ Шарко, ручний підводний душ-масаж, лазневі процедури. Механізм детоксикуючої дії буде різним. Так, гідромасажні ванни і струменеві душі мають переважно лімфодренажну дію, у той час як парові ванни і лазні посилюють потовиділення та виведення токсинів через шкіру. З лазневих процедур у курсі детоксикації використовують російську та фінську лазні, а також хаммам, насамперед арабську. Під час процедури арабського хаммама застосовують марокканську вулканічну глину гассуль, яка посилює детоксикувальну дію самої лазні.

Лімфодренажний масаж

Лімфатична система є системою тонкого очищення організму. Вона знешкоджує та видаляє багато видів токсинів. Лімфодренажний масаж, спрямований на покращення відтоку лімфи, широко застосовується у програмах детоксикації. Розрізняють апаратні та мануальні методи лімфодренажу. З апаратних найчастіше використовують пресотерапію та вакуумно-роликовий масаж. До мануальних методів відноситься класичний лімфодренажний масаж обличчя та тіла, а також деякі етнічні техніки масажу, наприклад, китайський бамбуковий масаж.

Загальні рекомендації

Під час курсу детоксикації необхідно випивати щонайменше 2 літри води щодня, незалежно від виду процедур. Оскільки вода є універсальним розчинником, вона необхідна для нормального перебігу метаболічних процесів та виведення токсинів. Також у цей період важливо уникати значних розумових та фізичних навантажень, куріння, вживання алкоголю та переїдання. Слід обмежити в раціоні кількість важкої, важко перетравлюваної та жирної їжі. Корисно 1 раз на тиждень влаштовувати розвантажувальні дні. І звичайно, фахівець має підтримувати позитивний настрій пацієнта, сприяти виробленню навичок здорового способу життя.

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №2 (56) / 2014, стор. 78-81