Як підтримати шкіру пацієнтів, які використовують ретиноїди

Ретиноїди – одна з найрезультативніших груп активних інгредієнтів у сучасній косметології та дерматології. Їхня здатність регулювати проліферацію кератиноцитів, нормалізувати процеси диференціації, контролювати секрецію себуму та стимулювати неоколагенез робить ретиноїди базовим компонентом протоколів лікування акне, фотостаріння та гіперкератозів. Однак систематичне використання ретинолу та його похідних неминуче супроводжується подразненням, дисбалансом захисного бар’єра шкіри та мікрозапаленням різного ступеня вираженості.

Ретиноїд-індукована реактивність шкіри

Типовими проявами є еритема, лущення, сухість, поколювання, печіння, відчуття стягнення, транзиторна гіперчутливість до сонця. У частини пацієнтів формується стійке подразнення, що може нагадувати легку розацеа або себодермію. У таких випадках варто розглядати діагноз ретиноїдний дерматит – запальну реакцію, пов’язану з порушенням бар’єрної функції та накопиченням оксидативного стресу.

Патогенетично ретиноїди зменшують товщину рогового шару та підвищують трансепідермальну втрату води (TEWL). Паралельно вони підсилюють експресію прозапальних цитокінів і послаблюють мікробіом, що призводить до порушення толерантності шкіри навіть до звичайних стимулів.

Розмежування ретиноїдного дерматиту й розацеа

Клінічна картина ретиноїдного дерматиту часто нагадує розацеа: персистентна еритема, печіння, відчуття тепла, телеангіектазії. Важливо диференціювати ці стани за анамнезом та часовим зв’язком із початком використання ретиноїдів. Ретиноїдний дерматит не має стійкого вазомоторного компонента, проявляється переважно сухістю і лущенням та добре піддається корекції при відновленні бар’єра.

Косметологічна підтримка пацієнтів під час ретиноїдної терапії

Завдання фахівця – допомогти шкірі адаптуватися до активних речовин, зменшити ризик подразнення та запобігти розвитку ретиноїдного дерматиту без скасування основної терапії. Оптимальною є стратегія поєднання ретиноїдів із засобами, що відновлюють бар’єр, нормалізують мікробіом і забезпечують протизапальний ефект.

У практиці добре зарекомендували себе формули, що містять:

• Пре- та пробіотичні комплекси, які стабілізують мікробіом і знижують рівень запалення, спричиненого дисбіозом.
• Екстракт Centella asiatica, що має доведену ефективність при ретиноїдному дерматиті завдяки стимуляції синтезу колагену типу I та зниженню рівня прозапальних медіаторів.
• Нейросенсорні пептиди для зменшення субклінічного запалення й покращення толерантності шкіри.
• Керамідні комплекси та омега-кислоти (3, 6, 7) - для відновлення ліпідного шару та зменшення TEWL.
• Ангіопротекторні компоненти для зміцнення судинної стінки й профілактики телеангіектазій у пацієнтів зі схильністю до розацеа.
• Інгредієнти з вираженою зволожувальною активністю (гіалуронова кислота, гліцерин, бетаїн), що компенсують втрату вологи та покращують комфорт.

Таке поєднання дозволяє продовжувати використання ретиноїдів без тривалих перерв, знижуючи ризик побічних ефектів і підвищуючи комфорт пацієнта.

Ретиноїди залишаються золотим стандартом у терапії акне, фотостаріння та гіперкератотичних станів, проте їхня ефективність прямо залежить від стану шкірного бар’єра.

Грамотно підібраний догляд – з пребіотиками, керамідами, антиоксидантами та центелою – дає можливість уникнути подразнення, підтримати мікробіом і зберегти результати лікування. Успішна ретиноїдна терапія сьогодні – це не лише контроль дози, а й продумана підтримка.