Судинні патології шкіри: методи корекції куперозу

Профілактика куперозу та правила догляду за шкірою обличчя

Logo

Лікування куперозу – це складний терапевтичний процес, який передбачає як системну, так і місцеву терапію. Знаючи всі причинні фактори, легше боротися із проблемою розацеа.

Купероз – це не дерматологічний, а загальноприйнятий термін, яким позначається почервоніння шкіри обличчя й поява розширених невеликих судин переважно в зоні носа, вилиць і щік. Купероз є однією зі «сходинок» розвитку, одним із проявів захворюваності під назвою розацеа – рожеві вугрі.

В основі цієї проблеми лежать збої в складних біохімічних процесах клітин судинної стінки. До перебігу цього процесу активно включаються алергійні реакції, оскільки основний компонент алергії (гістамін) у патогенезі куперозу відіграє не останню роль.

Гістологічно відзначається зміна структури судинного ендотелію, можливість надмірного випоту плазми в навколишні тканини (для куперозу також характерний набряк шкіри).

Причини цієї проблеми дотепер до кінця не вивчені. Найбільш актуальна сьогодні теорія ангіотрофоневрозу: порушення іннервації судин призводить до їхнього стійкого розширення, уповільнення кровотоку, виділення сироватки крові із судин у тканині та виникнення в них набряклості й запальних змін. Це стає причиною розвитку почервоніння шкіри обличчя та її запалення. Вважається, що до цього захворювання призводить спадкоємна схильність, яка разом із провокуючими факторами саме і спричиняє його розвиток.

Серед факторів, які сприяють розвитку проблеми, виділяють гормональні порушення, клімактеричні розлади, захворювання шлунково-кишкового тракту, стреси, розмноження на шкірі (точніше, в устях сальних залоз і волосяних фолікулів) мікроскопічного кліща-залозниці – демодексу. Нерідко хвороба розвивається в людей з артеріальною гіпертензією.

Основним місцевим фактором появи куперозу є гіперчутливість шкіри. Чутлива шкіра через свою особливу сприйнятливість відповідає на різні екзогенні впливи відчуттям печіння, поколюванням, свербінням, іноді виникненням почервонінь чи навіть запаленням. Такі прояви однорідні, не мають чітких меж, виникають, як правило, на щоках, носі, чолі, підборідді. У початковий період захворювання почервоніння й відчуття печіння можуть бути тимчасовими. 

Починається хвороба, як правило, із застійних явищ у капілярах верхніх шарів шкіри. Потім судини розширюються, судинна стінка втрачає еластичність, внаслідок чого «червоність» стає постійним явищем, завойовуючи все більші території. Це і є та сама стадія куперозу, за якої навколишні вже бачать розширені дрібні судини шкірного покриву – телеангіектазії. Чутливість досягає свого піку, коли на найменший, здавалося б, вплив шкіра відповідає потужною запальною реакцією. Розширені капіляри реагують на будь-який перепад температури, і колір уражених ділянок змінюється від рожевого до багряного-фіолетового.

На більш пізніх стадіях хвороби починають утворюватися папули і пустули, вміст яких при бактеріологічному посіві засвідчує наявність сапрофітної чи умовно-патогенної мікрофлори.

На останній стадії хвороби формуються вузли та гіперплазія сальних залоз, що призводить до дифузійного збільшення та деформації певних ділянок шкіри.

Оскільки захворювання має судинну природу, розвитку цієї проблеми сприяють будь-які фактори, під впливом яких виникає венозний застій.

Що стосується патологічних факторів провокації процесу, то основними є:

  • стрес – при нервових перевантаженнях великі магістральні судини звужуються, тиск крові підвищується, внаслідок чого судини периферичної капілярної мережі розширюються;
  • вплив ультрафіолетового випромінювання; 
  • гормональні порушення;
  • зловживання гострою та занадто гарячою їжею, алкоголем;
  • куріння;
  • різкі перепади температури.

Методи корекції

Лікування куперозу – це складний терапевтичний процес, який передбачає як системну, так і місцеву терапію. Знаючи всі причинні фактори, легше боротися із проблемою розацеа. Для цього обов’язково потрібно обстежитися в лікарів: гастроентеролога, ендокринолога, дерматолога.

Салонний догляд: 

  • лазерогенезис №3 (1 раз на 3 тижні);
  • лазерне видалення розширених судин;
  • салонний догляд на професійній косметиці для шкіри з куперозом;
  • за наявності розацеа – хімічні пілінги.

Домашній догляд:

  • крем для зміцнення судинної стінки (із вмістом волошки, центели азіатики, екстракту морських водоростей, арніки);
  • маски, сироватки на основі тих самих компонентів;
  • протипоказані класичні чистки (з використанням вапазону), сауни, тривала інсоляція.

Per os: 

Для системної терапії куперозу застосовуються препарати, які називають «венотониками», – лікарські засоби, що поліпшують тонус судинної стінки. Як правило, це екстракти кінського каштана, іглиці, рускогеніну. Доречне призначення препаратів, які містять вітамін С, рутин, ізофлавоноїди, детралекс (по 1 таблетці 3 рази на день протягом 3 тижнів).

 

Читайте також