Профілактика загострень розацеа: мінімум вимог для максимального ефекту

Розацеа (рожеві вугри, acne rosacea) – хронічне запальне захворювання шкіри обличчя, що вражає судини в ділянці трійчастого нерва. Захворювання виникає в середньому та літньому віці (частіше у жінок) і характеризується появою на обличчі дрібних папулопустульозних висипань на тлі розлитої еритеми з телеангіектазіями.

У розвитку захворювання відіграють роль функціональні порушення шлунково-кишкового тракту, ендокринопатії, неврологічні порушення, зміни реактивності організму, кліматичні фактори, емоційне перенапруження. У жінок можлива поява розацеа під час клімаксу при прийомі гормональних протизаплідних препаратів.

При розацеа уражається лише шкіра обличчя (частіше щоки та ніс). Виявляється захворювання у вигляді стійкого дифузного почервоніння (еритеми) з телеангіектазіями. Насиченість еритеми змінюється. Згодом на її тлі з’являються дрібні яскраво-червоні папули, у центрі яких формуються поверхневі пустули. 

Особливості догляду за шкірою

Оскільки, з одного боку, шкіра пацієнтів з розацеа відрізняється схильністю до почервоніння, подразнення, висипів різного характеру, а з іншого – багато зовнішніх впливів призводять до прогресування розширення капілярів, основні цілі догляду за шкірою зводяться до такого:

• ретельне (при цьому – щадне) очищення з видаленням подразнювальних і токсичних агентів;
• відновлення епідермального бар’єру, зменшення наявного подразнення та запалення;
• необхідне зволоження та захист від зовнішніх впливів;
• зміцнення стінок судин, скорочення розширених капілярів.

Засоби для догляду підбираються індивідуально, з урахуванням типу шкіри. Специфічні інгредієнти для пацієнтів із судинними проблемами включають вітаміни С, К, В5, екстракти гінгко білоба, зеленого чаю, петрушки, ефірні олії герані, розмарину, ромашки, кипарису.

Дотримання температурного режиму

Судинна сітка чутлива до коливань температури, тому в першу чергу необхідно уникати виражених коливань від сильної спеки до холоду та навпаки.

Цей аспект стосується кількох сфер життя. Наприклад, їжа та напої мають бути комфортної температури. Відвідування лазні й сауни протипоказано. Крім цього, досить розумно потрібно ставитись до проведення кріотерапії. Спочатку сеанси холодового впливу можуть покращувати стан пацієнтів з розацеа, але згодом, за надмірного захоплення зазначеною методикою, розширення капілярів з’являється навіть у несхильних до цього людей. Як більш м’який вплив, для своєрідного тренування судин, рекомендується періодичне протирання шкіри кубиками льоду з екстрактами лікарських рослин, що мають протизапальну та судиннозміцнювальну дію, контрастний душ, обливання та обтирання прохолодною водою.

У морозні та вітряні дні на обличчя необхідно наносити захисний крем. Рекомендації використовувати жирні креми дещо застаріли. Відомо, що насичені жирні кислоти пригнічують відновлення шкіри, що при регулярному застосуванні призводить до її ушкодження та посилює дію погодних факторів. Сучасні захисні креми не виробляють жирної плівки на шкірі.

Збалансоване харчування

Список харчових продуктів, які бажано виключити з меню пацієнтів із розацеа, досить великий. Наведемо лише ті, які найчастіше зустрічаються в різних джерелах. До них належать молюски, краби та свинина.

Пацієнтам з розацеа слід пам’ятати, що до розширення судин призводить вживання гострої та пряної їжі. Надмірне вживання кухонної солі призводить до підвищення артеріального тиску і, як наслідок, підвищення тиску на стінки судин з подальшим їх розширенням. Не рекомендується пити каву, колу, а чорний чай бажано замінити зеленим.

Особливого значення слід надавати вибору спиртних напоїв. Найбільше сприяють прогресу розацеа коньяк, віскі, червоне вино. В ідеалі звести споживання алкоголю до мінімуму. 

Відмова від куріння

Куріння спричиняє безліч судинних змін, у тому числі формування стійкої капілярної «сіточки» та телеангіектазій на шкірі обличчя й тулуба, порушення мікроциркуляції, витончення та ламкість капілярів. Ці зміни пов’язані як з безпосередньою дією нікотину під час всмоктування, так і впливом інших компонентів диму. Крім того, при курінні виникає спазм судин, внаслідок чого порушується живлення шкіри, вона стає сухою та чутливою до будь-яких інших зовнішніх впливів. Саме тому лікування пацієнтів з розацеа, що палять, пов’язане з великими труднощами, рідко призводить до цілком задовільних результатів, а після закінчення лікування досить швидко настає рецидив.

Пацієнтам з розацеа рекомендується повна відмова від куріння, інакше всі профілактичні та лікувальні заходи будуть малоефективні.

Ультрафіолетове опромінення

Сонячне світло впливає на шкіру як завдяки ультрафіолетовому, так і інфрачервоному випромінюванню. Ультрафіолет спричиняє фотопошкодження шкіри, а інфрачервоні промені нагрівають її. Обидві ці дії сприяють розширенню та пошкодженню капілярів. Тому пацієнтам з розацеа рекомендується застосовувати сонцезахисні засоби, причому не лише влітку чи під час поїздок у теплі краї, а й у сонячні зимові дні та під час катання на лижах у горах.

Оскільки до розацеа найбільш схильні люди зі світлою шкірою, чутливі до ультрафіолету, необхідно використовувати сонцезахисні засоби з комплексним фільтром, що містить у тому числі й механічні фактори захисту. Після сонячних ванн рекомендується використовувати відновлювальні креми та лосьйони для тіла, що містять аскорбінову кислоту, пантенол, убіхінол, екстракт зеленого чаю, олії кукуї та макадамії.

Профілактика розацеа

Таким чином, основні засади профілактики розацеа та інших судинних проблем зводяться до такого:

• обмеження прийому алкоголю та повна відмова від куріння;
• відмова від гострої, пряної, солоної їжі, кави тощо;
• обмеження контрасту температур й ультрафіолетового опромінення;
• дотримання правил повноцінного догляду за шкірою.

Якщо розглянути список основних профілактичних заходів, стає очевидним, що пацієнт з розацеа має суттєво обмежувати себе у низці звичних задоволень.

Тому цілком зрозуміло, що мотивація проводити ці заходи може з’явитися тільки в людини, яка вже пережила одне або кілька загострень розацеа. До того ж чутливість до різних факторів, що провокують, дуже індивідуальна. Отже, лікар і пацієнт мають вибрати найбільш значущі фактори, що призводять до погіршення стану в певному конкретному випадку, та звузити коло обмежень. Тоді з’явиться можливість досягти певного мінімуму вимог і забезпечити ефективну профілактику загострень.