Плазмотерапія: можливості застосування

Logo

Секрети багатоликої плазми: характеристики, властивості, застосування рідкої частини крові. Розберемося в основних властивостях рідкої частини крові та їх цінності в естетичній медицині.


Володимир ІВАНИЩЕВ, лікар-геронтолог, дерматолог вищої категорії, науковий співробітник ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова» НАМН України (Україна)


Завдяки сучасним науковим відкриттям у галузі фізіології та біології методики регенеративної медицини стали невід'ємною частиною практичної діяльності фахівців естетичної медицини. Близько 50% загальної кількості процедур, що проводяться в б'юті-індустрії, становить плазмотерапія.

Технологія отримання та запровадження власної плазми крові міцно увійшла до переліку послуг з корекції вікових змін шкіри, а також знаходить широке застосування в інших галузях медицини – травматології, стоматології, неврології, гінекології.

Інтерес до застосування аутоплазми в косметології обумовлений унікальним механізмом її дії: при введенні аутологічної плазми, багатої на тромбоцити, в дерму, тромбоцити продукують групу факторів росту, які активують основну клітинну популяцію дерми – фібробласти. В результаті відбувається збільшення синтезу колагену, еластину, гіалуронової кислоти, посилюються процеси ангіогенезу. Саме цей механізм дії знаходиться в центрі уваги сучасної антивікової терапії шкіри.

У той же час найбагатший біохімічний склад плазми має багатовекторну дію, завдяки якій відбувається поліпшення та нормалізація функціонування клітин, органів та тканин, а отже, організму загалом.

Плазма – це рідка частина крові, яка містить воду та зважені в ній речовини (білки та інші сполуки). У відсотковому співвідношенні плазма становить 52-61% маси крові і являє собою приблизно 10% водний розчин органічних і мінеральних речовин. Склад плазми представлений малюнку.

Існує гіпотеза, що склад плазми крові нагадує склад води доісторичних морів, у яких зародилося життя.

Плазма крові перебуває у взаємозв'язку з тканинної рідиною організму: із плазми у тканини переходять всі речовини, необхідних життєдіяльності, а назад – продукти обміну.

Найскладніший хімічний склад плазми дозволяє їй виконувати безліч фізіологічних функцій в організмі людини:

  • поживну – містить усі есенціальні сполуки до створення умов життя клітин;
  • транспортну – доставляє всі необхідні речовини від місця всмоктування у шлунково-кишковому тракті до клітин та органів-мішеней;
  • гомеостатичну – спільно з органічними та неорганічними сполуками підтримує сталість внутрішнього середовища організму;
  • захисну – завдяки імуноглобулінам та цитокінам бере участь в імунних реакціях організму;
  • детоксикувальну – спрямовує кінцеві продукти обміну речовин до органів виділення (нирки, легені, шкіра).

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛАЗМИ КРОВІ

Найбільший інтерес серед усіх компонентів плазми мають білкові фракції. У плазмі крові здорової людини міститься понад 100 видів білків. Альбуміни, імуноглобуліни, ліпопротеїни, фібриноген, трансферин становлять близько 90% загального білка крові, інші у плазмі присутні у невеликих кількостях.

Печінка синтезує фібриноген та альбуміни крові, більшу частину α- та β-глобулінів, клітини ретикулоендотеліальної системи (РЕМ) кісткового мозку та лімфатичних вузлів продукують частину β-глобулінів та γ-глобуліни (імуноглобуліни). Основні білки плазми, а також їх функції представлені в таблиці.

Назва

Кількість

Функція

Загальний білок

65-85 г/л

Білкові фракції

Альбуміни

30-50 г/л

Підтримують осмотичний тиск, транспортують жиро- та водорозчинні сполуки, служать джерелом амінокислот.

Глобуліни

α-1-глобуліни:

протромбін

транскортин

тироксинзв'язуючий глобулін

1-3 г/л

Бере участь у реакціях згортання

Транспорт кортизолу

Транспорт тироксину

a-2-глобуліни:

церулоплазмін

6-10 г/л

Основний переносник іонів міді в організмі

ретинолзв'язуючий білок

вітамін D зв'язуючий білок

Транспорт вітаміну А

Транспорт кальциферолів

β-глобуліни:

трансферин

транскобаламін

глобулін, що зв'язує статеві гормони

фібриноген

7-11 г/л

Транспорт іонів заліза

Транспорт вітаміну В12

Транспорт тестостерону та естрадіолу

Фактор згортання крові

γ-глобуліни

IgG, IgM, IgA, IgD, IgE

8-16 г/л

Імуноглобуліни (антитіла), що захищають організм від бактеріальних агентів

З погляду фізіології білки є найбільш значущими органічними сполуками організму. Вони виконують набагато більше функцій, ніж інші класи хімічних речовин.

Білки синтезуються з 20 протеїногенних амінокислот, що надходять в організм із їжею. Використовуючи різні комбінації амінокислот відповідно до генетичного коду, зашифрованого в ДНК, клітини синтезують безліч білкових молекул з різною молекулярною масою та функціональними властивостями. Тому амінокислоти виступають у ролі стратегічної субстанції, без якої неможливе створення білка.

Амінокислоти є і будівельним матеріалом для відновлення та побудови всіх тканин людського організму. Вони відіграють ключову роль у репаративних процесах та механізмах неоколагенезу. У разі дефіциту амінокислот процеси синтезу білка сповільнюються, що позначається на здатності тканин до регенерації. Крім того, зниження надходження амінокислот в організм або порушення їх утворення ведуть до недостатності їхньої концентрації в плазмі крові, що супроводжується різними клінічними синдромами та симптомами. У таблиці подано амінокислотний склад плазми.

Амінокислота

Концентрація, мкмоль/л

Амінокислота

Концентрація, мкмоль/л

Аланін

360–630

Лізін

144–363

Аргінін

92–172

Метіонін

20–34

Аспарагін

50–150

Орнітін

30–100

Аспарагінова кислота

2–30

Пролін

50–200

Валін

188–274

Серін

70–150

Глутамінова кислота

54–175

Треонін

160–176

Глутамін

514–568

Триптофан

30–90

Гліцин

100–400

Тирозін

78–83

Гістідін

110–135

Феніланін

85–115

Ізолейцин

122–153

Цитрулін

10–50

Лейцин

130–252

Цистеїн

84–125

Крім білкових субстанцій, плазма містить вітаміни, мінерали, мікроелементи, небілкові органічні сполуки. Кожен метаболіт виконує певну фізіологічну функцію в організмі – каталізує хімічну реакцію, вбудовується в мембрану клітин, переносить кисень, є енергоносієм, підтримує рН середовища та водно-електролітний баланс і т. д. Концентрації основних мінеральних та небілкових органічних сполук плазми здорові .

Речовина

Концентрація, мг/дл

Глюкоза

80–120

Фруктоза

6–8

Аскорбінова кислота

1–2

Триглецириди

50–200

Жирні кислоти

8–30

Фосфатидилхоліни

100–200

Бурштинова кислота

0,1-0,6

Лимонна кислота

1,4-30

Холестерин

40–70

Залізо загальне

325

Мідь загальна

9-31 ммоль/л

Фолієва кислота

11-24,3 ммоль/л

Вітамін В12

3,89-26,8 нг/мл

Na

197-77 пг/мл

K

16

Mg

2,5

Ca

10

Cl

360

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

З даних біохімічного спектру складу розкриємо секрети багатоликої плазми.

Плазмотерапія

Процедура плазмотерапії – найбезпечніша технологія серед ін'єкційних методик. Вона абсолютно фізіологічна, не викликає алергічних реакцій, оскільки використовується лише власний біоматеріал пацієнта. Таким чином, в руках фахівців естетичної медицини знаходиться методика, яка виключає ризики відторгнення, передачі інфекцій через кров та виникнення будь-яких побічних реакцій.

Завдяки відсутності передачі матеріалу від іншої особи, у процесі проведення процедури виключаються ризики передачі пацієнту гепатиту В та С, сифілісу, ВІЛ.

Плазма покращує гідробаланс шкіри

Відповідно до наукових даних наповненість водою дерми з віком зменшується з кількох причин. Наприклад, у шкірі чола людей похилого віку щільність капілярів на одиницю площі – на 40% менше, ніж у молодих. Судинна стінка також зазнає змін внаслідок процесів глікації. Вона стає менш проникною для транскапілярного обміну між кров'ю та прилеглими тканинами – розвивається синдром капіляротрофічної недостатності, тканини відчувають дефіцит води.

Внаслідок зниження доставки, а також збільшення випаровування води через епідерміс шкіра стає сухою.

У складі плазми – близько 90% води, що відповідає рН, збагаченій вітамінами, мінералами, мікроелементами. Введення плазми ін'єкційним способом у дерму дозволяє покращити гідратацію шкіри та нормалізувати водний баланс.

Плазма нормалізує механізми місцевого імунітету

Сімейство γ-глобулінів представлене імунними білками п'яти класів, це імуноглобуліни IgА, IgG, IgM, IgD, IgE.

З погляду імунології існує клітинний та гуморальний імунітет. Клітинний імунітет здійснюється за допомогою кооперації лімфоцитів та макрофагів та забезпечує захист організму від вірусних інфекцій та пухлинних процесів. Гуморальний імунітет реалізується за допомогою імуноглобулінів та інших білків та спрямований на боротьбу переважно з бактеріальними інфекціями.

Збільшуючи концентрацію імуноглобулінів у тканинах (шкірі), плазма відновлює місцевий імунітет, посилюючи механізми захисту від інфекційних агентів.

Таким чином, можна рекомендувати застосування плазми для місцевого лікування хронічних інфекційних захворювань шкіри (наприклад, герпесвірусних інфекцій) у складі комплексної терапії.

Плазма покращує колір шкіри, коригує пігментні плями.

Зміна кольору шкіри, поява пігментних плям – один із маркерів інволютивних змін. Механізм пігментоутворення, як правило, пов'язаний із посиленням вироблення меланіну під впливом провокуючих факторів (наприклад, надмірна інсоляція).

Завдяки вмісту в плазмі аскорбінової кислоти, вітаміну А, відомих депігментуючою дією, можна покращувати колір шкіри, коригувати пігментацію.

Плазма проти сивини

До 60 років 50% населення мають половину сивого волосся на тілі і ще більший відсоток таких на голові. Ключовими компонентами для утворення меланіну (його дефіцит викликає сивіння) є амінокислота тирозин та мікроелемент мідь. Мідь виступає в ролі кофактора ферменту тирозинази, необхідного для перетворення тирозин на ДОФА, з подальшим утворенням меланіну.

Мідь в організмі не синтезується і надходить із продуктами харчування. У тонкому кишечнику вона всмоктується у системний кровотік, зв'язується з транспортним білком із групи α-2-глобулінів – церулоплазміном – і доставляється до меланоцитів, де включається до біохімічних реакцій.

Тому білок церулоплазмін, мідь та амінокислота тирозин – трійка найважливіших компонентів плазми, без яких синтез меланіну не здійснюється. Відповідно, методика плазмотерапії може застосовуватися для комплексного лікування песидіння волосся.

Аутологічна плазма – «рідний» антибіотик

Згідно з науковими даними, тромбоцити містять антимікробні пептиди (виявлено сім таких пептидів - fibrinopeptide A, fibrinopeptide B, thymosin b-4, platelet basic protein, connective tissue activating peptide-3, RANTES, platelet factor-4). Відповідно, антибактеріальний ефект аутологічної плазми обумовлений даними пептидами та клітинами лейкоцитарного ряду (вони входять до складу деяких препаратів PRP). Ці сполуки здатні брати участь у імунних реакціях зниження інтенсивності запального процесу.

Амінокислоти плазми необхідні для синтезу колагену та еластину

Амінокислоти - структурно-пластичний матеріал для всього організму. Процеси старіння органів та тканин характеризуються зниженням амінокислотних пулів у клітинах, міжклітинних рідинах, тканинах. Внаслідок дефіциту амінокислот у шкірі порушуються процеси синтезу колагену та еластину, з'являються зморшки, гравітаційний птоз – ознаки хронологічного старіння. З поповненням балансу амінокислот у дермі стабілізується утворення колагену, еластину, отже, зменшуються зморшки, уповільнюються процеси старіння.

Плазма крові – це найкраще «живлення» для клітин шкіри

Нормальне зростання та життєдіяльність будь-яких клітин людського організму потребує певних умов:

  • рН оптимального;
  • води;
  • мікроелементів;
  • амінокислот;
  • кисню;
  • вуглеводів.

Плазма крові завдяки своєму біохімічному складу формує абсолютно ідеальне середовище для комфортних умов життєдіяльності клітин.

Будь-яке відхилення або дефіцит будь-якого з вищезгаданих параметрів призводить до порушення основних процесів функціонування клітин – поділу та синтезу необхідних компонентів.

Підсумовуючи все сказане вище, ми бачимо, що плазма крові людини є не тільки джерелом тромбоцитарних факторів росту, а й:

  • аутологічним джерелом вітамінів, мікроелементів, мінералів для забезпечення структурно-пластичних процесів у клітинах та тканинах;
  • універсальною транспортною системою, що забезпечує доставку життєво важливих інгредієнтів (наприклад О2);
  • певним «детокс-органом» (відводить кінцеві продукти обміну речовин від клітин до органів виділення).

Відповідно, крім активної участі у процесах регенерації, плазма крові виконує і безліч інших функцій в організмі – відновлює кровотік, покращує оксигенацію тканин, формує фізіологічне оточення навколо клітин, активує механізми утворення колагену, еластину, синтезу гіалуронової кислоти.

Безперечною перевагою застосування аутоплазмотерапії перед іншими ін'єкційними методиками є її здатність одномоментного впливу на багато та різні механізми вікових змін шкіри (та інших тканин у тому числі).

Завдяки своєму унікальному складу та безпеці методика аутоплазмотерапії може широко застосовуватися в естетичній та антивозрасті

Читайте також