Плазмотерапія: міфи і реальність

Прабатьком плазмотерапії можна вважати аутогемотерапію, яка передбачає внутрішньом’язове введення невеликої кількості крові для стимуляції імунної відповіді. Як будь-яка косметологічна процедура, плазмотерапія має свої показання, тобто може допомогти у розв’язанні певних проблем.

Показання до проведення плазмотерапії

• Anti-age терапія: дрібні зморшки, втрата еластичності, фотостаріння, гіперпігментація.
• Лікування акне: акне І-ІІ ступеня, постакнетичні застійні плями, стимуляція імунної функції шкіри.
• Трихологія: алопеція різної етіології, стоншення і старіння волосся, себорейний дерматит.
• Лікування та профілактика рубців: підготовка до лазерного шліфування, підготовка до пластичної операції.

Плазма крові складається з води, в якій розчинені білки (7-8% від маси плазми) та інші органічні та мінеральні сполуки.

Популярність методики спровокувала появу безлічі міфів, що приписують плазмотерапії неіснуючі ефекти. Іноді навіть досвідченому фахівцю складно розібратися в різноманітті продуктів на ринку косметологічної індустрії, який налічує понад 100 торгових марок і представлений різними центрифугами та пробірками.

Міф 1. PRP= PRGF

PRP: Platelet Rich Plasma (плазма, збагачена тромбоцитами) та PRGF: Plasma Rich in Growth Factors (плазма, збагачена факторами росту) не є тотожними поняттями, оскільки механізм терапевтичного впливу плазми ґрунтується на вивільненні саме факторів росту з тромбоцитів. Для отримання високорезультативної плазми необхідно активізувати тромбоцити перед введенням у шкіру пацієнта. 

Міф 2. Концентрація тромбоцитів має бути понад 1 млн, і чим вище цей показник, тим ефективніша процедура 

Хто ж вони – тромбоцити? Це без’ядерні елементи крові, які формуються в кістковому мозку і є фрагментами мегакаріоцитів. Містять у собі спеціальні внутрішньоклітинні гранули (α, δ і λ), у яких зберігають кілька чинників росту.

Норма тромбоцитів у здорових пацієнтів варіюється від 150 до 450 тис. од/мкл.

У 2006 році було знайдено та доведено оптимальну концентрацію тромбоцитів. Вона не має перевищувати 3-кратного збільшення щодо периферичної крові пацієнта (Weibrick, 2004; Graziani, 2006; M. Zalduendo, 2007).

Саме ця оптимальна концентрація тромбоцитів (Х2-2,5, де Х – стандартна концентрація тромбоцитів у периферичній крові) визначає доведено максимальну регенераторну ефективність (E. Anitua, M. Sánchez, R. Prado, G. Orive, 2010). І тоді сформований загальний пул факторів росту відповідатиме отриманій концентрації тромбоцитів (рис. 1 А-В).

Рис. 1 А-В. Фактори росту PDGF, VEGF, EGF, TGF-beta1, bFGF, IGF достовірно у високій оптимальній концентрації, що перевищує таку в периферичній крові

Для повноцінної реалізації біологічної відповіді більш принциповим буде стабільне динамічне вивільнення факторів росту, які мають активно зв’язуватися з рецепторами мезенхімальних клітин. Усі вони призводять до стимуляції проліферації фібробластів та синтезу колагену.

Забезпечує стійке вивільнення факторів росту фібринова мембрана – форма, що працює як матриця для нових клітин, вирощування нової регенерованої тканини.

Міф 3. Лейкоцити стимулюють протизапальну функцію плазми

Лейкоцити насправді активізують прозапальні цитокіни (IL-1B, IL-16, IL-6 тощо), знижують активізацію факторів росту, клітинну проліферацію фібробластів. Фібринова мембрана в присутності лейкоцитів пухка, гетерогенна, що ускладнює вивільнення факторів росту.

Це доводить, що лейкоцити – потужний негативний фактор тканинної регенерації. 

Міф 4. Усі пробірки однакові

Принциповим питанням плазмотерапії є антикоагулянт. У разі використання гепарину тромбоцити зазнають морфологічних або біохімічних змін, а також високий ризик розвитку алергічних реакцій, тоді як цитрат Na зберігає метаболічну активність і перешкоджає передчасній активації тромбоцитів.

Отже, ідеальним антикоагулянтом, з нашого погляду, є цитрат Na. Його використання в процесі отримання активної плазми гарантує мінімальний ризик алергічних реакцій та побічних ефектів.

Міф 5. Розділювальна мембрана – гарантія якості

Ще 10 років тому розділювальна мембрана була показником високої якості отриманої плазми, але чи правильне це твердження? Дослідження показали, що при використанні розділювальної мембрани в концентрат тромбоцитів потраплять і лейкоцити, що є маркерами запалення. Частина тромбоцитів буде пов’язана з розділювальним гелем та інактивована.

Міф 6. Перед процедурою не треба проводити тест на ВІЛ, гепатит, RW

Як відомо, протипоказаннями до плазмотерапії є: 

• вагітність, лактація;
• онкопатології;
• запальні захворювання шкіри;
• аутоімунні захворювання;
• захворювання крові;
• гострі та хронічні інфекційні захворювання;
• ВІЛ;
• гепатит.

Як же лікареві убезпечити себе і не нашкодити пацієнту? Обов’язково використати експрес-методи тестування, обґрунтуванням для проведення яких є наказ МОЗ № 180 від 05.03.2013 «Про тестування на ВІЛ».

Міф 7. Гіалуронова кислота – найкращий ревіталізант

На запитання «Гіалуронова кислота або власна плазма: що краще?» – немає однозначної відповіді, оскільки ці процедури відносно нешкідливі, мають однакову кількість протипоказань. Що стане найкращим вибором для шкіри – плазмоліфтинг або гіалуронова кислота, залежатиме від реакції вашого власного організму та переслідуваної мети.

• PRGF – більш виражена гідратація проти ГК;
• PRGF – достовірно краща нормалізація pH шкіри порівняно з ГК;
• PRGF – найкраща задоволеність результатами терапії порівняно з ГК;
• PRGF – корекція зморшок обличчя можна порівняти з ГК.

Наведемо результати порівняльного сліпого рандомізованого дослідження, в якому брали участь 98 пацієнтів віком від 31 до 65 років. Критерії включення: видимі зморшки на обличчі. Було проведено 3 процедури, 1 раз на 3 тижні, ін’єкції ГК стабілізованою – 20 мг/мл.

Дослідження проходило відповідно до стандартів Іспанії (RD 223/2004), міжнародних стандартів (ICH) (Eduardo Anitua, Mikel Sanchez Eficacia y seguridad del PRGF® (plasma ricoenfactores de crecimiento) en la regeneración cutánea facial. Ensayoclínico, randomizado y controlado con .

Методи об’єктивної оцінки (рис. 2): 

• корнеометрія (model 820);
• pH-метрія та себометрія (900 PC);
• фотоаналіз виразності лицьових зморшок (індекс зморшок);
• безпека (реєстрація будь-якого небажаного явища);
• задоволеність пацієнтів (за допомогою шкал). 

Рис. 2. Результати дослідження: % зміни корнеометрії (в 1,5 разу; у 4 рази) по відношенню до вихідного значення. PRGF достовірно та значно покращує рівень гідратації шкіри та PH

Задоволеність чи висока задоволеність результатами плазмотерапії зазначили 94% пацієнтів проти 75% із задоволеністю ГК. 

Регенерація шкіри після ін’єкцій PRGF 

На рис. 3 можна побачити, що після ін’єкцій PRGF спостерігається значне збільшення глибоких дермальних дендроцитів (А), поліпшення організації та значне збільшення колагенових волокон (В), зменшення площі еластозу (С позначено стрілочками).

Крім того, достовірно суттєве потовщення епідермісу та папілярної дерми (p<0.001), у пацієнтів з вираженими ознаками фотостаріння спостерігається значне збільшення товщини шкіри (p<0.001). Зростає кількість колагенових волокон, відбувається покращення їх організації (p < 0.05), суттєве зменшення зони еластозу (p < 0.05), значною мірою зменшилася зона еластозу у пацієнтів із від самого початку вираженими ознаками фотостаріння.

Рис. 3. Регенерація шкіри після ін’єкцій PRGF

Міф 8. Не можна проводити плазмотерапію перед сонячною інсоляцією

Доведено, що виживання фібробластів у 3,5 разу вище при застосуванні PRGF порівняно з контролем. PRGF має виражений протективний та відновлювальний ефект на шкіру при дії УФО.

---

Повну версію статті читайте в  Les Nouvelles Esthetiques Україна, №1 (119), 2020