Корекція періорбітальної зони на практиці лікаря

Юлія Білоус , дерматовенеролог, косметолог, лікар anti-age терапії, засновник та головний лікар клініки Face lab by dr. Bilous, речник IMCAS

Особливості поєднання апаратних та ін'єкційних методик для корекції періорбітальної зони при втомленому та деформаційному морфотипах старіння з вираженою пастозністю та схильністю до набряків.

Мета цієї статті – з'ясувати, яка комбінація сучасних апаратних та ін'єкційних методик корекції періорбітальної зони при втомленому та деформаційному морфотипах старіння дає найбільший результат за мінімальних побічних ефектів.

Серед пацієнтів наших клінік — переважно жінки зі слов'янською зовнішністю, для яких найпоширенішим є деформаційний та втомлений морфотипи старіння з вираженою пастозністю та схильністю до набряків. Окремо ін'єкційні та апаратні методики корекції періорбітальної зони не дозволяють таким пацієнтам досягти бажаного результату.

Для дослідження цього питання було проведено:

• порівняння вже існуючих протоколів лікування;
• аналіз їх ефективності у конкретному випадку;
• підбір/вибудовування алгоритму/послідовності використання процедур практичним шляхом.

В рамках дослідження розглядався вплив:

• дренажних препаратів;
• препаратів, спрямованих на зменшення жирової тканини та самого адипоциту;
• ліпомодифікаторів;
• апаратів, що дозволяють робити нехірургічну підтяжку століття;
• технік введення гіалуронової кислоти в періорбітальну зону при схильності пацієнта до набряку.

Рекомендований кейс

Пацієнтка 1968 р.н. (51 рік).

Проблема, яка турбувала пацієнта: дуже втомлений і болючий вигляд, повіки, що нависли, а також виражені носогубні складки (фото 1, 2).

Вихідний клінічний аналіз:

• комбінування тип старіння, переважно вираженим втомленим типом;
• виражені носогубні складки;
• глибокі зморшки маріонетки;
• зниження еластичності тонусу, завдяки цьому змішування жирів пакетів;
• пастозність особи;
• виражена слізна борозна;
• виражене нависання верхньої повіки.

За результатами дослідження було розроблено рекомендовану схему лікування/

Етап 1:

5 процедур - дренажні препарати та ліпомодифікатори;

5 процедур - дренуючі препарати та тонізуюча терапія в періорбітальній зоні.

Етап 2 (через 7-10 днів):

лазерне шліфування верхньої повіки на апараті CO2RE.

Етап 3 (через 28-40 днів):

ін'єкції ГК в зону вилиці та грушоподібну ямку.

Етап 4 (через 14 днів):

ін'єкції в зону слізної бороди та зміцнення вилицю препаратом на основі ГК.

Виконання програми

Етап І.

Крок 1 (фото 3).

0,5 мл ліпомодифікатора на зону;

введення препарату у жирові пакети;

голка - 32G 13 мм.

Крок 2 (фото 4).

0,5 дренажного препарату на зону;

папульне введення препарату;

голка - 33G 4 мм.

Фото 3 - 4

Етап 2 (фото 5).

Шліфування верхньої повіки:

• режим Mediun;
• режим 57 mJ;
• реабілітація - 6 днів;
• повне загоєння - 21 день.

Фото 5

Етап 3 (фото 6).

Препарат на основі ЦК:

об'єм – 1 мл;

концентрація - 23 мг/мл;

молекулярна вага - 2,5 млн Так.

Техніка виконання:

комбінована;

канюля - 25G;

голка - 27G.

Позначення:

синя точка - точка входу канюлі;

стрілка - напрямок канюлі 0,4 мл;

зелена точка - надкісткові болюси 0,1 мл.

Фото 6

Результати

Результати дослідження показали, що при деформованому та втомленому морфотипах старіння для досягнення якісного результату необхідно готувати періорбітальну зону для процедур. Насамперед, необхідно підготувати самі тканини: зробити дренаж, максимально зменшити виражені жирові пакети, покращити еластичність шкіри в цій зоні. І тільки потім ін'єкувати гіалуронову кислоту виключно в зону окістя, щоб уникнути надмірної набряклості даної зони та появи ефекту Тіндаля. На фото 7-9 — до процедури, проміжний результат після 3 етапів та результат одразу після заповнення слізної бороди. На фото 10 та 11 — акцент на середню третину.

Фото 7-9

Фото 10-11

Висновок

В результаті цього дослідження можна зробити наступні висновки.

По-перше, за даними медичних клінічних досліджень, при морфотипах старіння, які схильні до пастозності та набряклості, найбільш складною для нехірургічної корекції є саме періорбітальна зона.

По-друге, в результаті проведених досліджень було виявлено оптимальну послідовність корекції періорбітальної зони у пацієнтів, схильних до набряклості та пастозності.

По-третє, наше дослідження показало, що запропоновані алгоритми корекції періорбітальної зони підвищують на 90% задоволеність пацієнтів результатом маніпуляції.

Мінусом для пацієнтів є збільшення тривалості часу лікування за кілька сеансів.

Вперше опубліковано: Косметолог №2, 2020