Естетична корекція змін шкіри під час менопаузи

В одному з попередніх матеріалів було розглянуто гормональні зміни та симптоматику, що характеризують клімактерій, подано класифікацію клімактеричних розладів. В продовженні теми поговоримо про сучасні методи естетичної корекції інволюційних змін шкіри основних конституційних типів її старіння.

Зміни шкіри в клімактеричний період характеризуються не лише «традиційними» інволюційними змінами (зниженням тургору та еластичності, формуванням мімічних і статичних зморшок тощо), а й появою телеангіектазій і локального гіпергідрозу. «Припливи», що характеризуються почервонінням обличчя та вираженим потовиділенням, відчувають до 70% жінок у постменопаузі. Ці зміни можуть стати причиною психосоціальної дезадаптації жінки.

Завдання ЗГТ – частково замінити гормональну функцію яєчників при дефіциті статевих гормонів, використовуючи такі мінімально оптимальні дози гормональних препаратів, які б покращили загальний стан хворих, забезпечили би профілактику пізніх обмінних порушень і не супроводжувалися би побічними ефектами естрогенів і прогестагенів.

ЗГТ призначається строго за показаннями:

1. Передчасна та рання менопауза (вік від 38 до 45 років).

2. Штучна менопауза (хірургічна, рентгено- та радіотерапія).

3. Ранні симптоми клімактеричного синдрому у фазі менопаузального переходу (припливи жару, пітливості, безсоння, серцебиття, слабкість, дратівливість, нервозність);

4. Урогенітальні розлади (сухість у піхву, прискорене та мимовільне сечовипускання);

5. Наявність факторів ризику розвитку остеопорозу та серцево-судинних захворювань, старечої деменції.

Терапія фітоестрогенами призначається за наявності протипоказань до ЗГТ або небажання жінки приймати ЗГТ.

Фітогормони – речовини рослинного походження, мають терапевтичний ефект завдяки ізофлавіновій структурі та мають естрогеноподібну активність.

Їх містять такі рослини, як циміцифуга, соя, червона конюшина, картопля, мельброзія, хміль, дикий ямс, червоний виноград, гранат, карликова пальма, люцерна, соя, фінік, цілісні зерна пшениці.

Терапія антиоксидантами призначається для боротьби з оксидативним стресом, що призводить до утворення семіквінонів та квінонів – метаболітів жіночих статевих гормонів, що спричиняють незворотні пошкодження ДНК клітин.

Терапія вітамінами та вітамінними комплексами. Вітаміни та вітамінні комплекси беруть участь в окисно-відновних реакціях, будучи коферментами синтетичних процесів; здатні інактивувати активні форми кисню. Нормалізують метаболічні процеси у клітинах шкіри.

Косметологічні методи корекції

Усі косметологічні методи корекції інволюційних змін шкіри можна умовно поділити на три групи: методи, які покращують рельєф шкіри; методи, які відновлюють термальний матрикс; методи, які спрямовані на корекцію зморшок і складок шкіри.

До першої групи належать: хімічний пілінг, ГЖП (газорідинний пілінг), мікрокристалічне шліфування, аблятивне лазерне шліфування, фракційний фототермоліз.

Методи другої групи: хімічний пілінг, мезотерапія, біоревіталізація, біоармування, озонотерапія, мікрострумова терапія, УЗ-терапія, RF-терапія, фототерапія.

Проводити корекцію зморшок і складок шкіри дозволяють хімічний пілінг, БТА, філери.

Вибір методу визначається не тільки вираженістю інволюційних змін, але і конституційним типом будови обличчя та шкіри, наявністю клінічних ознак фотоіндукованого старіння, індивідуальними особливостями (схильність до пігментації, наявність телеангіектазій), додатковими несприятливими впливами (паління, недостатній сон, стресові реакції, опромінення, порушення в дієті тощо).

Так, за дрібнозморшкуватого типу старіння вікові зміни шкіри виникають досить рано – вже у 30–35 років. Загальний принцип профілактики та корекції інволюційних ознак – обмеження процедур, спрямованих на витончення епідермісу та дерми. Цим пацієнтам не рекомендується проведення механічних і аблятивних лазерних шліфувань, поверхнево-серединних і серединних пілінгів (Джейснера, саліцилового, трихлороцтового, фенолового), оскільки ефективність цих методів за тонкої шкіри з поверхневими зморшками, зі зниженими регенеративними здібностями, як показала клінічна практика, невисока.

Як профілактика старіння за дрібнозморшкуватого типу старіння оптимальне проведення:

• мікрострумової терапії, що спричиняє фізіологічну стимуляцію базальних кератиноцитів, фібробластів, ендотеліальних клітин та міоцитів, спрямовану на накопичення енергетично ємних молекул (АТФ) і відновлення мембранного потенціалу. Проведення мікрострумової терапії особливо показано при пастозності, схильності до набряків у параорбітальній ділянці;
• поверхневих хімічних пілінгів або газорідинного пілінгу – для усунення гіперкератозу й активізації поділу базальних кератиноцитів;
• мезотерапії еутрофіками та судинними препаратами, готовими комбінованими «коктейлями», що містять амінокислоти, мікроелементи, вітаміни, фактори росту;
• біоревіталізації (препаратами нативної гіалуронової кислоти), яка завдяки «замісному» ефекту сприяє пролонгованій гідратації дерми й епідермісу, відновленню тургору шкіри, усуненню сухості, а також ініціює синтез власної гіалуронової кислоти (ГК). Основними патогенетичними механізмами цієї методики є: формування запального вогнища у місці введення неретикульованої ГК та безпосередня регуляторна роль ГК через взаємодію зі специфічними рецепторами та білками-гіаладгеринами.

В разі клінічного та/або об’єктивного підтвердження інволюційних процесів (зниження тургору, еластичності, наявність зморшок) рекомендується проведення методики біоармування монофазними філерами низької та середньої в’язкості. Поєднані ознаки біологічного та фотоіндукованого старіння (актинічні кератоми, гіперпігментації) є показанням для проведення ретинового пілінгу. Фотоомолодження – оптимальний метод anti-age-терапії для пацієнтів з дрібнозморшкуватим типом старіння та проявами куперозу також зарекомендував себе ефективним при лікуванні артифікаційних локальних гіпермеланозів шкіри.

При призначенні процедур, що ініціюють тривале запалення (фракційний фототермоліз, радіохвильовий ліфтинг), у своїй практиці ми додатково проводимо сеанси біоревіталізації (через 7–10 днів після фізіотерапевтичного методу дії). Це не лише потенціює ефект ліфтингу, а й значно прискорює процеси репарації.

Для корекції зморшок у пацієнтів з дрібнозморшкуватим типом старіння введення БТА дозволяє повністю згладити рельєф зморшки та, як правило, не потребує додаткового введення філерів.

Гравітаційний тип старіння характеризується пізнішою появою інволюційних змін (після 40 років). Основна клінічна ознака – зміна овалу обличчя. Провисання шкіри пов’язане не стільки з її витонченням, скільки з розтягуванням сполучно-тканинних тяжів, що «прикріплюють» шкіру до кісткових структур обличчя та утримують її, а також з перерозподілом підшкірно-жирової клітковини: атрофією у скроневих, виличних, щічних областях та накопиченням у нижній третини обличчя, в області «другого підборіддя». Шкіра таких пацієнтів зазвичай щільна, пориста; зморшки з’являються пізно, але вони виражені, глибокі, на кшталт «заломів».

Пацієнти з гравітаційним типом старіння рідко звертаються за «профілактикою» вікових змін, проте пріоритет у цьому випадку має надаватися хімічним пілінгам.

Для корекції початкових ознак «старіння» (35–45 років) оптимальними методами є фракційний фототермоліз та інші шліфування шкіри, поверхнево-серединні та серединні пілінги, біоармування стабілізованої монофазної ГК. Всі ці методи дозволяють покращити структуру шкіри внаслідок активізації метаболічних процесів, згладити рельєф шкіри, зменшити вираженість зморшок у параорбітальній та періоральній областях.

Корекція мімічних вертикальних і горизонтальних зморшок лоба у пацієнтів з таким типом старіння, як правило, вимагає проведення комбінованої методики: хімічної денервації з подальшим (через 14–28 днів) заповненням їх філерами. Ін’єкційна контурна пластика зморшок і складок проводиться як двофазними, так і монофазними мікроімплантатами високої та дуже високої в’язкості. Необхідно пам’ятати, що об’ємна контурна пластика (відновлення об’єму вилиць, щік, нижньої третини обличчя) у таких пацієнтів нерідко дає більш виражений ефект «омолоджування», ніж обмежене заповнення окремих складок і зморшок.

Висновок

Клімактеричний період – фізіологічний період жінки, протягом якого на тлі домінуючих інволюційних процесів у репродуктивній системі розвиваються незворотні зміни у багатьох органах та системах, відбуваються нейровегетативні та психоемоційні порушення. Корекція інволюційних змін шкіри є важливим етапом психосоціальної адаптації жінок до КП.

Сучасна anti-age-терапія, що передбачає системну замісну терапію, новітні фізіотерапевтичні методи впливу (фракційний фототермоліз, RF-технології), ін’єкційну контурну пластику тощо, демонструє досить хороші естетичні результати в боротьбі з ознаками старіння шкіри різних конституальних типів.