Складові відновлення після мамопластики
Ключова роль правильно підібраної безкаркасної білизни в пізній післяопераційний період
Мамопластика є однією з найпоширеніших естетичних хірургічних процедур, що використовується для корекції форми та об’єму молочних залоз. Успішне відновлення після мамопластики залежить не лише від майстерності хірурга та якості імплантів, а й від дотримання рекомендацій щодо носіння спеціалізованої післяопераційної білизни.
Володимир Пірус, пластичний хірург вищої категорії, магістр медицини, провідний хірург клініки пластичної хірургії «Візит»
Наталія Кошеля, засновниця українського бренду жіночої спідньої білизни Oshe Lingerie, розробниця унікальної білизни для стомованих жінок
Вибір правильної білизни в пізній післяопераційний період відіграє вирішальну роль в підтримці естетичних результатів операції, а також у запобіганні можливим ускладненням.
Види імплантів
У сучасній мамопластичній хірургії застосовуються три основні типи імплантів, що відрізняються поверхнею: гладкі, мікротекстуровані та макротекстуровані. Вибір типу імпланта базується на індивідуальних анатомічних особливостях пацієнтки та цілях хірургічного втручання.
1. Гладкі імпланти мають низький ризик фіброзного капсулярного контрактурування, але можуть бути більш схильними до переміщення через відсутність текстури на поверхні. Результати досліджень, проведених Handel та ін. (2016), свідчать про зменшення ризику контрактури у пацієнток з гладкими імплантами, що підвищує їх популярність у косметичних процедурах.
2. Мікротекстуровані імпланти мають поверхню зі слабкою текстурою, яка сприяє кращому прикріпленню до навколишніх тканин, мінімізуючи ризик зміщення імплантату. Як зазначають Mentzelopoulos та ін. (2018), такий тип імплантів забезпечує кращу стабільність у післяопераційний період і водночас природніший вигляд.
3. Макротекстуровані імпланти забезпечують максимальну фіксацію імплантату завдяки значній шорсткості поверхні. Однак дані досліджень свідчать про підвищений ризик розвитку пізніх сиром на фоні фізичної активності за рахунок текстурованої поверхні та більша вірогідність виникнення лімфоми.
Способи встановлення імплантів та ризики
Під час хірургічного втручання імплантати можуть бути встановлені під грудним м’язом (субмускулярно) або над ним, під залозистою тканиною (субгландулярно). Вибір техніки встановлення має вирішальний вплив на результати операції.
Субмускулярне встановлення створює природний вигляд грудей і зменшує ризик капсулярної контрактури, однак може бути пов’язане з більш тривалим періодом відновлення. Дослідження підтверджують, що ця техніка знижує ризик ускладнень та забезпечує триваліші результати (Mazzocchi et al., 2017).
Субгландулярне встановлення забезпечує швидке відновлення, але підвищує ризик зміщення імплантату, особливо у випадках використання гладких імплантів. Однак ця методика може бути оптимальною для пацієнток з певними анатомічними особливостями (Spear et al., 2016).
Двоплощинне встановлення комбінує переваги обох підходів, забезпечуючи кращу підтримку імплантату та більш природний зовнішній вигляд.
Роль компресійної білизни в ранньому післяопераційному періоді
У ранньому післяопераційному періоді носіння компресійної білизни є обов'язковою складовою протоколу відновлення після мамопластики. Компресійна білизна допомагає стабілізації імплантатів, знижуючи ризик їх зміщення, а також сприяє зменшенню набряку та лімфатичного застою (Spear et al., 2016). Дослідження показують, що правильний рівень компресії допомагає запобігти утворенню сером і гематом, прискорюючи процес загоєння (Mazzocchi et al., 2017).
Перехід до безкаркасної білизни
Завершення первинної стадії загоєння відкриває можливість для переходу до носіння безкаркасної білизни. Вибір часу переходу визначається індивідуальними показниками відновлення пацієнта, але зазвичай це відбувається через 4-6 тижнів після операції (Giordano et al., 2018).
Клінічні переваги носіння безкаркасної білизни
1. М'яка підтримка: відсутність жорстких кісточок забезпечує рівномірну підтримку молочних залоз, що знижує навантаження на шви та сприяє правильному формуванню імплантатів (Poggio et al., 2019).
2. Запобігання рубцюванню: використання бюстгальтерів із каркасом у післяопераційний період може призвести до механічного впливу на шви, збільшуючи ризик утворення гіпертрофічних рубців. Безкаркасна білизна мінімізує цей ризик завдяки рівномірному розподілу тиску (Spear et al., 2016).
3. Гіпоалергенні матеріали: вибір білизни з гіпоалергенних тканин є важливим фактором у зниженні ризику шкірних подразнень та розвитку інфекцій, особливо в умовах підвищеної чутливості шкіри в післяопераційний період (Giordano et al., 2018).
Рекомендації щодо підбору білизни у пізній післяопераційний період
1. Корекція розміру: білизна повинна бути точно підібрана відповідно до нових анатомічних пропорцій молочних залоз. Некоректний вибір розміру може призвести до ускладнень, таких як зміщення імплантату або деформація рубцевої тканини (Poggio et al., 2019).
2. Гіпоалергенні тканини: білизна повинна бути виготовлена з матеріалів, що забезпечують адекватну циркуляцію повітря та знижують ризик алергічних реакцій, таких як бавовна або мікрофібра (Giordano et al., 2018).
3. Індивідуальна регуляція: білизна з можливістю регулювання розмірів є важливим елементом у процесі реабілітації, оскільки дозволяє адаптувати її під змінні параметри тіла після операції (Mazzocchi et al., 2017).
Тож правильний підбір безкаркасної білизни в пізній післяопераційний період є ключовим фактором успішної реабілітації після мамопластики. Наукові дослідження підтверджують важливість цього аспекту в запобіганні ускладненням та підтримці естетичних результатів операції. Консультація з лікарем та вибір відповідної білизни можуть значно підвищити якість життя пацієнта в післяопераційний період та забезпечити довготривалу стабільність результатів хірургічного втручання.