Себум, гормони та роль мікрофлори в патогенезі акне

У роботі з пацієнтами з акне та себорейними порушеннями важливо враховувати не лише кількість шкірного сала чи рівень гормонального впливу, а й стан мікробіому. Нові дані Human Microbiome Project змінили уявлення про механізми акне та відкрили можливості для більш фізіологічних підходів до терапії.

Пацієнти з акне та жирною шкірою часто сприймають себорегуляцію як головну мету терапії. Водночас сучасні дослідження демонструють, що патогенез акне значно ширший, ніж гіперсекреція себуму.

Розуміння взаємодії гормонів, ферментів сальної залози та шкірної мікрофлори дає можливість косметологам вибудовувати більш точні індивідуальні протоколи.

Жирність шкіри зумовлена надмірною активністю сальних залоз. Основна їхня функція — синтез себуму, складної ліпідної суміші, яка формує захисну плівку та підтримує бар’єрні властивості. Недостатній вміст себуму спричиняє сухість і чутливість, а надмірний — сприяє дискомфортним відчуттям і створює умови для мікробних порушень.

Активність сальних залоз контролюється тестостероном і ферментом 5-α-редуктазою, який перетворює гормон на біологічно активну форму. Підвищена ферментативна активність може мати місце навіть за нормального рівня тестостерону, що пояснює неефективність терапії акне оральними контрацептивами в частини пацієнтів. Зміни гормонального фону або чутливості рецепторів можливі в період статевого дозрівання, менструального циклу, вагітності, менопаузи, під час стресу чи соматичних хвороб.

Водночас жирна шкіра не є прямою причиною акне. У протоках сальних залоз мешкають корисні бактерії, які переробляють себум, підтримують кисле середовище та продукують антиоксиданти. При гіперсекреції себуму вони починають надмірно розмножуватися. У високій концентрації навіть корисні штами здатні провокувати запалення. Саме так Propionibacterium acnes тривалий час помилково вважали виключно патогенними. Сьогодні зрозуміло, що у пацієнтів з акне просто надлишкова кількість цих бактерій, а патологічний ефект спричиняють продукти їхнього метаболізму — ферменти, здатні ушкоджувати сальні залози.

Запалення прискорює диференціацію корнеоцитів, потовщує роговий шар і сприяє формуванню мікрокомедонів — замкнених проток, де бактерії продовжують активне розмноження. Так формується характерний патологічний цикл акне.

Розуміння ролі гормонів, ферментативної активності та змін мікрофлори є критичним для ефективної терапії акне. Для косметолога це означає необхідність оцінювати пацієнта комплексно, не обмежуючись виключно темою себорегуляції.