Рак молочної залози: важливість своєчасної діагностики та самообстеження

Ірина Бейкер - магістр природничих наук, консультант-нутриціолог,Certified Nutrition Consultant for Fitness and Wellness (США)

Донедавна було прийнято вважати, що рак грудей є спадковим захворюванням. Проте тепер встановлено, що генетичного чинника припадає на частку не більше 5–10% від усіх випадків. Численні дослідження, проведені з метою виявлення причин наростаючої епідемії найпоширенішого серед жінок онкологічного захворювання, вказують на дві категорії факторів ризику: незмінні та контрольовані. Книжка американського лікаря Сюзан Лав Dr. Susan Love's Breast Book поділяє їх в такий спосіб.

Незмінні фактори ризику

Віковий та генетичний

Для більшості жінок першорядним є віковий фактор, – інакше кажучи, ризик виникнення раку молочної залози збільшується з віком. Загалом близько 85% випадків захворювання припадає на жінок старше 50 років, а серед тих, хто молодший за 40 років, зустрічається лише 5%.

У той час як пік захворюваності фіксується на віковій шкалі біля позначки близько 60 років, відомо, що в більшості випадків канцерогенез заявляє про себе задовго до цього. Залежно від віку жінки, її гормонального статусу і, відповідно, темпів зростання ракових клітин, утворення пухлини, що діагностується сучасними методами, займає від 2 до 20 років. Чим молодша пацієнтка, тим більше агресивне лікування може знадобитися.

Генетичні чинники передбачають наявність сімейної історії раку грудей чи яєчників. Ризик спадкової передачі захворювання обумовлений присутністю специфічних генів BRCA 1 і BRCA 2. Генетична схильність суттєво підвищує ризик захворювання, проте, як було зазначено вище, він «не робить погоди» у загальній картині захворюваності на рак грудей. Сучасні (але дорогі) методи генетичного тестування дозволяють визначити рівень ризику, пов'язаного з генною мутацією.

До незмінних факторів відносять наявність попередньої історії раку грудей (ризик рецидиву) та меншою мірою особливі стани та хвороби грудей у відсутності канцерогенезу, а також онкологічні захворювання матки та прямої кишки.

Чинники ризику, пов'язані з життєвим вибором

Гормональний фактор ризику

Він визначає ступінь шкідливого впливу гормонів естрогену та прогестерону на організм жінки. Вважається, що чим більше менструальних циклів мала жінка протягом життя, тим вищий ризик захворіти на рак грудей. У зв'язку з цим раннє статеве дозрівання (перші менструації віком до 12 років) та пізня менопауза (після 55 років), тобто понад 40 років менструювання, виступають як критерії ризику. В останнє десятиліття дедалі виразніше проявляється тенденція до раннього статевого дозрівання. Численні пологи (вагітності) скорочують число циклів і з цієї причини знижують ризик.

Існує думка, що в окремих випадках надчутливість до дії естрогену виробляється у дівчинки ще до її народження. У разі виношування великого плоду (понад 4,2 кг) надлишковий естроген, що виробляється організмом матері, здатний пошкодити молочні залози дівчинки-плода і зробити їх більш уразливими до наступних мутацій.

Репродуктивний фактор

Наявність дітей та дітородний вік: залежно від факту наявності дітородіння та віку, при якому відбувалися перші пологи, «дитячий» фактор здатний або підвищувати ризик захворювання, або виконувати захисну роль.

До факторів ризику відносять пізні пологи (після 30-річного віку) або відсутність пологів. Згідно зі статистикою, у 25% всіх випадків хвороба ініціюється саме з цієї причини, тоді як рання вагітність (до 18 років) та численні пологи знижують ризик розвитку раку.

Якщо жінка не мала можливості народити, але при цьому її репродуктивний період був дуже тривалим (більше 40 років менструювання), то ризик розвитку раку грудей значно вищий, ніж у жінки, яка народила першу дитину до 30-річного віку. У той же час у першородила після 30 років ризик захворювання вищий у порівнянні з тим, що жодного разу не народжувала і не була вагітна. Пояснюється це так. У тому випадку, коли народжує молода жінка, гормони вагітності, до всього іншого, виконують і функцію, що «загартує», наділяючи її молочні залози підвищеною стійкістю до мутацій і негативних впливів. Ті ж гормони у жінки, що не народжувала до цього, старше 30 років здатні стимулювати груди, які на той час вже зазнали мутаційних змін. Ключом до розуміння такої істотної ролі репродуктивного фактора є довжина періоду від моменту статевого дозрівання (початок менструювання) до перших пологів (вагітності). Саме в цей проміжок часу груди особливо чутливі до канцерогенного впливу. З моменту пубертатного дозрівання до періоду гормональної родової перебудови всі так звані зовнішні фактори, про які піде мова нижче, справляють найбільш агресивний, мутаційний вплив на груди. Тоді, а чи не пізніше. У разі вагітності, що настала у молодому віці, спрацьовує певний захисний механізм, що вибудовує своєрідний щит, перешкоду для мутації клітин у грудях у відповідь на вплив канцерогенів, і, таким чином, подальший розвиток раку запобігає.

Лактаційний фактор

Тривалість грудного вигодовування також стосується кількості гормональних циклів протягом репродуктивного віку. Як показують дослідження та багатовіковий досвід, ранній старт у численних пологах та тривала лактація (сумарно до шести років «загального стажу») створюють найбільш надійний захист у жіночому організмі проти розвитку раку грудей. Традиційний сімейний уклад, характерний для минулих століть, природно захищав жінок від злоякісних новоутворень репродуктивних органів.

Якщо жінка не мала можливості народити, але при цьому її репродуктивний період був дуже тривалим (більше 40 років менструювання), то ризик розвитку раку грудей значно вищий, ніж у жінки, яка народила першу дитину до 30-річного віку.

Однак подібні рекомендації навряд чи зможуть знайти широке застосування нашого віку іншого жіночого самоствердження. Частково саме з цієї причини рак грудей більш поширений у розвинених країнах. Але збільшення темпів зростання захворювання відзначається повсюдно у світі. Молоде покоління тепер уже не поспішає створювати сім'ї та мати дітей. Середній вік мам, що первородили, продовжує зростати, а значить, підвищується і ризик подальшого захворювання. Припущення це може відбутися у разі, якщо максимально усунуто агресивний вплив зовнішніх чинників.

Зовнішні фактори

Всі дії на організм ззовні, здатні викликати мутацію клітин грудей.

живлення

Згідно з теорією, викладеною в книзі Сюзан Лав, надмірне споживання тваринних жирів здатне провокувати канцерогенез молочних залоз. Уявлення про те, що жири, які споживаються з їжею, сприяють мутації клітин грудей, виникло давно. Вважають, що високий вміст тваринних жирів здатне внести зміни до процесів метаболізації естрогену в організмі. Порівняльні дослідження показують, що у людей, у раціоні яких рясніють тваринні жири, відзначається підвищений вміст естрогену в крові, тоді як у вегетаріанців, навпаки, з організму виділяється більше естрогену, тим самим знижується його рівень у крові. Однак гіпотеза про роль жирів у збільшенні ризику раку грудей поки що не знайшла фактичного підтвердження у проведених дослідженнях.

Інший погляд на харчування як один із факторів, що сприяють виникненню раку грудей, зводиться до калорійності раціону та його впливу на інсулін. Загальна кількість споживаних калорій робить розвиток ризику внесок ще більший, ніж вміст тваринних жирів. Сюзан Лав вказує на таку помічену закономірність: чим вища і повніша жінка, тим більший її ризик. Жінки, які набрали понад 10 кг від їхньої ваги у 18-річному віці, більше ризикують захворіти в майбутньому, ніж ті, у кого перевищення юнацької ваги становить не більше 2,5 кг.

Рак грудей належить до групи інсулінозалежних онкологічних захворювань. З цієї причини харчування, що провокує розвиток інсулінової резистентності організму, є небезпечним і з точки зору профілактики злоякісних новоутворень у клітинах грудей.

Як показують спостереження, рясне вживання їжі тваринного походження є провідною причиною раннього статевого дозрівання. За статистикою, у 2010 році приблизно 16% американських дівчаток досягли статевого дозрівання (визначеного з формування грудних залоз) до 7-річного віку, порівняно з 10% у 1997 році, і близько 30% дівчаток – до 8-річного (24% у 1997). Тенденція насторожує, оскільки, як було зазначено вище, раннє статеве дозрівання, а разом із ним кумулятивний вплив жіночих статевих гормонів є безперечним фактором ризику розвитку раку молочних залоз у майбутньому. Відомо, що організм набагато вразливіший до впливу канцерогенів саме на початку життя. Однією з причин виникнення злоякісних пухлин у дорослому організмі, як тепер вважають, є нездорове харчування у дитячому віці.

Надмірна вага після настання менопаузи

Згідно зі статистичними дослідженнями, із цим фактором пов'язані приблизно 13% випадків виникнення раку грудей. Після завершення менструальної функції вироблення естрогену в організмі не припиняється, але тепер відбувається не так у яєчниках, як у адипозних (жирових) шарах. Чим повніша жінка, тим більше естрогену міститься в її крові. У дослідницьких тестах було показано, що в організмі повної жінки післяменопаузального віку гормон естрогену може вироблятися в кілька разів більше, ніж у молодої та стрункої.

Американська спільнота онкологів з метою мінімізації ризику раку грудей рекомендує жінкам не перевищувати щоденну дозу алкоголю в один «дринк»

Накопичення вісцерального жиру (в області талії та живота) становлять більшу загрозу, ніж збільшені розміри стегон, оскільки безпосередньо пов'язані з розвитком інсулінової резистентності організму.
Особливому ризику наражаються жінки, які раніше мали діагноз «рак грудей» і встигли набрати зайву вагу після (або в процесі) лікування. Показано, що збільшення ваги на 10% порівняно з вагою до діагностування хвороби підвищує ризик рецидиву на 14% у порівнянні з тими, хто набрав не більше 5% ваги з моменту діагностування.

Вживання алкоголю

Відомо, що ризик виникнення онкологічних захворювань зростає у прямій пропорції від кількості вживаного алкоголю і не залежить від його типу, чи то пиво чи міцні напої. На відміну від патогенезу інших злоякісних пухлин, що виникають у людей, які зловживають алкоголем, рак грудей може бути спровокований і зовсім малими дозами алкоголю. Регулярне вживання лише однієї порції спиртного на день (у будь-якому вигляді) здатне призвести до підвищення ризику хвороби на 15% порівняно з непитущими, а вживання більше 19 порцій на тиждень збільшує ймовірність наполовину – такі дані численних досліджень. Одним із видимих доказів є і той факт, що у Франції та Італії – країнах, де вино використовується практично кожним і щодня, – захворюваність на рак грудей вища, ніж у США, хоча проблема ожиріння там не така актуальна.

Алкоголь здатний підвищувати рівень гормону естрогену в крові, у більшості випадків відповідального за виникнення та швидке зростання пухлини. Як і канцерогенний вплив надлишкових жирів у харчуванні, алкоголь завдає більшої шкоди на ранніх етапах життя. Небезпека захворіти на рак грудей визначається не так поточним алкогольним статусом, скільки складається із загальної шкоди, накопиченої за всі роки вживання алкоголю, починаючи з наймолодшого віку.

Американська спільнота онкологів з метою мінімізації ризику раку грудей рекомендує жінкам не перевищувати щоденну дозу алкоголю в один «дринк». Порада доктора Сюзан Лав радикальніша і зводиться до обмеженого вживання алкоголю «лише на свята», у тій же дозі в один «дринк», еквівалентній одному фужеру шампанського, або одному келиху вина, або одному банку пива, або одному стопці міцного напою. Будучи експертом з питань захворювань грудей, вона підказує: «Збалансоване здорове харчування, яке в достатку забезпечує організм фолієвою кислотою, може протистояти шкідливому впливу алкоголю на розвиток ракових захворювань».

Проведення гормонозамінної терапії після менопаузи

Значне за останнє десятиліття скорочення випадків виникнення раку грудей у США серед жінок у постменопаузальному віці пов'язують із обережнішим, ніж раніше, застосуванням гормонозамінної терапії. У 40-50-ті роки в Америці широко існувала думка, що до функціональних змін у жіночому організмі в період менопаузи слід відноситися не інакше як до хвороби, яку варто лікувати гормональними препаратами (естроген з прогестином), що заповнюють нестачу власних гормонів. Рецепти на «чарівні пігулки» виписувалися гінекологами «тієї епохи» будь-якій жінці «перехідного віку» в обов'язковому порядку, незалежно від скарг на самопочуття. Тимчасовий період з 1988 по 2002 рік також був відзначений сплеском поширеного застосування гормонозамінної терапії. У 2002 році масового розголосу набули результати великих досліджень, які встановили, що тривалий (понад п'ять років) прийом гормональних препаратів жінками віком 50–79 років збільшує ризик розвитку раку грудей, хвороб серця, інсультів та тромбозів.

Після цієї заяви застосування гормонозамісної терапії у США та Канаді скоротилося на 75%, що незабаром позначилося спадом захворюваності на рак грудей на 2,2% щорічно. Ще одне важливе відкриття було зроблено у 2011 році в Університеті Оксфорда. Було встановлено, що серед жінок, які застосовували гормональну терапію через п'ять років після настання менопаузи, не відзначалося підвищення ризику розвитку раку грудей у порівнянні з тими, хто починав її застосування до або відразу після настання менопаузи (ризик зростав на 43%).
В даний час думка експертів така: бажано застосовувати гормони тільки у випадках крайньої необхідності та протягом короткого часу.

Радіоактивне опромінення

Визнано стійким чинником ризику багатьох видів онкологічних захворювань. Рак грудей може виникнути через 15–30 років у жінок, які зазнали високих доз радіаційного опромінення (близько 8 000 рад) під час лікування іншого онкологічного захворювання. Ризик від впливу радіації варіює залежно від віку - вище в тих випадках, коли опромінення проводилося в підлітковому періоді і майже відсутнє, якщо жінка, яка зазнала опромінення, була старша за 40 років.

Несприятливий вплив довкілля (електромагнітне опромінення, екологія, пестициди, професійна шкідливість, нічні зміни, психосоматичні чинники тощо) відносять до тих факторів ризику, які кумулятивно з іншими вищезгаданими здатні стимулювати розвиток хвороби.

Чоловіки також мають ризик отримати діагноз «рак грудей», проте на них припадає не більше 1% від усіх випадків захворювань.

Наведений вище перелік основних ризиків не малий і тим самим пояснює таку широку поширеність та зростання захворюваності на рак молочної залози. Однак не слід вважати, що наявність ризику неминуче призводить до розвитку хвороби. І навпаки.

Для охочих дізнатися про свій кумулятивний ризик:

В Інтернеті нескладно знайти тести-опитування, які пропонуються на сайтах відповідних клінік.
Протестувавши і себе на момент встановлення діагнозу, у всіх тестах я отримала заспокійливий результат (мій особистий ризик на той час був у діапазоні нижче середнього). Проте хвороба, на жаль, виявилася. (прим. автора, 10 років у ремісії)

Тривожні симптоми: що варто звернути увагу?

Найчастіше ранній РМЗ протікає безсимптомно. Тому важливо, щоб жінка стежила за зовнішнім виглядом, формою та структурою своїх молочних залоз. Особливо важливо звертати увагу на такі зміни:

• Поява нових ущільнень у молочній залозі.
• Болючість соска, ущільнення, патологічні виділення із соска, втягування соска.
• Збільшення залози, поява пухлини в аксілярній ділянці та деформація залози.
• Одним із симптомів може бити сухість соска.
• Особливо небезпечне бачення крові із соска.
• Біль у залозі теж може бути симптомом РМЗ

Найважливіше – регулярні огляди та скринінги, вчасно реагувати на будь-які підозрілі ознаки. Ключ до перемоги над хворобою лежить у її ранній діагностиці та завчасному лікуванні.

Джерело: KOSMETIK international journal, №2 (56) / 2014, стор 78-81