Протокол діагностики та лікування пацієнта з базаліомою краю століття
Своєчасна діагностика раку шкіри – запорука успішної терапії.
Рак шкіри – дуже непередбачуване захворювання. Спровокувати новоутворення можуть безліч стресових факторів, іноді неможливо відстежити їхню кореляцію з розвитком хвороби. Таким чином, половина успіху від лікування онкозахворювань шкіри залежить від своєчасної діагностики.
Юлія Бондар, дерматовенеролог, дерматоонколог, трихолог клініки «Мультімед» (Україна)
Базальноклітинний рак частіше виявляється у жінок у віці 45-50 років (60-65,5%). Ця форма зустрічається серед шкірних форм раку 69% і більше. У 80-96% випадків локалізується в області шкіри обличчя або голови, а також на передній поверхні грудної клітки та шкірі верхніх кінцівок. Найчастіше пухлина зустрічається у людей зі світлою шкірою (I та II тип). Пухлина росте повільно, не вражає регіонарні лімфовузли, метастазує рідко, типовий місцевий інвазивний ріст і деструктивний характер, не має інфільтративного зростання.
Існує кілька клінічних варіантів базальноклітинного раку, до них відносяться:
- вузликовий;
- пігментований;
- поверхнево-розповсюджується;
- склеродермоподібний;
- мікровузликовий базальноклітинний рак.
Найчастіше рак шкіри розвивається з покривного епітелію, набагато рідше ⎼ з придатків шкіри. Рак шкіри може розвиватися не тільки з передракових утворень, але і на нормальній шкірі. Такі форми в прогностичному відношенні більш сприятливі, ніж ті, що розвиваються з передракових станів.
Діагностика
Діагностичні критерії : опис достовірних ознак захворювання, залежно від ступеня тяжкості процесу.
Скарги: поява та поступове зростання пухлинного утворення шкіри.
Діагностичні заходи:
- огляд шкірних покривів та вогнища ураження, у тому числі з методами оптичного посилення (за потреби);
- пальпаторне дослідження шкіри у сфері локалізації пухлини;
- пальпація регіонарних лімфатичних вузлів;
- за відсутності переконливих даних клінічного та цитологічного дослідження виробляють інцизійну (на межі зі здоровими тканинами) або ексцизійну (при невеликих новоутвореннях) біопсію пухлини;
- за наявності збільшених регіонарних лімфатичних вузлів виконується тонкоголкова пункційна (аспіраційна) біопсія.
Лабораторні дослідження
Тривалий час можлива відсутність змін із боку лабораторних показників. При прогресуванні захворювання (розпад) можливе збільшення ШОЕ та поява лейкоцитозу.
Лікування
Метою лікування є ерадикація пухлини та відновлення нормальної анатомічної форми та функції. Лікування базальноклітинного раку залежить від розміру та локалізації пухлини, від її гістологічного варіанту та від занепокоєння пацієнта.
Клінічний випадок
Хвора К., 74 роки, звернулася близько 1,5 року тому зі скаргами на наявність освіти в області нижньої повіки правого ока. За словами пацієнтки, освіта з'явилася близько 89 місяців тому, поступово збільшилася в розмірі, і на поверхні освіти з'явилася виразка ( фото 1 ).
Протокол ведення пацієнта
Клінічна картина: У центральній частині нижньої повіки правого ока виявляються згруповані вузлики тілесно-рожевого з перламутровим відтінком кольору, на їх поверхні чітко визначаються деревоподібно розширені судини, щільні вузлики, що сидять на широкій основі.
При травмі під час витирання обличчя рушником цілісність вузлика порушується, він трохи кровоточить. Кровотеча швидко припиняється, залишаючи на горбку струп. Струп відпадає, і вузлик знову набуває свого колишнього вигляду. Однак рано чи пізно вузлик у центрі покривається виразками. Виразка ⎼ плоска, овальної форми, її дно червоне, гладке, вкрите невеликою кількістю серозної рідини.
Надалі виразка збільшується, поглиблюється, дно стає нерівним. Виразка може на якомусь краї рубцюватись і прогресувати у напрямку іншого краю.
При пальпації регіональні лімфатичні вузли не збільшені.
Метастаз цей різновид пухлини не дає, і її причетність до злоякісних пухлин визначається лише інфільтративним характером росту, повільним і вірним, що дозволяє їй згодом поширюватися в порожнину орбіти та на сусідні ділянки шкіри обличчя.
Висновок: базаліома краю нижньої повіки?
Цитологічне дослідження: наявність дрібних гіперхромних клітин, розташованих у вигляді щільних тканинних клаптиків. По краю скупчень полігональні клітини, іноді з короткими відростками. Ядра займають майже всю клітину, розташовані в ній центрально, поліморфні, нерівні контури, гіперхромно і дифузно забарвлені, ядерця не розрізняються. Цитоплазма клітин убога і негомогенная, пофарбована інтенсивно базофільно.
Висновок: базальноклітинна карцинома, поверхнево-розповсюджується форма, нижньої повіки правого ока.
Рекомендації: комбінована терапія – видалення пухлини радіохвильовим випромінюванням у режимі фульгурації з подальшою аплікацією рідкого азоту.
Висновки
- Лікування базальноклітинного раку в подібній локалізації – найскладніша проблема, оскільки методи терапії найчастіше призводять до грубих рубцевих змін, порушення форми та овалу століття, ектропіону.
- Рекомендована терапія була обрана з урахуванням віку пацієнта та недостатніх матеріальних можливостей.
- Без лікування базальноклітинний рак персистує, збільшується, покривається виразками та інвазує, руйнує навколишні структури.
- У великих осередках можуть виникнути ділянки спонтанного загоєння з рубцюванням. При неадекватному лікуванні базальноклітинний рак рецидивує часто під зонами рубцювання, що призводить до його пізнього виявлення. У пацієнтів з однією базальноклітинною карциномою щорічний ризик розвитку ще одного вогнища становить 58%.
- Немедикаментозне лікування:
- Виключення тривалого перебування під прямим сонячним промінням;
- Використання сонцезахисних кремів.
- спостереження онколога за місцем проживання (огляд зони віддаленої пухлини, пальпація периферичних лімфовузлів) 1 раз на 3 місяці протягом 1-го року спостереження; 1 раз на 6 місяців ⎼ у 2-й рік спостереження та 1 раз на рік ⎼ у 3-й рік.
Вперше опубліковано: "Les Nouvells Esthetiques Україна" 2/2016