Онконастороженість у кабінеті косметолога: фактори ризику раку молочної залози

Донедавна було заведено вважати, що рак грудей є спадковим захворюванням. Проте тепер встановлено, що на частку генетичного чинника припадає не більше ніж 5–10% від усіх випадків. Численні дослідження, проведені з метою виявлення причин наростаючої епідемії найпоширенішого серед жінок онкологічного захворювання, вказують на дві категорії факторів ризику: незмінні та контрольовані.

Незмінні фактори ризику

• Віковий і генетичний

Для більшості жінок першорядним є віковий фактор – інакше кажучи, ризик виникнення раку молочної залози збільшується з віком. Загалом близько 85% випадків захворювання припадає на жінок старше 50 років, а серед тих, хто молодший за 40 років, зустрічається лише 5%.

Хоча пік захворюваності фіксується на віковій шкалі біля позначки близько 60 років, відомо, що в більшості випадків канцерогенез заявляє про себе задовго до цього. Залежно від віку жінки, її гормонального статусу і, відповідно, темпів зростання ракових клітин, утворення пухлини, що діагностується сучасними методами, займає від 2 до 20 років. Чим молодша пацієнтка, тим більше агресивне лікування може знадобитися.

Генетичні чинники передбачають наявність сімейної історії раку грудей чи яєчників. Ризик спадкової передачі захворювання обумовлений присутністю специфічних генів BRCA 1 і BRCA 2. Генетична схильність суттєво підвищує ризик захворювання, проте, як було зазначено вище, він «не робить погоди» у загальній картині захворюваності на рак грудей. Сучасні (але дорогі) методи генетичного тестування дозволяють визначити рівень ризику, пов’язаного з генною мутацією.

До незмінних факторів належать наявність попередньої історії раку грудей (ризик рецидиву) та меншою мірою особливі стани та хвороби грудей у ​​відсутності канцерогенезу, а також онкологічні захворювання матки та прямої кишки.

Чинники ризику, пов’язані з життєвим вибором

• Гормональний фактор ризику

Він визначає ступінь шкідливого впливу гормонів естрогену та прогестерону на організм жінки. Вважається, що чим більше менструальних циклів мала жінка протягом життя, тим вищий ризик захворіти на рак грудей. У зв’язку з цим раннє статеве дозрівання (перші менструації віком до 12 років) та пізня менопауза (після 55 років), тобто понад 40 років менструювання, виступають як критерії ризику. В останнє десятиліття дедалі виразніше проявляється тенденція до раннього статевого дозрівання. Численні пологи (вагітності) скорочують кількість циклів і з цієї причини знижують ризик.

Існує думка, що в окремих випадках надчутливість до дії естрогену виробляється у дівчинки ще до її народження. У разі виношування великого плода (понад 4,2 кг) надлишковий естроген, що виробляється організмом матері, здатний пошкодити молочні залози дівчинки-плода і зробити їх більш уразливими до подальших мутацій.

• Репродуктивний фактор

Наявність дітей і дітородний вік: залежно від факту наявності дітородіння та віку, коли відбувалися перші пологи, «дитячий» фактор здатний або підвищувати ризик захворювання, або виконувати захисну роль.

Якщо жінка не мала можливості народити, але при цьому її репродуктивний період був дуже тривалим (більше 40 років менструювання), то ризик розвитку раку грудей значно вищий, ніж у жінки, яка народила першу дитину до 30-річного віку. Водночас у жінки, яка вперше народила після 30 років, ризик захворювання вищий порівняно з тією, яка жодного разу не народжувала і не була вагітна. Пояснюється це так. У тому випадку, коли народжує молода жінка, гормони вагітності, до всього іншого, виконують і «загартовуючу» функцію, наділяючи її молочні залози підвищеною стійкістю до мутацій і негативних впливів. Ті самі гормони у жінки старше 30 років, яка не народжувала до цього, здатні стимулювати груди, які на той час уже зазнали мутаційних змін. Ключом до розуміння такої істотної ролі репродуктивного фактора є довжина періоду від моменту статевого дозрівання (початок менструювання) до перших пологів (вагітності). Саме в цей проміжок часу груди особливо чутливі до канцерогенного впливу. З моменту пубертатного дозрівання до періоду гормональної родової «перебудови» всі так звані зовнішні чинники, про які йтиметься нижче, мають найбільш агресивний, мутаційний вплив на груди. Тоді, а не пізніше. У разі вагітності, що настала у молодому віці, спрацьовує певний захисний механізм, що вибудовує своєрідний щит, перешкоду для мутації клітин у грудях у відповідь на вплив канцерогенів, і, таким чином, подальший розвиток раку запобігається.

• Лактаційний фактор

Тривалість грудного вигодовування також стосується кількості гормональних циклів протягом репродуктивного віку. Як показують дослідження та багатовіковий досвід, ранній старт у численних пологах і тривала лактація (сумарно до шести років «загального стажу») створюють найбільш надійний захист у жіночому організмі проти розвитку раку грудей. Традиційний сімейний уклад, характерний для минулих століть, природно захищав жінок від злоякісних новоутворень репродуктивних органів.

Якщо жінка не мала можливості народити, але при цьому її репродуктивний період був дуже тривалим (понад 40 років менструювання), то ризик розвитку раку грудей значно вищий, ніж у жінки, яка народила першу дитину до 30-річного віку.

Однак подібні рекомендації навряд чи зможуть знайти широке застосування у наш час іншого жіночого самоствердження. Частково саме з цієї причини рак грудей більш поширений у розвинених країнах. Але збільшення темпів зростання захворювання зазначається повсюдно у світі. Молоде покоління тепер уже не поспішає створювати сім’ї та мати дітей. Середній вік мам, що народжують вперше, продовжує зростати, а отже, підвищується і ризик подальшого захворювання. Допущення цього може не відбутися у разі, якщо максимально усунуто агресивний вплив зовнішніх чинників.

Зовнішні фактори

Всі дії на організм ззовні здатні спричиняти мутацію клітин грудей.

• Харчування

Уявлення про те, що жири, які споживаються з їжею, сприяють мутації клітин грудей, виникло давно. Вважають, що високий вміст тваринних жирів здатний внести зміни до процесів метаболізації естрогену в організмі. Порівняльні дослідження показують, що у людей, у раціоні яких переважають тваринні жири, зазначається підвищений вміст естрогену в крові, тоді як у вегетаріанців, навпаки, з організму виділяється більше естрогену, тим самим знижується його рівень у крові. Однак гіпотеза про роль жирів у збільшенні ризику раку грудей поки що не знайшла фактичного підтвердження у проведених дослідженнях.

Інший погляд на харчування як один із факторів, що сприяють виникненню раку грудей, зводиться до калорійності раціону та його впливу на інсулін. Загальна кількість споживаних калорій робить у розвиток ризику внесок ще більший, ніж вміст тваринних жирів. Помічено закономірність: що вище і гладше жінка, то більше її ризик. Жінки, які набрали понад 10 кг від їхньої ваги у 18-річному віці, більше ризикують захворіти в майбутньому, ніж ті, у кого перевищення юнацької ваги становить не більше ніж 2,5 кг.

Рак грудей належить до групи інсулінозалежних онкологічних захворювань. З цієї причини харчування, що провокує розвиток інсулінової резистентності організму, є небезпечним і з точки зору профілактики злоякісних новоутворень у клітинах грудей.

Як показують спостереження, активне вживання їжі тваринного походження є провідною причиною раннього статевого дозрівання. За статистикою, 2010 року близько 16% американських дівчаток досягли статевого дозрівання (визначеного з формування грудних залоз) до 7-річного віку порівняно з 10% 1997 року, і близько 30% дівчаток – до 8-річного (24% 1997 року). Тенденція насторожує, оскільки, як було зазначено вище, раннє статеве дозрівання, а разом із ним кумулятивний вплив жіночих статевих гормонів, є безперечним фактором ризику розвитку раку молочних залоз у майбутньому. Відомо, що організм набагато вразливіший до впливу канцерогенів саме на початку життя. Однією з причин виникнення злоякісних пухлин у дорослому організмі, як тепер вважають, є нездорове харчування у дитячому віці.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна