Корекція вікових змін: біоревіталізація від А до Я

Понятійний апарат

У широкому значенні слова під ревіталізацією розуміється відновлення функцій та здібностей організму, частково втрачених внаслідок інволютивних процесів. У вужчому сенсі – у межах естетичної медицини – поняття «ревіталізація» передбачає омолодження шкіри обличчя, шиї, зони декольте й інших частин тіла. Для корекції вікових змін в арсеналі естетичної медицини є різноманітні ін’єкційні та апаратні методики, що сприяють уповільненню старіння організму. Однак у косметології під терміном ревіталізація найчастіше мається на увазі використання гіалуронової кислоти (ГК).

На сьогодні прийнято виділяти два основні напрями:

• ревіталізація, яка передбачає застосування стабілізованої ГК;
• біоревіталізація – застосування нестабілізованої ГК.

Загальноприйнятої класифікації препаратів-ревіталізантів не існує. Механізм дії кожного препарату складається із сукупності механізмів усіх його активних компонентів.

Для початку розглянемо дію на тканини основного, базового компонента всіх ревіталізантів – гіалуронової кислоти.

Дія ГК

При інтрадермальному введенні ГК природним шляхом інтегрується з навколишньою тканиною та забезпечує оптимальні фізіологічні умови для функціонування фібробластів. Крім того, ГК має потужну зволожувальну дію завдяки здатності притягувати молекули води, нейтралізує вільні радикали, зміцнює стінки судин, покращує показники шкірного імунітету.

Введена в дерму ГК розподіляється гомогенно і рівномірно, а через певний час (від кількох годин до кількох місяців, залежно від наявності чи відсутності стабілізації її молекул) повільно «розчиняється», зазнаючи природної біодеградації та доходячи до рівня фізіологічної концентрації. Для оптимізації естетичної корекції до складу цих препаратів можуть бути додані різні компоненти, що надають їм додаткових властивостей.

Механізм дії стабілізованої ГК дещо відрізняється від її нестабілізованих форм. Біологічні механізми синтезу колагену при інтрадермальних ін’єкціях стабілізованої гіалуронової кислоти обумовлені механічним подразненням рецепторів на поверхні фібробластів, експресією генів проколагену І та ІІІ типу та активацією синтезу нового колагенового волокна. Мікротравма, яка наноситься гострою голкою при інтрадермальному введенні препаратів, провокує експресію факторів росту сполучної тканини і трансформуючого фактора росту β (TGFβ). Паралельно з цими процесами відбувається короткочасне підвищення активності матричних металопротеїназ (ММР), а потім пригнічення їхньої активності внаслідок дії тканинних інгібіторів. Таким чином, відбувається пригнічення деградації колагену й активізація його синтезу, накопичення в області ін’єкції повноцінних волокон колагену та підтримання внутрішнього об’єму тканин.

Виходячи з перерахованих вище механізмів, можна зробити висновок про те, що інтрадермальні ін’єкції стабілізованої ГК сприяють підвищенню еластичності шкіри і розгладжують її мікрорельєф (ліфтинговий ефект). Тому показаннями до біоревіталізації є:

• фото- та хроностаріння;
• сухість шкіри;
• підготовка та реабілітація після агресивних процедур (лазер, IPL, радіохвильовий ліфтинг, пластичні операції тощо);
• підготовка й реабілітація після інсоляції;
• корекція рубців постакне та стрій.

Вибір препарату залежно від морфотипу старіння

На сьогодні немає єдиних алгоритмів вибору препаратів. Однак для вирішення цього питання можна відштовхуватися від морфотипу старіння обличчя як симптомокомплексу вікових проявів, зручного для роботи з косметологічним пацієнтом. Під морфотипом старіння обличчя розуміють сукупність клінічних ознак, що відбивають зовнішні прояви старіння обличчя та шиї, включаючи додаткові характеристики фотопошкодження шкіри, наявність судинного та набряклого компонентів.

Втомлений тип старіння

Спостерігається у жінок із нормальною або тонкою шкірою, підшкірно-жировий шар помірно виражений. Еластичність і пружність шкіри порівняно високі. Зморшки середньої глибини. Характерний помірний птоз нижньої третини обличчя, носогубні складки та зморшки-«маріонетки» середньої глибини. Прояви фотостаріння від легкого до помірного ступеня: незначний ступінь гіперпігментації та нерівномірності тону шкіри. Нижня третина і область шиї є досить збереженими. Для глибокого зволоження дерми рекомендовано препарати стабілізованої ГК, нестабілізованої ГК у поєднанні з амінокислотами, вітамінами, макро- та мікроелементами.

Деформаційний тип старіння

Найчастіше характеризує жінок із нормальною чи товстою шкірою, підшкірно-жировий шар добре виражений. Глибина зморшок середня. Характерні виражені носогубні складки та зморшки-«маріонетки». Птоз нижньої третини обличчя – від помірного до вираженого, ступінь фотостаріння від легкого до середнього.

На підставі огляду та аналізу відсутності / наявності в’ялості м’яких тканин, незначною мірою статичних зморшок при достатній глибині шкірних складок, а також наявності у жінок деформаційного морфотипу старіння блискучої шкіри та множинних телеангіектаз шкіри щік, було виділено два підтипи:

• деформаційний з набряковим компонентом: шкіра має найбільший блиск серед усіх досліджених типів;
• деформаційний із судинним компонентом: жінки мають високу чутливість шкіри.

У більшості випадків жінки з набряковим та судинним компонентом мають підвищений артеріальний тиск (АТ) і надмірну масу тіла. Можливо, у патогенезі присутні порушення кровотоку в капілярній мережі шкіри та лімфотоку. З віком ці порушення посилюються і виявляються у вигляді ознак лімфостазу (набряковий компонент) та/або стійкого ангіоневрозу дрібних судин (судинний компонент). Тривале існування патологічних застійних явищ у дрібних судинах призводить до прогресування судинного компонента, посилення малюнка поверхневої мережі дрібних судин шкіри обличчя (еритроз).

При цьому морфотипі перевага надається препаратам стабілізованої ГК через її більш виражений ліфтинговий ефект. За наявності набрякового підтипу процедури біоревіталізації не проводяться або проводяться з обережністю через підвищену гідрофільність тканин.

Зморшкуватий тип старіння

Виявляється у пацієнток із тонкою шкірою, підшкірно-жировий шар виражений слабо. Ступінь виразності зморшок висока. Птоз нижньої третини помірний. Нерідко спостерігається сухість шкіри, найвища толерантність до різних зовнішніх подразників. Жінки зі зморшкуватим типом старіння не скаржаться на підвищену чутливість шкіри загалом та до косметичних засобів зокрема. Добре переносять інсоляцію, швидко засмагають, схильні до гіперпігментації, сонячного лентиго, гіперкератозу.

Щорічні курси біоревіталізації препаратами стабілізованої та нестабілізованої ГК у поєднанні з амінокислотами, вітамінами, антиоксидантами, що сприяють покращенню синтетичних процесів у дермі, дозволяють значно покращити якість шкіри, підвищити її в’язко-еластичні властивості.

Слід зазначити, що морфотип старіння перестав бути єдиним критерієм у вирішенні питання про вибір препаратів. Так, наприклад, для молодої категорії пацієнтів (до 25 років) перевагу надають класичним біоревіталізантам на основі нестабілізованої ГК. Але й тут не може бути однозначної відповіді, оскільки деякі полікомпонентні препарати містять активні інгредієнти (регуляторні пептиди, фактори росту, екстракти ембріональних клітин тощо), застосування яких можна лише після 35–40 років.

Про особливості дії препаратів різних груп - в наступній статті.