Киснева терапія: лікувальний потенціал процедури

Аналіз термінології

Приступаючи до опису методики кисневої мезотерапії, передусім необхідно розібратися, наскільки доречним у такому разі використання слова «мезотерапія». Адже мезотерапія – це ін’єкційний спосіб внутрішньошкірного введення речовин, які не здатні самостійно подолати роговий шар. Діючі речовини потрапляють у глибокі шари шкіри через прокол, який робить голка, і доставляються безпосередньо в місця-мішені.

На відміну від традиційного мезотерапевтичного введення препарату, принцип дії кисневої мезотерапії полягає у точковому стимулюванні шкіри високошвидкісним струменем чистого кисню («киснева голка»). Струмінь кисню не порушує цілісності рогового шару, тому проблема спрямованої доставки речовин вирішується принципово відмінним від ін’єкційного способу шляхом.

Інше ключове слово – «кисневий» – відбиває той факт, що як газ, який подається під сильним тиском, використовується саме молекулярний кисень. Всі ми знаємо, що кисень життєво необхідний організму. У медицині він здавна використовується для лікування гіпоксії при різних формах гострої та хронічної дихальної недостатності, для боротьби з рановою анаеробною інфекцією, для покращення репаративних процесів і трофіки тканин тощо. Властивості кисню стимулюють клітинний метаболізм, уповільнюють процеси старіння шкіри, а також знижують почервоніння та подразнення. Кисень має глибоку антисептичну дію, що сприяє прискоренню процесів одужання та загоєння шкіри. Крім того, кисень підвищує місцеву мікроциркуляцію, стимулюючи таким чином клітини, відповідальні за виробництво пластичних елементів шкіри, еластану, колагену, глюкозаміногліканів. Він має антицелюлітну і моделюючу властивість, сприяючи природному виведенню токсинів, зменшуючи затримку води в тканинах і стимулюючи циркуляцію крові та лімфи.

Таким чином, мезотерапевтичним цей метод назвати можна досить умовно, проте термін вже прижився в щоденній практиці багатьох салонів краси та косметологічних клінік.

Принцип дії

Донедавна єдиним способом насичення киснем епідермісу була процедура мезотерапії, яка полягала у введенні кисню в шкіру за допомогою ін’єкцій. Сьогодні нові естетичні апарати для кисневої мезотерапії вводять кисень у тканини за допомогою гіпербаричного тиску.

Дія цієї процедури заснована на тому, що клітини епідермісу отримують кисень не з кров’ю, як решта всіх органів, а безпосередньо з повітря. При цьому роговий шар не є перешкодою для молекул кисню, які вільно проходять крізь нього.

Як відомо, швидкість проникнення газу через мембрани клітин пропорційна його концентрації. Повітря містить близько 20% кисню. Якщо збільшити концентрацію кисню та його тиск, швидкість кисневого обміну у клітинах епідермісу також збільшиться. Це прискорює проникнення активних компонентів мезококтейлів та виводить вільні радикали.

Фактично кисень, що виробляється, надходить з тиском в 1,8-2 Бар (атмосферний тиск дорівнює 1 Бар) з концентрацією, що дорівнює 95-98% (концентрація кисню в повітрі, яким ми дихаємо, дорівнює 20-21%). Кисень затягується з повітря та очищається за допомогою спеціальних фільтрів із цеоліту від інших компонентів (азоту, вуглекислого газу та ін.). У цьому випадку немає необхідності використовувати балони, які згодом потрібно буде замінювати або наповнювати, – апарат сам подаватиме необхідний кисень у будь-який момент під час процедури.

Використання неінвазивних транскутанних (надшкірних) методів є ефективним шляхом доставки активних компонентів мезококтейлю. Кисень має невелику молекулярну масу, проникає в клітини шкіри шляхом пасивної дифузії і, мабуть, здатний до глибокого трансдермального проникнення. Таким чином, досягається той самий ефект, що і при застосуванні інвазивніших процедур, що вимагають використання голок. Однак при використанні кисневої мезотерапії, на відміну від ін’єкційної методики, немає побічних ефектів: рубців, пігментацій, точкових крововиливів, утворення інфільтрату в місці проколу, алергічних реакцій загального типу тощо.

Лікувальний потенціал кисневої терапії

Агресивний вплив негативних факторів довкілля на епідерміс доведено численними дослідженнями. Відомо, що в результаті зовнішнього впливу епідерміс тією чи іншою мірою пошкоджується, його проникність підвищується. Таким чином, компенсаторне підвищення активності метаболічних процесів потребує адекватного енергетичного забезпечення. У зв’язку з цим киснева терапія як неінвазивний метод швидкої доставки активних компонентів мезококтейлів та кисню до клітин є дуже ефективною.

Теоретично зміна проникності рогового шару під дією тонкого сильного струменя чистого кисню, крім фізичного руйнування, може відбуватися і в результаті підвищеного окиснення ліпідів. Експериментально було показано, що зміна в’язкості ліпідних пластів рогового шару в результаті окислення призводить до порушення їх цілісності й утворення пор, що також є причиною зниження бар’єрних властивостей рогового шару та підвищення його проникності. Оскільки окислювального стресу шкіра зазнає точково і на обмеженій ділянці, то дефекти швидко відновлюються. Більш того, локальний стрес служить додатковим стимулом для пробудження відновлювальних сил шкіри та запускає метаболічні процеси, на які потрібна енергія у формі АТФ, а отже, відбувається активація клітинного дихання.

У будь-якому випадку, ефекти, пов’язані з гіпероксигенацією шкіри та зміною її проникності, виявляються не відразу після процедури, а через деякий час (маються на увазі ефекти, пов’язані зі зміною метаболічного й енергетичного статусу клітин). Клієнти і фахівці зазначають швидкі зміни, помітні неозброєним оком, на ділянках, що зазнали «кисневої мезотерапії». Насамперед, це ліфтинг і покращення кольору шкіри. Цілком ймовірно, що подібний ефект пов’язаний з рефлекторним скороченням м’язів у відповідь на пресорну дію, що здійснює на шкіру струмінь газу. Цю процедуру можна було б назвати аеромасажем, підкреслюючи цим спосіб впливу – струмінь газу (кисню). По суті це безконтактний масаж, який покращує кровообіг, стимулює обмін речовин, покращує трофіку тканини. Серед його плюсів назвемо такі, як безконтактність, безболісність та атравматичність (що особливо актуально у тих випадках, коли дотик до шкіри небажаний – наприклад, після хірургічних операцій чи травм). Крім того, можлива «тонка» обробка ділянки шкіри, інакше кажучи, точковий вплив, що неможливе у випадку з гідромасажем або звичайним масажем. Серед мінусів масажу кисневими струменями – додаткове висушування шкіри під впливом повітряного потоку. Однак ця проблема легко вирішується використанням косметичних засобів з оклюзійними властивостями, які запобігають випаровуванню води зі шкіри.