Гліколієва кислота: міфи та реальність

Данне Монтегю-Кінг, доктор біохімії та фармакології, засновник DMK (США)

Наділяється властивостями зволожувати шкіру, знімати зайві роки, як лушпиння з цибулини, підтягувати груди, усувати акне та гіперпігментацію, а також викликати масове виробництво нового колагену у всіх тканинах організму (звідси і підтяжка грудей), гліколева кислота якийсь час дієвим інструментом у світі. Поки що не проявилися побічні ефекти її нераціонального використання.

Ця речовина для мене не надто цікава тема, оскільки мені доводилося мати з нею справу десятиліттями – починаючи з її «воцаріння» у 1980-х, коли гліколеву кислоту додавали в усі поспіль і розхвалювали як ефективний інгредієнт для догляду за шкірою.

Постачальники гліколевої кислоти заробили мільярди, тоді як тисячі людей, особливо в Азії, отримали пошкодження шкіри, а в надміру активних почали з'являтися дивні кістозні вугри.

Особисто я завжди вважав гліколеву кислоту нестерпною маленькою молекулою, яка при неправильному дозуванні стає причиною гарячих точок у поглибленнях на обличчі, що, ймовірно, пояснює, чому лікарі тієї епохи наносили її на 10 хвилин і потім змивали.

Що це таке?

Кому не зовсім зрозуміло, що є гліколева кислота, я скажу так: хоча її розхвалюють як безпечний, отриманий з натуральної фруктози кислотний кератолітик, багато деталей комерційного виробництва залишаються за кадром, хоча зазвичай у процесі беруть участь екстракти цукрової тростини та інші побічні продукти фруктового походження . А також формальдегід та монооксид вуглецю.

Це зовсім не означає, що ці токсичні речовини потрапляють до кінцевого продукту, а з ним – на ваше обличчя. Я просто звертаю вашу увагу, що промисловий процес отримання гліколевої кислоти, яка використовується і в інших галузях, таких як фарбування тканин, дуже далекий від сформованого маркетологами способу вичавлювання апельсина (саме фото апельсина найчастіше фігурує в рекламі).

Кінцевий продукт відомий як гідроксиоцтова кислота. Якби я сам її виробляв, то віддав би перевагу біохімічному процесу ферментації цукрових буряків або незрілого винограду, що вимагає менше енерговитрат у виробництві, але при цьому дуже трудомісткий.

Як це працює?

Всі α-гідроксикислоти (AHA) гігроскопічні за своєю природою: їх вплив не тільки тимчасово знижує рН шкіри і вивільняє багато «клею», що скріплює відмерлий клітинний матеріал з епідермісом, а й змушує розбухати надвисокі надлишкові ороговілі клітини – вони роздмухуються. , Доки не луснуть і не від'єднаються від нижчого шару нових, молодих клітин.

У виконанні професіоналів це надзвичайно ефективна процедура, яка видаляє зі шкіри застарілі механізми захисту (все, що нам не до вподоби в дзеркалі, – лише захисні механізми шкіри, які вперто не бажають піти в тінь). Але я волію використовувати надійну молочну кислоту з її більшими молекулами і зовсім трохи гліколевої - так у лікаря набагато більше контролю над процесом.

Враховуючи гігроскопічну природу AHA-кислот та їх властивість притягувати всю доступну вологу в епідерміс, спочатку їх помилково вважали «зволожувачами». Насправді ефект був прямо протилежним. Чоловіки та жінки по всьому світу виявили, що щоденне використання цих «натуральних» продуктів робить шкіру сухою, як наждак, стоншує епідерміс і перетворює їх на легкі жертви гіперпігментації (особливо страждають люди з темнішим відтінком шкіри), а також нерідко сприяє появі дивних кістоподібних. грудок під шкірою, що огрубіла від кислоти.

Тому мені довелося розробити потужну ферментотерапію для виведення надлишку гліколевої кислоти з тканин, щоб будь-яке ефективне лікування справді вплинуло.

У 80-90-х роках мої численні статті з цього приводу накликали на мене гучне невдоволення компаній, які виробляли на основі гліколевої кислоти цілі лінійки продукції. Один шведський лікар назвав мене у пресі навіженим, і так я дізнався, що принаймні у цій частині світу мої статті читають!

Вся ця буря вщухла, коли маркетингова машина переключилася на пошук інших тенденцій, щоб розрекламувати їх як «нове революційне відкриття». Але гліколева кислота протрималася ще мінімум два покоління завдяки стійкій репутації та розумінню, що вона може бути дуже гарним інструментом при використанні виключно професіоналами .

Вона, як я вже зазначав, добре працює у поєднанні з іншими інгредієнтами кератолітичної природи, у тому числі з ретиноїдами (які мають особливу здатність видаляти і відновлювати тканини, в основі якої лежить стимуляція фібробластів). Як на мене, правильним використовувати гліколеву кислоту для додаткового прискорення процесу, але не дозволяти її крихітному розміру задавати тон всьому.

Однією з найбільших помилок було змішувати її з гідрохіноном або іншими інгібіторами меланіну, маючи на увазі допомогти цим компонентам пігментації проникнути глибше в епідерміс.

Будь-яка кислота з рН нижче 3,7 викликає затвердіння рогового шару. Це відомо всім патологоанатомам, тому вони зберігають тварини чи людські зразки у розчині формальдегіду. Тоді як негашене вапно (луг) у минулому використовувалася бандитами, щоб позбутися тіла за допомогою розчинення та швидкої десквамації його тканин.

Щоб дістатися до країв мелазми або інших проявів гіперпігментації, підходить обробка шкіри лужним препаратом з рН не менше 12 протягом декількох хвилин та підтримання її у вологому стані, щоб уникнути лужного опіку; цей процес можна порівняти з відчиненням дверей, тоді як використання кислоти ці двері зачиняє.

Вперше опубліковано в "Les Nouvelles Esth étiques Україна" №4 (110) 2018