Дермабразія у косметології

Logo

Дермабразія (скоблення шкіри) є ефективним та універсальним способом усунення вроджених та набутих недоліків шкіри обличчя та тіла. Сутність методу полягає в усуненні дефектів шкіри за допомогою пошарового видалення епідермісу до сосочкового шару дерми.



Світлана Юдіна, дерматовенеролог, заслужений лікар України, головний лікар клініки «Доктор Юдіна»


Історія питання

Перші згадки про дермабразію є у стародавніх єгипетських папірусах. А першим описом техніки дермабразії належить Kromajer (1905), який застосував для цієї мети звичайну бормашину. У той час методика не набула великого поширення, оскільки малі обороти бормашини не давали можливості ефективно шкребти шкіру.

У 1949 році Schreuss в Німеччині вперше запропонував використовувати для шліфування шкіри бори з великою частотою обертів. Спільно з інженером Schumann вони створили малогабаритний прилад Diros із високою швидкістю обертання – фрези набули швидкості до 30 тисяч обертів за одну хвилину.

У США найбільший інтерес до дермабразії припадає на 50-ті роки минулого сторіччя. Лікар Kurtin використовував методику попереднього заморожування шкіри етилхлоридом, а пізніше – комбінацією етилхлориду та фріону-114 до ригідного стану з подальшим шліфуванням щітками. E. Stolar (Аргентина) поєднував дермабразію з попередньою обробкою шкіри рідким азотом, а Goodman – із застосуванням інфільтраційної анестезії. Однак вони були змушені відмовитися від цих методів, оскільки глибоке заморожування могло призвести до обмороження, яке затримує процеси регенерації, провокує утворення келоїдних рубців.

Нині США зазвичай використовують апарати зі швидкістю 20-30 тисяч обертів на хвилину. Спочатку для дермабразії використовувалися тільки сталеві насадки та карборундові камені. Згодом спектр насадок розширився, з'явилися алмазні бори, гумові щітки, нейлонові щітки.

Модифікація робочої частини апарату надзвичайно важлива для лікаря, оскільки строго розмежування застосування борів залежить від патологічного процесу, на який спрямована дермабразія. Після створення ротаційного апарату фірми Schumann-Schreuss техніка постійно вдосконалювалася. З'явилися апарати масою 225 грам, а також різновиди апаратів з двигуном, розміщеним безпосередньо в рукоятці.

Поряд із традиційною дермабразією, існують методики, що використовують абразивний папір на тампоні з ватною прокладкою або на дерев'яній основі. Вперше шліфування стерилізованим наждачним папером було застосовано в 1947 році доктором Iverson для лікування кератодермії, а в 1952 Розенберг застосував ручну дермабразію для усунення імпрегнації.

В останні 20 років набула поширення так звана мікрокристалічна мікродермабразія. В основі методу лежить здатність дрібнодисперсного металевого наповнювача, що подається під тиском, забезпечити прицільну абразію мікронних шарів епідермісу. Мікрошліфування - надзвичайно щадний метод, що не вимагає знеболювання, не дає ускладнень, але вимагає багаторазового повторення процедури шліфування для досягнення мінімального косметичного ефекту.

В Україні класичну дермабразію почали проводити на початку 80-х років минулого сторіччя. На той час у лікарні при Мінвуглепромі використовували апарат фірми Schumann-Schreuss, який застосовувався для видалення вугільної імпрегнації у шахтарів. Але у зв'язку з переїздом Мінвуглепрому з Києва до Донецька апарат був подарований столичному інституту краси. Особисто я методику дермабразії освоїла та ввела у практику з 1986 року.

На жаль, класична дермабразія не знайшла широкого практичного застосування нашій країні. Це з тим, що операція вимагає спеціального технічного оснащення та підготовки медичного персоналу. Дермабразія досі залишається прерогативою спеціалізованих клінік.

Показання та протипоказання до процедури

Дермабразія використовується:

  • у пацієнтів з рубцевими змінами шкіри обличчя та тіла, різними за своєю природою – наслідки вугрової хвороби, пацієнти, які перенесли опікові травми;
  • при в'янучій шкірі обличчя;
  • для видалення імпрегнації, впроваджених сторонніх частинок у шкіру (вугілля, фарб, асфальту, мазуту), зокрема татуювань;
  • прекрасний та тривалий ефект дає дермабразія при лікуванні розацеа (2-3 ступеня) та особливо ринофіми. Використання методичних алмазних фрез дозволяє радикально усунути гіпертрофію сполучної тканини, сформувати тоншу конфігурацію носа.
  • для усунення великих пігментних невусів. Поряд з набутими косметичними вадами, дермабразію з успіхом застосовують для лікування геннодерматозів: трихоепіталіоми, порокератозу Мібеллі, аденоми Рінгля, аденома Бальзера, пігментної ксеродерми.

Дермабразія може застосовуватися як єдиний метод лікування, а також у поєднанні із серединними хімічними пілінгами, мікрокристалічним шліфуванням, букітерапією, фізіотерапевтичними методами.

Протипоказань для проведення дермабразії небагато:

  • абсолютним є схильність до утворення келоїдних рубців;
  • відносними - схильність до дисхромій, алергічні захворювання шкіри, наявність гнійників та островоспалительных елементів.

Ускладнення після дермабразії

Найбільш частим ускладненням є стійка гіперемія та можлива дисхромія.

Рання післяопераційна гіперемія неминуча, тому протягом перших 20 днів після повного загоєння пацієнту рекомендується застосовувати холодні примочки. Я використовую 1% розчин борної кислоти, а при схильності до утворення пустул - розчин фурациліну 1: 5000, потім переходимо на зелені примочки чаю, ромашки, евкаліпта.

При значній гіперемії протягом 5-7 днів можна використовувати кортикостероїдні креми. Останнім часом ми використовуємо антиеритемні креми Sensetive, маску Relax. При виході на вулицю наноситься крем із SPF.

Дермабразію особи проводимо лише в осінньо-зимовий період (до 14 січня), щоб уникнути дисхромії.

Особливості методики

Дермабразію ми виконували в амбулаторних умовах, у малій операційній. Проводили практично у здорових людей.

До програми передопераційної підготовки входили: клінічний аналіз крові та сечі, реакція Вассермана, визначення згортання крові та аналіз на ВІЛ. При необхідності проводили консультацію терапевта, а іноді й психіатра.

Медикаментозна підготовка включала: вітамінотерапію, седативні препарати, аналгетики. Так як шліфування шкіри є провокуючим фактором для розвитку Herpes Simplex, пацієнти з обтяженим анамнезом отримували профілактичний курс протигерпетичної терапії: ацикловір 400мл/добу за день до операції та наступні 5-7 днів. За два тижні та протягом місяця після операції призначали прийом препарату Протефлазід за вказаною в анотації схемою.

Власний досвід

До нашої клініки звертається велика кількість пацієнтів, які мають показання до дермабразії. З 2014 року нами було прооперовано 194 особи.

За діагнозами перше місце займали рубцеві зміни шкіри, друге - вікові зміни шкіри, третє - татуювання, четверте - імпрегнації та останнє - розацеа. В основному, пацієнти до нас були направлені дерматологами, естетистами та суміжними фахівцями. При необхідності пацієнтів консультували у дерматоонкологів. Позитивний ефект було досягнуто у 100% випадках. Післяопераційний період протікав без особливостей.

Висновки

Метод механічної дермабразії може бути успішно використаний у практиці дерматохірургії. Єдиним недоліком для проведення цієї процедури є тривалий період реабілітації та необхідність проведення в умовах операційної.

Фото 1. Чоловік 23 роки до та через рік після операції

Фото 2. Чоловік 20 років до та через рік після 3-х процедур дермабразії

Фото 3. Жінка 64 роки до та через рік після операції та курсу біоревіталізації.

Вперше опубліковано «Косметолог» №5, 2015

Читайте також