Майстер перманенту та салон: як правильно взаємодіяти?

Що таке перманентний макіяж, знає кожна клієнтка салону краси, що поважає себе. Однак, досі не кожен салон може запропонувати своїм клієнтам таку процедуру. Пов'язано це не в останню чергу з рентабельністю послуги.

Обладнання та матеріали

Безперечно, початкові вкладення в процедуру чималі. В середньому, базовий набір обладнання, що складається з апарату для перманентного макіяжу, набору пігментів та витратних матеріалів (голки, туби, підставки під ковпачки, ковпачки для фарби тощо) європейської фірми-виробника коштує близько 2 000 євро. Крім того, є ще додаткові матеріали (кисті та косметичні олівці для ескізу, пінцети, препарати анестезії, засоби для постпроцедурного догляду та інше), а також неткані матеріали (рукавички, ватяні диски, стерильні серветки, одноразові простирадла, шапочки, маски).

Якщо для організації кабінету перманентного макіяжу використовуватиметься окреме приміщення, його додатково потрібно оснастити необхідними меблями. Для салону краси, що вперше вводить процедуру перманентного макіяжу, на окремому кабінеті краще заощадити. Значно цікавіше максимально «завантажити» роботою вже існуючі кабінети. Левова частка коштів має піти на якісне навчання спеціаліста. Саме від цього пункту залежатиме кількість задоволених клієнтів та, відповідно, прибутку.

Природно, до статей витрат слід включити витрати на зарплату адміністратору, прибиральниці, рекламну діяльність тощо. Але в даному випадку передбачається, що процедура виконуватиметься в салоні краси, і адміністратор отримуватиме зарплату незалежно від того, чи надаватиметься послуга перманентного. макіяжу чи ні.

Можливі схеми взаємодії майстра та салону

Пропонуємо розглянути кілька схем взаємин «салон – майстер».

Схема № 1. Закупівля обладнання та навчання спеціаліста за рахунок салону.

У цьому випадку заробітна плата спеціаліста не повинна перевищувати 25% вартості процедури. Яких процедур виконуватиметься більше, а яких менше, передбачити неможливо. Є один нюанс – процедура перманентного макіяжу іноді потребує додаткового сеансу корекції. І в цьому випадку витратні матеріали повинні бути новими, тобто собівартість процедури необхідно помножити на 2. Це питання вирішується оплатою корекції, яка повинна покривати вартість витратних матеріалів.

Важливо розуміти, що одна річ – закупити в салон високоякісне, сертифіковане обладнання, і зовсім інше – навчити спеціаліста. Наприклад, фахівець після навчання не володітиме потрібним баченням пропорцій особи, або він не матиме почуття кольору, або він не зможе зрозуміти техніку процедури. Що робити у такому разі? Вчити іншого? А як і той не підійде?

Інша картина: пройшовши навчання, фахівець дійсно має гарні знання і може відмінно застосовувати їх на практиці, і через якийсь час він починає вимагати підвищення зарплати (у кращому випадку) або купує собі обладнання та йде з салону разом з усіма клієнтами.

Тому пропонуємо варіант сумісних вкладень.

Схема №2. Закупівля обладнання за рахунок салону, навчання за рахунок спеціаліста.

Переваги:

1. Салон закуповує якісне, сертифіковане обладнання, яке може бути недоступне фахівцю.
2. Страхує себе від некоректної поведінки фахівця.

Заробітна плата майстра в цьому випадку має бути вищою (наприклад, 35–40%), тому що йому теж потрібно окупати свої вкладення.

Виникає питання щодо корекції. У попередньому випадку всі були в однаковому плюсі, і витратні матеріали окупалися, а з 40% заробітної плати фахівець отримає більше салону. Можливо, оплату корекції варто проводити за попередньою схемою (№1) із зарплатою фахівця 25%.

Схема № 3. Закупівля обладнання та навчання за рахунок спеціаліста. Робота "під запис".

Переваги:

1. Салон не витрачає кошти на обладнання та навчання.
2. Зручно формує розклад роботи кабінету косметолога та спеціаліста перманентного макіяжу.
3. Витратна частина складається із нетканих матеріалів.

Особливість: з/п фахівця зростає до 50-70%.

Салон повинен забезпечити спеціаліста робочим кабінетом і клієнтами (витрати на рекламу лягають на плечі салону). Повертаючись до питання корекції, можливо, відсоткове співвідношення потрібно повернути в інший бік: 30% отримує салон, а 70% - майстер, так як витрати є в обох сторін, але вони більше.

Звичайно, прибуток від процедури можна збільшити, піднявши на неї ціну. Адже процедура складна, займає багато часу та дуже відповідальна.

Звичайно, треба розуміти, що будь-які розрахунки залежатимуть від цін на апарат та витратні матеріали. І, звичайно, не варто економити на підвищенні кваліфікації фахівця, який працює у вашому салоні, - немає нічого дорожчого за професіоналізм.