Чому змінюється колір пігменту перманентного макіяжу?

Продовжуємо розбирати основні помилки, які можуть чатувати на майстри перманентного макіяжу, у спецпроекті « Робота над помилками. Видалення перманентного макіяжу »

Нерідкі ситуації, коли результат процедури ПМ відрізняється від планованого. І насамперед це стосується відтінків. Пропонуємо розглянути причини, що впливають на майбутній колір татуажу, щоб у процесі роботи звести їх нанівець.

Зовнішні та внутрішні фактори

Головний компонент фарб для татуажу – кристали оксиду заліза та діоксиду титану, які є носіями органічних (рослинних пігментів). Органічні пігменти визначають колір фарби. Оксид заліза наділяє також фарбу своїм кольором — рудувато-коричневим. Крім того, в рецептуру входять дистильована вода, ізопропіловий спирт, а також гліцерин або етиленгліколь.

Залежно від відсоткового вмісту рідких компонентів пігменти для ПМ прийнято поділяти на водно-спиртові та гліцеринові (на сленгу дистриб'юторів – гелеві чи кремові). Дізнатися, яким засобом користується майстер, можна, уважно ознайомившись із етикеткою, де основні компоненти вказані за рівнем спадання. З водно-спиртовими пігментами працювати складніше, вони дуже швидко висихають і тому менш економічні. До того ж вони – через рідку консистенцію – можуть потрапити у більш глибокі шари шкіри, помітно змінюючи свій відтінок. З цих причин водно-спиртовими фарбами користуються головним чином татуювання на тілі. Кремові пігменти проникають не так глибоко, тому забезпечують колір яскравіший за водно-спиртові.

Гама кольорів для перманентного макіяжу включає до 300 відтінків. Існують спеціальні таблиці, які можуть дати уявлення про те, як виглядатиме та чи інша фарба, впроваджена під шкіру. Втім, довіряти цим таблицям беззастережно все ж таки не слід, як, скажімо, при фарбуванні волосся не можна бути впевненим, що отриманий колір точно повторить той, що на етикетці. Крім того, перманентний макіяж не є «вічною пам'яткою красі»; він поступово блякне і через деякий час вже потребує корекції чи повторного нанесення.

Є й зовнішні чинники, внаслідок яких колір перманентного макіяжу може змінитися – ультрафіолетові промені, пілінг, дермабразія та ін.

Потрібно знати, що колір перманентного макіяжу трансформується не лише під впливом часу та зовнішніх агентів. Спочатку, ще в процесі нанесення, він виглядає темнішим, оскільки поєднується з лімфатичною рідиною та кров'ю. Потім на місці нанесення макіяжу з'являється скоринка, яка в міру загоєння відпадає. Після цього відтінок стає бляклішим. Оскільки ми сприймаємо її через новий шар епітелію.

Не треба забувати і про закони фізики - навіть колір, що встановився, здаватиметься не таким, яким він виглядав у таблиці. Справа в тому, що промінь світла, доходячи до поверхні шкіри, змінює кут заломлення, потім проходить крізь епідерміс і знову заломлюється, зустрівшись із шаром фарби. У результаті пігмент набуває синюватого відтінку і втрачає частину своєї інтенсивності.

Шкіра – важливий фактор

Крім того, у шкіри є свій характер, який обов'язково потрібно знати та поважати. Він також впливає на особливості відтінку.

Наприклад, майстер перманентного макіяжу повинен враховувати, що шар епітелію може бути різним навіть у межах невеликої ділянки обличчя, тому дозу пігменту, що вводиться, потрібно ретельно вивіряти, щоб вийшла максимально рівномірна лінія. Іноді перепади кольору стають настільки очевидними, що доводиться проводити повторну процедуру вирівнювання кольору.

Чим темніший власний відтінок шкіри, тим довше триматиметься татуаж. Тут певну роль грає те, що темна шкіра інтенсивно виділяє меланін і вицвітання пігменту менш помітно. Тонка світла шкіра менше спотворює початковий тон фарби, але тут барвник сходить набагато швидше. Товста світла шкіра робить фарбу бляклішою. При перманентному макіяжі виявляються переваги віку: що старший клієнт, то довше зберігається татуаж, оскільки з віком інтенсивність відновлення клітин знижується.

Оскільки виробники знають, як на барвник для татуажу діють особливості людської фізіології, вони заздалегідь прогнозують можливі зміни. Наприклад, у зоні губ дуже багато кровоносних судин, тому впроваджена фарба може надати губам фіолетового відтінку.

Читайте також:

Перманентний макіяж: основні помилки майстра-початківця

К - колористика

Безперечно, правильно підібране за технічними характеристиками обладнання значно спрощує деякі аспекти, але воно ніколи не допоможе вам вибрати відтінок пігменту, що підходить саме для цієї клієнтки і уникнути прояву фіолетових губ або синюшних брів. Адже тут править її величність колористика.

Той, хто вважає, що за наявності десятка-двох пігментів можна «потрапити» в ціль шляхом виключення, - глибоко помиляється. У кожному конкретному випадку вибір фарби коштує дуже гостро, той самий колір може по-різному виглядати:

• у флаконі;
• на розтиранні;
• відразу після процедури;
• у період загоєння;
• повністю загоєний.

Достатньо варіантів, чи не так? Тому при роботі з клієнтами повинні бути як логічні роздуми (підбір за кольоротипом і т.д.), так і інтуїтивні знання, які набуті на практиці.

• Корисна порада : ведіть облік та картотеку своїх клієнтів та використаних на них пігментів. Навіть якщо це був дво- або трикомпонентний мікс, не полінуйтеся записати зрозумілою для себе мовою, як саме ви її отримали. Таким чином, можна буде в майбутньому освіжити татуаж, відштовхнутися, чи потрібно отримати такий же ефект чи навпаки, створити щось, що кардинально відрізняється.

Крім кольору, потрібно враховувати вік та стан шкіри пацієнтки, це з більшою ймовірністю дасть вам інформацію щодо подальших процедур. Коли база клієнтів невелика, ймовірно, ви зможете тримати подібну інформацію в пам'яті, проте зі збільшенням кількості клієнтів (чого ми вам щиро бажаємо), така інформація може змащуватися і плутатися.

Можливо, не всі знають, але на підсумковий колір впливає також глибина введення пігменту. Зазвичай вона регулюється рукою майстра (як машинці Giant Sun) чи налаштовується на апараті ПМ (машинки Goochie, Charmant, Biomaser), найчастіше 0,5-1 мм, варіюється від типу шкіри, ділянки тощо. Це означає, що на потрібній глибині на рівні середнього шару дерми фарба фіксується і після загоєння зберігається стійкий ефект. В іншому випадку, якщо глибина проникнення була недостатньою, пігмент може не зафіксуватися і «вийти» разом з скоринкою, що відходить, залишивши лише світлий слід.

Намагайтеся розкрити собі властивості всіх доступних пігментів, починаючи від їх складу, закінчуючи поєднанням. У такому випадку дуже доречною буде вже згадана картотека клієнтів і записаний алгоритм змішування пігментів.

Проте дуже часто майстри-початківці і навіть майстри зі стажем стикаються з однією і тією ж проблемою: чому вийшов непередбачуваний колір?

Читайте також:

Пігментологія в ПМ: інверсія пігментів та інші страхи майстрів

Причини помилок

Давайте розглянемо основні причини, які можуть спричинити подібну ситуацію.

1. Неправильне визначення кольоротипу.

Зараз наш клієнт настільки закамуфльований (фарбування волосся, нанесення автозагара, лінзи), що недосвідченому майстру дуже важко розібрати його «по поличках». За якими критеріями ми визначаємо, чи холодний кольоротип перед нами, чи теплий? Це волосся, шкіра та колір очей. Меланін знаходиться саме там.

У правильному визначенні кольоротипу вам допоможе дуже простий тест: уважно огляньте вени на зап'ястя клієнта. Якщо вони синього кольору - це "холод", якщо зеленого - "тепло". Також на допомогу може прийти розташування кровоносних судин, тобто, наскільки поверхово вони розташовані на шкірі. Якщо ваш клієнт дуже швидко червоніє, його судини розташовані поверхнево, а значить, колір вашого пігменту надалі може віддавати холодним. Саме судини, якщо вони розташовані поверхнево, наголошують на холод. Ви повинні це враховувати під час вибору пігменту. Якщо судини заховані глибоко, це нейтральний підтон. Значить, акцент на холодних тонах не буде.

2. Неправильне визначення типу шкірного покриву.

Не забувайте про те, що на сухій та віковій шкірі пігмент завжди виглядатиме яскравіше і темніше, ніж на жирній та комбінованій.

3. Травматична техніка: що таке?

Пам'ятайте, що чим глибше ви внесете пігмент, тим сірішим чи синішим він буде на виході.

4. Недостатнє знання пігментів, якими працюєте.

Обов'язково вивчіть колористику пігментів, їх підтон та базу. І не забувайте, що багато хто з них руйнується під впливом ультрафіолету, що через час призводить до появи фіолетових або червоних брів.

5. Неповний збір анамнезу та відсутність інформаційної угоди.

Багато майстрів цим нехтують. Наприклад, якщо ваш пацієнт приймає антикоагулянти, природно, що в місці впливу у нього буде дифузія та довге загоєння, утворюється скоринка. Внаслідок чого пігменту залишиться десь на 30 відсотків, плюс він піде у холодний відтінок. При такій хворобі, як цукровий діабет, станеться те саме.

6. Неправильний постпроцедурний догляд.

Постарайтеся зрозуміло пояснити вашому клієнту, наскільки важливо правильно доглядати за зоною впливу в перманентному макіяжі. Якщо ваш пацієнт дуже рано здер скоринку, то можливо буде маленький залишок пігменту або брови в майбутньому стануть червоного кольору. Регенеруючі мазі ведуть до швидкого виходу пігменту, а жирні засоби, нанесені відразу після процедури, можуть призвести до вторинної інфекції.

Тому, щоб уникнути проблем, описаних вище, постарайтеся до процедури провести збирання інформації про вашого клієнта. І одразу усунути потенційні причини небажаного результату.

Ця стаття є частиною спецпроекту « Робота над помилками. Видалення перманентного макіяжу »

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЕКТ. ВИДАЛЕННЯ ПЕРМАНЕНТНОГО МАКІЯЖУ