Старість — це не вік, а втрата м'язової тканини. Частина 1
М'язова дистрофія може стати причиною багатьох хвороб людини
У середині ХХ століття ймовірність дожити до 80-90 років стосувалася лише 15% жінок та 12% чоловіків. А за 50 років, на початку ХХІ століття, вже 37% жінок та 25% чоловіків з розвинених країн можуть розраховувати досягти цього рубежу у здоровому глузді та світлій пам'яті.
Євгенія Радіонова , засновниця та викладачка «Міжнародної школи масажу»
Нова градація вікових груп ВООЗ
Середня тривалість життя за одне століття зросла більш ніж удвічі, з 35 до 70-75 років. Тобто колись життя закінчувалося в 50 років, людина після 30-ти переходила в розряд старих, які доживали своє століття. А це означало, що досвіду, який людина накопичила за життя, не було часу застосувати.
На думку ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), градація вікових груп за останні десятиліття суттєво змінилася. Тих жінок, кого у ХІХ столітті відносили до «бальзаківського віку», зараз цілком можна вважати молодками.
Нова градація ВООЗ така:
● молодий вік — з 25 до 44 років;
● середній вік — з 44 до 60 років;
● літній — з 60 про 75 років;
● старечий — з 75 до 90 років;
● довгожителі — після 90 років.
Змінилися соціальні умови, що суттєво вплинуло на довголіття. Їжа, одяг та житло стали доступні більшості населення, особливо у розвинених країнах. Там середній вік старшого покоління перевалив позначку «старечий» та наближається до позначки «довгожителі».
У всіх здорових 50-60-літніх з'явилося додаткових 25 років активного життя. І тепер є покоління, яке поєднує у собі й молодість, і досвід. Про це все більше говорять та пишуть. Це реально сенсаційна річ. На землі ще не було покоління, яке жило б так довго, як теперішнє. І ніколи ще на Землі не було людей, які у віці 50 років поєднували досвід із такою кількістю енергії та життєвих сил. Тому все, що зараз відбувається із цим поколінням, відбувається вперше.
85-90-річні займаються спортом, танцями, бігають, живуть звичайним життям без якихось особливих обмежень. Для всіх, хто розпочинає новий спосіб життя у 50 років, немає жодних норм, жодних заборон… Можна спробувати все. Розпочати нове життя, змінити роботу, поміняти професію. Це стиль та тренд сьогоднішнього життя. Ці 25 років — абсолютно новий період життя, що ніколи раніше не існував. І ця нова реальність зараз змінює цивілізацію, змінює світ: економічний устрій, соціальне життя, моду, медицину, науку буквально все.
Старість це не хвороба, це не фізичний стан — це фон. Фон — це спосіб життя людини (його харчування, режим дня, спосіб мислення) і ті перекоси, які є — асиметрія внутрішніх органів, а також психологічний стан. Є люди, які вже в молодості живуть як люди у віці: їм нічого не цікаво, все нудно. Є втомлені від проблем сорокарічні бабусі. Для них ці двадцять п'ять додаткових років не мають особливого значення.
Безсумнівно, людина має свідомо робити вибір. Якщо хтось хоче вбивати себе — це його право. Але якщо він хоче жити, йому потрібно навчитися реалізувати це бажання. Головна умова хорошого життя після 50-ти — це здоров'я, хоча це важливо у будь-якому віці.
До старості треба готуватись
Старість — це не вік, а втрата м'язової тканини. Є люди, які після 50-ти просто дотягують до 80 років, проводячи їх у лікарнях, поліклініках. Живуть на таблетках, страждаючи на артрози, остеопорози, склерози, гіпертонію тощо. І жодних думок, тим більше творчих, тому що мозку, який споживає 25% усієї крові, допомагають «мислити» м'язи, кровопостачаючи його. Якщо м'язи гіпотрофовані — а це практично у всіх містян — мізки працюють погано.
Найчастіше хвороби наступають з одного боку, обирають вразливу ділянку і нападають. Причини різні. Вони можуть бути викликані спадковою схильністю, травмами, у тому числі родовими, довкіллям, їжею, стресом тощо. А результат один: де тонко, там і рветься. Когось наздоганяють ранні зморшки — ознака передчасного старіння шкіри. В інших хвороба б'є по скелету, по кістках. Суглоби через дефіцит «мастила» стають скрипучими. Третім дошкуляють болі внутрішніх органів, і це свідчить про те, що вони з якихось причин не можуть нормально функціонувати. Виникають проблеми з кишечником, печінкою, нирками… Четвертих — їх за статистикою більшість — підводить судинна система.
Весь метаболізм відбувається через капіляри. Немає розвинених м'язів → немає капілярів → немає належного обміну речовин, тому що до внутрішніх органів не підводиться достатньо поживних речовин та не відводяться продукти розпаду життєдіяльності. І жодні препарати не допоможуть. Діабет, атеросклероз, панкреатит, артрит — будь-які хвороби, крім інфекційних, — це наслідок нестачі м'язової маси, тобто нестачі руху. Застій…
Якщо людина не рухається та їсть все без розбору, продукти розпаду не виводяться, відкладаються у суглобових сумках, брусах.
Давно доведено: людині для здорового життя потрібно за добу всього 29 грамів жиру, 29 грамів білка та 120 грамів крохмалю. Плюс приблизно 500-600 грам клітковини у вигляді овочів та фруктів та два літри води. Решта зайве, баласт.
Тобто ми за свої гроші собі ж життя вкорочуємо.
Але якщо м'язам створити механізм скорочень та розслаблень, то вони відновлюються, оскільки м'язи — такий орган, який регенерує у будь-якому віці.
У м'язах наше життя
Причина багатьох хвороб — м'язова дистрофія. Кожен м'яз виконує функцію серця — маленького насоса, що допомагає перекачувати кров. Хороші м'язи тіла — отже, достатній обсяг і швидкість кровотоку, та отже, немає проблем із серцево-судинною системою, яка вважається вбивцею номер один. З гарною м'язовою системою ніколи не буде атеросклерозу, скільки б холестерину не поглинала людина — він просто зникне.
Слабкі м'язи ніг призводять до того, що кров у нижніх кінцівках застоюється, вени розтягуються — звідси варикоз, застійні явища в малому тазі, у чоловіків — простатит, що переходить в аденому, а у жінок — запалення придатків, що переходить у міому. Якщо погано працюють м'язи черевного преса та поперекового відділу, то виходить запор, геморой, дискінезія жовчовивідних шляхів, сечокам'яна хвороба. А далі — ішемічна хвороба серця, якому не вистачає кисню, що підганяється разом із кров'ю м'язами.
У людини всього два органи — мозок та м'язи. Якщо ці два органи один одного «розуміють», людина ніколи не здогадається про існування інших органів — вони не дають себе знати. Якщо вони не «ладнають», людина «познайомиться» й з іншими. Мати повне уявлення про власне здоров'я — не примха й не забаганка, а, якщо хочете, перша відмінність культурної людини.
Усі ми живемо у колективі, у кожного своє коло обов'язків. А коли випадаємо з цього звичного життя через хворобу або передчасну старість, то мимоволі наші прямі турботи перекладаються на плечі близьких, родичів, незнайомих платників податків. З роками ноги-руки все гірше слухаються, набрякають, безпричинно ниють. Нам здається, якщо їх менше напружувати — це й є турбота про кінцівки. І даремно так думаємо, все більше підкоряючись сидячому способу життя, позбавляючи м'язи корисної для них напруги. Хочеш бути здоровим — працюй, хочеш бути хворим — пий пігулки. Це особистий вибір кожного.
Продовження теми у наступній статті