Розацеа: етіологія, види та терапія

Любов Хорунжа , лікар-дерматолог, косметолог, трихолог

Розацеа – хронічне, рецидивне, запальне захворювання шкіри, обумовлене ангіоневротичними порушеннями, має поліетиологічну природу та стадійну течію. Ця характеристика найчіткіше описує цю патологію. Як тільки ви ставите діагноз пацієнту, вам необхідно навчити його з цим жити, адже саме спосіб життя, догляд за шкірою, умови роботи впливають на перебіг хвороби.

Розацеа є однією з найпоширеніших хвороб шкірних покривів – від 5 до 50% населення схильні до цього захворювання. Різницю в показниках можна пояснити тим, що до розвитку розацеа більш схильні люди зі світлою шкірою, світлим і рудим волоссям.

Розацеа дебютує зазвичай у віці 35-40 років, проте останніми роками спостерігається тенденція до омолодження даного захворювання. Згідно зі статистикою, у чоловіків виявляється рідше, ніж у жінок. Найчастіше у пацієнтів є позитивний сімейний анамнез.

Етіологія розацеа

• спосіб життя (алкоголь, гарячі напої, прянощі, лазня, сауни, високі фізичні навантаження, низькі температури, сильний вітер, сонячне випромінювання, стрес, куріння);
• імунні порушення;
• дисфункція щитовидної залози;
• патологія шлунково-кишкового тракту

Тригерні фактори, про які слід розповідати пацієнтам:

• аліментарні (їжа, алкоголь);
• екзогенні (бані, сауни, погодні умови);
• вплив медикаментозних засобів: судинорозширювальні, глюкокортикоїди, антибіотики (рифампіцин, ванкоміцин), простагландин Е, інтерферони, галогени, метилксантини, нітрогліцерин.

Види розацеа

Виділяють чотири стадії захворювання:

1. Еритематозна, яка характеризується періодичним почервонінням обличчя.
2. Папульозна, коли на шкірі обличчя на тлі почервоніння та судинних зірочок виникають папули.
3. Пустулезна, що характеризується нагноєнням папул.
4. Фіматозна, або гіпертрофічна форма, що характеризується значним потовщенням тканини та нерівномірною бугристістю поверхні шкіри.
5. Офтальморозацея.

На сьогоднішній день широко використовується класифікація за підтипами форма розацеа:

• еритематозно-телеангіектатична;
• папуло-пустульозна;
• фіматозна, або гіпертрофічна;
• офтальморозацея.

Критерії розацеа:

• нестійка еритема;
• стійка еритема, телеангіоектазії;
• папули, пустули.

Додаткові критерії:

• печіння, поколювання, набряк, сухість шкіри обличчя;
• «очні симптоми»;
• фіматозні зміни.

Диференціальна діагностика є важливим моментом при постановці діагнозу:

• себорейний дерматит;
• дерматоміозит;
• вульгарні вугри;
• періоральний дерматит;
• карциноїдний синдром;
• Синдром Рандю-Ослера (спадкова геморагічна телеангіектазія);
• озноблений вовчак;
• ангіосаркому;
• рубромікоз шкіри обличчя;
• Бешиха;
• конглобатні вульгарні вугри.

Для дерматовенеролога важливо співпрацювати суміжними фахівцями, такими як терапевт, гінеколог, ендокринолог, хірург.

Лікування розацеа залежить від стадії захворювання. Важливо навчити пацієнта жити з цією недугою, уникати тригерних факторів. Хворому слід відмовитися від механічних агресивних чисток, пілінгів, відвідування лазень, саун, соляріїв. При догляді за шкірою необхідно віддати перевагу кремам для чутливої шкіри із сонцезахисними засобами не тільки з хімічними факторами захисту, але й з фізичними факторами, вони перешкоджатимуть нагріванню шкіри, розширенню судин. Правильний догляд є запорукою успішного лікування розацеа та тривалої ремісії.

Медикаментозна терапія включає :

• івермектин, 1% крем. Наносити на шкіру обличчя щонайменше 4 місяців;
• метронідазол, гель 0,75%, 3-4 місяці/2 рази на день;
• азелаїнова кислота, гель 15%, 2 рази на день. Поліпшення будуть помітними до четвертого місяця використання.

Антибактеріальні препарати: коіндаміцину фосфат гель 1% (6 місяців).

Топічні інгібітори кальциневрину:

• такролімус, мазь 0,03% 2 рази на день;
• пімекролімус, крем 1%, 2 рази на день;
• бензоїлпероксид, 2,5-10% гель, 2 рази на добу. Ефект помітний після чотирьох тижнів використання.

Підтримуюча терапія:

• івермектин, крем 1%, 1 раз на добу на ніч;
• метронідазол, гель 0,75%, 2 рази на тиждень;
• фотопротекція на постійній основі за 30 хвилин до виходу на вулицю.

Немедикаментозна терапія:

• електрокоагуляція (при поодиноких телеангіектазіях);
• лазерне лікування (руйнує телеангіектазію, має протизапальну дію);
• мікрострумова терапія (покращує дренажну функцію, кожні 2 дні, 6 процедур по 5-15 хвилин);
• кріотерапія (протизапальна, судинозвужувальна, антидемодексна дія (3 рази на тиждень, курс 10 процедур).

Фотодинамічна терапія

Ін'єкційні методики:

• плазмотерапія -10 процедур, 1 раз на 7-14 днів;
• полінуклеотиди – 4 процедури, 1 раз на 3-4 тижні;
• редермалізація – 6 процедур, 1 раз на 14 днів;
• ботулінотерапія "офлейбл" - розведення 1:3 від стандартного.

Важливо пам'ятати! План лікування залежить від стадії захворювання. Не менш важливим є правильний домашній догляд, корекція способу життя, регулярне застосування в ремісії такролімусу або пімекролімусу.