Парадокс краси: як надмірний догляд провокує хронічне запалення та передчасне старіння

Протягом тривалого часу ми займаємося популяризацією косметології: привчаємо населення правильно вмиватися, своєчасно користуватися кремами, лікувати акне, захищатися від сонця, запобігати і коригувати вікові зміни тощо. Проте поки не всі охоплені любов’ю до косметології, далеко не для всіх регулярний догляд за собою є частиною здорового способу життя сучасної людини, тому необхідно популяризувати цей бік життя, роз’яснювати населенню, як правильно доглядати за шкірою. Однак останніми роками серед фахівців та пацієнтів спостерігається й протилежне явище: нав’язлива увага до своєї зовнішності, перебільшення наявних і надуманих проблем, надмірне захоплення досягненнями сучасної косметології. Тому назріла необхідність проводити роз’яснювальну роботу й у цьому напрямі. Саме це обговоримо у рамках статті.

Давайте розглянемо кілька прикладів.

Що відбувається, якщо занадто інтенсивно використовуються відлущувальні засоби?

Відлущувальні засоби використовуються для догляду за шкірою споконвіку, тому що дають швидкий і помітний результат. Після відлущення рогового шару вирівнюється й освіжається колір шкіри, покращується її текстура, шкіра стає гладкою на дотик, більш рівномірно відбиває світло, менше помітні комедони, скорочуються пори. Якщо ж відлущувальні процедури проводяться занадто часто, це сприймається шкірою як агресивний вплив навколишнього середовища, активується  захисна реакція. А як шкіра може захиститися від зовнішніх впливів? Потовщенням рогового шару, виробленням захисної мантії, посиленням пігментації. Саме це ми спостерігаємо у наших пацієнтів. Залежно від вихідних індивідуальних характеристик шкіри, в разі захоплення відлущуванням спостерігається посилення ороговіння, саловиділення, синтезу меланіну, які призводять до гіперкератозу, розширення пор, лущення, тьмяного кольору шкіри, нерівномірної пігментації. Крім цього, в результаті поступового виснаження відновлювального потенціалу підвищується реактивність шкіри, вона стає більш чутливою до зовнішніх впливів, з’являються ознаки зневоднення: сухий тьмяний епідерміс, сіточка поверхневих зморшок, посилення зламів шкіри. Описана послідовність подій характерна для пацієнтів, які природно мають високий репаративний потенціал, як правило, з жирною або комбінованою відносно товстою шкірою. У пацієнтів із сухою тонкою шкірою вже на початкових етапах «передозування» відлущення виникають ознаки зневоднення та підвищеної чутливості шкіри. При використанні надмірно травмуючих методів відлущення вже на ранніх етапах спостерігається стійка еритема та розширення капілярів.

Підступність ситуації полягає в тому, що, по-перше, після перших процедур результат може бути виключно позитивним, пацієнт і косметолог задоволені результатом і намагаються покращувати його до безкінечності. Проблеми починаються за дуже короткого для цього пацієнта проміжку між процедурами.

По-друге, безпосередньо після «зайвої» процедури шкіра може виглядати досить привабливою, гладкою та полірованою. І тільки згодом спочатку спостерігаються ознаки зневоднення у вигляді сіточки дрібних зморшок, підвищується чутливість, а надалі вже розвивається весь каскад реакцій, включаючи гіперкератоз, розширення пор тощо. Тому ні пацієнт, ні косметолог часто не пов’язують зміну стану шкіри з частотою виконання процедур, а шукають інші.

В разі захоплення відлущенням спостерігається посилення ороговіння, саловиділення, синтезу меланіну, які призводять до гіперкератозу, розширення пор, лущення, тьмяного кольору шкіри, нерівномірної пігментації

Аналогічна ситуація, хоча і менш динамічно, розвивається і при використанні препаратів з відлущувальною дією в домашніх умовах. Спочатку спостерігається поступова позитивна динаміка, потім досягається «плато», коли позитивні зміни вже не такі помітні або відсутні, стан стабілізується, і, якщо продовжувати використовувати препарати у тому ж інтенсивному режимі, у деяких пацієнтів виникають ознаки перенасичення: поступово текстура шкіри погіршується, розширюються пори, виникає гіперкератоз. Механізм розвитку цих явищ аналогічний зазначеному вище, просто все відбувається за більш м’яким сценарієм.

Потрібно сказати, що описані вище явища виникають далеко не у всіх пацієнтів, багато хто користується відлущувальними препаратами багато років поспіль без будь-яких побічних ефектів, переносять безліч процедур із різноманітними пілінгами, у тому числі і травмуючими, та просто не уявляють собі життя без них. Повторюся, що реакція шкіри дуже індивідуальна і залежить не тільки від генетичних особливостей, зовнішніх і внутрішніх впливів, але навіть і від сприйняття пацієнтом змін, що відбуваються: комусь почуття стягування неприємне і заважає, а хтось готовий із ним змиритися.

Якщо надто інтенсивно або не вчасно використовуються зволожувальні засоби?

Здавалося б, що може бути поганого у зволоженні шкіри? Але і тут є підступні моменти: зволожений епідерміс набухає, в результаті чого можуть звужуватися протоки сальних і потових залоз, що в поєднанні з певними погодними умовами і станом організму в цілому може призвести до порушення відтоку віддільного і подразнення. Цей механізм відіграє роль, зокрема, при так званому тропічному акне, а також формуванні запальних елементів у другій фазі менструального циклу. А уявіть собі у цій ситуації дівчину зі схильністю екскоріювати будь-яку нерівність на шкірі. Вона додасть ще фактор механічного впливу, посилить запальну реакцію, потім безуспішно намагатиметься видавити вміст елемента і… Далі можливі кілька варіантів розвитку подій, які читач може дофантазувати самостійно.

Якщо надто часто використовуються креми?

У принципі, наш організм досить добре пристосований до самостійного функціонування. Шкіра не виняток. Вона цілком здатна сама себе зволожувати, змащувати, відновлювати. Допомога потрібна у разі суттєвого пошкодження, а також якщо якісь функції шкіри неповноцінні чи надмірні. Тому дуже важливо дотримуватися балансу: очищати, але не знежирювати, зволожувати, але не надмірно, зменшувати сухість і лущення, при цьому не гальмуючи власну активність шкіри. Коли ми наносимо щільний живильний крем, то не тільки створюємо на поверхні шкіри непроникну плівку, змінюємо склад природного ліпідного бар’єру, а й часто гальмуємо вироблення власних компонентів цього бар’єру. Тому при нормальному стані шкіри необхідно регулярно влаштовувати «розвантажувальні» дні: просто вмиватися чистою якісною водою і не наносити нічого.

Реакція шкіри дуже індивідуальна і залежить не тільки від генетичних особливостей, зовнішніх і внутрішніх впливів, але навіть і від сприйняття пацієнтом змін, що відбуваються: комусь почуття стягування неприємне і заважає, а хтось готовий з ним змиритися

Про необхідність зберігати природну активність шкіри слід пам’ятати і під час реабілітації після ушкодження. Зокрема, дуже важливо грамотно поводитись у постпілінговий період. Часто ми спостерігаємо таку ситуацію: пацієнту проводиться процедура з пілінгом, завдання якої у тому числі й активізувати синтетичну активність та обмінні процеси у шкірі. Такі процедури не можуть бути абсолютно комфортними. Після них тією чи іншою мірою спостерігається гіперемія, стягування, лущення шкіри, які можуть зберігатися протягом декількох днів або навіть тижнів. У цей період важливо забезпечити умови для повноцінного відновлення шкіри, своєчасно проводити процедури реабілітації, а також використовувати період тимчасового стоншення рогового шару для більш глибокого проникнення активних стимулюючих інгредієнтів. Але на практиці нерідко ми спостерігаємо паніку у пацієнтів, які надто фокусуються на почутті стягування шкіри та лущення, намагаючись всіма силами усунути ці явища, і застосовують для цього щільні креми або наносять на шкіру все підряд, нашаровуючи один препарат на інший. У результаті ми або втрачаємо результат процедури, оскільки щільні жирні креми гальмують власні синтетичні процеси, або отримуємо ускладнення у вигляді контактного дерматиту внаслідок проникнення у стоншену, і так уже простимульовану шкіру великої кількості різних активних інгредієнтів, що не завжди сумісні один з одним.

Якщо намагатися стати схожою на модель із глянсового журналу?

Прихована або відкрита реклама косметичних препаратів і послуг буквально вбиває в підсвідомість фрази: зморшки – це не для мене, чорні цятки– це не для мене тощо. Через кілька нерівностей, розширених пор постійно робляться маски, пілінги, дермабразії та шліфування. За найменшого натяку на зморшки в періорбитальной області робляться ін’єкції, зокрема і небіодеградованих препаратів. У результаті замість одних плям з’являються інші, шкіра стає зневодненою та чутливою, пори розширюються вже від фіброзних змін після постійного травмування, стають помітними ділянки, куди вводили філери. І виникає необхідність корекції дефектів, що вже з’явилися. І так далі…

Що робити пацієнтам, щоб не ускладнювати собі життя наслідками надмірної уваги до власної шкіри?

Порекомендуйте їм виробити у себе розумно активну позицію щодо стану шкіри та допоможіть прийняти як даність той факт, що шкіра у всіх різна від народження, і тому не потрібно намагатися зробити її схожою на шкіру інших людей, особливо тих, кого бачили лише на фотографіях та при макіяжі.

Не варто дивитися на себе у дзеркала, що збільшують, натомість робіть поправку на невигідне освітлення або ракурс.

Зрозумійте, що комедони на лобі, носі та підборідді – це варіант норми. Ви можете дещо зменшити їх розміри і зробити менш яскравим їхнє забарвлення, але не зможете усунути їх у принципі.

Використовуйте креми не тому, що «треба ними користуватися», а тоді, коли це дійсно необхідно.

Робіть процедури не кимось і для когось прописаними курсами, а відповідно до поточного стану шкіри конкретного пацієнта.

Застосовуйте методи, що надають істотний вплив на будову і функціонування шкіри (середнє і глибоке відлущування, ботулінотерапію, введення філерів, радіохвильового, ультразвукового й інші види апаратного ліфтингу з реорганізацією дерми тощо) тоді, коли вичерпано можливості інших, більш фізіологічних методів впливу: масажу, гімнастики, кремів, масок, сироваток, поверхневих нетравматичних пілінгів.

Застосовуйте травматичні методи якомога рідше, підтримуючи досягнутий результат за допомогою згаданих вище дій.

Безумовно, написане вище не підтверджено результатами серйозних досліджень – це особистий досвід і результат тривалого спостереження за собою та пацієнтами. Але мені здається, що порушена проблема існує і потребує обговорення.