Мікрострумовий масаж: особливості методу

Катерина Глаголєва – лікар-дерматокосметолог, науковий редактор порталу про естетичну медицину (Росія, Санкт-Петербург)

У нову еру косметології закралося щось трохи хвилююче: всі стурбовані неоколагеногенез. Причому поділ стався на певному чіткому кордоні: одні запевняють, що тільки ці методи здатні заповнити молодий колаген у шкірі, інші ж наполегливо просять згадати про те, що не можна нескінченно довго стимулювати синтетичні процеси – за все доведеться заплатити. Поки «священні війни» набирають обертів, професійні масажисти-косметологи продовжують удосконалювати техніки пластичних, лімфодренажних та загальнозміцнювальних класичних та екзотичних масажів, домагаючись успіхів, що часом можна порівняти, а іноді перевершують сучасні революційні методики. Утопія? Ні! Правда життя. Стабільність – ознака майстерності. І перевірені часом методи терапевтичного впливу часом виявляються незамінними помічниками в руках косметолога. Однією з таких методик є мікрострумова терапія (МТТ).

Мікрострумову терапію не можна назвати революційним методом. Здавалося б, що про неї можна сказати? Але поспішу порадувати читача: щороку у мікрострумової терапії з'являється все більше шанувальників як серед лікарів, так і серед пацієнтів. З'являються нові наукові публікації та дослідження, що підтверджують успішність методу та розширення сфер використання в естетичній медицині. У статті хочеться узагальнити накопичений досвід, починаючи з появи MENS (microcurrent electrical neuromuscular stimulation) і закінчуючи останніми відкриттями у сфері кібермедицини.

Актуальність учора та сьогодні

Ми звикли до фізіотерапевтичного визначення: мікрострумова терапія – один із електротерапевтичних методів впливу на організм людини, в якому використовується слабкий імпульсний електричний струм у діапазоні від 10 до 600 мкА, із частотою 0,1–300 Гц. Своїм пацієнтам ми говоримо про те, що мікрострумова терапія використовує струми підпорогової величини. І саме це визначення – найважливіше у розумінні методу.

В 1883 професор-психіатр Рудольф Арндт, проводячи експерименти з впливу гальванічного струму на м'язи, сформулював закон, який надалі і ліг в основу мікрострумової терапії. Відповідно до цього закону, слабкі роздратування пробуджують діяльність живих елементів, середні її підсилюють, сильні гальмують, а дуже сильні паралізують.

У 50-ті роки XX століття цей закон набув особливої актуальності. Активно розвивалася нейрофізіологія, і під прицілом вчених опинилися такі поняття, як електричний потенціал клітини, потенціал дії потенціал спокою. Одним з важливих етапів у розвитку мікрострумової теорії стали роботи Роберта Беккера і Бьома Нордстена (США, 1958), які довели, що при будь-якому патологічному процесі (травма, запалення, зміна фізико-хімічних показників при хронологічному та фотостарінні тощо) змінюється електричний потенціал клітинних мембран. І це той фактор, який часто залишається поза увагою практикуючих лікарів-косметологів. Ми бачимо конкретні зміни м'язових структур, втрату тонусу, еластичності – і беремося усувати ці видимі дефекти, забуваючи у метушні робочих буднів про те, що впливати на патогенетичну ланку, тобто причину появи цих порушень – це дуже корисно.

У своїй практиці, розповідаючи пацієнтам, чому варто включити мікрострумовий дренаж або мікрострумовий масаж у курс процедур, я малюю спрощену схему потенціалу дії та потенціалу спокою клітин (шкіри у тому числі) (рис. 1–3).

Синхронна, рівномірна зміна позитивно і негативно заряджених сторін вкрай важлива для повноцінного надходження в клітину іонів К+, Na+, Ca2+, Mg2+, кисню та поживних речовин.
Під впливом мікрострумів відновлюється мембранний потенціал та здорова життєдіяльність клітин та міжклітинного простору.

Цей фізичний метод лікування в дерматокосметології з успіхом використовують:

• при різних дерматозах (еритематозна та папуло-пустульозна форма розацеа);
• для корекції набряків (у тому числі ятрогенних, викликаних гіперкорекцією філерами на основі гіалуронової кислоти);
• у лімфодренажних програмах (для усунення набрякових форм целюліту);
• для підготовки тканин до інвазивних втручань та покращення мікроциркуляції;
• у постхірургічній реабілітації;
• для відновлення балансу між м'язами, що знаходяться в гіпо-і гіпертонусі.

Я свідомо не навела звичного списку показань до мікрострумової терапії, тому що, приписуючи методику характеристику «від усього», ми часто підриваємо довіру до методу. Саме фізіологічне та медичне обґрунтування мікрострумів дозволяє успішно справлятися з вищезазначеними проблемами.

Мікроструми vs міостимуляція
Дуже часто ці терміни замінюють один одного, тому фахівцю та пацієнту буває важко розібратися, що є що.
Як уже було зазначено, мікрострумова терапія використовує мінімальні значення струму, які коливаються в межах субсенсорної (підчутливої) стимуляції, при якій сила струму становить кілька десятків мікроамперів та відсутні видимі скорочення м'язів. Зовнішні мікроструми у 2–3 рази прискорюють накопичення клітинами АТФ, інтенсифікують синтез білків, іонний обмін, абсорбцію поживних речовин та виведення продуктів життєдіяльності клітини, тоді як застосування традиційної міостимуляції гальмує ці процеси. Ці дані були підтверджені в експерименті на шкірі щурів: сила струму до 600 мкА збільшує синтез АТФ та транспорт амінокислот. Під час цих досліджень було встановлено, що електричний струм до 1 500–5 000 мкА (тобто 5 мА) не впливає на клітинному рівні.

Відновлюючи функціональну активність тканини на клітинному рівні, МТТ одночасно діє епідерміс, дерму, підшкірну жирову клітковину, мускулатуру обличчя і судини. Це дозволяє боротися як з деформуючим, або зморшкуватим, так і з дрібноморщинистим типом старіння. При деформуючому типі старіння активною точкою докладання для мікрострумів є мускулатура обличчя, що втратила фізіологічний стан. Даний тип старіння характеризується тим, що одні м'язи обличчя перебувають у стані гіпертонусу ( m. depressor labii inferior, m. procerus, m. frontalis та ін) , а інші – в атонічному стані (m. zigomaticus maior, minor, m. orbicularis oculus, m. risorius, m. buccinator та ін.). Цей м'язовий дисбаланс і паралельна хаотична зміна мембранного потенціалу призводить до зовнішніх проявів зморшок у зоні напружених м'язів – борозни, провисання тканин, розтягнення зв'язок та переміщення жирових пакетів у проекції гіпотонічних, розтягнутих м'язів.

Під дією ММТ відновлюється вихідний стан м'язів обличчя, а саме: якщо м'язи знаходилися в гіпертонусі, то вони розслабляються, подовжуються, а отже, розправляються складки, що сформувалися, і зморшки. При вихідному атонічному стані до м'язів повертається початковий фізіологічний тонус, вони коротшають, відбувається зміцнення м'язового каркасу, – таким чином здійснюється моделювання овалу обличчя.

Звучить чарівно, чи не так? Однак цей метод має під собою багаторічну практичну та теоретичну базу. Чому ж мікрострумова терапія не надто активно завойовує популярність і не витісняє з ринку косметологічних послуг ін'єкційну техніку? Відповідь проста: швидкість. Для досягнення описаних ефектів і косметологу, і пацієнту необхідно запастись терпінням. Для того, щоб повністю реалізувалися програми нормалізації клітинного іонного, мікроциркуляторного та м'язового балансу, а також закріпити успіх, необхідно робити процедуру мікрострумів не рідше двох-трьох разів на тиждень. Загальний курс – 15–20 сеансів.

Безпечна ефективність
Що ж робити тим, хто не готовий чекати і прагне моментальних результатів? Зокрема, пам'ятати, що всі процедури, які дають швидкий результат, вимагають підготовки тканин. Так, перед ін'єкційним втручанням я обов'язково рекомендую мікрострумовий дренаж і, якщо дозволяє час, процедуру нормалізації та тонифікації.
На щастя, новим трендом краси стає здоровий та гармонійний зовнішній вигляд. Дедалі більше фахівців замислюється про відстрочені ефекти, безпека вже стоїть на одному ступені з ефективністю, і на сцену виходять перевірені роками методи, які відповідають головному девізу всієї медицини – «Не нашкодь!».

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №3/2013