Маркери передчасного старіння

Logo

Розглянемо важливість побудови anti-age програм для ефективної корекції вікових змін.

Будь-яка anti-age програма має починатися зі слів:

«Я приймаю своє тіло, я приймаю себе такою,

яка я є і вдосконалюю те, чим я наділена»

У середині 80-х років минулого століття американський вчений Клац Рональд висунув ідею про те, що старіння — це хвороба, і її можна і треба лікувати. Цей новий прогресивний напрямок медицини отримав назву антивікова медицина, або антиейдж терапія (аnti-аge therapy).

В основі антивікової медицини лежить гранично проста концепція ставлення до свого здоров'я – цілеспрямована профілактика захворювань, покращення якості життя та забезпечення активного довголіття.

Шкіра особи незахищена від впливу навколишнього середовища, на її стан також впливають стресові ситуації, шкідливі звички, нераціональне харчування та багато інших факторів. Старіння неминуче, але його можна відстрочити у часі завдяки інноваційним косметологічним розробкам.

Як стверджують провідні західні, американські та російські дослідники в галузі аnti-age медицини, 60% успіху у збереженні молодості та здоров'я залежить від нашого способу життя, ще частина – від генів і зовсім не від фінансових можливостей, а від того, як ми спимо, що їмо, чим захоплюємося. Завдяки комплексному підходу до вікових змін і ґрунтуючись на новітніх методиках у галузі естетичної косметології, фахівці (такі як дерматологи-косметологи, ендокринологи, гінекологи, геронтологи, дієтологи, а іноді потрібні і участь психологів) допомагають своїм пацієнтам запобігти або відвернути назад.

Старіння — запрограмований процес кількісних і якісних змін, які закономірно виникають у генетичному апараті, що контролюється генами. На думку одних дослідників, старіння починається разом із заплідненням клітини, її першим поділом; за версією інших, за припиненням зростання; згідно з третіми, старіння відбувається у всі вікові періоди (Гараєва З.Ш., Юсупова Л.А., Юнусова Є.І., Мавлютова Г.І., 2013). Але так чи інакше (і в цьому випадку виявляється згода даних зарубіжних та вітчизняних учених), процес власне старіння людини являє собою безперервне накопичення ушкоджень молекул ДНК у клітинах різних органів людського організму (Віленчик М.М., 1987; Ахтямов С.М., Бутов Ю.С., 2003) з наступним апо-і поки що неминучим феноптозом. І шкірний покрив тіла людини не є винятком.

Старіння як таке – процес незворотній та неминучий. Тільки по загальної хронології воно може бути природним (біологічним) і передчасним. У першому випадку має місце поступове в'янення шкірного покриву внаслідок природного згасання процесів проліферації, диференціювання та загибелі клітинних та структурних елементів. З передчасним старінням доводиться стикатися частіше, оскільки людина знаходиться у відкритому середовищі, під впливом численних екзо- та ендогенних факторів, багато з яких позначаються на стані його здоров'я далеко не найкращим чином, викликаючи гостре або хронічне запалення, токсичну поразку, лавиноподібні окисні реакції та і т.д. До них, крім інших (сонячна радіація, алкоголь, захворювання і т.д.), входить навіть сімейний стан і соціальний статус конкретної людини (H. Rexbye, I. Petersen, M. Johansens, L. Klitkou, B. Jeune, K. Christensen, 2006).

Але, так чи інакше, у хронологічному порядку або під впливом агресивних агентів, у шкірі людини починають відбуватися певні зміни (Аравійська Є.Р., Соколовський Є.В., 2008), з яких можна виділити основні маркери:

  • зниження кількості клітин та високоспеціалізованих ліпідів епідермального шару, внаслідок чого порушується гідратація, тобто втрата вологи, зміна екстрацелюлярного матриксу;
  • зменшення концентрації водозберігаючих білково-вуглеводних комплексів в основному речовині та депресія синтезу білків, що забезпечують синтез волокон, що формують сполучнотканину строму дерми;
  • Найбільш розтягнута у часі «планова» заміна клітинного складу у шарах шкіри.

Зазначені зміни призводять до зниження тургору та еластичності шкірного покриву, його витончення та висушування, це, у свою чергу, призводить до висушування шкіри, що виявляється у зниженні тургору та еластичності шкірного покриву.

Шари шкіри, а разом з ними і деякі клітини кожного шару, «спаяні» в єдине ціле за допомогою різних типів сполучних структур, наприклад, десмосом в епідермісі, «цитоплазматичних якорів» на епідермо-дермальному кордоні, сполучнотканинного (що складається з колагенових, еластичних та ретикулярних) волокон) і м'язового компонентів власне дерми та строми гіподерми, а також аморфної речовини. Деяку сполучну роль загальному поєднанні, на думку Ю.Н. Кошевенка, грають залізистоклітинні застосування придатків шкіри — волосяних фолікулів і потових залоз.

Така властивість шкірного покриву, як еластичність, переважно забезпечує саме еластичні волокна сполучнотканинної основи. Важливу роль у збереженні еластичності та тургору шкіри відіграє клітинно-ліпідний бар'єр епідермісу, що перешкоджає трансепідермальній втраті води (TEWL) (Аравійська Є.Р., Соколовський Є.В., 2008; Zoe Diana Draelos, Lauren A.Thaman, 2006; , KW Miller, HI Maibach, 2010), сприяючи при цьому тонкому балансу між вмістом води в самому епідермальному шарі і навколишнім середовищем, а також високі вологоутримуючі властивості розчинених в основному речовині дерми мукополісахаридів (Natalia Michalun, M. Vari2090, 2009). Хоча навіть через шкіру і легені у здорової людини добовий об'єм води, що виділяється (так звані позаниркові втрати води) досягає 1,0 літра. При цьому черезшкірні втрати води зазвичай перевищують такі при диханні практично вдвічі.

Крім того, необхідно враховувати, що під впливом різного роду пускових механізмів того чи іншого генезу (наприклад, гормональної індукції) у шкірі відбувається постійне оновлення клітин, підпорядковане деяким тимчасовим обмеженням. Так, наприклад, в епідермісі молодого здорового суб'єкта повна заміна клітин відбувається протягом 4 тижнів (Natalia Michalun, M. Varinia Michalun, 2009).

Дефіцит колагенових, ретикулярних і еластичних волокон, що формується з часом, у поєднанні з зневодненням шкіри призводить до того, що щоразу формуються складки перестають розпрямлятися. Крім цього, JL Contet-Audonneau, C. Jeanmaire, G. Pauly (1998) при гістологічному вивченні зрізів шкіри в області зморшок встановили, що саме в дні шкірної складки, що сформувалася, в порівнянні з незалученою областю шкіри, спостерігається локальне зниження товщини епідермального шару, помітне зниження зшивають клітини білкових сполук (наприклад, філагріна) та стоншування шару колагенових волокон.

Всі ці інволютивні зміни є негативні маркери старіння. Зовні це відображається у вигляді зморшок, пігментації, телеангіектазій, гіпертонусу м'язів депресорів, атонією м'язів леваторів, вираженої ліподистрофією шкіри або птозування жирових компартментів. За їхнім приводом пацієнти звертаються до лікарів косметологів, а ми проводимо консультацію. У нашій клініці ми починаємо з діагностики шкіри (спектральний аналіз шкіри) на апараті Skin Skanрhformula. Апарат дозволяє лікарю косметологу визначити асоційовані зміни дисфункції шкіри:

  • зморшки;
  • нерівномірність кольору шкіри, пігментні плями;
  • неоднорідність текстури та її зміни;
  • розмір пір, їх кількість та стан, активність сальних залоз, рівень зволоженості;
  • чутливість (сухість, порушення бар'єрних властивостей шкіри, прояв судинної сітки);
  • ступінь фото ушкоджень, ультрафіолетовими променями;
  • клітинну активність та можливість відновлення всіх функцій шкіри.

Який алгоритм побудови anti-age програми? "Таблетки молодості" не існує. Омолодження шкіри - це система, протокол процедур, що запускають механізм мітозу та стимуляції, колагену, еластину, проліферації фібробластів, міжклітинного простору. Підхід до кожного індивідуальний, зараз у тренді натуральність та мінімалізм. Я волію начитати протокол із лікування, омолодження шкіри. Красива, здорова шкіра – це завжди модно! Пілінги, біоревіталізація, ботулінотерапія, контурна пластика, нитковий ліфтинг, PRP, апаратна косметологія, фотодинамічна терапія, лазерні методики, нутрицевтика і т. д. Вибір методу залежить від превалюючих змін, морфотипу старіння, віку, статі, соціальної активності пацієнта. При необхідності методики можна поєднувати, доповнюючи один одного. Комплексний індивідуальний підхід до кожного пацієнта дуже важливий у роботі косметолога.

Виражений омолоджуючий ефект дають комплексні anti-age програми. Важливо скласти оптимальний курс корекції кожного пацієнта, враховуючи індивідуальний тип старіння і зводячи інвестиції до мінімуму.

На європейському ринку з'являється все більше препаратів із клінічними дослідженнями – на сьогоднішній день естетична косметологія межує з наукою. Саме тому багато лікарів-косметологів відвідують наукові доповіді на різних конференціях, майстер-класах, тренінгах. Естетична косметологія – динамічна область медицини. Наші знання регулярно доповнюються, вимоги пацієнтів стають витонченішими, а результати від процедур — науково обґрунтованішими.

Ця стаття є частиною спецпроекту Глобальний anti-aging

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЕКТ. Глобальний anti-aging

Література:
  • Анжела Тутариш, лікар дерматовенеролог, член «Міжнародної асоціації естетичної косметології та мезотерапії», провідний спеціаліст з anti-age медицини клініки Cellerance, сертифікований тренер методів Assufil Beauty Cellerance
  • Косметолог №6, 2019

Читайте також