Фракційний фототермоліз: види та параметри процедури

Теорія та практика

Logo

Фракційні лазери використовують для омолодження, видалення пігментацій, розгладження рубців, стрій, постакне. Їх застосування в цілій низці випадків дає безліч переваг перед традиційним лазерним шліфуванням і перед омолодженням IPL. Що ж ховається під терміном «фракційний фототермоліз»?

Що таке фракційний фототермоліз?

Як можна зрозуміти із самого терміну, фракційний фототермоліз – це руйнування (лізис) тканин під час нагрівання (термо) внаслідок поглинання цими тканинами світлової енергії (фото). При цьому руйнування тканини відбувається не по всій поверхні чи об’єму, а у вигляді фракцій. На відміну від традиційного лазерного шліфування, коли одночасного впливу зазнає велика за масштабами шкіри площа, у разі фракційного впливу це тисячі мікроплощ – фракцій, навколо яких зберігається жива, неушкоджена тканина. Основна ідея фракційності – залишити організму великі ресурси для швидкого загоєння зруйнованих ділянок та відновлення. Наприклад, термін відновлення базального шару епідермісу після традиційного лазерного СО2-шліфування обчислюються в масштабі тижнів, а після процедури фракційного фототермолізу – днів і годин.

Зони впливу лазерного променя називають мікролікувальними зонами (МЛЗ), або мікрозонами впливу. Ефективність і безпека процедури фракційного фототермолізу багато в чому визначається параметрами таких зон, а саме їх глибиною та діаметром. Чим менший діаметр мікрозони, тим швидше відбудеться її загоєння, а чим більша глибина мікрозони, тим вищий буде ефект вирівнювання рельєфу шкіри (наприклад, розгладжування зморшок).

Найважливішим параметром процедури фракційного фототермолізу є так званий відсоток покриття: це відношення площі зруйнованої тканини до всієї площі, де розподілені мікрозони впливу. У низці фракційних лазерних систем цей параметр безпосередньо регулюється, і від нього залежить в основному ефективність процедури. Чим більший відсоток покриття (інакше кажучи, чим більше шкіри зруйновано за одну процедуру), тим вища буде її ефективність, але тим вираженішими будуть побічні ефекти і довший період реабілітації. Відсоток покриття залежить від щільності мікрозон впливу (їх кількості на кожному сантиметрі поверхні) та від площі кожної з мікрозон. Чим більше мікрозон сформовано за процедуру і чим більша площа кожної мікрозони, тим більший відсоток покриття.

Теоретичне обґрунтування

Всі фракційні лазери, які зараз присутні в арсеналі косметологічних клінік, випромінюють в інфрачервоній частині спектру. Від довжини хвилі випромінювання фракційного лазера, від енергії та параметрів мікропроменя залежить те, яким буде вплив – коагуляція або абляція (випарювання). Усі фракційні лазери нагрівають у шкірі воду, саме з нагріванням води пов’язані явища, які відбуваються у шкірі в процесі процедури фракційного фототермолізу. Але вода поглинає випромінювання різних довжин хвиль по-різному. Наприклад, у видимій частині спектру вода практично не поглинає світло, а в інфрачервоній частині спектру – поглинає, причому залежність ступеня поглинання від довжини хвилі випромінювання є нелінійною. Тобто для видимого світла вода прозора, а для інфрачервоного – непрозора або помірно прозора.

Класичний для проведення процедур фракційного фототермолізу ербієвий оптоволоконний лазер може проникати в шкіру досить глибоко завдяки тому, що вода напівпрозора для випромінювання довжини хвилі 1550 нм.

Навпаки, випромінювання Er:YAG або СО2-лазерів настільки добре поглинається водою, що в процесі їх впливу відбувається миттєва вапоризація (випаровування) води, разом з якою випаровується решта речовини тканини, – цей процес називається абляцією. Оскільки вода становить основну масу більшості тканин організму, у тому числі й шкіри, випромінювання абляційних лазерів не може проникнути на велику глибину, при цьому не випаровуючи тканину. Фактично фракційні Er:YAG або СО2-лазери роблять у шкірі мікроотвори, а принцип їхньої роботи точніше назвати фракційною абляцією або аблятивним фракційним фототермолізом.

Крім типу використовуваного лазера та довжини хвилі, на параметри мікрозон впливу впливають енергія випромінювання та геометричні характеристики мікропроменя. Працюючи практично на будь-якому фракційному лазері, збільшення енергії означає збільшення глибини формованих мікрозон впливу. У цьому випадку енергія неминуче впливає і на діаметр цих мікрозон. У низці сучасних лазерних систем геометричні параметри мікропроменя змінюються в разі зміни енергії для досягнення максимальної глибини за мінімального діаметру.

Загалом процедури фракційного фототермолізу можна умовно розділити на поверхневі та глибокі. Поверхневий фракційний фототермоліз торкається переважно епідермісу і сосочкового шару дерми при глибині формування мікрозон близько 200 мікрон. Глибокий фракційний фототермоліз зачіпає вже не лише поверхню шкіри, а й глибоку сітчасту дерму, при цьому глибина мікрозон може становити до 1,6 мм. Цей умовний поділ можливий завдяки різним показанням до проведення процедур і різній біологічній відповіді на процедуру.

Характеристика процесів

Глибокий неаблятивний фракційний фототермоліз (ГНФФ)

Важливі особливості ГНФФ – відсутність видимих ​​пошкоджень на шкірі та збереження її бар’єрних функцій. Процедура глибокого неаблятивного фракційного фототермолізу зазвичай може бути проведена в день звернення пацієнта і не вимагає будь-якої спеціальної підготовки (за винятком нанесення крему для анестезії). Побічні ефекти процедури – помірний набряк й еритема, які супроводжують пацієнта 1-3 дні, причому весь період реабілітації він може умиватися та користуватися косметикою. Основною перевагою ГНФФ перед аналогічними методами є можливість формування глибоких та вузьких мікрозон коагуляції, що дозволяє ефективно перебудовувати структурний каркас дерми. Тому ГНФФ насамперед ефективний для вирівнювання рельєфу шкіри – розгладжування зморшок та рубців, ущільнення й підтягування шкіри.

Однак незважаючи на велику кількість переваг, процедур ГНФФ має один недолік: при формуванні мікрозон впливу (в цьому випадку мікрозон коагуляції) на рівні сітчастого шару дерми неможливо використовувати великі відсотки покриття. Для цього типу лазера при середній за агресивністю процедурі в зоні лікування здійснюється 20% покриття, граничне значення цього параметра становить на більшості ділянок обличчя й тіла 40%, а серйозне перевищення відсотка покриття (наприклад, внаслідок порушення технології проведення процедури) може призвести до утворення ділянок атрофії та рубців. З цього випливає, що хоч би яким агресивним не було лікування при використанні довжини хвилі 1550 нм, неможливо досягти кінцевого результату за одну процедуру, а потрібно проведення 3-5 сеансів.

Проте методика ГНФФ стала однією з найпопулярніших процедур фракційного фототермолізу, оскільки дає виражений результат омолодження, безпечна та зручна для пацієнта в тому сенсі, що не потребує спеціального медичного догляду за шкірою, а побічні ефекти в період реабілітації малопомітні для навколишніх.

Поверхневий неаблятивний фракційний фототермоліз

Основною перевагою необлятивного поверхневого фракційного фототермолізу (ПНФФ) є можливість формування мікрозон тільки на поверхні шкіри, без впливу на сітчастий шар дерми. Оскільки епідерміс має виражені здібності до регенерації, то під час однієї процедури можна безпечно «зруйнувати» досить велику його площу (середній відсоток покриття – 40%, максимальний – 70%). Це, своєю чергою, дозволяє досягати вираженого ефекту вирівнювання текстури шкіри та видалення пігментації всього за одну-дві процедури.

Крім цієї ключової переваги, неаблятивний поверхневий фракційний фототермоліз має багато переваг глибокого: це і висока безпека, і швидка реабілітація, і зручність для пацієнта.

З іншого боку, ключова перевага – руйнація лише на рівні епідермісу – не дозволяє ефективно використовувати ПНФФ для «дермальних» проблем – вирівнювання рельєфу шкіри, розгладження глибоких зморшок, рубців, постакне та стрій.

Поверхневий неаблятивний фракційний фототермоліз

Цей спосіб фракційної дії, який також можна назвати поверхневою фракційною абляцією, не менш поширений, ніж класичний неаблятивний фракційний фототермоліз.

Поверхнева фракційна абляція (ПФА) має таку ж ключову перевагу, як поверхневий неаблятивний фракційний фототермоліз: за одну процедуру можна руйнувати великий відсоток епідермісу. Тому застосування ПФА є високоефективним для видалення пігментації та вирівнювання текстури шкіри.

Проте ПФА – це метод, що порушує бар’єрні функції шкіри, внаслідок його на шкірі залишаються видимі сліди, а пацієнт зобов’язаний суворо дотримуватися приписів лікаря, щоб уникнути інфікування обробленої ділянки.

Реабілітація після будь-якої процедури фракційної абляції не схожа на реабілітацію після неаблятивної процедури фракційного фототермолізу. Протягом 1-2 днів після процедури на шкірі виступає ексудат, не можна вмиватися та користуватися косметикою.

Глибокий аблятивний фракційний фототермоліз

Цей варіант лазерного впливу називають також фракційною глибокої дермальною абляцією (ФГДА), і треба сказати, що він вважається найефективнішим.

Основна перевага ФГДА – це виражений ефект вирівнювання рельєфу шкіри за одну процедуру. Цей ефект досягається не лише завдяки запуску процесу фракційного ремоделювання на рівні дерми, а й явищу, яке можна назвати як «евакуація тканини». У процесі процедури у складі мікрозон абляції видаляється (евакуюється) до 20 г шкіри, причому понад 85% видаленої тканини становить речовина дерми. Завдяки цьому ефекту, а також завдяки контракції (скороченню) колагену навколо мікрозон абляції відбувається стягування шкіри з миттєвим ефектом ліфтингу. Безпосередньо під час процедури можна спостерігати до 30% скорочення поверхні шкіри. Завдяки ефекту процедура ФГДА в 3-5 разів ефективніша, ніж процедура неаблятивного фракційного фототермолізу з тією ж глибиною впливу.

Висока ефективність ФГДА не робить, тим не менш, цей метод настільки ж поширеним, як класичний неаблятивний фракційний фототермоліз. Це пов’язано зі більш складною і досить тривалою реабілітацією, а також з необхідністю проводити процедуру в умовах перев’язувальної або операційної та іноді під загальною анестезією (так само, як при класичному лазерному шліфуванні). Пацієнт після процедури ФГДА має проводити в чистих домашніх умовах до 4 днів, при цьому в перші дві доби він має обробляти шкіру спеціальним розчином, щоб уникнути утворення кірок.

Ризик розвитку ускладнення при ФГДА є вищим, ніж при неаблятивному фракційному фототермолізі. Але порівняно з класичним лазерним шліфуванням цей метод є безпечнішим: відсутній ризик гіпопігментації, рубцювання, утворення неприродного кольору шкіри, а ризики інфікування, розвитку післязапальної гіперпігментації та тривалої еритеми в десятки разів нижчі.

Такий варіант фракційного впливу, як ФГДА, вибирають пацієнти, орієнтовані результат. Незважаючи на те, що є ціла низка незручностей, отриманий результат часто перевершує найсміливіші очікування.

Висновок

Вибір варіанта фракційного впливу залежить переважно від показань до проведення процедури. Поверхневий вплив (НПФФ та ПФА) добре розв’язує проблеми пігментації, мелазми, актинічного кератозу, нерівної текстури та кольору шкіри – словом, усі проблеми, локалізовані в епідермісі. Глибока дія (ГНФФ і ФГДА) більш ефективна для вирівнювання рельєфу і текстури шкіри, розгладжування зморшок, рубців, стрій, постакне – тобто для розв’язання «дермальних» проблем. Загалом і в цілому неаблятивний фракційний фототермоліз безпечніший і зручніший для пацієнта, ніж аблятивний, але з іншого боку, аблятивні методи, особливо ФГДА, ефективніші за неаблятивні.


За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна

Читайте також