Зміна парадигми: чому регенеративна медицина та ПМК витісняють концепцію швидких філерів

Сьогодні полімолочну кислоту розглядають не як класичний філер, а як потужний біостимулятор, здатний впливати на архітектуру дерми, активність фібробластів і синтез колагену. Саме тому ПМК стала ключовим інструментом у роботі лікарів естетичної медицини з віковими, атрофічними та структурно ослабленими тканинами. Особливо це стосується пацієнтів із ДСТ (дисплазія сполучної тканини).

ПМК запускає контрольовану біологічну відповідь, у результаті якої активуються фібробласти й поступово посилюється синтез колагену. Завдяки цьому формується пролонгований ефект ущільнення і зміцнення дерми, що дозволяє працювати з віковими й атрофічними змінами ФІЗІОЛОГІЧНО, без перевантаження тканин.

Полімолочна кислота: хімічні та біологічні характеристики

Полімолочна кислота (poly-L-lactic acid, PLLA) є біодеградуючим аліфатичним поліестером, синтезованим шляхом полімеризації L-молочної кислоти, який широко застосовується в медицині завдяки високій біосумісності та прогнозованим властивостям деградації. Її клінічне використання в естетичній медицині базується на здатності індукувати (стимулювати) біологічну відповідь тканин.

Аліфатичний поліестер. «Аліфатичний» означає лінійний або слабо розгалужений ланцюг без «жорстких» структур.

Для ПМК це:

• біосумісність;
• повна біодеградація.

Поліестер – молекула складається з багатьох повторювальних ланцюгів, зʼєднаних між собою екстерними звʼязками.

Стереоспецифічність PLLA, обумовлена використанням L-ізомеру, має принципове значення, оскільки продукти її гідролізу залучаються у фізіологічні метаболічні шляхи організму. Після імплантації полімер поступово гідролізується до молочної кислоти, яка надалі метаболізується в циклі трикарбонових кислот (цикл Кребса), що запобігає накопиченню матеріалу в тканинах.

Фізико-хімічні параметри частинок PLLA, зокрема їх розмір, форма та ступінь кристалічності, визначають характер тканинної реакції, швидкість деградації та інтенсивність клітинної відповіді. Контроль цих властивостей забезпечує повільну, прогнозовану біодеградацію та пролонговану стимуляцію клітин позаклітинного матриксу, що лежить в основі застосування PLLA як колагенового біостимулятора.

Механізм дії полімолочної кислоти

Введення ПМК у дермальні або субдермальні шари запускає каскад біологічних реакцій, що мають характер контрольованої асептичної запальної відповіді. Частинки PLLA розпізнаються імунною системою як біосумісний матеріал, що призводить до залучення макрофагів і формування локального мікросередовища, сприятливого для тканинної перебудови.

Макрофаги відіграють центральну роль у регуляції цього процесу, виступаючи джерелом медіаторів запалення та факторів росту, які координують активацію фібробластів. У відповідь відбувається поступове посилення синтезу компонентів позаклітинного матриксу, зокрема колагену I та III типів, а також ремоделяція існуючих волокон, що забезпечує структурне ущільнення дерми.

На відміну від дермальних філерів із негайним ефектом, дія PLLA є відстроченою та залежить від біологічної відповіді тканин.

Питання: чи є ПМК самостійним гравцем?

Важливо враховувати, що ПМК:

1. Не запускає регенерацію «з нуля»;
2. Вона краще працює, якщо:

• тканини підготовлені;
• немає активного дефіциту енергії;
• відновлений клітинний метаболізм.

Саме тому логічні поєднання:

• PDRN / полінуклеотиди → перед ПМК
• колаген → як підтримка

Розглянемо детальніше симбіоз роботи зазначених активів.

ПДРН (полідезоксирибонуклеотиди):

• Активує рецептори аденозину A2A → зменшує запалення, пригнічує прозапальні цитоцини.
• Нормалізує роботу макрофагів (зсув у M2-фенотип) → репаративне, а не фіброзне загоєння.
• Стимулює фібробласти без перевантаження → підготовка позаклітинного матриксу до контрольованого синтезу колагену, який далі запускає ПМК.
• Знижує ризик постін’єкційних ускладнень після введення ПМК (вузлики, асептичне запалення).

Інʼєкційний колаген:

• Виконує роль біологічного матриксу-«заспокійника» для запаленої тканини.
• Покращує клітинну адгезію, міграцію фібробластів → вирівнює реактивність тканин.
• Зменшує мікрозапалення і тканинний стрес → більш прогнозована відповідь на ПМК.
• Особливо важливий при ДСТ, постзапальних станах, виснаженому ПКМ.

Таким чином, введення PLLA доцільно розглядати не як ізольовану процедуру, а як етап послідовної терапевтичної стратегії, у якій попередня підготовка тканин визначає повноцінність і стабільність кінцевого результату.

Особливості молекулярної будови полімолочної кислоти Eldermafill

Клінічна поведінка полімолочної кислоти значною мірою визначається її молекулярною будовою та стереохімічними властивостями. Полімолочна кислота, використана в препаратах лінійки Eldermafill, представлена у формі poly-L-lactic acid (PLLA), синтезованої з L-ізомеру молочної кислоти.

PLLA є лінійним аліфатичним поліестером, молекулярний ланцюг якого складається з повторюваних ланок L-лактиду, з’єднаних естерними зв’язками. Така стереоспецифічна конфігурація забезпечує фізіологічно коректний шлях деградації полімеру шляхом гідролізу з утворенням молочної кислоти, яка надалі залучається в клітинний енергетичний обмін.

Важливу роль відіграє також ступінь кристалічності полімеру, який визначає швидкість гідролізу і тривалість біологічної активності частинок. Оптимальний баланс між кристалічними й аморфними ділянками забезпечує поступову деградацію PLLA без різких піків запальної відповіді, що сприяє рівномірній активації макрофагів і фібробластів.

Таким чином, молекулярна архітектура PLLA від компанії Eldermafill створює передумови для контрольованої біостимуляції та пролонгованої ремоделяції позаклітинного матриксу.

У препараті PLLA від компанії Eldermafill використовується двокомпонентний підхід: порошкова частина містить PLLA (95%) і манітол (5%) та стабілізуючий спеціальний PLA Activator з ретельно вирахованим складом.

Активатор виконує роль розчинника та одночасно містить компоненти, які позиціонуються як підтримка тканинної відповіді, а саме:

• PDRN (інструктор комунікації макрофаг-фібробласт);
• амінокислоти (будівельні цеглинки для синтезу колагену);
• гідролізований колаген (біодоступний компонент, який створює умови);
• натрій гіалуронат й інше.

Така конструкція препарату є мегазбалансованою. В цьому випадку отримуємо не тільки колагеностимуляцію, що запускається ПМК у підготовленому просторі, а й створення умов для процесу завдяки ресурсу активів активатора препарату.

Висновок: філософія роботи з полімолочною кислотою

Полімолочна кислота від компанії Eldermafill є інструментом довгострокової регенерації, спрямованої на відновлення структури та функції дермальних тканин. Її застосування доцільне в практиці лікарів, орієнтованих на ремоделяцію позаклітинного матриксу та підвищення якості тканин. Клінічна цінність ПМК полягає у фізіологічній перебудові дерми з формуванням стабільного, прогнозованого результату.