Процедура ниткового ліфтингу: підготовка та проведення

2019-12-04

Процедура ниткового ліфтингу та практичні рекомендації щодо підвищення результативності та профілактики ускладнень методу підтяжки обличчя нитками.

Анна Огурцова, к. м. н., лікар-дерматовенеролог вищої категорії, сертифікований спеціаліст з ниткових технологій, чинний член Української асоціації лікарів дерматовенерологів та косметологів (УАВДВК) (Україна)

У статті висвітлено основні алгоритми правильної патогенетичної підготовки пацієнтів до виконання ниткової підтяжки: виділено переваги ниток, які забезпечують можливість ретракції та фіксації підтягнутих тканин у реперних точках, доведено важливість виявлення та ліквідації всіх умов та станів, що впливають не тільки на перебіг процедури та реабілітацію. що знижують у віддаленому післяопераційному періоді результативність процедури, а також підвищують ризик ускладнень.

Введення у проблематику

Продовжуючи тему вікового інволюційного птозу м'яких тканин особи, популярно освітлених у літературі через призму фізіології старіння, у цій статті хочеться приділити особливу увагу питанню стратегії та комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

Інволюційні зміни, в'ялість, провисання шкіри та м'яких тканин видимих ділянок тіла є досить значущою не лише естетичною, а й соціальною проблемою у житті будь-якої сучасної людини. Вплив цих недоліків зовнішності на якість соціального життя особливо яскраво простежується у віці старше 40, коли людиною вже досягнуто певних висот у фінансовому та особистісному плані. Не секрет, що саме в цей період зовнішність людини (підтягнутість фігури, бездоганність шкіри, загальна доглянутість та впевненість у своїй чарівності) якоюсь мірою стає атрибутом її статусу, доказом успішності.

Сучасна дерматокосметологія пропонує величезний асортимент ефективних процедур та методів омолодження, що дозволяють зупинити вікові прояви. Але рано чи пізно настає момент, коли навіть вони безсилі перед прогресуючим гравітаційним птоз шкіри.

Ще буквально п'ять років тому єдиним ефективним вирішенням цієї проблеми була пластична хірургія. Жоден із раніше існуючих у косметології методів не давав нам можливості забезпечити ефективну ретракцію та надійну фіксацію провислих тканин. Але зараз у дерматокосметологів є можливість амбулаторно, безпечно та ефективно підтягнути та зафіксувати провислі тканини за допомогою ниток.

Косметологія чекала появи ниткових технологій, тому тредліфтинг у практиці лікаря-косметолога відкрив зовсім нову еру практичних можливостей та естетичних результатів.

Практично всі без винятку методи ниткового омолодження в різних модифікаціях швидко завоювали величезну популярність як серед лікарів естетичної медицини, так і в аудиторії вікових пацієнтів з проявами птозу шкіри.

Найбільший інтерес у плані ефективності та кінетичної обгрунтованості підтяжки тканин представляють нитки з інтактного матеріалу, що розсмоктується, з мікровиступами по всій довжині, що володіють можливістю примусового зміщення тканин і фіксації в реперних зонах. Ці методики ниткового омолодження дозволяють дозовано та різноспрямовано підтягувати різні зони обличчя, що говорить про найбільш прогнозований результат при різних вихідних даних пацієнта. Саме цей різновид ниток і всі методики їх імплантації щодо ефективності ліфтингу найбільше наближає дерматокосметологів до пластичної хірургії. Однак, на відміну від неї, методи ниткової підтяжки набагато простіші у виконанні, малотравматичні і не потребують тривалої реабілітації.

Важливо пам'ятати, що навіть маючи великий досвід у виконанні тредліфтингу, лікар ніколи не повинен спрощувати своє ставлення до цих технологій і скидати з рахунків можливі ризики їх побічних явищ і грізних ускладнень.

Тому для досягнення гарного естетичного результату та задоволеності пацієнтів фахівці перед кожною новою процедурою обов'язково повинні дотримуватись наступних умов:

• враховувати результативність раніше проведених таких маніпуляцій;

• аналізувати всі нюанси анамнезу реакції тканин на будь-які інвазії;

• проводити правильну патогенетичну підготовку пацієнта до тредліфтингу;

• правильно розуміти суть ниткової підтяжки, правильно вибирати конкретний спосіб, делікатно виконувати операцію;

• постійно вдосконалювати свою техніку виконання ниткової підтяжки.

Тільки такий уважний підхід до ниткових методів омолодження дисциплінує лікаря, дозволяє підвищити ефективність, покращити майстерність у подальшому та запобігти ускладненням.

Алгоритм ведення пацієнта

Сьогодні естетична медицина набула яскраво вираженого комерційного характеру, і досить часто фахівці, переслідуючи фінансову вигоду, проводять процедуру ниткового ліфтингу, як тільки пацієнт погодився на неї, без підготовки його організму в цілому і шкіри зокрема. Мається на увазі підготовка не лише психологічна та фінансова. Строго необхідний аналіз показань, протипоказань, виявлення та ліквідація всіх умов та станів, які можуть впливати не тільки на перебіг процедури та реабілітацію, а й знижувати у віддаленому післяопераційному періоді результативність та надійність процедури. Інакше кажучи, необхідний патогенетично обгрунтований підхід до планування ниткової підтяжки.

Нехтування правильною підготовкою пацієнта до тредліфтингу призводить до зниження результативності підтяжки, частих ускладнень і швидкого рецидиву птозу тканин, що коригуються.

Щоб досягти очікуваного естетичного результату перед плануванням ниткових методик необхідно виконання наступних етапів патогенетичної підготовки пацієнтів до процедури:

• індивідуальний аналіз патогенезу птозу шкіри та її регенеративного потенціалу, вираженість підшкірно жирової клітковини;

• аналіз патогенезу зниження результативності ниткової підтяжки та рецидиву птозу м'яких тканин;

• виявлення та ліквідація об'єктивних та суб'єктивних факторів, що знижують результативність та тривалість ефекту від тредліфтингу;

• вивчення патогенезу посттравматичних процесів у шкірі та тривалості даних змін;

• аналіз та статистика основних причин та механізму розвитку ускладнень ниткової підтяжки.

Знаючи типові патогенетичні реакції в тканинах до і після імплантації ниток, ми не піддамося помилковому відчуттю випадковості посттравматичних реакцій і зможемо індивідуально реалізувати повний комплекс заходів, які убезпечать від ускладнень, скоротять реабілітацію та усунуть фактори, що знижують результативність.

Аналіз патогенезу птозу шкіри та м'яких тканин

Як відомо, провисання та в'ялість шкіри є одним з найбільш типових і проблемних атрибутів її старіння і є наслідком цілого каскаду вікових інволюційних змін в організмі та шкірі. Тому елімінація птозу буде тим успішнішим, чим більш детально в підготовці до ниткового ліфтингу ми продумаємо поліпшення або (по можливості) усунення супутніх птозу порушень процесів у шкірі.

Патогенез птозу обумовлений наступними мікро- та макроскопічними процесами (не тільки в шкірі, а й організмі в цілому):

• гормональним старінням шкіри і натомість поступового зниження рівня естрогенів;

• зменшенням вироблення соматотропного гормону зі зміною білкового обміну та недостатністю синтезу структурних білків;

• нейровегетативною дисфункцією в організмі;

• макро- та мікроциркуляторними розладами у шкірі та м'яких тканинах з порушенням їх оксигенації та венозним застоєм;

• порушенням вуглеводного та жирового обміну в організмі з накопиченням продуктів перекисного окислення та глікації у шкірі;

• розшаруванням шкірно-жирових компартментів на обличчі з проявом їхньої гравітації, ослабленням зв'язку між шарами шкірно-жирового клаптя;

• ослабленням та провисанням м'язового каркаса обличчя.

Необхідно зауважити, що гравітаційний птоз м'яких тканин та в'ялість шкіри дуже пов'язані між собою та обтяжують один одного. В'ялість і зморшкуватість шкіри значною мірою знижує результативність ниткової підтяжки та потребує додаткових зовнішніх процедур для покращення ситуації.

Системна та топічна підготовка тканин

Корекція інволюційних порушень у шкірі, що супроводжують птозу, повинна передувати нитковій підтяжці та бути комплексною.

1 етап. Системна терапія:

• нормалізація (тенденція до нормалізації) гормонального фону для осіб віком від 45 років («Клімапін»);

• усунення мікроциркуляторних розладів та гіпоксії шкіри та м'яких тканин (пероральний прийом препаратів «Детралекс», «Венотон»);

• ангіопротекторна дія; зменшення ламкості судин («Аскорутин»);

• посилення антиоксидантного захисту у шкірі (омега-3, -6);

• посилення імунітету та протизапального ресурсу шкіри;

• корекція нейровегетативної дисфункції (вітаміни групи В);

• стимуляція обмінних процесів («Венотон»)

2 етап. Топічна терапія:

• місцеве ін'єкційне створення сприятливих умов для активації фібробластів та синтезу структурних білків;

• ін'єкційне відновлення міжклітинного простору та оптимальна гідратація матриксу;

• поліпшення кровообігу та обмінних процесів у шкірі;

• венотонічну дію.

Патогенез зниження результативності ниткової підтяжки

У своїй практиці я відзначила низку причин, що знижують результативність методу. Їх можна систематизувати та об'єднати у дві групи:

• об'єктивні, або органічні (залежні від лікаря чи пацієнта);

• суб'єктивні, або фізіологічні (характер патофізіологічних змін у самій шкірі) (табл. 1).

Табл. 1. Фактори, що знижують результативність та тривалість ефекту підтяжки

У процесі роботи з пацієнтами визначилися шляхи корекції станів, що знижують ефективність ліфтингу.

По-перше, потрібно запобігти факторам, що визначаються кваліфікацією лікаря:

• чітке розуміння топографічної анатомії шкірно-жирових пакетів та реперних точок на обличчі;

• напрям ретракції тканин має протидіяти основним векторам гравітації м'язів та жирових компартментів (знизу вгору, від центру назовні);

• нитки повинні розташовуватись суворо гіподермально;

• по можливості не захоплювати більше двох жирових пакетів;

• проведення ліполізу або ліпосакції у зонах з вираженим надлишком жиру.

По-друге, потрібно створити сприятливі умови для імплантації ниток, профілактувати рецидивування провисання шкіри (не менше чотирьох тижнів до процедури тредліфтингу та не менше двох тижнів після):

• інтрадермальна ін'єкційна ревіталізація та реконструкція дерми (плазмоліфтинг, гіалуронотерапія, пептиди, вітаміни, антиоксиданти, мікроелементи);

• контурна пластика із застосуванням препаратів на основі гіалуронової кислоти методом векторного ліфтингу;

• сигнальна регенерація за допомогою пілінгів;

• апаратна косметологія (мікроструми, RF).

Говорячи про техніку виконання, необхідно зазначити, що жирові компартменти на обличчі мають різну інволюційну динаміку у пацієнтів із різними морфотипами старіння (рис. 1). Тому перед виконанням процедури потрібно згадати топографічну анатомію, ретельно продумати вид і траєкторію проведення ниток, щоб по можливості захопити масивні жирові пакети в зоні корекції.

Разом з тим треба пам'ятати, що неможливо ефективно підняти та зафіксувати три та більше жирових пакетів в одній точці фіксації. Це дуже важка «ноша» для однієї реперної зони, і в цьому випадку неминучий швидкий рецидив і просідання підтягнутого шкірно-жирового клаптя.

Мал. 1. Топографія розташування жирових ком-
партментів на обличчі. Компартменти мають
різну інволюційну динаміку у пацієнтів-
тов з різними морфотипами старіння. Верх-
ня третина особи: центральний компартмент,
серединний компартмент, верхній орбіталь-
ний компартмент. Середня третина особи: але-
губний, медіальний щічний, серединний
щічний, латеральний скронево-щічний, лат-
ральний орбітальний, нижній орбітальний,
нижньощелепний

Патогенез ускладнень та шляхи їх профілактики

Нитковий ліфтинг відносять до малоінвазивних процедур із пошкодженням цілісності шкіри, тому небажані явища, що супроводжують травму тканин, відносять до закономірних. Причому вони здебільшого одні й самі для різних видів ниток.

Насамперед такі ситуації прийнято розділяти на ускладнення та тимчасові явища. Їх виникнення залежить від багатьох причин – як від загальних для інвазивних процедур, і від специфічних для ниткових методик. І якщо загальні причини досить добре висвітлені в літературі, то про багато специфічних факторів ускладнень (пов'язаних насамперед з конструкцією ниток, особливостями їх введення, нюансами анатомії обличчя) через новизну технологій подання у фахівців-початківців часом дуже туманні.

Щоб зрозуміти, які небажані наслідки процедури обумовлені цими специфічними для ниткових методик факторами і як мінімізувати ризики, спочатку слід розібратися, які завдання вирішує косметолог, застосовуючи нитки (табл. 2).

Табл. 2. Ускладнення ниткових методів омолодження

Правильна підготовка до ниткової підтяжки – запорука профілактики багатьох ускладнень. Її суть полягає в аналізі патогенезу посттравматичних порушень у м'яких тканинах та у створенні максимальних умов до та після процедури: по-перше, для виключення небажаних стійких наслідків (інфікування, великі гематоми, асиметрія, травми тканин, що підлягають), по-друге, для зведення до мінімуму очікуваних тимчасових постравматичних явищ (асептичне запалення, крім дотримання асептики та антисептики).

Ми повинні подбати про профілактику інфекції у разі великих обсягів втручання, схильності шкіри до запалень (в анамнезі та при гігієнічній недбалості пацієнтів), при порушеннях мікроциркуляції, якщо спостерігається гіперемія, набряк, дрібні гематоми, нерівності, болючість.

Строго кажучи, запорукою профілактики ускладнень при нитковому ліфтингу є три моменти:

• рівень кваліфікації лікаря;

• дотримання техніки проведення операції (для кожного виду ниток вона своя);

• суворе виконання рекомендацій після втручання.

Патогенетична підготовка до процедури ліфтингу

Отже, під час підготовки до процедури слід врахувати всі причини та механізм розвитку ускладнень. Це включає:

• збирання анамнезу;

• виявлення показань та протипоказань до тредліфтингу;

• підвищення кваліфікації у знанні анатомії та топографічної анатомії тканин особи;

• диференційоване застосування методик залежно від будови та товщини шкіри різних ділянок обличчя;

• призначення у профілактичних дозуваннях препаратів для покращення зсідання крові (за наявності в анамнезі даних про кровоточивість та підвищену ламкість судин);

• призначення бандажа при великому обсязі втручання у нижній третині особи, в ділянці діафрагми підборіддя (для постурального дренажу тканин від транссудату);

• санація вогнищ хронічної інфекції лор-органів та ротової порожнини;

• призначення препаратів групи фторхінолонів у ранній постманіпуляційний період не менше ніж на три дні;

• призначення дренажних, венотонічних, ангіопротекторних препаратів;

• призначення НПЗЗ (група німесилу та німесуліду) протягом не менше трьох днів після втручання;

• створення оптимальних умов для віддаленого післяопераційного періоду;

• роз'яснення пацієнту всіх нюансів процедури та післяопераційного періоду, ризиків ускладнень, важливості негайного звернення за найменшого натяку на розвиток ускладнень;

• спостереження за пацієнтом та контакт з ним протягом усього періоду реабілітації.

Фото 1. Пацієнтка О., 62 роки: А) до процедури; В) через 3 дні після постановки Aptos Thread 2G – ментальна зона, Aptos Needle 2G – субментальна
зона, Light lift Spring - "зморшки маріонетки"; С) через 14 днів після процедури

Фото 2. Пацієнтка Ю., 43 роки: А) до процедури; В) одразу після постановки Light lift Thread 2G – щочно-вилиця зона, Light lift Thread 2G – ментальна
зона; С) через місяць після процедури

Методика ниткового ліфтингу з фіксацією тканин у реперних точках за допомогою насічок та петель стала проривом у галузі естетичної медицини. Серед пацієнтів вона досягла високої популярності завдяки простоті, відносній безболісності процесу та тривалості ефекту, який фактично порівняний із пластичними способами підтяжки шкіри. Прагнення бездоганно виглядати, тотальна зайнятість і небажання лягати «під ніж» зробили нитковий ліфтинг затребуваною послугою. Ця тенденція пред'являє високі вимоги до дерматокосметологів і потребує ще грамотнішого і зваженого підходу до методик ниткового ліфтингу. Тільки патогенетичний підхід до проблеми корекції вікових змін шкіри гарантує бездоганний естетичний результат, виправдовує очікування пацієнтів та підвищує результативність ниткового омолодження.

Вперше опубліковано у Les Nouvelles Esthetiques 2015/№2

Читайте також