Місцева анестезія в естетичній медицині: рекомендації щодо використання

Головним чутливим нервом обличчя та ротової порожнини є трійчастий нерв. У його складі є також рухові волокна, що іннервують жувальні м’язи. Зони шкірної іннервації кожної із трьох гілок трійчастого нерва не мають строгих меж. Навпаки, спостерігається іннервація окремих ділянок із двох джерел. Так, до повік і кон’юнктиви ока підходять гілочки і від очного, і від верхньощелепного нервів. Перекриття ділянок нервового постачання різними джерелами спостерігається в області слизової оболонки носової порожнини, в яку проникають носові гілки від першої, від другої та від третьої гілок трійчастого нерва.

Особливістю трійчастого нерва є утворення численних сполучних гілок, що пов’язують його з гілками лицьового та під’язичного нервів. Через ці сполуки відбувається взаємний обмін волокнами, зокрема у м’язові гілки зазначених черепних нервів вступають чутливі волокна трійчастого нерва. Вони є не тільки провідниками загальної (больової, тактильної й температурної) чутливості, частина з них належить до провідників м’язово-суглобової чутливості. Аферентні волокна трійчастого нерва іннервують шкіру обличчя, слизові оболонки порожнин, м’язи, кісткову основу, зуби. Вони займають місце аферентної ланки у структурах рефлекторних дуг, які є субстратом нейрогенних впливів на м’язи, залози і судини обличчя.

Анестезія місцева

Місцеве знеболювання (anaesthesia localis) – штучно спричинене пригнічення чутливості (насамперед больової) на обмежених ділянках тіла, що забезпечується блокадою периферичної нервової системи на різних рівнях. Місцева анестезія дозволяє проводити безболісно різні оперативні втручання, перев’язки та діагностичні маніпуляції. При цьому спочатку зникає відчуття болю, потім порушується температурна чутливість і, в останню чергу, – тактильна чутливість, а також відчуття тиску. Місцева анестезія широко використовується в амбулаторній практиці.

Для неї не потрібно спеціальної тривалої передопераційної підготовки. Крім того, після операції або іншої маніпуляції, проведеної під місцевою анестезією, хворий зазвичай не потребує постійного спостереження, необхідного після загальної анестезії. Протипоказаннями до місцевої анестезії є:

• нестерпність місцевих анестетиків унаслідок підвищеної індивідуальної чутливості;
• підвищена нервово-психічна збудливість або порушення психіки хворого;
• запальні або рубцеві зміни у тканинах, що перешкоджають виконанню інфільтраційної анестезії.

При підготовці до процедури, яку передбачають проводити під місцевою анестезією, хворому роз’яснюють, що під час операції у нього будуть збережені свідомість, тактильна та глибока чутливість, але не буде відчуття болю; хворим із лабільною нервовою системою призначають транквілізатори.

Ускладнення місцевої анестезії зазвичай пов’язані з індивідуальною нестерпністю, передозуванням місцевих анестетиків чи порушеннями техніки анестезії. Для профілактики ускладнень обов’язковими є з’ясування індивідуальної чутливості до місцевих анестетиків, ретельне дотримання їх дозування й техніки анестезії.

Анестезія може бути наслідком пригнічення центральної нервової системи зі втратою свідомості (наркоз) або блокади периферичної нервової системи на різних рівнях за збереженої свідомості – місцева анестезія. Її можна отримати кількома способами:

• охолодженням шкірних покривів;
• змащуванням шкірних покривів та слизових оболонок;
• введенням розчинів знеболювальних речовин у тканини чи порожнини тіла.

Отже, розберемося, який вид анестезії, на якій ділянці та за яких процедур рекомендується використовувати.

Анестезія охолодженням

В естетичній косметології анестезія охолодженням використовується перед мезотерапією тіла, волосистої частини голови. Має короткочасну дію – від кількох секунд до хвилини. Зазвичай досягається розпорошенням на потрібній ділянці тіла спеціальних спреїв або струменя хлоретилу з ампули до появи на шкірі білої плями. Також легкий знеболювальний ефект настає при прикладанні до шкіри холодоагентів на 2-3 хвилини.

Анестезія змащуванням

Анестезія змащуванням шкіри з подальшою оклюзією (Емла, 5%) застосовується найчастіше практично на всіх ділянках обличчя, шиї, декольте, тіла. Це ж можна сказати і про спектр процедур – перед контурною пластикою, біоревіталізацією, введенням ботулотоксину, лазерною епіляцією, мезоролером.

Крем Емла містить лідокаїн 25 мг/г і прилокаїн 25 мг/г – місцеві анестетики амідного типу. Внаслідок проникнення лідокаїну та прилокаїну у шари епідермісу й дерми відбувається знеболювання шкіри. Ступінь анестезії залежить від часу аплікації та дози. У середньому знеболювання на глибину 2 мм настає через 30-40 хвилин, на глибину 3 мм – через 50-60 хвилин.

Завдяки впливу крему на поверхневі судини можливе тимчасове збліднення або почервоніння ділянки шкіри. Подібні реакції розвиваються швидше (вже через 20 хвилин після нанесення крему) у пацієнтів з поширеним нейродермітом (атопічним нейродермітом), що свідчить про швидше проникнення крему через змінену шкіру.

Ефективність крему не залежить від кольору та пігментації шкіри (I-IV тип шкіри).

Протипоказання:

• порушення цілісності шкіри у місці нанесення крему (активний оперізуючий герпес, атопічний дерматит або рани);
• гіперчутливість до місцевих анестетиків амідного типу або будь-якої допоміжної речовини.

Введення розчинів знеболювальних речовин у тканини

Препаратами вибору на сьогодні є розчини лідокаїну, артикаїну, прилокаїну та інших.

Інфільтраційна анестезія

Пошарове просочування тканин анестезуючим розчином, який діє на чутливі нервові закінчення та нервові стовбури, що проходять у зоні поширення розчину.

Анестезію цим методом починають із внутрішньошкірної ін’єкції розчину через тонку голку. Потім окремими уколами іншою (довгою) голкою вводять розчин у підшкірну клітковину. Подальша техніка анестезії визначається видом операції й областю втручання.

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна,