Малярні мішки: що робити з привиличними набряками

Декілька практичних порад

Logo

Прискуловий набряк – поширена проблема, з якою стикається фахівець естетичної медицини у своїй роботі. Розберемося, як прибрати малярні мішки і на що звернути увагу за перших ознак появи прискулових набряків


Поліна Лайтер, косметолог, спеціаліст у галузі природного відновлення та омолодження обличчя та шиї, реабілітації особи після естетичних хірургічних операцій та ін'єкційних впливів, автор методу «Пошарова терапія Reface Laitlift System» (Ізраїль)


Привиличний набряк - це стан, пов’язаний з порушенням лімфовідтоку від жирової клітковини вилично-орбітальної області, яке має безліч назв і способів корекції. Але жоден із способів не дає стійкого, симетричного, відтворюваного й естетично прийнятного результату.

Чи можна вирішити і, головне, як вирішувати проблему малярних мішків (привиличних набряків)? На думку пластичного хірурга Валерія Вікторовича Павлова, «надійних методик, хірургічних чи консервативних, які працюють у всіх пацієнтів, просто не існує». Так, правда полягає в тому, що подібні пацієнти не викликають ентузіазму у розсудливого пластичного хірурга або косметолога-фізіотерапевта, які знають, що якщо одна методика була успішна у пацієнтки А., то абсолютно необов’язково вона буде успішна у пацієнтки Б. Ефект тимчасового усунення малярних мішків може спостерігатися після будь-якої омолоджувальної операції на обличчі в ранньому післяопераційному періоді на тлі післяопераційного набряку. Цим ефектом часто спекулюють, містифікуючи навколишніх, викладаючи у фотогалереях сирі результати (до року, а часто й зовсім із жовто-зеленими синцями).

У деяких випадках ми спостерігаємо зменшення чи зникнення малярних мішків, але в цьому випадку слід розуміти, що це не результат зусиль лікаря, а щасливий збіг обставин.

Так, є лікарі, які добровільно помиляються, які стверджують, що можуть позбавити людину привиличних набряків за допомогою ендоскопії, скроневої підтяжки, ін’єкцій жиру, лімфодренажів і ще чого-небудь, чик-ліфтингу, наприклад. Не треба вірити пацієнткам (або адміністраторам лікарів, які працюють під маскою пацієнток), які поганими голосами закликають до того чи іншого фахівця. Проблема не вирішена.

Чого робити не треба

Жодних ін’єкцій!

  • Ні препарати на основі гідроксиапатиту кальцію, ні будь-якого іншого філера. Більше того, висока ймовірність того, що малярні набряки стануть сильнішими після ін’єкцій будь-якого гідрофільного гелю.
  • Ботулотоксин (в область гусячих лапок із захопленням області нижньої повіки): спричиняє погіршення дренажної функції кругового м’яза ока, що в разі схильності до малярних набряків спричиняє їх значне збільшення.
  • Гіалуронова кислота за рахунок гідрофільності спричиняє посилення малярних набряків за будь-якої глибини введення в зону вилиці та періорбіти.
  • Ін’єкції стероїдів (дипроспану, тріамцинолону або кеналогу) спричиняють неконтрольовану атрофію жирової клітковини. Є ризик отримати непереборні рельєфні порушення у місці уколів у вигляді «ям».
  • Ліполітики, ліпофілінг – без коментарів, просто не робіть, буде погано.
  • Нитки (будь-які) – марно.

Що треба робити

  • Проста, але дієва річ – контроль водно-сольового режиму.
  • Обмежити вживання харчових продуктів, що провокують набряклість.
  • Не вживати спиртних напоїв. Лідер за можливістю збільшувати малярні набряки – коньяк.
  • Фізіотерапія. Все ж таки слід проходити курс лімфодренажу в періоди особливого посилення набряків.

Й останнє. Так, пластична операція може допомогти. Поднадкісткова ендоскопія може допомогти. Надкісткова періорбітопластика може допомогти. Ключове слово – «може». А може й не допомогти. Тільки задля усунення малярів її робити не треба. Занадто серйозна операція. І роблять її професійно набагато менше лікарів, ніж тих, хто про це заявляє. Але якщо є інші приводи для її виконання, то я розглянув би її як методику, що має найбільші, серед інших операцій, шанси на успіх.

Малярні мішки більшою мірою – це лімфатичний застій, а не жир, тому все, що застосовується проти набряків, допомагає і даватиме тимчасове поліпшення.

А чому власне тимчасове? Спробуємо розібратися.

Причини змін

Жирова клітковина має особливість накопичувати у собі зайву рідину, формуючи таким чином набряк. Через анатомічну особливість замкнутого малярного простору набряк у цій зоні може зберігатися досить довго, особливо якщо шляхи відтоку перекриті.

Як може бути перекритий відтік? Розглянемо одну з причин – біомеханічні дисфункції тканин. Центр обличчя – це перенапружена зона обличчя. На що впливає м’язове перенапруження?

1. На структурні зміни сполучних тканин:

  • спотворення натягу тканинного поля обличчя та шиї
  • зміна й дисбаланс міофасціального тонусу (як у бік напруження, так і в бік ослаблення)
  • порушення м’язової рухливості
  • зміна позиції кісток лицьового черепа та скронево-щелепових суглобів
  • місце прикріплення зв’язок і м’язів до кісток
  • стан судинної системи обличчя та шиї
  • місце розташування підшкірної жирової клітковини
  • фіброзні зміни у тканинах
  • масу, форму та якість кісткової тканини

2. На функціональні зміни сполучних тканин:

  • порушення циркуляції крові, венозного та лімфатичного відтоків
  • погіршення бар’єрних функцій шкіри
  • порушення живлення, зволоження та регенерації шкіри

Структурні та функціональні зміни тканин взаємопов’язані, і причина змін у кожного перебуває на різних стадіях пошкоджень тканин. Отже, і результат корекції привиличних набряків, що не враховує цих індивідуальних ушкоджень, коливається від відсутнього до мінорного. Відновити раз і назавжди сполучнотканинні структури з різних причин неможливо. Тому процедури відновлення необхідно повторювати.

Декілька практичних порад

  • Насамперед слід проконсультуватися у кваліфікованого фахівця та пройти обстеження, які він призначить. Якщо патологічні стани, що спричиняють і (або) провокують набряки (захворювання нирок, патології паращитоподібних залоз, глаукома, гіпотеріоз, ортопедична патологія тощо) під контролем, то наступним кроком буде відновлення структури та функції сполучних тканин. І лише після цього розглядається (або не розглядається) можливість інвазивних процедур.
  • Біомеханічні зміни середньої зони обличчя не можна розглядати незалежно від біомеханічних змін у дотичних областях. Тому стандартна схема поверхневого лімфатичного дренажу (в бік лімфатичних вузлів) може бути недостатня.
  • Будь-які ін’єкції в навколоочну ділянку можуть посилити малярні набряки. Чим більш поверхневі ін’єкції (як, наприклад, біоревіталізація), тим вираженіший малярний набряк. Ботулотоксин у круговий м’яз ока теж може посилювати привиличний набряк.
  • Безпосереднє втручання на набрякових ділянках з тонкою шкірою та пухкою клітковиною дуже небажане.
  • Якщо носослізна борозна (виличний набряк і носослізна борозна – це різні речі) сильно виражена, необхідно спробувати усунути її за допомогою філера. Колоти глибоко, наскільки це можливо, і не залазити далеко в латеральному напряму.
  • Пластична операція не може скасувати надалі обов’язкового застосування грамотних лімфодренажних процедур.

За перших ознак появи привиличних набряків звертайте увагу на біомеханічні дисфункції, що призвели до наявних структурних і функціональних змін у сполучних тканинах, як на одну з найважливіших причин малярних набряків. Як при корекції вікових змін обличчя, так і після пластичних операцій.

Читайте також