Корекція зморшок: ефективність і безпека різних методик

Варіанти класифікації

Найчастіше використовують класифікацію зморшок за Glogau:

• поверхневі (вік 28-35 років) – невиражені зморшки, без кератозу, не потребують чи потребують незначної кількості косметики;
• дрібні (35-50 років) – поверхневі динамічні зморшки з початковими ознаками актинічного кератозу, потрібна невелика кількість косметики;
• помірні (вік 50-60 років) статичні зморшки, порушення пігментації шкіри з телеангіектазії й актинічним кератозом, завжди потрібне нанесення косметики;
• виражені (65-70 років) – виражені зморшки, фотостаріння, гравітаційні зміни шкіри, актинічний кератоз із раком або без раку шкіри, потребують значного нанесення косметики.

Фітцпатрік запропонував альтернативну класифікацію, яка базується на ступені вираженості зморшок навколо рота й навколо очей:

• І клас – дрібні зморшки;
• II клас – дрібні та помірно-глибокі зморшки за помірної їх кількості;
• III клас – від дрібних до глибоких зморшок, численні зморшки, утворення складок надлишку шкіри з тенденцією до постійних складок.

Фітцпатрік також асоціює ці три класи зморшок з подальшою класифікацією вираженості еластозу:

• I клас – початкова стадія;
• ІІ клас – середня стадія;
• III клас – виражений еластоз.

Початкова стадія еластозу характеризується легкими текстурними змінами з мінімальною кількістю зморшок. Середня стадія – жовте фарбування окремих сосочків шкіри (сосочковий еластоз). Виражений еластоз характеризується ділянками гіперпігментації, що зливаються.

Методи корекції

При поверхневих зморшках (I клас за Фітцпатріком) ефективними та малоінвазивними будуть поверхневі ербієві лазерні пілінги або фракційне омолодження ербієвим лазером.

При виражених глибоких зморшках перше місце з ефективності посідає СО2-лазер. Інші методики (Er:YAG, Er:YSGG) поступатимуться за показниками ефективності, але за параметрами безпеки і тривалістю відновлювального періоду покажуть більш високі результати. Наприклад, Er:YSGG-лазер внаслідок ефекту коагуляції покаже більшу ефективність, ніж простий Er:YAG-лазер. Але, з іншого боку, цей недолік легко може бути компенсований RF-технологіями, неабляційним лазером або широкосмуговим інтенсивним імпульсним світлом 800-1 200 нм, які стимулюватимуть процеси неоколагеногенезу.

Нерідко виражені зморшки поєднуються з гіперпігментацією – у такому разі найкращий ефект дасть поєднання зазначених вище методів з фотоомолодженням 515 нм, 560 нм.

При зморшках навколо рота (найважче коригованих зморшках) перевагу необхідно надати повному лазерному шліфуванню СО2-лазером або фракційному омолодженню тим же СО2-лазером як менш агресивною методикою.

При зморшках III класу необхідне застосування агресивніших параметрів лазерних процедур – переважно застосування лазерів із вираженим ефектом коагуляції – Er:YSGG і СО2-лазер (фото 3).

Якщо є ознаки деформаційних змін овалу обличчя, необхідно поєднувати абляційні методики з неабляційними: RF-технології, Nd:YAG 1 320 нм, 1 540 нм, інфрачервоним діапазонам широкосмугового імпульсного світла (800-1 400 нм).

Тактика ведення пацієнтів

Підготовка

Лазерні процедури, процедури з використанням широкосмугового імпульсного світла, монополярні, біполярні RF-технології мають виражений вплив на організм і можуть призводити до зниження реактивності організму, тому на стадії планування процедури необхідно зібрати анамнез про частоту загострення герпесу, схильність шкіри до формування рубців, післязапальної гіперпігментації.

Для профілактики герпетичних ускладнень використовується така схема прийому противірусних препаратів: профілактичний прийом починають за 1-2 дні до процедури, потім прийом противірусних препаратів продовжують у день процедури та протягом всього відновлювального періоду до закінчення реепітелізації. З цією метою використовуються препарати ацикловіру 400 мг 3 рази на день, фамцикловір 250 мг 2 рази на день, валацикловір 500 мг 2 рази на день.

Неоднозначна думка щодо застосування антибіотиків для профілактики бактеріальних ускладнень. Немає переконливих даних, які точно вказують на зниження частоти бактеріальних ускладнень при профілактичному прийомі антибактеріальних препаратів. До того ж деякі антибактеріальні та протигрибкові препарати мають фотосенсебілізуючу дію. Топічне застосування антибіотиків також не рекомендується, оскільки можливий розвиток алергічних реакцій або контактних дерматитів.

Постпроцедурний догляд

Тактику ведення постпроцедурного періоду визначає лікар. Процедури без порушення цілісності шкірного покриву не потребують спеціального догляду. У випадках із порушенням цілісності шкірного покриву необхідно пам’ятати, що реепітелізація відбувається швидше у вологому середовищі. Наявність струпа уповільнює міграцію кератиноцитів і процеси епітелізації. Більшість лікарів підтримують вологе середовище нанесенням напівоклюзивної пов’язки (з доступом повітря).

Існує відкритий метод, який передбачає часте нанесення гідрогелів або кремів, що не створюють оклюзії: «Пантенол», «Бепантен», Zcalm. Поєднання цього методу з пов’язками, силіконовими плівками або силіконовими сітками дозволяє підтримувати вологе середовище та прискорює реепітелізацію. З іншого боку, слід уникати повних оклюзійних пов’язок, оскільки вони ускладнюють доступ кисню до шкіри, сприяючи зростанню анаеробних бактерій.

Профілактика порушень пігментації

Попри уявну малоінвазивність неабляційних методик, слід пам’ятати, що існує ризик порушення пігментації. Тому пацієнтам не рекомендується засмагати на сонці та в соляріях протягом 1-3 місяців після процедури. Необхідно наносити сонцезахисні креми із високим ступенем захисту (мінімум SPF 30). При виборі крему з сонцезахисними факторами перевагу слід віддавати неорганічним (фізичним) UV-фільтрам, оскільки синтетичні фільтри мають циклічну структуру. Під дією ультрафіолету вони можуть змінювати свою структуру і набувати токсичних або гормоноподібних властивостей.

Сонцезахисний крем має містити UVB- та UVA-фільтри. Нерідко виробник забуває додати UVA-фільтр до складу сонцезахисного крему, що вважається недоліком, оскільки UVA-спектр ультрафіолетового діапазону здатний проникати досить глибоко – в дермальний шар шкіри. UVA стимулює утворення вільних радикалів, ушкоджує ДНК клітин, підвищує кількість та активність металопротеїназ (колагеназу, еластазу), які руйнують колаген та еластин шкіри, прискорюючи процеси в’янення шкіри.

Використання антиоксидантів у сонцезахисних засобах вважається необґрунтованим та не має практичного значення у захисті ультрафіолету. Однак це не поширюється на пероральний прийом антиоксидантів. Було доведено, що пероральний прийом проантоціанідинів (гідрофільний екстракт виноградних кісточок) захищає шкіру від впливу вільних радикалів, пригнічує активність металопротеїназ. Як внутрішні SPF працюють β-каротин та лікопін (міститься в томатах, грейпфрутах). Останній застосовується також при фотодерматоз. Слід уникати сонячної та вітряної погоди, тому що випаровується натуральний SPF, що виробляється нашою шкірою, – уроканова кислота з SPF 4.

Висновок

Підсумовуючи, можна сказати, що немає ідеального лазера, апарату широкосмугового імпульсного світла чи RF-методики. Більше того, некоректно порівнювати різні методики ефективності корекції окремо взятої косметичної проблеми. Тактика лікування та методики мають підбиратися індивідуально для кожного пацієнта, залежно від типу в’янення шкіри, наявності супутніх косметичних дефектів. Це вимагає від лікаря широкого кругозору та розуміння ефективних точок застосування кожної методики.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна