Чому дерматологічна діагностика буде корисна лікарю-косметологу

---

Світлана Юдіна, дерматовенеролог, заслужений лікар України, головний лікар клініки «Доктор Юдіна»

---

Безліч неліцензованих шкіл, відсутність стандартів виконання косметологічних процедур, навчання «на робочому місці» приводить якість надання косметологічної допомоги до стану, як у старовинному українському прислів'ї: «У городі бузина, а в Києві дядько». Поділюся досвідом дерматологічної діагностики, яка, безумовно, стане допомогою і косметологу.

Передусім раджу уважно вислухати пацієнта. Дерматологічний діагноз визначається, насамперед виходячи з ретельного огляду, який допоможе виявити специфічні клінічні ознаки, що є ключем для встановлення правильного діагнозу. Отже, процес визначення діагнозу складається з:

● збору анамнезу;

● огляду пацієнта;

● проведення інших досліджень у разі необхідності.

Після огляду пацієнта та з’ясування його скарг спробуйте їх систематизувати.

●  З'ясувати суб'єктивні відчуття (больові, свербіж, печіння, підвищену або знижену чутливість шкіри). У разі скарг пацієнта на свербіж треба уточнити його інтенсивність. Наявність печіння буває особливістю таких захворювань, як піодермії, трофічні виразки, оперізувальний лишай, простий бульбашковий лишай.

● Не забудьте запитати про загальні порушення, що турбують пацієнта: дратівливість, схильність до депресій, втрата апетиту і так далі.

● Обов'язково ретельно зберіть анамнез, в якому з'ясуєте початок і давність захворювання, що, на думку пацієнта, є причиною і провокуючим чинником.

● Уточніть, з чого розпочиналася «проблема», де первинно локалізувалися елементи висипу, чи є схильність до сезонності захворювання, чи бувають загострення і ремісії, рецидиви.

● Дуже важливо визначити, яким було попереднє лікування, оцінити досягнуті результати.

● Велике значення мають умови життя вашого пацієнта і тому, окрім анамнезу хвороби, потрібний анамнез життя.

● Під час збору анамнезу життя намагайтеся розпитати про здоров'я батьків, захворювання в сім'ї (екзема, псоріаз, бронхіальна астма).

● Треба з'ясувати, чи немає в пацієнта алергічних реакцій на медикаменти, харчові продукти.

● У випадку розацеа на загострення захворювання впливає фізична активність, відвідування лазень, а також психоемоційний стан.

Отже, за якими параметрами будемо оглядати шкіру.

1. Колір: смаглява (почервоніла, з жовтяничним або іншим відтінком).

За рівнем кровопостачання шкіру диференціюють на шкіру з хорошим і поганим кровопостачанням. Колір шкіри від білого до жовтуватого — це знижене кровопостачання. Тут нам допоможе метод діаскопії. Скляним шпателем натискаємо на шкіру в області вилицюватої кістки. Якщо після того, як прибрати шпатель, кровоносні судини цієї ділянки знову заповнюються, відбувається швидке почервоніння — це хороше кровопостачання, якщо повільне — погане.

Жовтянична шкіра і пігментні плями обумовлені наявністю чотирьох пігментів: коричневий (меланін), що знаходиться переважно у базальному шарі епідермісу; жовтий (каротин) — в кератиноцитах епідермісу; червоний (насичений киснем гемоглобін) — в капілярах шкіри; синій (відновлений гемоглобін) — в шкірних венулах. Меланогенез — досить складний процес і вимагає окремої статті, але зовні ми можемо об'єктивно оцінити стан дисхромії шкіри.

2. Розтяжність та еластичність (тургор тканини).

Шкіра з хорошим тонусом — гладка, без зморщок. Ротаційно-компресійний тест негативний. Шкірна складка не утворюється.

Шкіра зі зниженим тонусом характеризується наявністю мімічних зморщок, які з'являються під час виразної міміки, а з плином часу фіксуються. Шкіра повік стає в’ялою, в куточках очей можна помітити мережу дрібних зморщок. Ротаційно-компресійний тест слабо позитивний. На окремих ділянках з'являється в'ялість. Атонічна шкіра стоншена, млява, формуються постійні зморшки і борозни. В'ялість виражена в області очей і рота. Складки утворюються довільно.

Як провести ротаційно-компресійний тест: великий палець прикладаємо до середньої частини обличчя, натискаємо і відводимо його убік. У випадку опору шкіри — тест негативний; у разі появи дрібних зморщок, які після усунення тиску зникають, — тест слабо позитивний; якщо утворюються дрібні зморшки, які після натискання не зникають, — тест явно позитивний.

3. Потовиділення (підвищене, знижене, помірне) і вологість шкіри.

Вимірюємо зволоженість. Сухість шкіри — характерний симптом старіння. Люди старше 65 років мають суху шкіру в 80% випадків. Для об'єктивного вимірювання сухості шкіри існує метод корнеометрії. Принцип роботи корнеометра ґрунтується на зміні діелектричної сталої вмісту води в шкірі.

Причин втрати вологи в шкірі велика кількість. Існує трансепідермальна втрата вологи, втрата води під дією вільних радикалів, УФ-випромінювання, хімічних агентів, з якими контактує шкіра, що призводить до порушення ліпідного бар'єру шкіри. Пам'ятаємо про анамнез!

4. Саловідділення (підвищене, знижене, помірне).

Тест на жирність. Шкіра обличчя має бути чистою, без макіяжу і крему. Тест проводиться через декілька годин після умивання (краще з 6 до 8 ранку, коли сальні залози максимально активні). Звичайну столову паперову серветку притискаємо до шкіри обличчя. Якщо серветка залишається сухою — тест негативний. Якщо на серветці видно п'ять плям — це жирний тип шкіри. Якщо плями проявляються на середині серветки — змішаний тип шкіри. Оцінюємо інтенсивність прояву жирних плям (слабку, помірну, виражену).

Зараз існують інструментальні методи аналізу жирності шкіри — себометрія.

5. Дермографізм (червоний, білий, змішаний).

6. Швидкість появи, тривалість, поширеність висипу. Він може бути обмеженим, поширеним, універсальним. Осередки ураження можуть розташовуватися симетрично та асиметрично.

7. М'язово-волосковий рефлекс.

8. Чутливість шкіри (больова, температурна, тактильна).

9. Підшкірно-жирова клітковина.

10. Лімфатичні вузли (величина, рухливість, больові відчуття, спаяність зі шкірою).

11. Слизові оболонки (кон'юнктиви очей, повік, червоної облямівки губ, порожнини рота і носа).

12. Ураженість.

Працюючи в косметології, обов'язково треба розбиратися в елементах шкіри, оскільки кожній шкірній патології відповідає набір тих або інших елементів. Морфологічні елементи шкірного висипу діляться на первинні і вторинні.

До первинних морфологічних елементів належать плями, які бувають судинні, геморагічні, пігментні, еритематозно-сквамозні. Також до первинних елементів відносять вузлик — безпорожнинний компактний елемент менше 5 мм в діаметрі, що злегка височіє над рівнем шкіри. За походженням розрізняють незапальні і запальні вузлики (папули). До них належать мозоль, бородавка, контагіозний молюск, гіперкератоз долонь і підошов, іхтіоз. До епідермально-дермальних можна віднести елементи, що є характерними для псоріазу, червоного плоского лишаю, екземи, дерматиту та ін.

Папули розрізняються:

● за величиною — міліарні, лентикулярні, нуммулярні, бляшки;

● за формою — конусовидні, півсферичні, напівкулясті, плоскі, плоскі з тиском, плоскі із западенням;

● за кольором — фіолетові, з червоним відтінком, коричневі, синюваті, жовті або жовтуваті, кольору нормальної шкіри, пігментовані або чорні.

У разі злиття папул утворюються бляшки.

Безпорожнинними елементами є також горбок, вузол. У разі наявності опіків, кропив'янки спостерігається ще один первинний ексудативний, безпорожнинний гострозапальний елемент — піхур. У випадку герпесу з'являється первинний, порожнинний гострозапальний елемент з серозним, прозорим вмістом — бульбашка. Більші порожнинні елементи з серозним вмістом — пухирі.

Вугрова хвороба характеризується появою первинних порожнинних елементів з серозно-гнійним або гнійним вмістом — так звані пустули. Вміст пустул зсихається в кірки, які потім відходять.

Вторинні морфологічні елементи висипу — це ті елементи, які виникають в результаті еволюції первинних морфологічних елементів.

1. Гіпо- та гіперпігментація виникають на місці первинних елементів, що розсмокталися.

2. Тріщина — це порушення шкірного покриву в результаті зниження еластичності шкіри; вони бувають поверхневими і глибокими.

3. Екскоріації — порушення цілісності шкірного покриву в результаті механічного пошкодження, з’являються під час травм і розчухувань.

4. Ерозія — виникає під час розкриття первинних вікових морфологічних елементів і є порушенням цілісності шкірного покриву або слизових оболонок в межах епідермісу або епітелію. Ерозія з'являється на місцях везикул, пухирів або поверхневих пустул і має розміри і контури первинних елементів.

5. Виразка — це порушення цілісності шкірного покриву в межах сполучнотканинного шару дерми, а іноді навіть підлеглих тканин. Виникає під час розкриття горбків, вузлів і глибоких пустул.

6. Лусочки — відлущені рогові пластинки. Фізіологічне лущення відбувається постійно і зазвичай непомітно. У разі патологічних процесів лущення набуває більш вираженого характеру.

7. Кірка — виникає при зсиханні вмісту бульбашок, пухирів і гнійничків. Залежно від виду ексудату кірки можуть бути серозними, геморагічними, гнійними або змішаними. Багатошарові геморагічні кірки називаються рупіями.

8. Рубець — виникає при загоєнні виразок, горбків, вузлів, глибоких пустул. Рубці можуть бути поверхневими і глибокими, атрофічними і гіпертрофічними.

9. Ліхеніфікація — характеризується потовщенням, ущільненням шкіри за рахунок папульозної інфільтрації і посиленням шкірного малюнка.

10. Вегетація — характеризується розростанням сосочкового шару дерми, нагадує цвітну капусту або півневі гребінці.

Тож, це та азбука професії, яку важливо знати. Щоб, наприклад, розуміти, що вугрова хвороба характеризується поліморфізмом елементів, спостерігаються папули і пустули, плями, запальні і незапальні, пігментні і депігментовані. Збір анамнезу і ретельний огляд завжди підкаже вірні рішення в лікуванні ваших пацієнтів.

І ще я дуже рекомендую на кожного пацієнта заводити «імпровізовану медичну картку», в якій потрібно описати час звернення, скарги, зобразити клінічну картину і результати попереднього лікування. Обов'язково вказати в анамнезі наявність алергічних реакцій, гепатиту А, В, С. Така «міні-документація» дуже допоможе в роботі.

Вперше опубліковано в журналі «Косметолог» №1, 2022