Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Матчастина

Колірні системи - це класифікація кольорів у певному порядку, з використанням колірного тону, світлоти, насиченості. Сьогодні існують різні види колірних систем (відомо близько 47 систем кольору), починаючи від звичайних кольорів, атласів, шкал, віялів, цифрових таблиць, об&#39;ємно-просторових колірних систем до сучасних колірних пантонів. Основоположник наукового кольорознавства І. Ньютон першим запропонував реально існуючий лінійний спектр кольорів для зручності вивчення їх взаємозв&#39;язків зображати як колірного кола. Колірне коло Ньютона включало сім послідовно розташованих і радіально орієнтованих секторів: червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього та фіолетового кольорів. Колірний круг І. Ньютона виявився дуже зручним інструментом для розрахунку результатів змішування кольорів. <img alt="" src="https://pro.bhub.com.ua/permanent/upload/files/%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9%20%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3.jpg" style="width: 1200px; height: 637px;" /> Колірний круг І. Ньютона І. Гете не хотів визнавати вчення І. Ньютона про світлову природу кольору та запропонував свою версію кола – 6-секторного. Його коло було утворено трьома основними (на його думку) кольорами: червоним, жовтим і синім, що розташовуються в кутах рівностороннього трикутника, між якими знаходилися кольори, що виходили в результаті змішування фланкуючих їх кольорів: фіолетовим (між червоним і синім), помаранчевим (між жовтим) і червоним) та зеленим (між жовтим та синім). Але це було давно. У наші дні вчення про колір, розвинувшись і поповнившись новими даними, є однією з природничих дисциплін. Вчення про колір описує процеси взаємодії світла та органу зору. Усі закони змішування кольорів – нічим іншим, як інтерпретації закономірностей роботи зорового аналізатора. <img alt="" src="https://pro.bhub.com.ua/permanent/upload/files/%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B5%20%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9%20%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3.jpg" style="width: 1200px; height: 1200px;" /> Колірний круг І. Гете<h2 style="text-align: center;"> Змішання квітів</h2> Той, хто хоче засвоїти основні принципи вчення про колір, повинен приділити достатньо часу практичної роботи з кольором. Однак не всі мають час і можливість вивчати закон адитивного змішування (отримання певних кольорів за рахунок їх змішування), ставлячи оптичні експерименти з фільтрами і проекторами в затемненій кімнаті. Ми теж не хочемо вдаватися в наукові подробиці про формули змішування, сфери спектру, насиченість та інші спеціальні поняття. У класичному консервативному вченні про колір закони змішування поділяються на дві області: «адитивне змішання» і «субтрактивне змішання» (від англійського слова subtract — віднімати, отримання кольорового світла рахунок віднімання з білого світла його спектральних складових). Усього існує одинадцять законів змішування кольорів, які різняться якісно та кількісно та точно визначені. Адитивне змішання пояснює змішання трьох основних кольорів. Субтрактивне змішування визначає прозорість колірних шарів або колірних фільтрів. Закономірності адитивного та субтрактивного змішування відносяться до всього колірного простору, обидва засновані на квантовій теорії будови світла. Зовсім інший характер має правило «інтегрованого змішування» . Воно відноситься до криючих засобів, які спочатку змішують, а потім наносять єдиним шаром, що фарбує. Його принцип – перерозподіл кольорів. Далі варто згадати про «сірий змішання» , закон «відтінкового змішування», які дозволяють створити нові часткові колірні простори. Закон змішування барвників діє у тих випадках, коли з білої маси за допомогою концентрованих барвників одержують відтінки кольорів. Оптичне змішання пояснює закономірності обмеженої здатності людського ока до поділу квітів. Тимчасове змішування відноситься до швидкості реакції зорового організатора. Так коротко можна описати закономірності вчення кольору.<h2 style="text-align: center;"> Практика для майстрів перманентного макіяжу</h2> Найбільш корисна для навчання і вражаюча діяльність – практична робота з мальовничою фарбою, що криє. Найпереконливішим наочним посібником є змішування фарби за допомогою пензля. Для цього цілком достатньо простої учнівської палітри. Змішують шість яскравих основних кольорів. При змішуванні сусідніх кольорів набувають нових яскравих кольорів. Змінюючи співвідношення кольорів, набувають більш теплих або холодних відтінків. Професійно висловлюючись, тепер ми розуміємо вираз «теплий або холодний червоний», які часто зустрічаються в термінології перманентного макіяжу. Коричневий колір може бути теплим або холодним залежно від додавання різних фарб. Тепер ясно, які барвники для пігментування потрібно змішувати, щоб отримати бажаний відтінок. Маючи основний запас барвників для пігментування та знання про можливості їх змішування, ми в будь-який момент можемо отримати широку гаму відтінків і запропонувати клієнтам індивідуальні кольори, призначені спеціально для них. З цією темою безпосередньо пов&#39;язане питання про те, як виправити небажані зміни кольору пігменту у шкірі, як нейтралізувати колір старих барвників, освіжити, оживити чи освітлити їх. Додавання чорного пігменту, наприклад, барвник для губ, щоб він виглядав темніше, може призвести пізніше до синюватого забарвлення контуру губ. Глибина і інтенсивність кольору завжди повинна досягатися тільки кількістю пігменту, що вноситься. Це ж, зрозуміло, відноситься і до барвників для брів, які також ніколи не слід підмішувати чорний пігмент. Білий пігмент, доданий у барвник для губ, може призвести до появи білого контуру. Знання вчення про колір є основною передумовою успішної роботи в галузі перманентного макіяжу. Хороший результат отримає тільки той, хто знає, який колірний тон вибрати, як отримати його змішуванням і як він виглядатиме на шкірі. Успішна корекція кольору можлива лише тоді, коли вивчені та відомі всі особливості взаємодії кольорів. Так звана корекція кольору, при якій пігмент кольору шкіри (т.зв. Skin) вносять поверх небажаного кольору, свідчить про невігластво косметолога. На жаль, цей спосіб корекції практично можна бачити дуже часто. Якщо пам&#39;ятати про те, що шкіра оновлюється зі зростанням знизу вгору, стають ясними, що шари барвника, розташовані вище, починають «вицвітати» раніше. З часом, коли верхній шар злущується, неправильний колір знову стає видно. Може, розумніше було б відразу нейтралізувати неправильний колір за допомогою контрастного, а не покривати його? До того ж пігменти «шкірних» відтінків містять двоокис титану, який недовго зберігає стійкість до світла, і через деякий час пігментація може придбати сірий або синій відтінок. <a href="https://pro.bhub.com.ua/permanent/teoria-cveta-sekret-idealnogo-miksa-dla-tatuaza-brovej">Читайте також:</a> <a href="https://pro.bhub.com.ua/permanent/teoria-cveta-sekret-idealnogo-miksa-dla-tatuaza-brovej">Теорія цвіту: секрет ідеального міксу для татуажу брів</a> <img alt="" src="https://pro.bhub.com.ua/permanent/upload/files/%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F%20%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F.jpg" style="width: 400px; height: 304px;" />

Вчення про колір: колористика для майстрів перманентного макіяжу