Трудове законодавство під час війни: основні зміни, які треба знати

Трудові відносини під час війни

2022-03-30
Logo

Чи можуть звільнити з роботи через війну? Які особливі умови праці під час війни? Зараз ці питання регулюються окремим законом. Розглянемо, які основні зміни були внесені в законодавство щодо трудових відносин

З початком війни багатьом працюючим українцям виконувати свої трудові обов’язки стало неможливо зовсім, або досить складно. Тому кожна компанія, враховуючи забезпечення безпеки й умов життя працівників, приймала самостійно рішення про продовження діяльності. Можливо, деякі з них і порушували чинне законодавство.

Але на державному рівні досить скоро відреагували на зміни, і вже за місяць, 23 березня 2022 року, президент України підписав Закон №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року. Що потрібно знати з цього законодавчого акта?

Трудовий договір: особливості укладання та призупинення

Форма укладення трудового договору на період дії воєнного стану визначається за згодою сторін. Для будь-якої категорії осіб при прийнятті на роботу може призначатись умова випробовування. Також на період дії воєнного стану або ж в разі заміщення тимчасово відсутнього працівника роботодавці зможуть підписувати з новими працівниками строкові трудові договори.

Дія трудового договору може бути призупинена, у цьому випадку роботодавець і працівник тимчасово звільнюються від виконання своїх обов’язків один перед одним. Це не передбачає розірвання трудових відносин.

Як змінюються умови праці та переведення

На час дії воєнного стану норми щодо попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Під час воєнного стану роботодавець, не спираючись на трудовий договір, має право перевести працівника на іншу роботу (за умови, що вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я). При цьому згода працівника не потрібна.

Виключення складають:

  • відвернення або ліквідація наслідків бойових дій;
  • інші обставини, які можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.

В цьому випадку работодавець повинен гарантувати оплату праці у розмірі не нижчому, ніж середній заробіток за попереднім місцем роботи.

Єдиним винятком є переведення в місцевість, де тривають активні бойові дії.

Розірвання трудового договору

Працівник за власною ініціативою може без двотижневого строку попередження розірвати трудовий договір, якщо на території, де розташоване підприємство, проводяться бойові дії або існує загроза для життя і здоров’я. Це не стосується випадків примусового залучення до суспільно-корисних робіт у воєнний часу а також залучення до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Роботодавець може в однобічному порядку розірвати трудовий договір із працівником, якщо відбувається ліквідація підприємства через знищення майна (виробничих, організаційних або технічних потужностей) підприємства у результаті бойових дій. Работодавець повинен повідомити працівника про звільнення не пізніше як за 10 днів та виплатити вихідну допомогу у розмірі, не меншому за середній місячний заробіток.

Звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності також допускається, це стосується і періоду його перебування у відпустці (виключення - відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустки для догляду за дитиною). При цьому датою звільнення зазначається перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, або перший робочий день після закінчення відпустки.

Про облік часу роботи та часу відпочинку

Під час воєнного стану тривалість робочого часу. за нормою не повинна перевищувати 60 годин на тиждень (раніше тижнева норма складала 40 годин). Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Для працівників, які працюють за скороченою тривалістю робочого часу, втановлена норма не може перевищувати 50 годин на тиждень.

Роботодавець може встановити п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень, якщо таке рішення буде прийняте військовим командування разом із військовими адміністраціями. Работодавець визначає самостійно час початку та закінчення роботи.

На період воєнного стану скасовується норма щодо скороченого графіка роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.

Оплата праці

Оплата праці здійснюється відповідно трудовому договору. У разі неможливості виплатити заробітну плату через воєнні дії виплата призупиняється і має бути відновленою після відновлення діяльності компанії.

Відпустка

На період воєнного стану відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на його прохання без обмежень у кількості днів. Якщо під час воєнного стану працівник буде залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури, в цьому випадку роботодавець може відмовити працівнику у наданні відпустки (це не стосується відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною).

Всі перелічені вище законодавчі ініціативи – вимога часу. Зміни у нашому буденному житті мушують оперативно та вчасно корегувати законодавчі акти, щоб допомогти підвищити ефективність роботи підприємств у воєнний час.

Джерело: ZN.UA