Гіпертрофічний рубець
*Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.
Гіпертрофічний рубець – це рубцева тканина, яка залишається в межах зони первинного пошкодження та відмежована від навколишньої нормальної шкіри. Подібний дефект виникає через посилене утворення патологічного колагену при загоєнні рани.
Гіпертрофічний рубець є доброякісним розростанням фіброзної тканини, що з'являється після травми чи поранення шкіри . Виникають гіпертрофічні рубці, як правило, після оперативних втручань та травм у результаті перетину ліній натягу шкіри, запалення, приєднання вторинної інфекції, зниження місцевого імунітету, ендокринних дисфункцій та ін.
Належить до одного з видів патологічних рубців (поряд з келоїдними), що викликає функціональні та естетичні порушення.
Гіпертрофічні рубці зазвичай товсті, щільні, з горбкуватою поверхнею, покритою гіперкератозом, нерідко з поперечними тріщинами. На ранніх стадіях загоєння має яскравий червоний чи фіолетовий колір. Пізніше стає білим чи наближеним до природного.
Лечение гипертрофических рубцов
В нормальной коже процесс синтеза и распада находится в динамическом равновесии, т.е. сколько сформировано нового коллагена, столько же старого подверглось биологической деградации. В гипертрофическом рубце синтез коллагена превышает норму в 7 раз именно за счет уменьшения процесса распада (биодеградации). Поэтому лечение гипертрофических рубцов направлено на разрушение уже сформированных коллагеновых волокон. Это может быть достигнуто следующими методами:
- Оперативный метод (иссечение) рубца.
- Лучевая терапия.
- Компрессия (давление).
- Силиконовые пластины или гель.
- Лазерная обработка.
- Инъекции кортикостероидов.
- Криотерапия.
- Другие фармакологические агенты
- Комбинированная терапия.
- Не стоит проводить нанесение камуфляжа на гипертрофические рубцы, потому что данный вид татуажа предназначен только для пигментирования, а не борьбы с рельефностью той или иной зоны.