Зона особливої уваги: комплексний підхід у корекції периорбітальної області

Особливості периорбітальної області

Периорбітальна область є однією з найбільш проблемних і складних для корекції. Тут шкіра тонка, без підшкірно-жирової клітковини, до того ж має місце виражене мімічне навантаження, що в цілому сприяє ранньому формуванню зморшок. Підвищена прозорість шкіри в зоні під нижньою повікою візуалізує порушення кровообігу (наприклад, застій проявляється темно-синіми колами). Обмежені можливості лімфотоку часто призводять до набряків, навколоочна клітковина схильна до формування грижових мішків, високий рівень метаболізму призводить до інтенсифікації всіх процесів, у тому числі в’янення шкіри. Крім специфічних особливостей самої зони, на шкіру тут впливають і звичайні негативні фактори, що провокують її в’янення: гравітаційний птоз, фотоушкодження. З одного боку, такий букет факторів, які деструктивно впливають на зону біля очей, призводить до того, що вже в молодому віці виявляються стійкі інестетизми. З іншого боку, у цій зоні є обмеження щодо застосування більшості ефективних методик, особливо ін’єкційних.

Для роботи у зазначеній зоні необхідно підбирати персональну комплексну програму з урахуванням індивідуальних особливостей та основних патофізіологічних механізмів розвитку інестетизмів.

Виходячи зі сказаного вище, варто виділити такі основні патогенетичні механізми розвитку інестетизмів:

• мімічна гіперактивність;
• гіпотрофія м’яких тканин;
• гравітаційний птоз.

Мімічна гіперактивність

Навколоочна ділянка забезпечена великою кількістю мімічних і окорухових м’язів. Їхня спільна робота формує цілу симфонію. Це може бути вогонь і лід, млосність або грайливість. Недарма класик написав: «Очі – дзеркало душі», а в косметології – це один із центрів, ключових вузлів у композиції кожного конкретного обличчя. Саме інтенсивне мімічне навантаження призводить до формування ранніх зморшок у куточках очей. У деяких класифікаціях виразність «гусячих лапок» є індикатором віку. Для кожної людини характерний свій стереотип мімічних рухів, що з часом формує специфічний малюнок зморшок. Необхідно пам’ятати, що мімічні м’язи в навколоочній зоні діляться на елеватори, депресори і сфінктери (кругові). Елеватори та депресори перебувають в антагоністичній рівновазі. Блокування рухливості з однієї групи м’язів призводить до гіпертонусу іншої групи м’язів. Необхідно завжди прогнозувати можливий результат блокади тієї чи іншої групи м’язів у кожному конкретному випадку. Скажімо, підняті брови зі зламом у жінки виглядатимуть ефектно, а у чоловіка – кумедно. Особливо це стосується часткового блокування частини кругового навколоочного м’яза. Блокада частини м’яза призведе до більш вираженого скорочення неблокованого м’яза.

Для впливу на м’язову гіперактивність використовуються препарати ботулотоксину типу А. Хімічна денервація – методика, яка вже давно застосовується в медицині та косметології зокрема. Препарати провідних виробників зарекомендували себе досить безпечними й ефективними, але тільки при професійному застосуванні. Дія препарату ґрунтується на специфічному незворотному пошкодженні нейром’язового синапсу. Час дії пов’язаний із вираженістю ушкодження та періодом регенерації синапсів. Чим вища точність влучання в м’яз-мішень і чим ретельніше підібрано дозу препарату та кратність введення, тим краще естетичний результат корекції.

Переваги препаратів:

• дають можливість контрольовано блокувати м’язову активність мімічної мускулатури;
• мають високий профіль безпеки.

Виконуючи корекцію за допомогою ботулотоксину, необхідно дотримуватися деяких застережень:

• порушення м’язового скорочення може спровокувати значне зниження рівня лімфовідтоку, що, своєю чергою, може призвести до формування набряку в навколоочній ділянці;
• надмірне блокування м’язів провокує формування амімічного маскоподібного обличчя. Іноді така корекція може набувати комічних форм: постійно усміхнені губи і здивовані очі;
• можлива активація м’язів-антагоністів чи неблокованої частини кругового м’яза;
• неточне влучання або дифузія препарату в навколишні м’язи може призводити до тривалих інестетизмів (опущення брів, «брови Мефістофеля»).

Також слід зазначити, що ін’єкції ботулотоксину не можна застосовувати з профілактичною метою, оскільки формується несприйнятливість до препарату.

За наявності протипоказань до застосування препаратів на основі ботулотоксину деякі корекції можна проводити за допомогою препаратів на основі стабілізованої ГК.

Гіпотрофія м’яких тканин

Провідним патофізіологічним процесом в’янення є процес гіпотрофії й атрофії органів і тканин. Знижується кількість клітин та позаклітинних елементів: волокон і матриксу. Спочатку відбувається втрата внутрішньодермального обсягу та формування дрібних і середніх зморшок. Потім зменшується обсяг підшкірно-жирової клітковини, що призводить до формування глибоких зморшок та складок. Навіть усунення мімічного навантаження не призведе до повноцінного розгладжування зморшок та відновлення зовнішнього вигляду в зоні корекції.

Для відновлення обсягу втрачених тканин необхідно використовувати препарати на основі ефіру ГК (технологія АСР) та на основі стабілізованої ГК. При цьому обсяг дерми ми відновлюємо за допомогою препаратів на основі ефіру ГК, а об’єм підшкірно-жирової клітковини – за допомогою препаратів на основі стабілізованої ГК.

Препарати на основі ефіру ГК мають низку особливостей, які дозволяють ефективно працювати в зоні тонкої шкіри верхньої та нижньої повіки:

• не провокують набряк, оскільки спочатку споживають велику кількість води для свого гідролізу;
• довгостроково перебувають у зоні високого рівня метаболізму (порівняно з препаратами на основі нативної ГК);
• стимулюють збільшення кількості фібробластів, синтез ГК, колагену й еластину;
• дозволяють проводити профілактику процесів в’янення;
• регулярне застосування не призводить до формування стійкості до препарату, тому можливе використання віком до 30 років за наявності показань.

Застереження при біоревіталізації періорбітальної області:

1. У зоні верхньої та нижньої повіки сильно розвинена судинна мережа, і найменша травма може призвести до формування гематоми. Необхідно діяти дуже акуратно та ретельно. Тому робота в цій зоні дозволена лише лікарям-косметологам з великим досвідом застосування ін’єкційних методик, зокрема біоревіталізації.
2. Препарати на основі стабілізованої ГК призначені для тривалого заміщення об’єму м’яких тканин. Вони дозволяють відновити обсяг підшкірно-жирової клітковини в міжбрівній ділянці, передньобоковій виличній ділянці, в ділянці брови, зовнішнього кута ока, скроні. Застосування препаратів на основі стабілізованої ГК в зоні під нижньою повікою (вище за кістковий край орбіти), на мій погляд, недоцільно, оскільки призводить до формування вираженої набряклості (2-3 місяці після корекції), а також до частої асиметричної (односторонньої) міграції матеріалу в підлягаючі області. Введення стабілізованої ГК під круговий м’яз досить травматично і ризиковано, тому допустиме лише в роботі досвідчених фахівців. Таке введення провадиться виключно за допомогою канюлі.

Також препарати стабілізованої ГК можуть використовуватися для внутрішньошкірного введення в армуючих методиках для формування ребер жорсткості.

Переваги препаратів:

• висока біосумісність із тканинами;
• повна біодеградація без утворення токсичних продуктів;
• хороша фізіогномічність корекції.

Застереження:

• може виникати набряк навколоочної області;
• можлива асиметрична міграція препарату до підлягаючих зон;
• можлива візуалізація препарату при міміці та у спокої;
• утворення гематом при травмі судин.

Гравітаційний птоз

З віком волоконний каркас підшкірно-жирової клітковини стоншується, що призводить до її опускання під дією сили гравітації. Жирова грудка із щочно-виличної області мігрує в область гілок нижньої щелепи з формуванням «бульдожих щічок». Однозначних рішень такої складної проблеми поки що не знайдено. Серед методик, які можуть допомогти вплинути на цей процес, можна виділити такі: скульптурування препаратами полімолочної кислоти, наповнення за допомогою препаратів стабілізованої ГК, використання ниток, що розсмоктуються, із зубчиками, хірургічна корекція.

Висновки

Для профілактики та при мімічній гіперактивності без формування стаціонарних зморшок у корекції періорбітальної області використовується пролонгована біоревіталізація зони із застосуванням препаратів на основі ефіру ГК. Зона обробляється частими мікроін’єкціями, шкіра армується вздовж ліній м’язового навантаження.

За наявності мімічної гіперактивності з формуванням стаціонарних зморшок ми використовуємо поєднання препаратів ботулотоксину та ефіру ГК. Спільне застосування дає змогу надати комплексний результат. Препарати з урахуванням ботулотоксину знімають мімічне навантаження на шкіру, а препарати ефіру ГК регенерують шкіру в ділянці зморшки.

За наявності додаткової втрати обсягу м’яких тканин слід використовувати препарати на основі стабілізованої ГК. При цьому спочатку необхідно зняти мімічне навантаження за допомогою препаратів на основі ботулотоксину, потім армувати, біоревіталізувати зону за допомогою препаратів на основі ефіру ГК і лише потім коригувати за допомогою препаратів на основі стабілізованої ГК.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна