Емоційне вигоряння: методи боротьби із синдромом

Каріна Шиндер , лікар-дерматолог, косметолог, спеціаліст з ін'єкційних методик

У попередній статті ми поговорили про функції емоцій та симптоми емоційного вигоряння. Тепер давайте розберемося, що включає цей синдром і які методи боротьби з ним можна застосувати у своїй практиці.

Цей синдром включає три основні складові: емоційну виснаженість, деперсоналізацію (цинізм) і редукцію професійних (зниження особистих) досягнень (Маслач і Джексон, 1993, 1996):

• емоційне виснаження – почуття емоційної спустошеності та втоми, викликане власною роботою;
• деперсоналізація – цинічне, байдуже ставлення до праці та об'єктів своєї праці;
• редукція професійних досягнень – виникнення почуття некомпетентності у своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху у ній.

У ході досліджень було виділено три типи людей, яким загрожує РЕВ:

Перший тип - "педантичний". Характеризується сумлінністю, зведеною в абсолют; надмірною, хворобливою акуратністю, прагненням у будь-якій справі домогтися зразкового порядку (нехай навіть на шкоду собі).

Другий тип – «демонстративний». Характеризується прагненням бути першим у всьому, завжди бути на увазі. Разом з тим їм властивий високий ступінь виснаження при виконанні непомітної, рутинної роботи, а перевтома проявляється надмірною дратівливістю, гнівливістю.

Третій тип - "емотивний". Характеризується протиприродною чутливістю та вразливістю. Чуйність, схильність сприймати чужий біль як власний межує з патологією, саморуйнуванням, і все це при явній нестачі сил чинити опір будь-яким несприятливим обставинам.

РЕВ включає три стадії, кожна з яких складається з чотирьох симптомів:

І стадія - "Напруга". Характеризується такими симптомами:

• незадоволеність собою,
• «загнаність» у клітину»,
• переживання психотравмуючих ситуацій,
• тривожність та депресія.

ІІ стадія - "Резистенція". Характеризується такими симптомами:

• неадекватне, виборче емоційне реагування,
• емоційно-моральна дезорієнтація,
• розширення сфери економії емоцій,
• редукція професійних обов'язків.

III стадія - "Виснаження". Характеризується такими симптомами:

• емоційний дефіцит,
• емоційна відстороненість,
• особистісний відсторонення,
• психосоматичні та психовегетативні порушення.

Вигоряння – не просто результат стресу, а наслідок некерованого стресу. За словами Grainger (1994), «лікарів багато вчать теорії та практиці медицини, але майже не вчать того, як дбати про себе та справлятися з неминучими стресами».

Природно, що лікарі якимось чином намагаються самі знайти вихід із становища. Має місце так звана втеча від ситуації, що склалася, зокрема, застосування психотропних речовин (алкоголю, наркотиків) і як крайній варіант - суїцид.

Які методи боротьби з вигорянням ми можемо застосувати у своїй практиці?

1. Режим роботи та відпочинку. Лікарі, які працюють у приватній медицині, не мають стабільної зарплати, схильні працювати максимально багато, брати на себе всю роботу, яка є. Просто необхідно планувати час на відпочинок та чітко дотримуватися цього плану, незалежно від кількості важливої та термінової роботи.

2. Вміння делегувати важкі собі завдання. Наявність адміністратора/помічниці, які беруть на себе частину роботи, полегшує комунікацію лікаря з пацієнтом. Присутність другого/третього лікаря-косметолога у клініці теж полегшує взаємодію зі складними людьми. Наявність більш досвідченого колеги, якого у разі непередбаченої ситуації можна звернутися, істотно знижує рівень стресу.

3. Вміння перемикатися. Закінчивши роботу, не думати про роботу.
4. Наявність хобі. Це один із варіантів перемикання.

5. Наявність "вищої мети", "місії". Робота виключно заради грошей також призводить до швидкого вигоряння.

Для профілактики РЕВ зарубіжні автори пропонують схему трьох R:

1. Recognize (Визнання) – слід стежити за попереджувальними знаками вигоряння;
2. Reverse – (Зворотний розвиток) – управління стресом та вміння знаходити підтримку;
3. Resilience – (Стійкість) – протистояння стресу, турбота про своє фізичне та емоційне здоров'я.